Ілюзія змін. Як Банкова і “Народний фронт” НАЗК ділили

29.03.2018

За час діяльності на посаді голови НАЗК Наталія Корчак встигла налаштувати проти себе ледь не усіх навколо. Її роботою були невдоволені як зацікавлені у реальній боротьбі з корупцією, так і ті, хто не проти загальмувати антикорупційні процеси в країні.

Громадські активісти закидали їй саботаж запровадження а потім і перевірки електронних декларацій. НАБУ перевіряло правомірність виплати Корчак собі премій та розслідувало купівлю паркомісць для незадекларованих автівок голови НАЗК та її близьких.

Невдоволеними роботою сайту е-декларацій були і в Кабміні. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман навіть пропонував Корчак разом зі всім складом НАЗК подати у відставку, а уряд ініціював законопроект, яким мало змінитися керівництво НАЗК.

Проте атаки з різних сторін не вибили стілець з-під Корчак. Вона пішла з посади лише тоді, коли добіг кінця її термін повноважень.

Однак навіть відхід від справ супроводжувався жорстким протистоянням. Цього разу між партнерами по коаліції – представниками “Народного фронту” та БПП.

Ще донедавна найбільш ймовірним наступником Корчак вважався член НАЗК Олександр Скопич, якого за джерелами “Української правди” лобіював міністр юстиції Павло Петренко.

Попри це та арифметичну більшість у НАЗК осіб, пов’язаних з НФ, посадою голови довелося поступитися. Одностайним голосуванням новим очільником обрали колишнього члена БПП Олександра Мангула, який працював ще в уряді Миколи Азарова – в Мінекономіки часів роботи Петра Порошенка.

Особисто відданий президенту голова Нацагенства важливий для Банкової не лише для контролю над НАЗК. Напередодні президентських виборів соратникам Порошенка вкрай важливо взяти під контроль орган, який можна використати для боротьби проти опонентів під яскравим гаслом “покарати топ-корупціонерів”.

Чому пішла Корчак

Тиждень почався з заяви самої Корчак, яку дехто поспішив назвати сенсаційною. Голова НАЗК анонсувала, що вже у середу на позачергову засіданні передасть свої повноваження комусь іншому.

Вона не вперше повторила своє “за посаду не тримаюся”. Усі попередні рази за цим не слідувало самої відставки. Але далі так продовжуватися не могло.

За законом “Про запобігання корупції” термін повноважень голови НАЗК обмежується двома роками. При цьому одна особа не може обіймати цю посаду два строки поспіль.

Корчак обрали головою 28 березня 2016-го. “29-го березня 2018-го антикорупційна принцеса мала знову перетворитися на попелюшку”, – пожартував один нардеп у розмові з автором.

Проте несподівано дзвіночок в НАЗК прозвучав дещо раніше – 16 березня.

Як “Народний фронт” провалив бліцкриг

У листопаді 2017-го в інтерв’ю “Українській правді” керівниця одного з департаментів НАЗК Ганна Соломатіна розповіла, що Нацагенство перебуває під повним контролем так званого “куратора” з адміністрації президента. Тоді ж стало відомо, що цим куратором є Олексій Горащенков.

Я думаю, що всі голосування НАЗК відбуваються за вказівкою цієї людини. Усі рішення про початок перевірок, результати перевірок, – заявляла Соломатіна.

Такий стан речей був не до вподоби лідерам НФ. Справа у тому, що за словами співрозмовників УП в НАЗК, “фронтовики” мають свою більшість в агентстві: з 5 членів Нацагенства трьох пов’язували з цією партією – Олександра Скопича, Станіслава Патюка та саму Корчак.

Тож коли постало питання про заміну голови антикорупційного органу, між партнерами по парламентській коаліції почалися тертя.

“Боротьба іде не між досвідченим та досвідченішим, не між фаховим та більш фаховим, не між мудрим та мудрішим, а між представниками “Народного фронту” та адміністрації президента України”, – написав на своїй сторінці екс-член НАЗК Руслан Рябошапка, який влітку 2017-го подав у відставку через конфлікт з Корчак.

Новообраний голова Олександр НАЗК Мангул та Наталія Корчак на засіданні НАЗК 28 березня

ФОТО ОЛЕКСІЯ БРАТУЩАКА

Схоже, що 16 березня представники НФ в агентстві спробували провести бліц-криг. На засіданні НАЗК близькі до НФ Станіслав Патюк та Олександр Скопич несподівано для присутніх запропонували розпочати роботу з визначення порядку призначення нового голови. Це спантеличило Корчак, яка не була посвячена у такі плани.

На допомогу їй прийшов інший член НАЗК Олександр Серьогін. У своєму виступі він нагадав, що напередодні, коли члени НАЗК узгоджували порядок денний засідання, ніхто не пропонував внести до нього пункт про обрання нового голови. Тому Серьогін запропонував включити це питання до пункту “Різне” і обговорювати вже в кінці засідання.

