Використання поліцією відеореєстраторів: що треба знати
02.05.2019
Одним з найбільш наочних і ефектних нововведень реформи МВС стало оснащення співробітників патрульної служби нагрудними відеореєстраторами, які, наряду з чорною формою та оновленим дизайном службових авто, символізували процес осучаснення нової поліції.
Втім, громадянам необхідно уважно й обачливо ставитися до зростання технічної потужності правоохоронних структур – інколи інновації, які підвищують спроможність протидіяти злочинності, водночас створюють додаткові ризики порушень прав людини. Доцільність запровадження поліцією будь-якої новинки краще оцінювати лише після чіткого усвідомлення того, для чого і як саме ця новинка буде використовуватись.
Проте, Міністерство внутрішніх справ тривалий час залишало суспільство без роз’яснень підстав та порядку використання поліцією автоматичних пристроїв безперервного відеозапису – відповідні відомчі інструкції оприлюднені не були, в той час, як положення Закону України «Про Національну поліцію» лише вказували на можливість застосування правоохоронцями такої техніки.
Лише в січні 2019 року Міністерством юстиції України був зареєстрований наказ МВС України №1026 від 18.12.2018 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», який дещо прояснив ситуацію.
Отже, як саме поліція повинна фіксувати дії громадян за допомогою відео.
1.Прилади відеозапису та особливості їх застосування
1.1. Портативний (нагрудний) відеореєстратор.
Прилад закріплюється на форменому одязі поліцейського на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не заважати діям співробітника. Також дозволяється встановлення портативного відеореєстратора на шоломі або зброї, якщо їх конструкція передбачає таку можливість.
Для більш якісної фіксації подій, поліцейський може тримати портативний відеореєстратор у руках.
Прилад включається з моменту початку виконання поліцейським службових обов’язків, а відеозйомка повинна вестися безперервно до її завершення.
При включенні портативного відеореєстратора, співробітник має переконатися у точності встановлених на ньому дати та часу.
Тимчасово припинити відеозпис поліцейський має право лише у зв’язку з виникненням особистих приватних потреб – відвідування вбиральні, на час перерви для приймання їжі тощо.
При виконанні службових обов’язків, правоохоронець повинен забезпечити належні умови експлуатації портативного відеореєстратора та не допускати його розряджання, а у разі пошкодження пристрою – негайно доповісти про це керівнику органу поліції.
Після прибуття до місця постійної дислокації, поліцейський здає портативний відеореєстратор або карту пам’яті спеціально призначеній відповідальній особі.
1.2. Відеореєстратор у службовому автомобілі.
Зазначений пристрій може бути встановлений як у салоні, так і зовні транспортного засобу з метою забезпечення максимальної фіксації навколишньої обстановки або подій всередині авто.
Включення також здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків, а відеозапис ведеться безперервно до його завершення.
При включенні відеореєстратору поліцейський зобов’язаний переконатися у точності встановлених на пристрої дати та часу.
1.3. Стаціонарна система відеозапису.
Така система може розміщатись по зовнішньому периметру доріг і будівель, як громадських, так і органів поліції. Крім цього, система використовується у деяких службових приміщеннях підрозділів поліції, у тому числі в спеціальних приміщеннях, призначених для утримання затриманих та взятих під варту осіб.
Стаціонарна система відеозапису має працювати у цілодобовому режимі.
При встановленні непрацездатності елементів системи, користувач або черговий по органу поліції повинен повідомити про це спеціально призначену особу, яка здійснює контроль за функціонуванням стаціонарної системи.
У випадку ведення відеоспостереження з використанням стаціонарних систем у громадських місцях, а також у службових приміщеннях органів і підрозділів поліції, на видному місці встановлюється попереджувальний знак про проведення такого відеоспостереження.
2.Обов’язки поліції при використанні відеореєстраторів та стаціонарних систем відеозапису.
Поліцейським забороняється:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;
3) перешкоджання здійсненню відеозапису;
4) використання відеореєстраторів у випадках, не пов’язаних із здійсненням повноважень поліції;
5) копіювання, передання інформації з відеореєстраторів стороннім особам.
За фактами втрати або пошкодження відеореєстратора чи карти пам’яті, складових частин стаціонарної системи, проводиться службове розслідування.
3.З якою метою здійснюється відеозапис.
Технічні пристрої відеофіксації використовуються з метою:
– попередження, виявлення або фіксування правопорушення;
– охорони громадської безпеки та власності;
– забезпечення безпеки осіб;
– забезпечення публічної безпеки і порядку.
