Нажито ім’ям закону
25.11.2016
Хто із захисників закону найбільш забезпечений і скільки “коштують” їхні сім’ї? Чому київські прокурори і судді одні з найбідніших, а бути босом поліції найкраще в Луганській області?
На ці та багато інших питань можна знайти відповіді в деклараціях співробітників сфери юстиції. VoxUkraine і проект “Декларації” проаналізували більше 10 000 документів і знайшли ряд несподіваних закономірностей.
МВС, прокуратура і суд – триєдина основа, на якій тримається закон. За результатами вимірювання рівня сприйняття корупції бізнесом, проведеного восени минулого року Transparency International и GfK, ці три структури розташовані саме у такій послідовності.
Понад рік продовжується реформа МВС і прокуратури. До початку судової реформи йшли набагато довше – зміни до Конституції в частині правосуддя були проголосовані лише у червні 2016 року.
Одне з ключових завдань реформи юстиції – підвищення заробітних плат співробітникам. Для порівняння, нові патрульні отримують у 1,5 рази більше середньої зарплатні по регіону, а протягом судової реформи посадовий оклад суддів зросте у десятки разів і може перевищити 10,000 євро. Для представників Феміди це повинно сформувати правильні стимули до якісної роботи.
VoxUkraine буде детально вивчати, як реформа впливає на добробут поліцейських, прокурорів і суддів: чи вирівнюються показники, які свідчать про неефективність системи стимулів.
Поки у відкритому доступі є декларація лише за 2014 рік. Ми проаналізували, яким був фінансовий стан (офіційно) до початку реформи у понад 10000 суддів, прокурорів і, тоді ще, міліціонерів.
VoxUkraine вдячний проекту Декларації за надані дані. Вибірка становила 1828 осіб, з яких: суддів – 6267, прокурорів – 1864, представників МВС – 2697. Аналізувалися декларації за 2014 рік. Вихідні дані можна отримати на сторінці проекту DataVox.
Глосарій
Дохід – сума (у гривнях) заробітної плати, прибутку від викладацької діяльності, процентів, подарунків, допомога по безробіттю і таке інше (статті 6 – 20).
Нерухомість – сума (у кв. м.) житлових приміщень (квартир, дачних будинків), гаражів та іншої нерухомості (статті 24 – 28).
Земля – стаття 23 “земельні ділянки” (кв. м.).
За цим посиланням можна знайти приклад декларації голови Долинського районного суду Івано-Франківської області.
Середня температура по Україні
Судді – найбільш забезпечений прошарок українського соціуму.
У 2014 році сумарний прибуток середньостатистичного українського судді та його сім’ї становив 350 тис. грн. З цієї суми близько 74% (258 тис. грн.) заробляв безпосередньо суддя, а 26% (92 тис. грн.), що лишилися, члени його родини.
Багатство суддів, прокурорів і представників МВС
В середньому бути суддею в Україні у 1,5 разів вигідніше, ніж прокурором, і у 2,7 разів, ніж поліцейським. Саме у таких пропорціях відрізняються їх прибутки.
До слова, серед досліджуваних представників Феміди є 26 суддів-альтруїстів, які не отримали жодного прибутку за весь 2014 рік. Жодної копійки!
Якими є справи у служителів Закону з нерухомим майном? Тут немає вражаючих цифр. На середньостатистичного суддю, зазвичай, записана квартира площею 90 кв м. (+ 70 кв м у його сім’ї).
Прокурори квартирне питання вирішили дещо гріше: 65 кв м належать годувальнику сім’ї і 54 кв м – іншим членам. “Топові” представники МВС в цій компанії виглядають зовсім скромно – 45 і 42 кв м відповідно.
Більш цікавою є інша статистика – яка частина декларантів (з сім’ями) не має жодної нерухомості. Ситуація виглядає наступним чином: судді (+ сім’я) – 10%, прокурори – 19%, співробітники МВС – 30 %.
З землею ситуація дещо інша. Судді, очікувано, найбільш успішні латифундисти. Так, типовий суддя в Україні володіє 2 000 кв м (0,2 га) землі.
Прокурори трішки відстають від суддів: на представника юстиції приходиться в середньому 1700 кв. м. А от у співробітників МВС земельних ділянок майже у два рази менше – 1100 кв. м. на кожного.
Інакше виглядає ситуація, якщо порівнювати земельні активи сімей. Найближчі родичі суддів володіють 4000 кв м. Заслуговує на увагу той факт, що у суддівських сімей офіційно задекларовані прибутки порівняно невеликі – близько 92 тис. грн. (на противагу 258 тис. грн. у самого судді).
Прокурорські родичі із середнім прибутком 80 тис. грн. змогли заволодіти лише 1500 кв м землі, а сім’ї поліцейських – 1100 кв м при прибутках у 36 тис. грн.
Частка зовсім безземельних служителів Феміди та їх сімей – 39% (2450 сімей), земельні ділянки є у кожної другої прокурорської сім’ї (у 49% або 912 сімей немає). Також не задекларували жодної сотки – 55% силовиків (1489 сімей).
Де краще працювати
Середні показники по країні можуть виявити незначні асиметрії і диспропорції, які свідчать про можливі зловживання.
Ми вивчили, як доходи суддів, прокурорів, силовиків та їх сімей залежать від сфери, в якій вони працюють.
Географічний розподіл доходів
Достатньо неочікуваним є те, що Київ, який являється абсолютним лідером за рівнем зарплатні (на 62% вище середнього рівня по Україні), далеко не найбільш привабливе місце для служителів Закону. Вигідніше всього працювати у Київській, Львівській і Черкаській областях.
