Реформа судоустрою на Черкащині
27.12.2017
У жовтні цього року минув рік зі старту судової реформи в Україні. Після прийняття у червні минулого року нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суспільство очікувало якісних змін у судах. Як змінилася протягом року цього періоду система правосуддя Черкащини з’ясуємо на прикладах місцевих судів загальної юрисдикції.
Новий закон «Про судоустрій і статус суддів» гарантує суддям відтепер безстрокове перебування на посаді, тобто до досягнення 65 років. До цього служителів Феміди призначали спершу на п’ять років, а вже потім – безстроково.
Призначає на посаду Президент України з подання Вищої ради правосуддя за результатами кваліфікаційного оцінювання. Його проводить профільна комісія за критеріями: компетентність, професійна етика та доброчесність.
Не вистачає 38 суддів
На Черкащині нині діють 23 суди загальної юрисдикції.
Вони є першою інстанцією і розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках визначених процесуальним законом.
За штатним розписом у них мали би працювати 139 суддів. Проте на всі суди області суддів не вистачає – зайнята лише 101 посада. З яких виносять вироки, рішення, ухвали та постанови лише 74. У решти ж 27 закінчився п’ятирічний термін повноважень.
Півроку тому в місцевих загальних судах області працювали 102 судді, вільними були 47 вакансій суддів.
Нині в області повністю укомплектовані суддями лише п’ять установ:
Ватутінський міський суд,
Городищенський,
Жашківський,
Маньківський
Тальнівський райсуди.
У них здійснюють правосуддя 3, 4, 4, 3 та 4 судді відповідно. Станом на 01.10.2017 року в Городищенському районному суді Черкаської області не обрано голову суду.
на Черкащині один райсуд, Драбівський, де взагалі нема кому розглядати справи. Тут у відставку пішли 3 судді, а в одного закінчилися повноваження. Відповідно, керівництво у цій установі також не призначене. Остання ухвала винесена цим судом була ще в кінці липня.
Відтоді кримінальні справи з Драбова передають на розгляд у сусідні суди, а от цивільні та адміністративні провадження чекають призначення суддів.
Один за трьох
У трьох райсудах області, Кам’янському, Корсунь-Шевченківському та Шполянському, справи розглядають по одному судді замість трьох, передбачених штатним розписом у кожній установі.
Це лише суха мова цифр. Як нестача кадрів позначається на роботі тих, хто залишився у строю, нам розповів голова Кам’янського районного суду Владлен Шкреба. На початок 2016 року в установі працювало четверо суддів. Пізніше за станом здоров’я одна суддя була звільнена, ще одна пішла у відставку, помер голова суду. Протягом останнього року тут не призначили жодного судді.
Нині усі судові справи у Кам’янці розглядає Владлен Шкреба.
«Крім отриманих особисто суддею справ, до його провадження перейшли справи, які перебували на розгляді у звільнених суддів, а також справи надіслані для розгляду з інших регіонів, через що навантаження на працюючого суддю перевищує норму в три рази», -розповідає суддя.
Він додає, що справи розглядає в порядку черговості, з урахуванням положень, встановлених процесуальним законом термінів щодо розгляду окремих категорій, а судові засідання розписані за графіком на декілька місяців вперед.
« У середньому суддя і без того розглядає у місяць понад 200 справ, подекуди за день призначається до 30 судових засідань по різних категоріях, відмінної складності та об’єму. Крім цього, значний час необхідний судді на підготовку до розгляду справ та вивчення нових проваджень, виконання адміністративних повноважень, тощо», – пояснює пан Шкреба.
З незалежних від судді причин, в установі виникла загроза оперативності розгляду справ.
Вирішення цього питання, зазначає Владлен Шкреба, – у компетенції інших держорганів.
«Про кадрову ситуацію, що склалася в суді вже повідомлялось Державну судову адміністрацію України, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Вищу раду правосуддя, Апеляційний суд Черкаської області та територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області», – каже пан Шкреба.
Загалом із навантаженням на суди Черкащини, кадровою ситуацією у них можна ознайомитися, переглянувши інтерактивну карту правосуддя регіону. На ній – зібрана та узагальнена статистична інформація, що ґрунтується на даних із судів області, Єдиного державного реєстру судових рішень.
Як судять у районах
Як повідомили у Звенигородському райсуді, протягом останнього року суддів у цій установі не призначали, оскільки установа повністю укомплектована суддями. Відомо, що з чотирьох, передбачених штатним розписом, справи розглядають три судді. В однієї закінчився п’ятирічний термін повноважень. Судді, які працюють у Звенигородському райсуді, доволі досвідчені та мають певний авторитет.
