Протидія корупції у 2020: перемоги поки не очікувати

26.12.2019

“Весна прийде – саджати будемо!” – так можна було узагальнити очікування виборців після чергової зміни влади в Україні. Експерти закликали вивести антикорупційні органи з-під політичного контролю, посилити боротьбу з топ-корупцією та провести перезавантаження тих органів, які не справляються із покладеними завданнями. Зараз можна підвести загальні підсумки роботи антикорупційного сектору у 2019 році та сформувати прогноз основних тенденцій для 2020 року.

На жаль, у 2019 році не було затверджено нової Антикорупційної стратегії України. Минулий стратегічний документ закінчив свою дію наприкінці 2017 року. З того часу в державі відсутній рамковий стратегічний документ у цій галузі. У 2018 році уряд завердив проект Антикорупційної стратегії на 2018-2020 роки. Проте, він не був підтриманий Верховною Радою. Новий Уряд повинен дати доручення НАЗК як уповноваженому на це органу щодо розробки нового проекту, із врахуванням нових реалій та критики минулого тексту.

Згідно законодавства про боротьбу з корупцією, Верховна Рада щороку проводить не пізніше 1 червня парламентські слухання з питань протидії корупції, затверджує та оприлюднює щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики. У 2019 такі слухання не були проведені, у 2020 є вірогідність провести слухання та визначити державні пріоритети у сфері протидії корупції.

У 2019 Верховна Рада прийняла закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції”, який в тому числі вносить зміни до роботи Національного агенства запобігання корупції. Замість колегіальної форми управління, запроваджено одноосібне керівництво Агенством, яке буде здійснювати обраний на конкурсі Голова. Конкурсна комісія визначила переможцем конкурсу Олександра Новікова, кандидатура якого має юути затверджена Кабміном.

Для удосконалення роботи НАЗК по перевірці фінансових звітів політичних партій очікується було прийнято зміни до законодавства, які зобовязали партії подавати звіти у електронінй формі, що дозволить застосовувати методи атоматизованого контролю.

Змінами до закону НАЗК отримало доступ до всіх необхідних державних реєстрів для перевірки даних електронних декларацій. Ризиком у системі перевірки декларацій залишається процедура прийняття рішень щодо персоналій декларантів, декларації яких спрямовуються на про повну перевірку. НАЗК розробило та затвердило “Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”. Порядок визначає чіткі критерії для автоматизованого арифметично-логічного котролю даних декларації. Проте, вибір конкретних декларантів, стосовно яких проводиться повна перевірка співробітниками НАЗК, завжди був предметом критики та підозр у політичній заангажованості. Перехід від колегіального до одноосібного керівництва може посилити ці ризики. Для їх мінімізації процес відбору декларантів для повної перевірки має бути максимально прозорим та відкритим.

Національне антикорупційне Бюро у жовтні 2019 році отримало право на зняття інформації з телекомунікаційних систем без посередництва інших правоохоронних органів. Також НАБУ отримало право безпосереднього доступу до повної версії реєстру електронних декларацій. Раніше, детективи НАБУ могли вивчати декларації лише в приміщенні НАЗК, тепер же матимуть онлайн-доступ з офіму НАБУ. Таким чином, Верховна Рада виконала основні рекомендації НАБУ щодо законодавчого забезпечення його діяльності.

31 травня 2019 року, одразу після інаугурації, Президент В.Зеленський на зустрічі з керівниками НАБУ і САП гарантував їм незалежність в роботі та дав три місяці на завершення розслідування резонансних корупційних злочинів. З того часу до судів фактично не надходило обвинувальних актів щодо завершених розслідувань системної корупції із обвинуваченням високопосадовців. До суду направляються здебільшого обвинувальні акти щодо помилок у заповненні електронних декларацій. Дані справи набагато легше розслідуються, бо базуються на елементарному співставленні даних реєстру декларацій з даними інших реєстрів. Проте, вони мають неоднозначну судову перспективу через складність доведення умислу або доведення факту користування обвинуваченого майном, яке формально належить іншим особам. У інших резонансних справах слідство, все ще знаходиться на стадії оголошення підозри та вибору запобіжного заходу для підозрюваних.

