Що робили патрульні на місці падіння киянки і дитини?
16.02.2017
У вівторок в мережу виклали відео з вуличної камери спостереження з місця падіння жінки й дитини із 7 поверху. Трагедія сталася в благополучному Дарницькому районі Києва. Перша реакція на відео – шок, що в когось піднялася рука викласти відео чиєїсь смерті. Друга – обурення від бездіяльності патрульних, які прибули на місце трагедії. Можливо, відео виклали спеціально, щоб показати наших патрульних у роботі.
О 7:15 вилітає кіт, о 7:27 ми бачимо щось, що пробиває дах входу до підвального приміщення будинку. О 7:31 жінка падає на бетон і більше не рухається. Через 6 хвилин, дуже оперативно, прибуває патруль. Патрульний, не підходячи близько до жінки, намагається роздивитися її. Другий стоїть поруч кілька секунд, потім розвертається і йде. А як щодо обстежити, оглянути жінку й все навколо неї? Ні, не чули. Головне – швидко доповісти й зняти із себе відповідальність.
Менш ніж за хвилину бачимо лікарів швидкої допомоги, що оглядають тіло жінки. Патрульний до тіла все ще не наближається. Медики накривають тіло плівкою й тут з’являється патрульний поліцейський. Він дивиться вгору, фотографує. Замість фотосесії він мав банально оглянути місце події.
О 7:43 лікар швидкої допомоги, оглядаючи місце навколо трупа, виявляє діру в даху й бачить дитину. Це робить працівник швидкої допомоги, а не високооплачуваний патрульний поліцейський. А має бути навпаки. Патрульному не спало на думку візуально оцінити місце події, знайти можливі речові докази та інших учасників трагедії.
Поки медики думають, як витягти дитину, поліцейський продовжує фотосесію. Одночасно по телефону він доповідає керівництву з місця події. Ніхто нікуди не поспішає. Пізніше на відео з’являються вже троє поліцейських. Нікому з них і на думку не спадає, що дитина може бути ще жива й що їй терміново потрібно надати допомогу. В результаті лізти за дитиною поліцейським все-таки довелося. Судячи з відео, це сталося після запевнення медика в тому, що дитина жива. Чи могли ці 10 хвилин недбалості поліцейських зіграти фатальну роль? Імовірно, могли. Дитина померла в лікарні.
Від дій поліцейських мурашки по шкірі. Це повна профнепридатність. Люди не знають елементарних речей, не знають своїх функціональних обов’язків. Навіть не можуть професійно оглянути місце події. Працюють за принципом нікуди не лізти, рішень не ухвалювати. Поліцейські перетворилися на папараці. Єдиний інструмент, який вони застосовують, – фотоапарат. А не мозок.
Люди просто морально не можуть працювати за графіком 24/7, не готові колупатися в багнюці, оглядати трупи, ухвалювати рішення. Мовчу вже про елементарні знання в колишніх перукарів, барменів, продавців у галузі криміналістики, юриспруденції, орієнтуванні врешті-решт. Основна маса за два роки роботи не змогла подолати психологічний бар’єр спілкування з людиною, як заговорити першим, бути впевненим у своїх діях і своїх рішеннях, ухвалених миттєво. Ніколи раніше, до реформи, молодий співробітник не працював у парі з таким само, як він, новачком. Йому надавався наставник, гласно й негласно все, що він робив, було за чіткого контролю більш досвідченого співробітника. В патрульній поліції молодих хлопців, без досвіду й знань, вигнали на вулиці ухвалювати рішення. І як ці рішення, точніше їх відсутність, межують із життям і смертю?
Саме в цій професії, як у жодній іншій, основними критеріями для призначення керівника мають бути знання та вміння, а не популізм. І є надія, що підхід до призначення керівної ланки зміниться разом із новим керівництвом Нацполіціі.
Применшувати роль патрульної поліції не варто. На цій службі лежить важкий тягар – охорона громадського порядку. Один із показників ефективності патрульної поліції – це розкриття злочинів «за гарячими слідами». Окрім іншого, в руках правоохоронців можуть опинитися й життя інших людей. А бездіяльність – це також злочин, який поліцейські мають «розкрити» самі в собі.
Ігор Смаглюк, експерт з питань безпеки
