Нетверезі водії уникають відповідальності через недбалість патрульних

03.11.2017

Навіть якщо водій дозволив собі випити зайвого перед тим, як сісти за кермо, недбалість поліцейських при складанні протоколу, відсутність у правоохоронців засобів перевірки на вміст алкоголю, небажання залучати свідків і інші порушення можуть унеможливити притягнення винного до відповідальності.

Неякісні протоколи

В Апеляційному суді Харківської області підготували узагальнення практики розгляду місцевими судами регіону справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення. Матеріал стосується справ, у яких були прийняті рішення про закриття проваджень з підстав відсутності події чи складу адмінправопорушення та закінчення строків накладення адмінстягнення, передбачених ст.38 КпАП. Дослідження охоплює 2016 р.

За цей період в Україні були скоєні 26782 дорожньо-транспортні пригоди з тяжкими наслідками. Загинуло 3410 осіб, травмовано 33613 людей. 1959 ДТП скоєно під час керування водіями в нетверезому стані. Унаслідок цього 228 людей загинуло, 2642 травмовано.

Відповідно до ч.1 ст.130 КпАП «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, — тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік і на інших осіб — накладення штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Ретельне вивчення та аналіз матеріалів проваджень про адмінправопорушення, які були закриті з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення, показали, що працівники патрульної служби поліції відповідні протоколи, акти огляду на стан сп’яніння складають у переважній більшості випадків неякісно та безпідставно. Так, зупиняючи авто, працівники поліції не представлялися, не показували своїх посвідчень, не повідомляли причини зупинки транспортного засобу, не роз’яснювали прав та обов’язків, передбачених ст.63 Конституції та ст.268 КпАП. Навпаки, грубо порушували права затриманих водіїв чи пасажирів, на яких незаконно складали протоколи про адмінправопорушення.

Встановлено також, що огляди на стан сп’яніння на місці зупинки проводилися з використанням приладів, які відсутні в списку технічних засобів, що використовуються для огляду або не мають сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки чи з простроченим строком застосування. У протоколах указувалося, що порушник відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння без конкретизації засобу, за допомогою якого такий огляд міг би бути проведений. При цьому свідки не залучались або залучались уже після складання протоколів і давали пояснення, що, за словами поліцейських, особа відмовилася від проходження огляду на стан сп’яніння.

Наявні випадки, коли працівники поліції не пропонували водіям пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціальних техзасобів чи в медичному закладі або взагалі відмовляли водіям у направленні їх на огляд до медзакладу, а копії протоколів та актів огляду на стан сп’яніння не надавали. Тобто порушувались як відомчі законодавчі акти, так і вимоги КпАП, положення закону «Про Національну поліцію» та Конституції.

Не сідаючи за кермо

Як один із прикладів безпідставного та неякісного складання протоколів можна навести акт, складений інспектором сектору реагування патрульної поліції Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції стосовно водія мотоцикла Ява-350 Особи 1. У протоколі зазначено, що Особа 1 керував мотоциклом у стані алкогольного сп’яніння. Від підпису та давання пояснень водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху.

Між тим у протоколі відсутні відомості, на підставі якого документа встановлено особу, стосовно котрої складено протокол. Свідки не вказані. Акт огляду на стан сп’яніння відсутній, хоча наявна відмітка, що огляд проведений у зв’язку з виявленими ознаками — запахом алкоголю з порожнини рота. До протоколу додано тестування №11431 технічним засобом «Драгер 6810» з результатом 1,58 проміле, з яким водій не згодний. Однак до протоколу, крім довідки, що водію видавалося посвідчення на право керування мотоциклом, не додано жодного пояснення чи рапорту інспектора.

На судовому засіданні Особа 1 не визнав вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та пояснив, що в зазначений час був тверезий, протокол при ньому не складався, огляд на стан сп’яніння він не проходив, свідки не залучались. На вимогу інспектора він повідомив свої анкетні дані, бо посвідчення при собі не мав. Письмових пояснень щодо перебування в стані алкогольного сп’яніння інспектор від нього не вимагав.

У цьому випадку недбале складання протоколу та недодержання працівником поліції вимог чинного законодавства при оформленні матеріалу провадження про адмінправопорушення стало підставою для закриття останнього за відсутністю в діях Особи 1 складу правопорушення.