4.Строк зберігання отриманих відеозаписів.
Відеозаписи із стаціонарної системи, портативних та автомобільних відеореєстраторів повинні зберігатися у поліції протягом 30 діб.
За рішенням керівника органу поліції строк зберігання відеозаписів може бути збільшений:
– у разі їх використання при здійсненні оперативно-розшукової діяльності;
– у рамках розслідування кримінального провадження або провадженнях у справах про адміністративні правопорушення;
– у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції;
– якщо відеозаписи можуть бути використані в процесі службової діяльності органів поліції;
– якщо відеозаписи можуть бути використані під час проведення службових розслідувань.
5.Кому і у яких випадках передаються відеозаписи
Відеозаписи або їх копії можуть бути надані лише за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.
Передавання відеозаписів, отриманих з відеореєстраторів та за допомогою стаціонарних систем, для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, проводиться з дозволу керівника органу поліції. Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
Коментар:
З позицій захисту прав людини використання поліцією електронної техніки, що здійснює безперервний відеозапис, є питанням доволі неоднозначним. І те, наскільки позитивні аспекти від нововведення будуть превалювати над негативними залежить від практики використання правоохоронцями такої техніки та їх спроможності забезпечити конфіденційність отриманої відеоінформації.
З одного боку, автоматичний відеозапис призводить до порушення права громадян на приватність, оскільки у кадр мимоволі потрапляють сторонні люди, фіксується їх зовнішність, вчинки, розмови, особисті речі, обстановка навколо тощо. Портативні відеореєстратори однаково сумлінно фіксують як правопорушників, так і осіб, що звертаються до поліцейських за допомогою чи повідомляють про правопорушення, бажаючи при цьому залишитися анонімами.
У багатьох випадках громадяни, спілкуючись з поліцейським, просто не знають про здійснення ним відеозапису, хоча стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» наголошує на тому, що «інформація про змонтовану/розміщену автоматичну відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці». Цілком зрозуміло, що через недосконалість цього формулювання у поліцейських виникають труднощі з виконанням даної вимоги закону при використанні нагрудних відеореєстраторів.
І саме наказ МВС мав би дещо нівелювати цей законодавчий недолік, передбачивши наявність попереджувальної наліпки «обладнаний відеореєстратором» на поліцейському авто або зобов’язавши поліцейського перед спілкуванням усно попереджувати особу про ведення відеозапису та, за бажанням особи, надавати їй можливість не потрапляти в об’єктив відеореєстратора.
Безумовно, що наявність у поліцейських нагрудних та автомобільних відеореєстраторів сприяє покращення контролю за законністю дій співробітників, а отже і зміцнення службової дисципліни. Дослідження, проведене інститутом кримінології Кембриджського університету у 2016 році, показало, що
використання співробітниками поліції закріплених на формі відеопристроїв, змінює на краще як поведінку оточуючих, так і самих поліцейських. Експеримент проводився впродовж року у Великобританії із залученням близько 2000 поліцейських і за цей рік у підрозділи, де правоохоронці використовували нагрудні відеореєстратори, надійшло лише 113 скарг, у той час, як роком раніше кількість скарг складала 1539.
Водночас відеореєстратори є ефективним засобом захисту прав самих співробітників поліції, оскільки допомагають уникнути безпідставних звинувачень у неправомірних діях чи некоректній поведінці, а при необхідності дають можливість довести свою правоту під час проведення службового розслідування.
Проте, у відповідному пункті наказу взагалі не вказується, що метою використання технічних приладів з функцією автоматичного відеозапису може бути забезпечення дотримання прав громадян і захист прав поліцейських. Для прикладу, прописана у наказі норма щодо обов’язковості здійснення відеофіксації подій у салоні службового транспортного засобу під час перебування в ньому цивільної особи, призвела би до зменшення кількості випадків неправомірних дій поліцейських «за зачиненими дверима» їх авто.
Не достатньо конкретними є і положення щодо використання поліцією стаціонарних систем відеозапису. Зокрема, у наказі вказується, що такі системи можуть встановлюватись «у деяких службових приміщеннях органів поліції» без зазначення переліку таких приміщень або їх призначення. Хоча здійснення відеозапису, наприклад, у приймальні громадян без дозволу останніх є сумнівною з точки зору прав людини практикою.
Володимир Батчаєв
