Забезпечення охорони судів
30.01.2017
За кілька днів до Нового року був затверджений тимчасовий порядок забезпечення охорони судів. Документ покликаний врегулювати питання щодо гарантування безпеки в храмах Феміди. Та чи дійсно визначення, хто у вихідні та свята зможе туди безперешкодно зайти, а кому навіть у робочі години заборонено відвідувати їх, допоможе забезпечити надійну охорону?
Запізнілий документ
Законодавець, ліквідувавши спецпідрозділ судової міліції «Грифон» і передбачивши створення Служби судової охорони, встановив: у перехідний період перейматися питаннями безпеки в храмах Феміди повинні підрозділи Національної поліції та Національної гвардії. Проте ці структури не змогли належним чином забезпечити охорону в судах.
Як зазначав на одному з брифінгів голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, у часи функціонування «Грифону» «не все було добре, а нині стало втричі гірше».
Як пояснювали в поліції, в них не вистачає працівників для охорони всіх судів. Тому велика кількість установ залишалася без захисту.
Ситуація ускладнювалася ще й тим, що був відсутній документ, який мав би врегулювати тимчасовий порядок здійснення охорони. «Якщо немає тимчасового положення, то в принципі в Нацгвардії та Нацполіції немає підстав охороняти приміщення судів», — розповідав журналістам З.Холоднюк.
Служителям Феміди довелося довго чекати появи правил допуску до приміщень судів. Відповідний документ Вища рада правосуддя разом з Міністерством внутрішніх справ за поданням ДСАУ мала затвердити до 30 жовтня минулого року. Однак Тимчасовий порядок забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них погодили із затримкою — 26 грудня.
На роботу й у свято
Новим згаданий акт аж ніяк не назвеш. Більшість його положень скопійована з Правил пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів, затверджених наказом ДСАУ та МВС від 12.09.2005. Хоча нині вже начебто й немає підстав застосовувати цей документ (у ньому використовуються застарілі норми, наприклад: пропускний режим здійснюється працівниками «Грифону», який вже давно ліквідований), у законодавчій базі він значиться як чинний.
Так, зі старих правил до нового порядку перекочувало положення про те, що для речей, які заборонено проносити до приміщень, поряд із пунктами пропуску облаштовуються камери схову. Минуло вже майже 12 років з того часу, як з’явилася така норма, але не всі храми Феміди обладнані такими пропускними пунктами та комірками для зберігання речей. Це стосується не тільки установ, розташованих далеко від Києва, а й столичних інституцій.
Раніше у вихідні, святкові та неробочі дні судді та працівники апарату відповідної установи пропускалися в приміщення згідно зі списком, затвердженим головою суду, та за службовим посвідченням. Тимчасовий порядок дозволив володарям мантій у червоні дні календаря безперешкодно та без часових обмежень приходити на роботу. Втім, для працівників апарату правила не змінилися: щоб з’явитися в суді в неробочі дні, потрібний дозвіл керівника інституції.
Про супутники і табу
Не зазнав коригування і пункт про те, що представники ЗМІ пропускаються за пред’явленням документа, що посвідчує особу, а використання ними аудіо-, відео-, кіно-, фотоапаратури здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Дещо змінився порядок пропуску до судових установ медиків, представників рятувальної та аварійної служб: вони заходять до приміщень у супроводі працівника апарату. Попередніми правилами передбачалося, що потрапляння згаданих осіб до будівлі відбувається за однієї умови — після відповідного запису в журналі відвідувачів. Про супутники — жодного слова.
А от список осіб, яких не можна пропускати до храмів Феміди, доповнився одним пунктом: через судовий поріг забороняється переступати тим, хто прийшов з вогнепальною, газовою зброєю тощо (це не стосується правоохоронців, «гвардійців», фельд’єгерів, які виконують службові обов’язки).
Незмінним залишилося табу, накладене на відвідувачів з ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння; з тваринами; з легкозаймистими, вибухонебезпечними, радіоактивними та отруйними речовинами; з колючо-ріжучими предметами. Збираючись до храму Феміди, краще залишити вдома валізи, господарські сумки, пакети, розмір яких перевищує норму, встановлену тимчасовим порядком, — 60 х 40 х 20 см.
До речі, в попередніх правилах фігурувала трохи менша величина — 45 х 35 х 15 см. Напевно, розробники нового документа зважали на сучасні тенденції в моді: по-перше, багато жінок віддають перевагу носінню сумок великих розмірів, а по-друге, часто-густо відвідувачі суду приходять із ноутбуками, чималою кількістю матеріалів, які не вміщуються в маленькі торбини.
Проблеми залишилися
Однак експерти сумніваються, що затвердження тимчасового порядку забезпечення охорони судів умить вирішить усі питання, пов’язані з гарантуванням безпеки володарів мантій, працівників та відвідувачів установ. По-перше, попереду — врегулювання бюрократичних моментів: документ потрібно зареєструвати в Мін’юсті (як писав «ЗіБ», раніше із цим виникали проблеми). До того ж Кабінет Міністрів повинен затвердити перелік судів, органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється поліцією та «гвардійцями». Керівники органів судової влади надіслали Уряду проект постанови, але так і не отримали у відповідь схвалення документа.
По-друге, з появою тимчасового порядку нікуди не зникла проблема кадрового голоду в Нацполіції та Нацгвардії. Як наслідок, Феміді може не вистачити вартових. Тому немає впевненості в тому, що сторожею будуть забезпечені навіть ті суди, які її мали в часи діяльності «Грифону».
Тож, напевно, доведеться сподіватися на якнайшвидший початок роботи ССО. Як зазначається в законі, служба повинна почати виконувати свої функції в повному обсязі не пізніше ніж із 1 січня 2018 р. Але надії на те, що ССО запрацює на повну потужність уже через рік, можуть легко розвіяти фінансові труднощі.
Адже бюджетних видатків для нової структури потрібно чимало. Так, за попередніми розрахунками ДСАУ, кількісний склад нового підрозділу становитиме майже 9 тис. осіб. «Щоб він реально почав працювати, потрібні 877 млн грн.», — зазначав З.Холоднюк. У держбюджеті-2017 на ці потреби виділили у 2,5 раза менше — 350,2 млн грн.
Тому важливим для забезпечення надійної охорони храмів Феміди є не тільки прийняття документів, а й належне фінансування та злагодженість у діях усіх органів влади.
Проте, як бачимо, ні перша, ні друга умова не виконуються. Так, коштів на суддівську безпеку виділяється недостатньо. А неодноразові звернення служителів Феміди до Кабміну та МВС, проведення міжвідомчих нарад не принесли бажаного результату. На думку експертів, якщо ситуація найближчим часом не зміниться, то використання так званими громадськими активістами відсутності охорони в судах для тиску на володарів мантій буде не винятком, а правилом.
З проектом розподілу між Національною поліцією та Національною гвардією інституцій, в яких вони забезпечуватимуть охорону можна ознайомитись тут.
ДОВІДКА «ЗіБ»
Кількість судів, забезпечених охороною
Станом на 15.12.2016 суди, інші органи та установи в системі правосуддя розташовані у 801 приміщенні, з них:
– 453 (56%) будівлі не охороняються взагалі;
– 197 (25%) — тільки вдень;
– 5 (1%) — лише вночі;
– 146 (18%) будівель забезпечуються цілодобовою охороною підрозділами Національної поліції.
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
