Куде йде реформування пенітернціарної служби?
15.02.2017
10 лютого 2017 року відбулося дев’яте засідання у рамках постійно діючої робочої групи при Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з питань реформування Державної пенітенціарної служби. Народні депутати, представники органів влади, експерти, правозахисники обговорили три ключових питання. Під час обговорення найбільш дискусійної проблеми Асоціація УМДПЛ визначила свою позицію так: покладання обов’язків досудового слідства на органи Державної кримінально-виконавчої служби не відповідає Концепції реформування кримінальної юстиції України та потребує скасування. Представником від Асоціації УМДПЛ був Олександр Федорук, керівник програми «Права людини за ґратами». Деталі обговорення порядку денного та висновки читайте нижче.
Питання 1 і 2: Законопроектні ініціативи
Перші два питання були присвячені обговоренню внесених законопроектів:
Про внесення змін до статті 64 Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку призначення та виконання покарання у виді довічного позбавлення волі;
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку підтвердження громадянства України та встановлення фактів, що мають юридичне значення.
З доповіддю щодо цих питань виступив Костянтин Автухов, доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експерт ВГО «Всеукраїнський центр правової допомоги «Громадський Захисник».
Щодо порядку застосування засудженим до довічного позбавлення волі умовно-дострокового звільнення, Костянтин Автухов, запропонував такі рекомендації:
- запровадити більш дієву прогресивну систему відбування зазначеного покарання (поступову);
- врегулювати порядок зміни умов тримання засуджених до довічного позбавлення волі; мінімізувати корупційну складову при застосуванні умовно-дострокового звільнення.
У результаті плідної дискусії учасники обговорення погодилися подати народним депутатам зазначену законодавчу ініціативу на реєстрацію.
Матеріали законопроекту щодо удосконалення порядку підтвердження громадянства України та встановлення фактів, що мають юридичне значення, робоча група розглядала вже тричі. Однак, учасники обговорення не узгодили остаточні пропозиції щодо редакції змісту цього законопроекту. Як наслідок, розробникам запропонували дійти згоди щодо остаточної редакції законопроекту та вже після цього подати його на розгляд робочої групи.
Питання 3: Повноваження органів Державної кримінально-виконавчої служби України щодо слідчих функцій у пенітенціарній службі
Найбільша дискусія виникла під час обговорення третього питання. Під час доповіді народний депутат Олена Сотник повідомила: «21 грудня 2016 року був ухвалений Закон України «Про вищу раду правосуддя». Згідно його положень, органи Державної кримінально-виконавчої служби України отримали додаткові повноваження у частині розслідування злочинів, вчинених на території або приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України.
Додаткові повноваження були надані у зв’язку з внесенням змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Олена Сотник переконана, що надання цьому органу повноважень з розслідування злочинів, у тому числі вчинених працівниками цієї ж служби, поставлять під сумнів об’єктивність, неупередженість та повноту проведення таких розслідувань. Крім цього, така ситуація створить передумови до закритості та мілітаризації пенітенціарної системи, що має реформуватись у цивільний орган юстиції.
Позиція Міністерства юстиції
Представники Міністерства юстиції мотивували доцільність прийнятих законодавчих змін необхідністю вжити кардинальних заходів з підтримки правопорядку в пенітенціарних закладах. Серед аргументів вони навели: заочне навантаження на слідчих поліції; неможливість особами зі складу слідчо-оперативних груп передавати зброю для зберігання під час прибуття в установи на місце злочину; обмеженість дій слідчих поліції під час розслідування злочинів вчинених в пенітенціарних закладах (як правило, слідчі заходи проводяться із уже виявленими засудженими, що вчинили злочин); боротьба з проявами кримінальних традицій та субкультури тощо. Разом з тим, представники Міністерства юстиції погодилися з аргументами на користь позиції щодо проведення розслідування злочинів, вчинених персоналом Держаної кримінально-виконавчої служби, виключно слідчими Національного антикорупційного бюро.
Позиція Асоціації УМДПЛ
Позицію представників Міністерства юстиції не підтримали переважна більшість присутніх на засіданні робочої групи. Покладання обов’язків досудового слідства на органи Державної кримінально-виконавчої служби не відповідає Концепції реформування кримінальної юстиції України та потребує скасування. Такою залишається незмінна позиція Асоціації УМДПЛ.
Варто додати, що народні депутати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України подали та зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання окремих питань підслідності». Проект Закону має запропонувати один з варіантів врегулювання цього питання (№ 5720 від 26.01.2017).
