І хто зараз чорт?

02.08.2021

Аваков пішов. Це добре чи погано? Що тепер?

Експерти будуть лити воду ще тиждень зі сторінок в соціальних мережах, екранів ТБ і телеграм-каналів. Суперечлива постать міністра ще довго не даватиме спокою політикам і активістам. Багато що з того, що буде робитися, будуть порівнювати з періодом його перебування на посаді.

Так, він мав волю брати відповідальність, коли інші не наважувалися. Так, він був незалежним і вперше в історії незалежної України зміг вивести МВС з рівняння “вибори Президента”. І за це йому спасибі.

Але з висоти 2021 року – чи достатньо він зробив, щоб змінити своє відомство?

Починаючи з 2014 року, багато з того, що відбувалося з МВС України, і особливо навколо реформи поліції, викликало розчарування. Спочатку у експертів, а потім і у суспільства.

Розчарування від того, що день за днем і рік за роком, Україна витрачала дорогоцінний час та інші ресурси (наприклад, від міжнародних донорів), замість того, щоб використовувати вікно можливостей і реформувати одне з найважливіших відомств в країні.

Іноді розчарування переходило в огиду – наприклад, коли нам пропонувалося виправдати непропорційне застосування сили поліцією (історія поліцейського Олійника з БМВ), або прийняти результати липової атестації з залученням “ручної громадськості”, або коли армія радників і заступників міністра відверто сміялася над суспільством.

Перераховувати, що за ці роки було зроблено не так, а що не було зроблено взагалі, немає сенсу – критика МВС і колишнього міністра вже давно стала звичкою і навіть найзатятіший оптиміст бачить, що реформа не зрушила з мертвої точки.

Поліцейських не вистачає, людей б’ють, показники робляться – все, як і раніше.

Ми змирилися, як змирилися донори та міжнародні організації, які надають консультативну допомогу.

Вони давно зайняли свою нішу і отримують задоволення від просиджування штанів (і коштів європейських платників податків) на тренінгах та нарадах. Але вони рано чи пізно поїдуть додому. А ми буркотімо на поліцію і вже нічого від неї не чекаємо.

Як показало дослідження, 40% постраждалих навіть не повідомляє в поліцію, що стали жертвою злочину.

Все просто повернулося на свої місця – у поліції своя музика, у суспільства – своя. При цьому МВС стало більшим і впливовішим ніж в 2014, але воно не стало інститутом, що працює для суспільства і під контролем суспільства, незалежно від персоналій на чолі.

Але ось “беззмінний” міністр йде. Що тепер? Катастрофа і хаос? Або навпаки – вікно можливостей знову відкривається? Можливо реформу буде перезапущено і поліція почне змінюватись на краще?

Дивлячись на те, як все відбувається, можна впевнено сказати – краще не стане.

По-перше, зверніть увагу на те, ЯК САМЕ відбувається заміна керівника найбільшого силового відомства в країні.

Аваков зустрічається із Зеленським, погоджується піти у відставку, пише заяву і тут з’ясовується, ЩО НА ЙОГО МІСЦЕ НЕМАЄ ЖОДНОЇ серйозної КАНДИДАТУРИ. Команди теж немає. Програми та стратегії дій немає. Нічого нема.

Оцініть рівень прийняття рішень, що визначають внутрішню безпеку країни. Не думаю, що в цих обставинах нам варто чекати перезапуску реформи поліції. І навряд чи це зрушить з місця резонансні розслідування.

Хто все це буде робити? За яким планом?

По–друге, в нашій дивній демократії, де РНБО і впливовий міністр замінюють незалежний суд, втрата однієї з противаг вже загроза. Крім того, Офіс Президента отримує в руки величезну машину впливу, якою сьогодні є МВС (поліція, прикордонна служба, національна гвардія, міграційна служба, надзвичайники).

Величезний ресурс з сотнями тисяч персоналу, базами даних, технікою, вертикаллю підпорядкування – все це машина, яка за бажанням дозволить, наприклад, реалізовувати позасудові і абсолютно незаконні рішення РНБО, і вже точно допоможе виграти наступні президентські вибори.

Тому не поспішайте відкорковувати шампанське. Краще не стане.

Джерело

Попередні записи з авторської колонки

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"