Що відбувається із НАЗК?
03.04.2017
Скандал навколо НАЗК – одна з найважливіших подій останнього часу.
За задумом, цей орган мав стати незалежним інструментом боротьби з ТОП-корупцією. Відповідно, для цього Агентству надали таких повноважень, яких доти в України не було ні в кого.
Параліч з управлінням НАЗК, що його зараз намагаються подолати, може мати куди серйозніші наслідки, ніж проста заміна керівника антикорупційного органу.
З тим набором повноважень, які має Агентство, у “правильних” руках воно може дуже швидко запрацювати. Але вже не як незалежний гравець – а як суперрепресивний монстр, протистояти якому не зможе ніхто.
Остерігаючись саме такого сценарію, творці НАЗК зробили його колегіальним органом, рішення якого не можуть залежати від волі однієї людини.
Ось тільки в українських реаліях це мало зовсім інший ефект і призвело до фактичної безпорадності Агентства.
Замість того, щоб об’єднатись навколо свого надзавдання – боротьби з корупцією, – члени НАЗК загрузли у боротьбі власних амбіцій і неприязні, так і не давши новоствореному органу запрацювати на повну силу.
Виходом із цієї ситуації має стати повне перезавантаження керівництва НАЗК. Навколо цієї ідеї, досить несподівано, об’єднались і влада, і антикорупційні активісти. Тож уже цього тижня в парламенті може з’явитись відповідний законопроект.
Як переформатують НАЗК, які шанси у чинного керівництва залишитись на посадах та що не дало Агентству нормально запрацювати, розбиралась “Українська правда”.
“Шо, опять?!..”
Facebook-сторінки українських політиків в останній тиждень березня могли викликати синдром дежавю.
Майже такі самі розпачливі дописи про неможливість подати деклараціїчиновники уже писали. У жовтні 2016-го, коли е-декларування запускалося вперше.
Як виявилось, за п’ять місяців від першої хвилі подачі декларацій НАЗК не змогло забезпечити роботи реєстру таким чином, щоб він впорався із напливом охочих подати декларації.
За кілька днів ситуація нагрілася так, що стало цілком зрозуміло: скандалу не уникнути. І він відбувся – на засіданні уряду 29 березня. До всього, глава НАЗК Наталія Корчак, яку запросили на Кабмін для пояснень, тільки підлила масла у вогонь.
Її виступ був емоційним і політичним. Корчак з порогу заявила, що деякі політичні сили, особливо “Народний фронт”, намагаються розвалити роботу НАЗК і систему декларування.
“Я прекрасно розумію, що такий орган як НАЗК і система електронного декларування – це небажаний продукт для держави. У мене складається враження, що цей реєстр замовлений, він не повинен функціонувати, як і НАЗК”, – заявила вона.
Дісталося від Корчак і міністру юстиції Павлу Петренку, який начебто заважає роботі НАЗК.
“На жаль, міністр юстиції через своїх заступників постійно коментує роботу Агентства, вказує на “безвідповідальність”, “нефункціональність”… Ми якраз і здатні, і спроможні. Просто ми небажані на цьому балу”, – сказала глава НАЗК.
Реакція на такий виступ була цілком прогнозованою. Але окрім публічної “постановки на місце”, яку провели і Петренко, і Аваков, і сам прем’єр Володимир Гройсман, чогось більшого ніж порадити всьому НАЗК добровільно звільнитисьКабмін не міг.
Автори закону про НАЗК так вболівали за його незалежність, що не лишили уряду жодних реальних підстав для звільнення керівників Агентства.
І Кабмін вирішив щось із цим робити.
Як розповіли УП співрозмовники в найближчому оточенні Гройсмана, прем’єра вже давно дратує чинний склад НАЗК.
“Там Корчак все валить, просто не вміє організувати роботу. І це триває ще з минулого літа. Гройсман збирав їх у серпні, вони обіцяли, що у вересні все запуститься, що в них все гаразд. А тоді виявилось, що взагалі нічого не працює. Просили грошей, дали їм гроші. Але ж Гройсман не може за Корчак договір підписати, чи тендер провести. Це просто людина не готова до цієї роботи”, – вважає співрозмовник у Кабміні.