Київські прокурори взагалі чи не найбідніші: з середнім річним доходом у 109 тис. грн. вони посідають 23 місце. Очевидний лідер – південно-східний регіон України (Харківська, Донецька і Запорізька області), а також Івано-Франківська.
Лідери за своїми прибутками серед декларантів з МВС – Луганська і Миколаївська області. І лише тут Київ замикає трійку лідерів.
Можливо такі розходження у прибутках служителів Феміди пояснюються доволі заплутаною системою оплати праці в Україні.
Окреме питання, як географічно розподіляються прибутки членів їх родин? Теоретично вони повинні корелювати з середніми українськими показниками. Для цього ми вивчили зв’язок між прибутками декларанта та його сім’ї.
Найбільш помітними виявилися “зсуви” у суддівському середовищі. Так, судді Київської області посідають перше місце за своїми прибутками (338 тис. грн.), у той час, як їх родини 19 (69 тис. грн.).
Капіталізувати свої здібності краще за всіх виходить у родичів суддів м. Києва. Більш несподіваною є ситуація з другим і третім місцем за доходами членів родини. На цих позиціях закріпилися найбідніші області України – Чернівецька (23 місце) і Хмельницька (19 місце).
Варто звернути увагу на Донецьку і Луганську області: вони знаходяться в аутсайдерах, як за прибутками декларанта, так і його сім’ї. Це при тому, що Донбас і сьогодні посідає вищі позиції в загальноукраїнському рейтингу зарплат.
Абсолютно інакше виглядає картина у розрізі прокурорських родичів. Для них найбільш прибутковими є Харківська, Донецька, Одеська і Луганська області. В цілому, “прокурорський” південно-схід багатший, ніж північ і захід України.
На вершині рейтингу Харківська і Донецька області як за доходами декларанта, так і його родини. Найбільший дисбаланс в Івано-Франківській області: прибуток декларанта – 6 місце, прибуток сім’ї – 22 місце.
Викликає інтерес дуже низька позиція Києва. Так, в середньому, столичний прокурор задекларував у 2014 році 109 тис. грн. (23 місце), а його сім’я – 47 тис. грн. (20 місце).
У родичів високопоставлених поліцейських прибуток набагато менший, ніж у “колег” з прокурорських і суддівських родин. Краще за все їм вдається заробляти в Полтавській, Київській і Івано-Франківській областях.
Не бідні родичі
Родина завжди була зручним інструментом для прикриття статків. Через чисельні розслідування ЗМІ виходить, що саме чоловік/дружина декларанта являються власниками кількох автомобілів, нерухомості, великих депозитів, в той час, як “годувальник/ця” декларував скромний прибуток.
Ми поставили питання: чи впливає розмір сім’ї на розмір багатства?
У загальній вибірці найбільш типовий склад родини “традиційний” (30% вибірки): декларант + 2 члена родини (чоловік/дружина і одна дитина). На другому місці склад “1+1” – декларант і 1 член сім’ї. Достатньо значна кількість “одинаків” (жодного члена сім’ї) – 16% вибірки.
Загальна закономірність – чим більша родина, тим вона багатша. Але якщо перерахувати сукупні статки на одного члена родини, то ми побачимо, що вони зменшуються із збільшенням кількості осіб у родині.
Це пояснюється тим фактом, що більшість декларантів вказують у графі “члени родини” лише чоловіка/дружину і дітей, прибутки яких зазвичай менші, ніж у годувальника.
Однак, є невелика частина декларантів (3 сім’ї із 7 членів), які позначають у графі “члени родини” братів дружини, племінників, батьків дружини, невісток, які значно збільшують сукупний “сімейний дохід”.
Взаємозв’язок багатства і кількості членів родини
Резюме
Беручи за основу наведені дані, можна зробити наступні висновки:
- Середньостатистичний суддя багатший за прокурора і представника МВС. Судді перевищують інші категорії Феміди за всіма статтями декларації: доходи, банківські внески, нерухомість, земля та інше.
- Родини суддів – успішні латифундисти. Типова сім’я (не рахуючи самого судді) володіє 0,4 га землі. Це у 2 рази більше, ніж безпосередньо записано на суддю. При цьому сумарний дохід сім’ї майже у 3 рази нижче, ніж у служителя Феміди.
- Доходи суддів і поліцейських слабо пов’язаний з економічною успішністю регіонів, в яких вони працюють. Так, найбагатші судді у Київській, Львівській і Черкаській областях, в той час, як в багатому східному регіоні прибутки суддів невисокі. Поліцейським більше платять в Луганській і Миколаївській областях.
- Доходи родин суддів і прокурорів мають слабку кореляцію з економічними показниками регіону, в якому вони проживають. Для прикладу, родичам суддів краще вдається заробляти у небагатих Черновецькій і Тернопільській областях. А дружини/чоловіки і діти поліцейських навчились добре капіталізувати свої здібності в Івано-Франківській і Полтавській областях.
- Існують помітні диспропорції по регіонах України у розподілі доходів між декларантом і його родиною. Судді і сім’ї Донецької і Луганської областей перебувають в аутсайдерах, в той час, як прокурори східної частини України – в лідерах. Такі диспропорції можуть обумовлюватися як обмеженістю вибірки, так і регіональними особливостями.
- Чим більша сім’я декларанта, тим вона багатша. Однак, якщо зважити багатство на одного члена сім’ї, то воно зменшується зі збільшенням кількості членів сім’ї.
Дмитро Остапчук, редактор DataVox; Борис Давіденко, головний редактор VoxUkraine,
