Поліцейське лоббі проти приватних детективів

Президент скористався своїм правом вето на Закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (законопроект №3726 від 28.12.2015 ухвалено 13 квітня). Якщо прочитати аргументи, викладені у зауваженнях Глави держави, то можна подумати, що діяльність приватних детективів ніби то буде суперечити КПК. Натомість текст ухваленого Закону це не підтверджує.

Так, Закон передбачав надання наступних видів приватних детективних (розшукових) послуг:
1) збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу;
2) вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з’ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;
3) з’ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних (розшукових) послуг (зайняття в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв’язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні і за кордоном;
4) пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з’ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв’язки;
5) розшук зниклого (втраченого або викраденого) майна, предметів і тварин;
6) здійснення заходів з відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;
7) пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до правоохоронних органів або до суду з метою захисту його законних прав та інтересів;
8) виявлення фактів незаконного (несанкціонованого) збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю замовника, або їх розголошення, а також фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб;
9) пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;
10) пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов’язань;
11) забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, промислової, професійної таємниці) замовника приватних детективних (розшукових) послуг.

Для здійснення цих послуг приватному детективу надавалися нижчевикладені права, які цілком узгоджуються із КПК та іншими законодавчими актами:
1) звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб;
2) за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
3) проводити зовнішній огляд споруд, приміщень, інших об’єктів, доступ до яких не обмежений, а також за згодою власника чи уповноваженої ним особи проводити їх внутрішній огляд;
4) проводити зовнішній огляд закритих для вільного доступу споруд, приміщень, інших об’єктів за згодою їх власників або законних користувачів, а також за згодою власника проводити їх внутрішній огляд;
5) проводити огляд та вивчення матеріалів, предметів, документів за згодою їх власників або законних користувачів;
6) отримувати на договірній основі письмові висновки та усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спеціальних знань;
7) здійснювати зовнішнє спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті;
8) здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис, а також застосовувати інші технічні засоби, що не завдають шкоди життю та здоров’ю осіб, у службових приміщеннях – за письмовою згодою осіб, стосовно яких здійснюється кіно- і фотозйомка, відео- та аудіозапис, а також з повідомленням власників чи законних користувачів цих приміщень;
9) проводити усне опитування осіб.

Слід зауважити, що неофіційно подібні послуги вже давно надаються різноманітними фізичними та юридичними особами, зокрема колишніми працівниками правоохоронних органів. Відтак Закон був спрямований на легалізацію такої діяльності, на її ліцензування Міністерством юстиції. Передбачалося ведення Реєстру приватних детективів, підстави видачі та анулювання відповідних дозволів на вказану діяльність, навчання та підвищення кваліфікації приватних детективів. Оскільки в законі прямо вказувалося, що приватна детективна діяльність є підприємницькою діяльністю, то ним по суті передбачалося виведення з тіні доходів від подібних послуг та наповнення бюджету відповідними податками.

Складається враження, що під час підготовки тексту вето його автори в Адміністрації Президента надто уважно прислухалися до думки представників правоохоронних органів, які зі свого боку вбачають у детективах певну загрозу діяльності слідчих, хоча, по-перше, як видно із вищевикладеного, детектив не обов’язково буде працювати у справах, пов’язаних з кримінальними правопорушеннями, а по-друге, навіть там, де він буде працювати в сфері кримінального судочинства, його права нічим не відрізнятимуться від звичайного громадянина, який, нехай і зі значно меншим ресурсами знань та професійних навичок, законними методами збирає інформацію, не претендуючи на те, щоб така інформація набула статус доказу у кримінальному процесі.

Відтак в цілому вказане вето є, на наш погляд, необгрунтованим, і повернення Президентом закону до Верховної Ради можна розцінювати як крок, який має негативний характер для правового регулювання вказаних суспільних відносин.


Пропозиції Президента від 06.06.2017 можна переглянути за посиланням.