Що буде, якщо порушити комендантську годину
12.07.2022
Як відомо, з початком агресії РФ у життя українців увійшло таке явище, як «комендантська година», тобто адміністративне обмеження права громадян на вільне перебування та пересування на певний час.
Незважаючи на всю суворість встановлених на час дії комендантської години обмежень та надання поліції та військовим права затримувати порушників комендантської години, проникати до них у житло, вилучати транспортні засоби порушників і навіть застосовувати до них фізичну силу та вогнепальну зброю, питання юридичної відповідальності за порушення комендантської години видається досить непростим.
Річ у тім, що ні Кримінальний кодекс, ні Кодекс про адміністративні правопорушення не передбачають прямої кримінальної чи адміністративної відповідальності за порушення комендантської години.
Як наслідок, поліцейські складають на порушників комендантської години протоколи за ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону, військовослужбовця) КУпАП.
Ця стаття передбачає штраф у розмірі від 136 до 255 гривень або громадські роботи строком від 40 до 60 годин, а також можливість залучення до виправних робіт строком від 1 до 2 місяців. Крім того, за порушення цієї статті можливе й застосування адміністративного арешту на строк до 15 діб.
У разі чинення порушником комендантської години активного опору поліції іноді реєструються кримінальні провадження за ст. 342 (опір представнику влади, співробітнику правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону або військовослужбовцю) Кримінального кодексу.
Санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі 17 тис. – 68 тис. гривень, арешт на строк від 3 до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 2 років.
Проте випадки спроб притягти порушників комендантської години до кримінальної відповідальності є досить рідкісними.
Щодо ст. 185 КУпАП, то, як випливає із судової практики, судді столичних районних судів часто досить критично оцінюють більшість із складених поліцією протоколів у контексті порушення громадянами комендантської години.
Так, 17 травня 2022 року поліцейські склали протокол за ст. 185 КУпАП щодо громадянина, який перебував на вулиці через пів години після початку дії комендантської години.
У суді громадянин пояснив, що жодної злісної непокори поліції він не чинив, а просто засидівся в гостях і поспішав додому. При цьому поліцейські обмежилися складанням протоколу про правопорушення, оскільки документи, що засвідчують особу, були у громадянина при собі.
Голосіївський районний суд Києва у цьому випадку наголосив, що диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає, що порушник громадського порядку категорично відмовляється виконувати вимоги та розпорядження поліції, чого у цьому випадку не спостерігалося.
У результаті, 27 червня суд закрив провадження у цій справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Аналогічну позицію у червні зайняв і Солом’янський районний суд Києва у справі про нібито відмову водія передати поліцейському своє посвідчення водія під час дії комендантської години.
Вивчивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що поліція не змогла підтвердити саме факт злісної непокори з боку водія, та ухвалив закрити справу через відсутність складу правопорушення.
Втім, є у столиці й випадки притягнення громадян до відповідальності за ст. 185 КУпАП у контексті порушення комендантської години.
Проте у таких випадках громадяни все ж таки притягувалися до відповідальності не стільки за порушення комендантської години як такої, скільки за надмірні дискусії з поліцією та відмову припинити ті чи інші дії.
Наприклад, 16 червня Солом’янський районний суд Києва оштрафував на 136 гривень місцевого жителя, який після настання комендантської години гучно слухав музику біля під’їзду і при цьому голосно матюкався. У даному випадку поліцейським знадобився час, аби вгамувати мешканця столичної Солом’янки, а сам порушник визнав свою провину і в суді.
Аналогічно Дніпровський районний суд столиці у червні оштрафував на 170 гривень місцевого жителя, який розпивав у комендантську годину на вулиці алкогольні напої та агресивно відреагував на зауваження поліцейських.
Не виключено, що деякі поліцейські добре усвідомлюють складність притягнення порушників комендантського години до відповідальності за ст. 185 КУпАП, тому для того, щоб все ж таки притягнути їх до відповідальності, в хід йдуть досить різноманітні статті КУпАП.
Наприклад, 3 червня стосовно мешканки Святошинського району Києва, яка вночі нетверезою перебувала на вулиці разом зі своєю 4-місячною дитиною, поліцейські склали протокол за ч. 1 ст. 184 (невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей) КУпАП.
Внаслідок цього жінка отримала штраф у розмірі 850 гривень.
Також за порушення комендантської години поліція намагається складати протоколи за ст. 173 (дрібне хуліганство, що порушує спокій громадян) КУпАП.
Водії — порушники комендантської години — можуть «розраховувати» на притягнення до відповідальності не за порушення комендантської години як такої, а за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння (ст. 130 КУпАП) або невиконання водіями вимог про зупинення (ст. 122-2 КУпАП).
Втім, як випливає з судової практики, такий метод теж далеко не завжди приносить поліції успіх — діяння, що приписуються порушникам, потім не завжди підтверджуються фактичними обставинами.
Так, уночі 15 квітня поліцейські склали протокол за ст. 130 КУпАП щодо не зовсім тверезого мешканця столичної Троєщини, який, за версією поліції, після 23:00 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.
Мешканець столиці, проте, претензії спростував, заявивши, що просто спустився до автомобіля, припаркованого на узбіччі дороги, щоб взяти цигарки, а їхати він нікуди не збирався. До того ж, за його словами, у цей час було оголошено повітряну тривогу, що допускало можливість його перебування на вулиці попри дію комендантської години.
Вивчивши матеріали справи, Деснянський районний суд столиці дійшов висновку про невинність мешканця Троєщини. Як випливало з поліцейської відеофіксації, у момент появи поліцейських киянин не знаходився в автомобілі, а був поряд із ним. При цьому у автомобіля було заглушено двигун і не горіли фари. Втім, це не завадило поліцейським одягнути на громадянина кайданки.
У результаті цю справу про адміністративне правопорушення було закрито судом через відсутність складу адміністративного правопорушення.
В іншому випадку, 9 травня поліцейські склали протокол за ст. 122-2 КУпАП на киянина, який керував мопедом під час дії комендантської години.
За версією поліції, водій мопеда не реагував на сигнали патрульного автомобіля і його довелося примусово зупиняти.
Сам же порушник у суді визнав порушення комендантської години (дещо раніше у нього зламався мопед), але категорично заперечував претензії щодо ігнорування сигналів патрульного автомобіля. Більше того, він розповів, що замість подати йому сигнал зупинитися, поліцейські почали стріляти в його бік зі своєї машини. Киянин злякався, з’їхав у найближчий двір, але поліцейські наздогнали його і там збили з мопеда, а потім побили.
Вивчивши позиції сторін, суд дійшов висновку, що поліцейські не змогли надати доказу того, що вони взагалі подавали водію мопеда сигнали про зупинку. Також з’ясувалося, що поліцейські взагалі не вели фото- та відеофіксацію інциденту.
У результаті, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
В’ячеслав Хрипун