Безпідставно та на порушення вимог чинного законодавства цей же інспектор склав протокол про скоєння адмінправопорушення водієм Особою 2.

Згідно з папером Особа 2 під час керування автомобілем ГАЗ-33021 мав явні ознаки алкогольного сп’яніння. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

Однак при судовому розгляді було встановлено, що дані протоколу про керування цим водієм авто в стані сп’яніння не відповідають обставинам справи. Як зазначили допитані на засіданні Особа 2 та свідок, у вказаний у протоколі час Особа 2 взагалі не керував автомобілем, а перебував за місцем свого проживання. У цей час у нього вдома був Особа 3, який замовив таксі. Для очікування таксі він разом з Особою 2 вийшов з будинку. В якийсь момент біля них зупинився патрульний автомобіль, з якого вийшли 2 поліцейські. На вимогу старшого лейтенанта поліції надати документи на ГАЗ-33021 Особа 2 заперечив, оскільки не керував автомобілем, та надав свій паспорт. Працівники поліції не запропоновували Особі 2 пройти огляд на стан сп’яніння, не роз’яснили прав та обов’язків, а також не ознайомили його зі складеним протоколом про адмінправопорушення.

Ці обставини повністю підтвердив у суді свідок, який також стверджував, що при складанні протоколу стосовно Особи 2 поліцейські не стали залучати його як свідка та не вживали заходів для залучення інших свідків. Суд, дослідивши матеріали справи та керуючись загальними принципами достатності та допустимості доказів, оскільки до самого протоколу про адмінправопорушення, крім двох рапортів працівників поліції, жодного іншого доказу винуватості Особи 2 в скоєні правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП не надано, провадження у справі закрив за відсутністю в його діях складу цього правопорушення.

Про неналежну якість складання поліцейськими більшості протоколів про адмінправопорушення свідчать і численні постанови суддів про повернення таких паперів разом із провадженнями для їх дооформлення та усунення інших недоліків. Наявні випадки неодноразового повернення суддями одних і тих самих матеріалів проваджень у зв’язку з невиконанням вимог цих постанов або неусуненням у повному обсязі вказаних недоліків.

Без достатніх підстав

Іноді поліцейські при складанні протоколу неправильно вказували кваліфікацію правопорушення. Наприклад, із протоколу, складеного старшим інспектором групи реагування патрульної поліції Дергачівського ВПГУ НПУ в Харківській області старшим лейтенантом поліції стосовно Особи 4, вбачається, що в ньому належним чином не викладено суть правопорушення. Зокрема, не зазначено, яке саме діяння чи бездіяльність, що містить склад адмінправопорушення, той учинив.

У протоколі сказано, що Особа 4 керував транспортним засобом, маючи ознаки алкогольного сп’яніння, але від проходження медичного освідування в присутності свідків відмовився. Як установив суд, особа, котра склала протокол, на порушення вимог ч.2 ст.266 КпАП та п.1 розд.2 відомчої інструкції від 9.11.2015 не провела огляду Особи 4 на стан сп’яніння на місці за допомогою технічних засобів. У зв’язку із цим указане в протоколі діяння не містить складу адмінправопорушення, відповідність за яке передбачено ч.1 ст.130 КпАП. Суддя Дергачівського районного суду провадження в цій справі закрив за відсутністю в діянні Особи 4 складу правопорушення.

Після перевірки інших матеріалів проваджень, які розглядали судді Дергачівського райсуду, також було встановлено, що зміст майже всіх складених протоколів про адмінправопорушення не відповідав обставинам: працівники поліції не зупиняли водіїв під час керування транспортним засобом, а підходили до автомобілів, які не рухалися, безпідставно заявляли, що водії перебувають у стані алкогольного сп’яніння, та складали протоколи, не пропонуючи пройти огляд на місці чи в медзакладі.

До того ж майже всі пояснення свідків у провадженнях, які розглядали судді Дергачівського райсуду, були написані на заздалегідь підготовлених бланках пояснень з однаковим текстом. При судовому розгляді підтверджувалася невідповідність паперів дійсним обставинам справи, а також складання протоколів без достатніх на те підстав. У зв’язку із цим провадження закривалися за відсутністю події чи складу адмінправопорушення.