Як таке кадрове благополуччя сприяє захисту прав та свобод громадян ми переконалися, відвідавши кілька разів цей суд.
Ліквідація та реорганізація для оптимізації
У листопаді цього року Вища рада правосуддя підтримала проект утворення Черкаського окружного суду та ліквідацію одного районного суду на Черкащині. Цьому рішенню передував проект Указу Президента України «Про ліквідацію місцевих загальних судів та утворення окружного суду». Він передбачає ліквідацію Чигиринського, Черкаського, Придніпровського та Соснівського районних судів Черкас задля утворення Черкаського окружного суду. Таким чином планують оптимізувати видатки державного бюджету на утримання установ, які ліквідують-реорганізують. 12 грудня Президент України підписав Указ «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів».
Станом на жовтень 2017 року
у Соснівському райсуді Черкас за штатним розписом було 19 посад суддів, з них зайняті – 14, здійснювали правосуддя 12,
у Придніпровському, відповідно, – 16, зайняті – 13, здійснюють правосуддя 11;
у Черкаському райсуді за штатним розписом – 7 посад, зайняті – 5 , виносять рішення, вироки, ухвали та постанови – 3 судді,
у Чигиринському – з трьох наявних, зайняті лише дві посади судді.
Очевидно, така «новація» дозволить зекономити на кількості працівників апарату суду, утриманні та охороні приміщень.
До речі, у жовтні відбувся тендер на ремонт приміщень судів, з яких мають утворити окружний та теруправління Державної судової адміністрації області. На роботи витратять більше мільйона бюджетних гривень.
Що у підсумку? 
Юрій Радько, юрист з багаторічним досвідом, адвокат
Метою судової реформи є не лише зміна кількості судів та суддів, а також якісні зміни у роботі системи: відновлення довіри, забезпечення ефективного судочинства на конституційних засадах та виконання вимог Конвенції про захист прав людини, свобод і рішень Європейського суду з прав людини.
Чи досягнута ця мета протягом більше року впровадження реформи, кожен охочий може пересвідчитися, звернувшись за правосуддям до наших судів. Думаю, не варто сподіватися на швидкі позитивні зміни в системі засобами такого переформування.
Система судів і досі є переважно кволою, політично заангажованою та залежною, неспроможною ефективно, якісно та повноцінно виконувати покладені на неї функції забезпечення правосуддя у законний спосіб. Останнє в розумінні ЄСПЛ досі є винятком.
У випадках, коли представники сторін чи учасники просять суд застосувати у справі те чи інше рішення ЄСПЛ, судді, як правило, в своїх рішеннях взагалі не згадують про це рішення ЄСПЛ, що не лише суперечить положенням КПК України, а є законною підставою для притягнення такої особи до відповідальності.
Досі не позбулись в системі правосуддя корпоративності з правоохоронними органами, які залишаються перешкодою до безсторонності та неупередженості суду. Не спостерігається також і звільнення від бюрократичних тенденцій штучного статистичного благополуччя, а не рідко і формалізму та байдужості представників Феміди до порушень правової процедури та свавілля. Не стали пріоритетними потреба самоочищення та оздоровлення судової гілки влади, необхідність забезпечення системного самостійного втілення в життя нашого суспільства європейських стандартів прав та свобод людини, підвищення рівня правової культури та професійної етики.
Принцип гласності та відкритості судового розгляду мусить мати позитивний ефект та бути цікавим не лише для ЗМІ, а й надзвичайно корисним для викорінення і попередження злочинності та правового нігілізму, підвищення відповідальності за законність та результати своєї професійної діяльності представників правоохоронних органів.
Тому, беручи до уваги зміни до нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також розширення адміністративних повноважень суду та зміцнення соціальних гарантій, подальше очищення та оздоровлення судової гілки влади має здійснюватись не за принципом «політичної доцільності», а в звичному режимі повсякденної діяльності, для своєчасного попередження правопорушень та відновлення довіри до суду.
Доречно також згадати і про висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 року щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов’язане зі здійсненням ними судочинства. В цьому рішенні Верховний Суд України, крім висновків щодо особливого статусу суддів та недопущення втручання у діяльність судових органів, звернув увагу також на те, що судді, незважаючи на гарантії недоторканості і статусу незалежності при здійсненні правосуддя, у випадку вчинення конкретних дій, які у чинному КК визнаються злочинами, притягуються до відповідальності й несуть передбачене законом покарання. Зрештою, у період судової реформи, що стартувала рік тому, позитивні зміни можливі, однак час їхнього наближення залежить від активності обраної громадської позиції кожного з нас.
Мирослава Станкевич, Сергій Станкевич