Саму Корчак у виступі назасіданні кидало зі сторони в сторону. То вона розповідала про свої досягнення на посаді голови, то запевняла, що напише заяву про звільнення 28 березня.

“Якщо навіть ми будемо голосувати за голову НАЗК чи то сьогодні, чи то в інший день, то тоді з уточненням, що це мова йде про голосування на ту посаду, яку має зайняти правонаступник вже з 29-го березня”, – намагалася викрутити ситуацію Корчак.

Патюк спробував зробити наступний крок.

“Я вважаю, що саме висування (на голову НАЗК – УП) було б найбільш доречним”, – заявив ініціатор швидкого обрання очільника Нацагенства. І це при тому, що заходити так далеко на засіданні 16 березня взагалі не планували.

Не зупинявся і Скопич. Він запропонував прямо тут і зараз озвучити можливі кандидатури і почати їх обговорювати.

У повітрі запахло палацовим переворотом.

Слід зазначити, що самого Скопича називали креатурою міністра юстиції.

Нібито саме Павло Петренко, який неодноразово висловлював претензії у бік Корчак, та невдалих спроб вплинути на кадрові зімни в НАЗК, лобіював Скопича на її місце.

Автор звернувся до Петренка за коментарем. Але на час підготовки до публікації матеріалу відповіді не отримав.

Бліцкриг 16 березня “фронтовиків” у НАЗК провалився. Президентські ставленики разом із приголомшеною Корчак відіграли ситуацію.

Спочатку Олександр Мангул вказав на непідготовленість питання і необхідність взяти паузу для підготовки.

Потім Серьогін запропонував або оголосити перерву, або взагалі закрити засідання і лише після досягнення одностайності провести позачергове засідання.

Завершився ж бліцкриг свідомою маніпуляцією від Корчак. Голова НАЗК зажадала, щоб голосування за нового керівника відбулося лише після того, як вона напише заяву про складання своїх повноважень. І дала зрозуміти, що зробить це лише 28 березня.

“Імперія наносить удар у відповідь”

Непогоджений з партнерами по владі невдалий бліцкриг не минув безслідно для “фронтовиків”.

21 березня члени НАЗК отримали доповідну записку від в.о. керівника апарату НАЗК Олександра Писаренка. У документах йшлося, що в рамках службового розслідування, яке було проведено за дорученням Корчак, у діях Скопича та 5-х його підлеглих виявлені ознаки злочинів, які передбачені двома статтями Кримінального кодексу: зловживання службовим положенням та службова халатність.

“За результатами планових перевірок керівники комісій не приймали рішень про підготовку проектів висновків щодо виявлених ознаками корупційних правопорушень (свідоме неподання деклараці – УП), – сказано в записці, яку оприлюднили Українські новини.

Така доповідна поставила жирний хрест на амбіціях Скопича очолити НАЗК.

 

Скопич (у центрі) у вівторок вже не міг претендувати на місце голови НАЗК 

Конкурірующая фірма” гарячково “збиває” Скопича із передвиборчої гонки, – таку оцінку доповідній записці на своїй ФБ-сторінці дав екс-член НАЗК Рябошапка. – Писаренко – частий гість в АПУ, ретранслятор волі і виконавець побажань кураторів на Банковій”.

“Це в рамках боротьби. Для того, щоб вибити, потрібно дискредитувати”, – заявив у розмові з автором інший екс-член НАЗК Руслан Радецький.

Натомість Писаренко відкинув у розмові з автором маніпуляції навколо його доповідної задля впливу на Скопича.

При цьому він не передав до правоохоронних органів документи щодо виявлених порушень. Пояснив, що це має робити керівництво НАЗК. А правоохоронці можуть самі ініціювати розслідування за фактом публікації відповідних матеріалів.

28 березня новообраний голова НАЗК Олександр Мангул у коментарі для УП також не зміг пояснити, чи будуть передані правоохоронцям матеріали на Скопича.

Це звернення було до голови Корчак. Я поки що не бачив усіх вичерпних документів з цього приводу. Поки без відповіді. Буду вивчати після того, як я вступлю до посади”, – відповів автору Мангул.

Сам Скопич тричі з різних причин відмовив автору у коментарях щодо ситуації довкола нього та НАЗК.

Вистава одностайності

Після описаних вище подій залишився лише один кандидат у наступники Корчак.

“Мангул”, – коротко відписав автору один з членів парламентського антикорупційного комітету зранку 28 березня.

Інший нардеп з цього ж комітету додав, що усі питання були зняті напередодні ввечері.

Як кажуть джерела, на тім-білдінг НАЗК, який проводився на Банковій, Скопич теж ходив. Така собі диверсифікація ризиків, – написав у себе на ФБ-сторінці екс-член НАЗК Руслан Рябошапка.

