Як дотримувалися виборчі стандарти у місцях несвободи
01.02.2020
30 січня 2020 року в Харківському прес-клубі відбулося публічне обговорення на тему: «Дотримання виборчих стандартів у місцях позбавлення волі та на інших спеціальних виборчих дільницях».
У дискусії взяли участь юридичний радник Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк, координатор ОПОРИ в Харківській області Микола Зінченко та виборчий омбудсмен ОПОРИ Юрій Чумак, регіональний координатор зв’язків з громадськості Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Міненков, представник Харківської правозахисної групи Павло Шваб, начальник відділу організації діяльності місць тимчасового тримання осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області Олександр Соляник, заступник начальника Харківського слідчого ізолятору Дмитро Холод та виконуючий обов’язки заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Юрій Мосійчук.
До обговорення також долучилися представники громадських організацій Харкова, науковці, журналісти.
Павло Романюк презентував результати експертного опитування щодо ймовірного використання адміністративного ресурсу під час голосування в місцях несвободи на останніх президентських і парламентських виборах, яке проводилось з 26 серпня по 26 вересня 2019 року (в якому взяли участь 77 правозахисників).
За даними опитування, 88,3% експертів вважають відсутніми випадки, коли виборці у місцях несвободи не мали можливості ознайомитись з інформаційними плакатами та програмами кандидатів і політичних партій у приміщенні дільничної виборчої комісії. Разом з тим, 5,2% опитаних повідомили про поодинокі такі випадки, а 2,6% респондентів розповіли про такі випадки під час виборчих кампаній минулого року.
Юридичний радник ОПОРИ зазначив, що 77,9% опитаних вважають, що під час останніх президентських і парламентських виборів були забезпечені умови для здійснення таємного голосування для виборців, які перебувають у місцях несвободи. 2,6% експертів зауважили, що належні умови не були забезпечені, стільки ж опитаних – заявили про поодинокі випадки порушень.
87% експертів повідомили, що їм не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців. Водночас, 5,2% респондентів заявили про окремі подібні випадки. Разом з тим, 98% експертів зазначили, що їм не відомі випадки матеріального заохочення (підкупу) ув’язнених та засуджених з метою змусити їх голосувати за певного кандидата чи політичну партію.
За інформацією Юрія Чумака, впродовж двох виборчих кампаній 2019 року громадські омбудсмени з захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА здійснили 172 візити до установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, військових частин, лікарень, в тому числі психіатричних, з метою проведення моніторингових та просвітницьких заходів щодо дотримання та забезпечення виборчих прав громадян. Левову частку візитів – 129 – здійснено до установ кримінально-виконавчої системи, 36 – до закладів охорони здоров’я, 7 – до військових частин. Значна частка таких візитів здійснювалася у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його представниками в областях.
Як наголосив Олександр Міненков, у Харківській області суттєвих проблем, які могли б вплинути на результати голосування на виборчих дільницях у місцях несвободи та на інших спеціальних дільницях, зафіксовано не було. Однак залишаються нагальними питання врегулювання окремих організаційних моментів забезпечення виборчого процесу.
Так, Павло Шваб, який був офіційним спостерігачем від ОПОРИ на спеціальній виборчій дільниці у Харківському СІЗО на позачергових виборів народних депутатів України, розповів про те, що йому намагалися чинити перешкоди члени ДВК. Крім того, голосування відбувалося одночасно у кількох місцях (приміщеннях), що не передбачено законодавством.
Неможливість проведення голосування в одному приміщенні Дмитро Холод пояснив вимогою щодо роздільного тримання осіб у місцях попереднього ув’язнення відповідно до ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення». Раніше у СІЗО було дві тимчасові виборчі дільниці, але в 2019 році залишилася лише одна. І, за словами Юрія Мосійчука, адміністрація установи зверталася до відповідних інституцій щодо створення ще однієї виборчої дільниці, втім, це зробити не вдалося. Можливо, через швидкоплинність парламентської кампанії.
Натомість, за інформацією Олександра Соляника, в ізоляторах тимчасового тримання, підпорядкованих ГУНП в Харківській області, вибори не проводяться. Тому працівники поліції намагалися, відповідно до законодавства, якомога оперативніше конвоювати затриманих за кримінальні правопорушення осіб до СІЗО. Аби їх там встигли внести до списків для голосування.
Як свідчать дані аналітичного звіту ОПОРИ, під час минулих президентських та парламентських виборів на окремих дільницях у місцях несвободи міг бути застосований адміністративний тиск до ув’язнених для того, щоб вплинути на результати їхнього волевиявлення. Хоча прямих доказів цього немає, у всеукраїнському вимірі експерти виокремили 3 виборчі дільниці з аномальними результатами: це Первомайська виправна колонія (Харківська обл.), Літинська виправна колонія (Вінницька обл.) та Дружелюбівський виправний центр (Запорізька обл.).
Певні порушення фіксувалися в Україні і в геріатричних пансіонатах та лікувальних закладах, де розміщувалися спеціальні виборчі дільниці: недотримання таємниці голосування, вплив адміністрації та працівників на волевиявлення підопічних, видачу бюлетенів особам без пред’явлення ними паспорта тощо.
Вагомим запобіжником для таких порушень є здійснення незалежного спостереження за голосуванням та підрахунком голосів. Тому, як наголосив Микола Зінченко, Громадянська мережа ОПОРА буде й надалі приділяти значну увагу спостереженню за виборчим процесом, зокрема, й на спеціальних виборчих дільницях.
Висловлені учасниками публічного обговорення думки й зауваження будуть узагальнені, проаналізовані, а їх результати – додані до висновків і рекомендацій, що готує ОПОРА для законодавців та Центральної виборчої комісії.
Георгій Кобзар
