Рада громадського контролю при ДБР: припинити бутафорію

30.03.2018

В Україні дано старт новому органу правопорядку – Державному бюро розслідувань. Директор бюро Роман Труба пообіцяв розпочати перші розслідування до кінця року. Це означає, що Генеральна прокуратура має остаточно передати слідчу функцію до ДБР. Так визначено Конституцією.

Скептики можуть зауважити, що втомилися від множення нових органів. Втім у даному випадку, ціна не обговорюється. На кону права людини.

Справа в тому, що саме ДБР, покликане незалежно без політичних вказівок, протидіяти злочинам посадовців, насамперед працівників органів правопорядку. Наприклад, у березні 2018 року під приводом проведення слідчих дій Нацполіція та Нацгвардія ліквідували наметове містечко під Верховною Радою. Під час “зачистки” були надмірно застосовані сила та спеціальні засоби. Затриманих демонстративно утримували на колінах у снігу. Наразі справу розслідує СБУ, яке цілковито залежне від Президента Петра Порошенка. А подекуди і від його друзів, проти яких в тому числі виступили протестувальники. Тож надії марні на швидкі результати слідства. Та якби вже було незалежне ДБР, справу б розслідували саме його слідчі.

Але незалежність нового органу ще треба відстояти.

Цивільний нагляд над ДБР покладений на передбачену профільним законом Раду громадського контролю. РГК є досить серйозним запобіжником і від політичного впливу в тому числі. Наприклад, положенням про РГК передбачено, що громадськість заслуховує інформацію про діяльність ДБР, проводить аналіз виконання завдань бюро; розглядає звіти ДБР; готує та подає власні пропозиції щодо організації та проведення консультацій з громадськістю, бере участь у таких консультаціях і подібне. Не можуть стати членами РГК чиновники органів влади чи екс-правоохоронці, які працювали в органах протягом останніх двох років. Ані ГПУ, ані СБУ не знають такого контролю.

Проте, уже зараз очевидно: умисно чи ні, та прем’єр Володимир Гройсман постановою уряду заклав “бомбу” в порядок формування РГК, яка здатна підірвати всі існуючі запобіжники від політичного впливу. 

Мова йде про особливості голосування за кандидатів до РГК при ДБР. Вибори є рейтинговими під час установчих зборів всіх охочих кандидатів, які самостійно заповнюють бюлетені. Як таке “волевиявлення” виглядає на практиці? Кандидати, які правильно подали документи на членство в РГК, зустрічаються на установчих зборах, і голосують один за одного, хто кому довіряє. Ті 15 кандидатів, які отримають найбільше голосів, і сформують РГК. А значить будуть здійснювати цивільний контроль на новим органом правопорядку.

Проблема, в тому, що ще в часи “регіоналів” була добре відпрацьована схема захоплення громадських рад. Заходять сто пов’язаних між собою кандидатів від фейкових громадської організацій, і результати голосування в кишені у організатора схеми. А згодом і орган, який контролює рада.

30 березня відбудуться вибори до Ради громадського контролю при ДБР. На 15 місць претендують аж 99 кандидатів. Конкурс більший, аніж на бюджетні місця в столичних ВНЗ. Такий ажіотаж насторожує. Наприклад, в кінці минулого року до Громадської ради також нового Агентства з розшуку та менеджменту активів ледь назбиралося два десятки делегатів.

На початку року спільнота експертів Реанімаційного пакету реформ попереджала владу про ризики, які несе недосконалий порядок формування РГК при ДБР. Та все марно.

Зважаючи на аномалію, команда StateWatch вирішила провести незалежний моніторинг кандидатів до Ради громадського контролю при ДБР згідно методології. Основними критеріями аналізу біографій були політичні зв’язки, робота або пов’язаність з органами правопорядку, а також інша важлива інформація, яка кидає тінь на кандидата.

Результати виявилися невтішними, хоча і очікуваними. 

Понад 70 кандидатів мають один чи кілька індикаторів, які свідчать про упередженість. Це політична приналежність, або тривала служба в органах правопорядку. Зокрема 46 кандидатів мають за плечима політичне минуле. Моніторинг також виявив коло кількох груп, до яких входять пов’язані між собою особи. Всього таких 37 кандидатів. Не погані умови для заочної перемоги.

Такі особливості формування РГК при Державному бюро розслідувань можуть дорого коштувати громадянам. Без аполітичного цивільного нагляду, бюро швидко перетвориться на аналог ГПУ. Тобто закриту фортецю, до якої правозахисникам достукатися зась. А відтак, на черговій реформі доведеться поставити хрест.

Та ще не пізно виправити помилку. Вже сьогодні керівник ДБР Роман Труба може ініціювати зміну правил формування РГК при ДБР. А прем’єр Володимир Гройсман забезпечити ухвалення швидких змін, що закріплять вільне Інтернет-голосування за кандидатів. Це відкриє шлях до відкритої конкуренції за зразком примірно сформованих громадських рад при згаданому Агентстві з розшуку та менеджменту активів і Національному антикорупційному бюро.

Гліб Канєвський  Голова експертної організації StateWatch, Антикорупційна група РПР

Джерело

Остання Аналітика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"