Автор звернувся до прес-секретаря Петра Порошенка з проханням прокоментувати ситуацію з голосуванням за очільника НАЗК, але на момент підготовки статті до публікації відповіді не отримав.

Саме ж засідання НАЗК 28 березня виглядало як погана вистава. Зайвим на святі демократії в Нацагенстві виглядав хіба що Скопич. Він єдиний з присутніх, окрім журналістів, не аплодував в момент, коли Писаренко вручав букет квітів Корчак.

Коли ж вона поставила на голосування єдину кандидатуру свого наступника Олександра Мангула, Скопич повільно та як кажуть “через не хочу” підняв руку. Рішення ухвалили одноголосно.

“Сила і незалежність НАЗК у тому, що новий голова змушений крокувати у тому напрямку, який був визначений у тому числі з нашими західними партнерами”, – наче світилася Корчак.

Натомість на прес-конференції старого та нового керівників НАЗК журналісти намагалися отримати гарантії незалежності Мангула від впливу “кураторів” з Банкової. Той запевняв, що свою незалежність доведе в перші 100 днів своєї діяльності.

“З Петром Порошенком не знайомий, не спілкувався. Єдина зустріч була, коли я працював в Мінекономіки, а Порошенко був міністром. А потім було кілька нарад, які він проводив як президент, а я брав участь як голова райадміністрації”, – розповів журналістам Мангул.

Між тим, у серпні 2015-го за кілька місяців після призначення главою Мелітопольської райдержадміністрації у своєму інтерв’ю Мангул так пояснював свою появу у команді Порошенка:

Після тих подій, які відбулися в країні, розуміючи і підтримуючи політику президента України Петра Порошенка по наведенню порядку в країні, збереженню миру і стабільності, недопущенню політичного і економічного колапсу, я ухвалив для себе усвідомлене рішення бути членом партії БПП “Солідарність”.

На місцевих виборах-2015 Мангул очолював виборчий список президентської партії до Мелітопольської райради. Більше того, на сайті ради він досі значиться депутатом та керівником депутатської фракції БПП “Солідарність”.

Згідно з інформацією на сайті Ради, його дружина Вікторія Мулявка на постійній основі за трудовим договором працює помічником нардепа БПП Леоніда Козаченка (№41 у виборчому списку).

У розмові з автором Мангул запевнив, що призупинив своє членство у БПП ще в 2016-му. Також він заявив УП, що перевірка декларації Порошенка “звичайно буде”, а з так званим “куратором НАЗК” з Банкової Горащенковим не спілкувався, номеру його телефону не має.

Єдине, чим задовольнили в НАЗК “Народний фронт” – це посада заступника голови, яка дісталася Станіславу Патюку.

Один з нардепів з антикорупційного комітету в розмові з автором припустив, що “фронтовикам” могли пообіцяти навзаєм посаду голови ЦВК для колишньої наступниці Павла Петренка Наталії Севастьянової. Проте додав, що такий розмін керівними посадами може не відбутися через “кидок”.

Чого чекають від нового керівника? Громадська активістка Олександра Дрік припускає, що новий голова НАЗК намагатиметься, наприклад, запустити автоматизовану перевірку електронних декларацій.

Президент отримає можливість звітувати про це на Заході, в той час як  представники НФ будуть валити і затягувати це, щоб сказати, що все провалено.

“Єдине, що може змінити ситуацію в НАЗК – це закон. Інше – політичні розклади, які не призводять до жодного результату. Це обсмоктування проблем замість їх вирішення просто набридло”, – вважає Дрік.

Підготовлений Мінюстом проект закону, де голова НАЗК призначається Кабміном, за рік так і не був розглянутий у сесійній залі. Зокрема, за включення його до порядку денного не голосувала більша частина фракції БПП. Інші альтернативні законопроекти, які могли б допомогти якісно змінити склад НАЗК, також зависли у парламенті.

Тож Дрік прогнозує, що в роботі НАЗК не варто очікувати швидких змін. Бо і надалі рішення ухвалюватимуть ті члени НАЗК, які дискредитували себе разом із Корчак. Зокрема, й залежністю від волі Банкової.

І це несе в собі загрозу, що антикорупційний орган буде використаний на майбутніх президентських виборах для тиску на конкурентів.

“Як мінімум можна причепитися до декларацій. У нас у будь якого кандидата можна знайти проблеми. У того майно закордоном, у того – витрати йдуть з якогось сумнівного фонду, я вже не кажу про виграш у лотереї. Декларацією можна “помучити” опонента. Запустити повну перевірку, прийти в будинок, підняти квитки на перельоти, почати тягати на допроси”, – пояснив автору схему використання Нацагенства у політичній боротьбі один з членів антикорупційного комітету Верховної Ради.

Источник

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"