Кримінальні проступки: швидке розслідування без реального захисту
06.11.2019
Якщо раніше всі кримінальні правопорушення вважалися злочинами, то з 1.01.2020 вони поділятимуться на злочини і кримінальні проступки. Причому для кожного виду кримінальних правопорушень буде передбачена своя окрема процедура досудового розслідування.
Із запізненням на 7 років
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII передбачає низку новацій у Кримінальному та Кримінальному процесуальному кодексах. Так, злочини, як і раніше, підлягатимуть розслідуванню в порядку досудового слідства, а от для проступків нова редакція КПК визначає спрощений порядок у формі дізнання.
Необхідність запровадження спрощеної процедури обґрунтовується великою кількістю легких правопорушень, що призводить до перевантаженості правоохоронців, унаслідок чого затягується розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.
Інститут кримінальних проступків мав бути передбачений у вітчизняному законодавстві ще
у 2012 році, разом з прийняттям нового КПК. Проте імплементація цього інституту вимагала часу, оскільки потребувала принципово нового підходу до побудови норм матеріального закону. Тому законодавець вирішив спершу прийняти новий КПК, а потім працювати над механізмом їхнього функціонування.
З метою підготовки узгоджених пропозицій щодо запровадження інституту кримінальних проступків у травні 2012 року була створена відповідна робоча група з питань реформування законодавства про адміністративні правопорушення та запровадження інституту кримінальних проступків. Утім, у лютому 2015 року вона була ліквідована, а питання запровадження інституту кримінальних проступків залишилося відкритим.
Більше не злочин
Із часу свого прийняття закон №2617-VIII був предметом численних дискусій правників, які розділилися на два табори. Одні вважають такий поділ прогресивною новелою, яка наближає вітчизняне законодавство до європейського. Адже інститут кримінальних проступків уже досить давно передбачений у правових системах Австрії, Нідерландів, Іспанії та Італії. Інша група вказує, що спрощення порядку досудового розслідування зменшує реальні правові гарантії та може призвести до зростання кількості зловживань з боку правоохоронців.
До кримінальних проступків законодавець відносить визначені Кримінальним кодексом діяння (дію чи бездіяльність), за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більш як 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 грн.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Згідно з новою редакцією КПК перестануть вважатися злочинами 126 із 780 усіх складів кримінальних правопорушень. Зокрема, до категорії кримінальних проступків належатимуть такі правопорушення:
– крадіжка (ч.1 ст.185 КК);
– шахрайство (ч.1 ст.190 КК);
– хуліганство (ст.296 КК);
– незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ч.1 ст.309 КК).
Окрім цього, з огляду на те що в Україні один з найвищих рівнів смертності від автокатастроф, доцільним є переведення відповідальності за керування транспортними засобами у нетверезому стані з адміністративної у кримінальну площину шляхом доповнення КК ст.2861. Її санкція передбачає штраф у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3-х років. Ця стаття також вступить у силу з 1.01.2020.
Класифікація за тяжкістю
Також з кримінального права України зникне поняття «злочини середньої тяжкості». А всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими. Отже, класифікація кримінальних правопорушень у 2020 році виглядатиме так:
– кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3000 н.м.д.г.);
– злочини невеликої тяжкості (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10000 н.м.д.г.);
– тяжкі злочини (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25000 н.м.д.г.);
– особливо тяжкі злочин (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25000 н.м.д.г.).
Місяць на дізнання
Крім зміни класифікації кримінальних правопорушень, стане іншим і порядок їх розслідування. Якщо в чинній редакції КПК для всіх кримінальних правопорушень установлений єдиний порядок розслідування у формі досудового слідства, то в новій — спрощена процедура для проступків — у формі дізнання.
Процедура дізнання передбачає ширший перелік слідчих (розшукових) дій, які можуть вчинятися до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порівняно із процедурою досудового слідства. Так, ще до внесення даних до ЄРДР дізнавач зможе:
– відбирати пояснення;
– направляти на медичні огляди;
– отримувати висновки спеціалістів;
– знімати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
– вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, які є безпосереднім предметом кримінального проступку або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
За вчинення кримінальних проступків не передбачається обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Затримання особи, яку підозрюють у вчиненні кримінального проступку, без ухвали слідчого судді на строк, що не перевищує 72 години, допускається лише у випадках, якщо підозрюваний:
– відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку;
– намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
– під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку чинить опір.
На відміну від процедури досудового слідства, яка навіть для злочинів невеликої тяжкості могла тривати до року, тривалість дізнання не перевищуватиме одного місяця.
5 днів на вирок
Окрім скорочення строків досудового розслідування кримінальних проступків, новий КПК передбачає більш стислі терміни призначення судового розгляду. Справу має бути заслухано у п’ятиденний строк після отримання слідчим суддею обвинувального акта. А у випадку затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку суд призначає розгляд справи невідкладно.
Також процедурою дізнання передбачений інший порядок подання клопотання про проведення експертизи. Якщо під час досудового слідства сторона захисту в порядку ст.244 КПК подавала клопотання про проведення експертизи безпосередньо слідчому судді, то під час розслідування у порядку дізнання вимушена буде звертатися з таким клопотанням до дізнавача або прокурора. А останні у свою чергу мають право звернутися до експерта для проведення експертизи.
Однак подібні клопотання майже ніяк не допоможуть захистити клієнта. Адже потрібні для державного обвинувачення результати медичних оглядів або висновки спеціаліста прокурор може отримати самостійно ще до внесення відомостей до ЄРДР. Проте клопотання підозрюваного про проведення повторного медичного огляду чи призначення експертизи прокурор зможе ігнорувати.
Заочно засуджений
Однією з найбільш суперечливих новел КПК є можливість судового розгляду кримінальних проступків без присутності учасників провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлених під час дізнання обставин і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. У сукупності з правом правоохоронців затримувати особу без ухвали слідчого судді на 72 години та збільшеним переліком слідчих (розшукових) дій, що можуть проводитися до внесення відомостей до ЄРДР, це розширює правове поле для потенційних зловживань з боку правоохоронців.
Для ліпшого розуміння впливу новел кримінального права на побудову правової держави їх варто розглядати невідривно від правової системи, яка дісталася Україні в спадок від СРСР. Так, ефективність роботи слідчих досі оцінюється кількістю направлених до суду обвинувальних актів, а низькі показники розкриття злочинів можуть стати причиною осуду з боку керівництва, позбавлення слідчого премії, яка може сягати половини зарплати, або навіть призвести до звільнення. Відповідно, таку систему мотивації можна охарактеризувати так: «Якщо ви ще не сидите, то це не ваша заслуга, а недоробки наших органів».
Зазвичай показників розкриття злочинів слідчий досягав за рахунок розслідування таких поширених кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, як хуліганство (ст.296 КК), крадіжка (ч.1, ст.185), умисне легке тілесне ушкодження (ст.125 КК). Нова редакція КПК відносить їх до категорії кримінальних проступків, які розслідуватимуться у порядку дізнання за спрощеною процедурою, що одночасно з можливістю швидшого розслідування правопорушення надає менше реальних способів захистити свої права.
Богдан Задорожний
