Законопроєкти з реформи СБУ не захищають прав людини – аналіз
29.05.2020
Запропоновані на розгляд парламенту законопроєкти про реформу СБУ – президентський (No 3196) та поданий депутатами альтернативний (No 3196-1) – не можна ухвалювати без внесення суттєвих змін, які врахують дотримання прав людини та унеможливлять суперечності з Конституцією та міжнародним правом.
Про це йдеться в аналізі законопроєктів, який зробив для Центру громадянських свобод експерт Володимир Яворський.
Експерт аналізував лише ті положення законопроєктів, які в той чи інший спосіб обмежують чи впливають на реалізацію прав людини та основоположних свобод.
Так, згідно з аналізом, обидва проєкти є слабкими щодо захисту прав людини й надають практично необмежені та неконтрольовані повноваження СБУ, що не характерно для демократичних країн.
Обидва законопроєкти передбачають повноваження СБУ проводити досудове слідство та оперативно-розшукову діяльність, різниця між проєктами лише в обсягах такої діяльності. Вони не містять визначених міжнародним правом гарантій проти зловживань під час проведення цієї діяльності.
Крім того, президентський проєкт закону взагалі не можна вважати реформою СБУ. Це радше структурна перебудова державного органу та зміна підходу до кадрової служби, що вирішує окремі відомчі інтереси цієї структури.
Ба більше, згаданий проєкт істотно розширює повноваження СБУ та впроваджує суттєві обмеження прав людини, багато з яких не відповідають міжнародним стандартам та не містять жодних гарантій проти зловживань.
Своєю чергою альтернативний проєкт із цього питання є непослідовним, оскільки в одній частині він ліквідує правоохоронні функції з 1 серпня 2020 року, однак у тексті самого закону про СБУ ці повноваження залишаються й зміни щодо підслідності справ до КПК не вносяться. А без цього ці зміни неможливо реалізувати.
Щоб проєкт з реформи СБУ не створював можливості для системних порушень прав людини, на думку експерта, варто повністю ліквідувати правоохоронні повноваження відомства, але водночас передбачити чіткий план перехідного періоду, особливо в частині злочинів проти національної безпеки, які до цього часу розслідувала виключно Служба безпеки України. Інші органи такого досвіду не мають, і аж ніяк не всі справи в цій ситуації є в підслідності ДБР, до якого проєктом пропонується передати всі справи СБУ.
Якщо ж правоохоронні повноваження СБУ будуть збережені, тоді законодавство повинно чітко розрізняти повноваження та процедури відомства, що використовуються для захисту національної безпеки чи для розслідування злочинів. Відповідно, усі правоохоронні повноваження СБУ мають бути визначені за прикладом закону про поліцію, а певні повноваження для захисту національної безпеки не можуть бути використані під час розслідування злочинів.
Необхідно також чітко визначити законом про СБУ підстави та процедури затримання осіб, що здійснюється її працівниками. Право затримувати повинні мати лише працівники Служби безпеки України, які проводять кримінальне розслідування злочинів, що належать до підслідності СБУ. Про затримання мають повідомлятися центри безкоштовної правової допомоги, а затриманим повинна забезпечуватися реалізація всіх прав.
Експерт також зауважує, що законопроєкт має врегулювати наявність слідчих ізоляторів у системі СБУ або ліквідувати їх. Представники Уповноваженого з прав людини повинні мати право відвідувати місця, де перебувають затримані, для розслідування повідомлень про незаконні дії працівників СБУ та моніторингу нелюдського поводження в цих місцях.
Загалом, згідно з аналізом, закон про Службу безпеки України повинен мати ефективні механізми незалежного контролю за діяльністю відомства, в результаті якого повинні оцінюватися законність та ефективність діяльності СБУ. Функції нагляду мають належати суду, парламентському комітету, Уповноваженому з прав людини. Також бажано створити окремий експертний незалежний орган для постійного нагляду за діяльністю СБУ за прикладом багатьох країн ЄС. Обидва проєкти законів не створюють систем контролю відповідно до європейських зразків, оскільки суб’єкти контролю не наділені жодними повноваженнями, не визначено доступ до необхідної інформації, а процедури контролю чітко не встановлено.
Також в аналізі наголошується, що положення проєкту щодо внесення змін до закону про національну безпеку не можуть ухвалюватися в пакеті із законом про СБУ, адже відомство не може визначати, що є державною безпекою з огляду на конфлікт інтересів, оскільки це впливає на обсяг її компетенції.
Крім того, проєкт президента про СБУ пропонує змінити поняття “національна безпека” та “державна безпека”, зробивши їх менш чіткими. Із визначень вилучено такі традиційні складові цього поняття, як державний суверенітет, територіальна цілісність, демократичний конституційний лад. Натомість визначено, що ці поняття складаються з національних інтересів, національних цілей та національних цінностей.
Автор аналізу вважає, що таке тлумачення цих понять дозволяє зарахувати будь-яке питання до компетенції СБУ, а права людини можуть бути обмежені для захисту національних цінностей, що суперечить міжнародному праву, зокрема базовому принципу універсальності прав людини.
Водночас експерт звертає увагу, що в переліку цінностей є такі, як “створення умов для розширеного відтворення населення”, “розвиток духовності, моральних засад”, “збереження та зміцнення інституту сім’ї”.
“Навіть складно уявити, яким чином буде усувати загрози цим цінностям. Враховуючи, що цей проєкт закону розроблявся СБУ, то доволі дивно, коли спецслужба диктує суспільству такі поняття”, – зауважує експерт.
Тож пропоновані зміни в частині зміни понять “національна безпека”, “державна безпека”, “національні цінності”, “національні цілі” суперечать Конституції України та міжнародному праву й мають бути вилучені.
Прочитати аналіз повністю можна тут
Нагадаємо, що реформа СБУ була однією з вимог, які до нової влади поставили правозахисники ще в липні минулого року. Експерти тоді зазначали, що відомство успадкувало багато притаманних радянській спецслужбі функцій та працює практично без будь-якого контролю за своєю роботою. Закликав нову владу реформувати СБУ й Генсек НАТО Єнс Столтенберг.
У жовтні 2019 року голова СБУ Іван Баканов передав президенту Володимиру Зеленському проєкт нової редакції закону “Про Службу безпеки України”.
10 березня 2020 року президент вніс законопроєкт №3196 на розгляд ВР як невідкладний.
20 травня парламент скерував президентський законопроєкт про реформу СБУ на доопрацювання.