Наприкінці року було оголошено підозри трьом колишнім народним депутатам щодо безпідставного отримання з державного бюджету, “шляхом зловживання владою”, компенсації вартості винайму житла. Умисел та провину підозрюваних буде довести важко, тому що самі підозрювані не приймали рішень щодо виділення коштів на компенсацію, лише подали стандартні заяви. Перекласти вину на посадовців бухгалтерії також нереально, бо вони виділяли кошти згідно законних процедур. Проте, подібні справи мають припинити практику видачі компенсацій тим, хто її не потребує.

Потрібно відзначити нормалізацію робочих відносин на персональному рівні між керівниками НАБУ і САП. На відміну від минулих років, співпраця переведена на обєктивний операційний рівень, публічні скарги відсутні.

Авторитет Директора НАБУ було підірвано після ухвали суду щодо вчинення ним корупційного правопорушення. Справа стосується оплати за відпочинок третьою особою та недекларування такого подарунка.

У звязку з проведенням у листопаді 2020 виборів Президента США в Україні вірогідно активізуються публічні звинувачення НАБУ та його керівників у втручанні у американські вибори 2016 року, у звязку з розслідуванням справ проти П.Манафорта.

28 листопада 2019 набула чинності нова редакція статті Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Відповідно, у 2020 році можна очіуквати лише невеликої кількості проваджень за цією статтею, оскільки відповідальність наступатиме лише за незаконне набуття активів, яке відбудеться після 29.11.19.

5 вересня 2019 розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд. У вересні ж Верховна Рада 9-ого скликання прийняла закон, згідно якого до Вищого антикорупційного суду будуть передавати лише ті старі справи, які розслідувало Національне антикорупційне бюро. При цьому кримінальні провадження, які були розпочаті після запуску ВАС, можуть передаватись до нього незалежно від органу, який проводив слідство. ВАС на момент запуску отримав усю необхідну технічну та організаційну підготовку від Кабінету міністрів та Державної судової адміністрації. Логічно, що першими рішеннями ВАСу були вибір запобіжних заходів підозрюваним та ухвалення перших вироків у простих справах. Суд лише розпочинає слухання складних справ. Найбільш резонансними очікувано будуть справи Р.Насірова, М.Мартиненка та інших публічних осіб, що займали високі посади.

Загалом, можна прогнозувати наступні тенденції у питаннях запобігання та протидії корупції у 2020 році:

1. НАЗК спрямує свої зусилля на затвердження антикорупційних програм органів державної влади, перевірку електронних декларацій та фінансових звітів політичних партій. У діяльності партій перевірятиметься переважно витрачання коштів державного бюджету, виділених парламентським партіям. В той же час, фінансування виборчих кампаній на місцевих виборах 2020 року пройде переважно поза контролем НАЗК – готівкою або через інших юридичних осіб.

2. Можна прогнозувати повторення спроб використання механізму повної перевірки електронних декларацій для політичного тиску на опонентів влади чи як інструменту у вирішенні політичних чи корпоративних спорів.

3. Не варто очікувати передачі до суду суттєвої кількості обвинувальних актів по високопосадовій корупції. В той же час, загальна статистика по кількості справ чи по сумах потенційних нанесених збитків буде оптимістичною.

4. У 2020 році можуть бути оголошені підозри кільком особам, які займали високі посади в період 2014-2019 років. Самі фігуранти вважатимуть ці процесуальні дії політичними переслідуваннями. До кінця 2020 року скоріше за все стан розслідування цих справ залищиться на стадії оголошення підозри та отримання застави у якості запобіжного заходу.

5. Вищий антикорупційний суд може стати обєктом критики після винесення кількох виправдальних вироків. В той же час, подібні рішення можуть стати перш за все наслідком недостатньої доказаності вини обвинувачених. Судові слухання резонансних справ можуть відбуватися із стандартною для інших судів швидкістю через завантаженість ВАС справами та наявність високопрофесійних адвокатів у обвинувачених.

6. Залишатиметься актуальною проблема занадто дрібних сум коштів, які повертаються до державного бюджету внаслідок розслідування справ за корупційними статтями. Так само за чинних правових механізмів не буде значного прогресу у поверненні коштів корупціонерів, виведених в іноземні юрисдикції.

7. Спроби поставити діяльність правоохоронних антикорупційних органів під політичний контроль та використовувати у політичній діяльності будуть продовжені.

Рекомендую ознайомитися із доповіддю Українського інституту майбутнього “Прогноз-2020: виклики і можливості”, де дано системний аналіз та прогноз ситуації у різних сферах економіки та політики.

Ігор Попов

Джерело

Остання Аналітика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"