“Замість того, щоб сказати, що я вирішу це питання, Корчак каже прем’єру: “Ставте питання системному адміністратору“. Не може так керівник відповідати, це абсолютно неправильно”, – додає він.
Тож Гройсман доручив Мін’юсту напрацювати зміни до закону про НАЗК, щоб отримати якісь важелі впливу на ситуацію.
Несподівано в них з’явився союзник в особі антикорупційних активістів, які за останній час мали досить багато конфліктів із владою.
Трансперенсі Інтернешенл Україна, АвтоМайдан, Центр протидії корупції та РПР виступили зі спільною заявою, де вимагали відставки Корчак і її колег.
Як розповів УП міністр юстиції Павло Петренко, пропоновані зміни стосуватимуться не тільки й не стільки звільнення чинного складу НАЗК.
“По-перше, мова йде про запровадження інституту одноосібного керівництва. Колегіальність виявилась неефективною. Чотири члени НАЗК розповідають, що вони особисто ні за що не відповідають. Це триває уже рік, і треба щось із цим робити”, – пояснив міністр.
За його словами, нового очільника НАЗК мають обрати на відкритому конкурсі.
“Ми пропишемо чіткі терміни проведення конкурсу. Це буде 2-3 місяці, щоб цей процес знову не затягувався. Прем’єр запропонував чинному складу НАЗК добровільно піти у відставку. І це єдиний спосіб для них хоч якось зберегти обличчя. Бо коли буде проведено конкурс, чинні керівники просто припинять свої повноваження”, – розповів Петренко.
Змінитись має і принцип формування конкурсної комісії. Минулого разу до неї були залучені громадські організації, навколо представництва яких розгорівся скандал, у результаті процес довелося запускати наново.
Петренко вважає, що нову комісію мають сформувати делегатами від органів влади, як було при створенні НАБУ чи САП.
Крім того, щоб уникнути нинішньої ситуації, коли Кабмін банально не може нікого звільнити, Петренко пропонує також скористатись “схемою НАБУ”.
“Ми будемо пропонувати запровадження інституту зовнішнього аудиту НАЗК і річний звіт. За принципом НАБУ, коли на основі звіту й аудиту в уряду з’явиться легальне право приймати кадрове рішення щодо керівника НАЗК”, – пояснив голова Мін’юсту.
До розробки цього законопроекту долучено й активістів, яких запрошено у робочу групу. Перша їхня зустріч відбулася у суботу 1 квітня, а вже цього тижня напрацьовані ними зміни мають потрапити у Кабмін і бути внесені в Раду.
Параліч НАЗК
Поки ж влада шукає, як замінити НАЗК, його чинному складу ще принаймні кілька місяців доведеться виконувати свою роботу.
Але й із цим почались проблеми вже тепер.
Двоє з чотирьох членів НАЗК оголосили демарш Корчак. Руслан Рябошапка і Руслан Радецький, якого навіть у НАЗК називають ставлеником АП, після кількох спроб скинути голову Агентства просто відмовились працювати з нею. Так, Корчак 30 і 31 березня скликала засідання НАЗК, але попрацювати так і не вдалось, бо без Радецького і Рябошапки необхідного кворуму на засіданні немає.
Сама ж Корчак в розмові з УП розповіла, що така ситуація для неї несподіваною не була, адже атмосфера в колективі НАЗК давно дуже наелектризована.
Але головною загрозою вона бачить не зміни у складі Агентства – а можливу спробу його знищити.
“Систему хочуть просто поховати. Спершу це може робитись під егідою зміни складу, потім почнуться зміни конкурсної комісії і таке інше. Це може затягнутись на роки. А потім скажуть, там відбувається щось не те, давайте все зробимо наново”, – вважає Корчак.
За її словами, у роботі НАЗК від самого початку було кілька головних проблем.
Перша із них – уже згадана колегіальність.
“Не можна керувати органом, коли ти обмежений у прийнятті всіх рішень. Якщо, скажімо, ми бачимо, що структуру секретаріату треба відкоригувати, то я навіть цього не можу зробити сама. Я – керівник, який за все відповідає, але не можу приймати навіть оперативних рішень”, – пояснила Корчак.
