Охорона громадського порядку, як тест для поліції та суспільства
31.01.2018
Закон, що дозволяє звичайним громадянам брати участь в охороні громадського порядку, ухвалено ще у 2000 році. Але справжньої актуальності він набув лише під час Революції Гідності.
Тоді кияни були змушені захищатися від масового розгулу містом озброєних “тітушок”, які вчиняли збройні напади та вбивства. Звичайні громадяни продемонстрували неабиякий потенціал об’єднання в протидії вуличній злочинності.
Але такі події відбувалися вперше, вони не є українськими буднями. Потреба такого об’єднання виникла за повної бездіяльності поліції, коли її функції з забезпечення громадського порядку взяли на себе звичайні люди.
Нині ж триває четвертий рік реформування поліції. Якщо поліція відчуває, що не може впоратися з усіма викликами вуличної злочинності, то треба не боятися та змінювати вектор реформи.
Бо, з одного боку, участь громадян в охороні громадського порядку є абсолютно легальною.
Але з іншого – така показова демонстрація “національних дружин” в однострої підриває довіру до результатів реформи та бодай якоїсь спроможності поліції і національної гвардії охороняти громадський порядок, забезпечуючи громадську безпеку.
Такого роду громадські об’єднання не повинні конкурувати з поліцією за довіру громадян. Адже існування правоохоронних органів – чи не єдиний аргумент необхідності збереження держави як юридичного інституту.
Всі інші функції держави, окрім правоохоронної, сучасне розвинене суспільство вже давно навчилося реалізовувати самостійно.
Тому, що більшу вагу в гарантуванні нашої безпеки відіграватимуть громадські формування, то більше поставатиме питання: навіщо нам така держава?
Формування громадські, але громадськість їх не контролює
Питання легальності функціонування формувань з охорони громадського порядку не таке вже й принципове, бо нинішнє скликання Верховної Ради довело: під назвою “закон” можна прописати все, що завгодно.
Тож важливіше не те, що громадським формуванням дозволено охороняти громадський порядок, а деталі, прописані у відповідному законі.
Законодавство України регламентує діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку. Але воно, водночас, містить і лазівки, якими можна зловжити під прикриттям забезпечення громадського порядку.
Відповідно до закону “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, на діяльність громадських формувань впливають поліція, державні місцеві адміністрації та органи місцевого самоврядування.
На перший погляд, розподіл впливу на громадські формування між трьома суб’єктами є запобіжним заходом проти монопольного впливу поліції та зловживань з боку державних структур.
Але в законі є малесенька лазівочка, яка дає поліції інструмент впливу.
Це необхідність узгоджувати з поліцією статут майбутнього громадського формування. Без такого узгодження його не зареєструють, як і рішення про створення формування.
Таким чином, закладено ризик того, що представники місцевої поліції можуть наполягати на своїй редакції статуту, приміром, щодо порядку прийняття громадян до громадського формування і вибуття з нього.
Інструменти прямого контролю громадою діяльності громадського формування законом не передбачено.
Тобто жителі територіальної громади, які не є членами громадського формування, не мають прямого впливу на громадське формування. Єдине, що вони можуть, – це використовувати своє законне право звертатися до органів державної влади зі скаргами на неналежну діяльність громадського формування.
Через неточність формулювання статті 12 закону “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” існує ризик членства в громадському формуванні осіб з кримінальним минулим.
Закон забороняє членство особам, раніше засудженим за умисні злочини, та особам, судимість з яких не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Таким чином, особа зі знятою чи погашеною судимістю вважається з юридичної точки зору вже “не судимою”, має право стати членом громадського формування з охорони громадського порядку, але фактично – вона може залишатися носієм кримінальної субкультури.
Крім того, існує ризик створення “фейкових” громадських формувань з охорони громадського порядку задля виділення коштів з державного та місцевого бюджетів на утримання зазначених формувань. Адже громадське формування не може існувати абсолютно без коштів.
Чи мають право члени громадських формувань з охорони громадського порядку застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби, зброю?
Так. Вони мають право застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.
Але законом чітко обмежено період, коли таке застосування правомірне – під час спільного з поліцейськими виконання покладених на них завдань з охорони громадського порядку. Використовувати зброю членам громадських формувань з охорони громадського порядку заборонено.
Відповідно до закону, про намір застосувати силу і спеціальні засоби член громадського формування повинен попередити. Але закон дозволяє діяти і без попередження, якщо виникла безпосередня загроза життю чи здоров’ю самого члена громадського формування чи інших осіб.
Таким чином, у законі є лазівка для застосування сили чи спеціальних засобів без попередження.
Які спеціальні засоби можуть використовувати члени громадських формувань з охорони громадського порядку
З усіх спеціальних засобів під час здійснення повноважень вони можуть використовувати лише спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії.
Тобто – газові балончики, газові пістолети і револьвери.
Законодавством встановлено спеціальний порядок видачі спеціальних засобів членам громадських формувань. Вони видаються для виконання завдання з охорони громадського порядку, а потім їх здають оперативному черговому відповідного ОВС.
Але газові балончики, газові пістолети, револьвери можуть видаватися членам громадських формувань і на постійне зберігання та носіння.
Тобто місцевий житель, який вирішив допомагати поліції охороняти громадський порядок, має легальну можливість забирати додому та постійно мати при собі надані поліцією спеціальні засоби.
Це можливо за умови набуття особою членства у формуванні та після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в ОВС.
Якщо у вашій територіальній громаді зареєстровано громадське формування з охорони громадського порядку
Найбільші побоювання громадян пов’язані з ризиком використання громадських формувань для виконання специфічних завдань поліції, не передбачених законом. Такий ризик законом зведено до мінімуму.
По-перше, забороняється використовувати громадські формування для виконання завдань, не передбачених законом.
По-друге, такі дії підпадають під ознаки статті 365 Кримінального кодексу Україниза перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
По-третє, місцева рада (сільська, селищна, міська) може подати заяву до суду про заборону діяльності громадського формування з охорони громадського порядку в разі виходу за межі завдань, встановлених законодавством.
Але краще – не чекати, поки хтось за вас створить громадське формування з охорони громадського порядку вашої територіальної громади.
Бо закон дозволяє використати такі громадські формування як у корпоративних інтересах правоохоронного відомства, так і в інтересах громади.
Тож хто першим проявить активність – ви чи влада через лояльних членів громад – той і визначатиме справжній напрямок діяльності формування.
Забезпечення охорони громадського порядку є прямим тестом роботи правоохоронних органів.
Але законодавство про громадські формування з охорони громадського порядку дає можливість протестувати і територіальні громади на готовність бути самостійними та не допустити створення легальних загонів “тітушок”.
Анна Маляр, кандидат юридичних наук, експерт-кримінолог