Огляд без інструкції

Також виявлені непоодинокі факти порушення поліцейськими вимог п.2.3 та інших положень розд.2 інструкції, а саме:

• щодо здійснення огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу поліцейськими, які мають спеціальні звання;

• щодо недотримання при огляді на стан сп’яніння інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.

Наприклад, огляд Особи 5 за допомогою технічного засобу здійснено рядовим інспектором роти №9 батальйону №2 УПП в м.Харкові, тобто поліцейським, який не має спеціального знання та який не надав водію сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, не підписав акт про результати огляду, не вручив водію примірник акта. До того ж при розгляді цього провадження суддя Кегичівського районного суду встановив, що водій Особа 5 під час керування автомобілем чи безпосередньо після цього не затримувався, а коли прибув поліцейський патруль, автомобіль стояв на зупинці за відсутності Особи 5.

Суд дійшов висновку про недоведеність указаного в протоколі факту керування водієм транспортним засобом у зазначений час та в стані алкогольного сп’яніння й закрив провадження.

В окремих судах наявні факти закриття проваджень за недоведеністю винуватості водіїв у скоєнні правопорушень у зв’язку з використанням працівниками поліції приладів, які відсутні в списку технічних засобів, що використовуються для виявлення та фіксування порушень ПДР, а також тих, які не мають сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки або в яких прострочені строки калібрування.

Як приклад можна навести практику Жовтневого районного суду м.Харкова. Суддя цієї установи за результатами розгляду матеріалів про адмінправопорушення стосовно Особи 6 встановив, що прилад, за допомогою якого працівник поліції провів огляд Особи 6 на стан сп’яніння, а саме «Драгер алкотест 6820», відсутній у переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державної автоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень ПДР, затвердженому постановою цього міністерства від 1.03.2010 №33. У зв’язку із цим суд визнав, що огляд Особи 6 на стан сп’яніння був здійснений з порушенням вимог ч.5 ст.266 КпАП, тому не вважав допустимим доказом дані зазначеного приладу про наявність сп’яніння. Закриваючи провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, суд також урахував наявність інших порушень:

• неповідомлення та нескладання рапорту про причини зупинки транспорту;

• відмову поліцейського направити водія на огляд у медичний заклад охорони здоров’я у зв’язку з тим, що Особа 6 не був згодний з протоколом і результатами перевірки на стан сп’яніння вказаним технічним засобом.

Судді інших місцевих судів також виявляли аналогічні порушення, які допускали працівники патрульної служби поліції щодо використання невідповідних технічних засобів для огляду водіїв на стан сп’яніння.

Без залучення свідків

Установлені факти, коли працівники поліції відмовляли водіям у проведені на місці зупинки огляду на стан їх сп’яніння спеціальними технічними засобами через відсутність таких. Наприклад, судді Люботинського міського суду встановили, що в Люботинському підрозділі поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області взагалі відсутні зазначені спецтехзасоби.

Поліцейські, які складали протоколи про адмінправопорушення, відмовляли водіям у проходженні огляду на місці, пропонуючи поїхати до наркологічного центру в Харкові. Зазначали, що водії відмовлялися від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, не конкретизуючи, від якого саме огляду. Свідків залучали пізніше, і вони тільки розписувались у протоколах, або взагалі не залучали таких осіб, а вписували вигадані прізвища та адреси, за якими ті не проживали чи таких адрес не існувало.

Наприклад, суддя Люботинського міськсуду встановив такі обставини при розгляді провадження стосовно Особи 7. Свідок узагалі не мешкав за вказаною в протоколі адресою. При розгляді провадження стосовно Особи 8 свідок, який нібито був присутній при відмові водія від проходження огляду на стан сп’яніння, також не проживав за вказаною адресою.

У постановах стосовно Особи 9 і Особи 10 судді, дослідивши матеріали справи, дійшли висновків про відсутність належних доказів того, що працівники поліції дійсно пропонували цим водіям пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в установленому порядку на місці зупинки, від якого останні відмовилися. Зазначені особи заперечили це на судовому засіданні. Вказані провадження були закриті за відсутністю в діях громадян складу адмінправопорушення.

Аналогічні факти мали місце в підрозділах поліції, які обслуговували Зміївський, Харківській, Красноградський райони.

Александр КУРИЛО, судья Апелляционного суда Харьковской области

Джерело

 

Остання Аналітика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"