На її думку, хоча б на етапі створення НАЗК треба було передбачити можливість, щоб голова Агентства отримала право самостійно керувати.
“Той порядок, який прописаний у законі, був би дієздатним, якби ми прийшли сюди на все готове і просто могли працювати. А ми, замість цього, зараз тільки створюємо умови для початку роботи. У нас нічого ж не було”, – обурюється Корчак.
Крім того, глава НАЗК пояснює проблеми в роботі реєстру тим, що розроблена система не встигає за розширенням списку декларантів.
“Система, до якої ми навіть технічне завдання не писали, але яку нас змусили прийняти, тестувалась на показнику 50 тисяч декларантів. А декларацій лише найпершої хвилі було 100 тисяч. Ми в оперативному порядку збільшували серверні потужності, але система просто не витримує.
При тому, у першу хвилю декларування були піки відвідування по 20 тисяч користувачів одночасно – а тепер вони сягають 500 тисяч. У нас в реєстрі уже мільйон користувачів”, – пояснює Корчак.
“Крім того, у звичайні реєстри дані вносять люди, які вміють з ними працювати. А в нас сотні тисяч декларантів, які звичайні люди, які клікають що завгодно”, – додає вона.
На запитання, чому ж у такому разі НАЗК досі не закупило власне обладнання і не зробило свій інформаційний центр, Корчак запевняє, що цього не можна було робити між двома хвилями декларування.
“Ми в будь-якому разі будемо закуповувати розробку нового програмного забезпечення. Це в нас прописано у плані тендерних закупівель. Але ми мусили дочекатись кінця подачі декларацій, бо поки люди їх подавали, ми не могли нічого змінювати в програмі. Крім того, нам же треба буде шукати нового системного адміністратора, а хто візьметься за таку складну систему між двома хвилями декларування? Ніхто”, – пояснює свою позицію глава НАЗК.
Натомість з такими аргументами категорично не погоджується міністр Петренко.
Він нагадує, що питання закупівлі всього обладнання вже кілька місяців обговорювалось. “НАЗК минулого року виділили 66 мільйонів гривень для закупівлі апаратного обладнання. Прем’єр збирав нараду і дав доручення, що, друзі, у вас є гроші, оголошуйте тендер – і просто купіть собі все необхідне обладнання! Не займайтесь дурницями”, – розповідає міністр юстиції.
“Вони щотижня обіцяли оголосити тендер, а тоді Корчак заявила, що вирішили нічого не купувати, поки не відбудеться друга хвиля декларування. Де логіка? Для чого це робити після того, як 2 мільйони декларантів “поклали” сайт?” – обурюється Петренко.
Крім того, міністр вказує на те, що НАЗК досі не запустило так званий другий програмний модуль, який має автоматично перевіряти декларації.
“Перший модуль, який дозволяє подавати декларації – це прекрасно. Але вся логіка закону була в тому, щоб проводити перевірку в автоматичному режимі.Ми їм казали: запустіть другий модуль, ми вам дамо доступ до всіх реєстрів, і весь аналіз декларацій відбуватиметься автоматично.
І де цей модуль? Як вони хочуть два мільйони декларацій перевірити вручну?” – заявив Петренко.
* * *
Загалом проблеми НАЗК стали наслідком майже трагічного збігу обставин.
У новоствореному потужному органі, який займається дуже чутливими для всіх високопосадовців питаннями нажитих статків, зібрались люди, які просто не витримують темпу й тиску.
Але якщо досі владі не вдалось повністю прибрати до рук таку різношерсту компанію, яка керує НАЗК, – то чи не стане це простіше, коли “знайти підхід” треба буде лише до одного керівника?
З одного боку, колегіальний орган через власні внутрішні чвари не зміг впоратись із завданням швидкого й ефективного створення Агентства. Але чи вдасться це зробити єдиному керівнику, який скоро може з’явитись у НАЗК – теж питання.
Як показують всі останні “відкриті конкурси” на державні посади, виграють їх здебільшого “правильні” люди.
Хто дасть гарантію, що така сама доля не чекає й на НАЗК?..
Роман Романюк
