Кадровий туман судів
28.09.2017
Про зміни в судовій системі говорять багато. Однак мало хто звертає увагу на те, чи є у Феміди ре-зерви, щоб після завершення болісних реформаторських процедур, які тривають уже третій рік, оновитися та стати дійсно незалежною. Взявши на озброєння статистику, факти, норми законодав-ства та здоровий глузд, спробуємо трохи розвіяти туман великої війни за судову реформу.
Формула оновлення
Експерти та блогери навперебій кидають один в одного «списи» виступів, статей, співаючи «оди прозорості» конкурсу на посади у Верховному Суді, або, навпаки, висловлюючи недовіру об’єктивності його проведення. Контролери з громадської ради доброчесності настирливо домагаються того, аби недоброчесні, на їхню думку, не потрапили до нового ВС. Члени Вищої ради правосуддя роздумливо гортають сторінки багатотомних суддівських досьє, вивчаючи їх і готуючись винести кандидатам свій вердикт. Президент з ручкою напоготові чекає укази стосовно найдостойніших.
Уся ця какофонія віртуально-медійної війни відсунула на другий план та затягнула завісою невідомості, або «туманом війни», за влучним висловлюванням видатного військового теоретика Карла фон Клаузевіца, головне, заради чого здійснюється реформа й ведеться ця неоголошена війна, — судову систему. Як же останній живеться в таких складних умовах?
Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів завершила свою місію в доборі претендентів до ВС, направивши до ВРП рекомендації щодо призначення 120 осіб. Однією із заслуг реформи називають той факт, що волею законодавця до участі у конкурсах на посади в апеляційних, вищих спеціалізованих судах і ВС допущені, крім суддів різних інстанцій, ще й представники адвокатської та наукової спільноти.
Ознайомившись зі списком переможців конкурсу до ВС, бачимо серед них 16 науковців та 9 адвокатів. Це трохи менше ніж 21% загальної кількості переможців, у той час як 79% із них є діючими суддями, суддями у відставці та кандидатами з різним сукупним стажем, який включає і суддівський.
Наведене співвідношення спробуємо застосувати для прогнозу щодо якісного складу нових апеляційних судів, конкурси до яких вже не за горами.
Наказами Державної судової адміністрації №№841—843 від 8.08.2017 в апеляційних судах передбачено 1689 посад. За даними обліку ВККС, станом на 10.08.2017 фактична кількість суддів у цих установах становить 1184 осіб. Шляхом нескладних математичних розрахунків отримуємо потребу судової системи у 505 служителях Феміди. Зробивши на цю цифру проекцію отриманого у ВС співвідношення, одержимо результат: після проведення конкурсу до апеляційних судів посади в них можуть зайняти 400 суддів різних інстанцій (79%) та 105 кандидатів з-поміж адвокатів і науковців (21%).
До складу апеляційних судів можуть увійти близько 300 суддів першої інстанції — переможців відповідних конкурсів і 100 суддів ВСУ та вищих спеціалізованих судів, які не перемогли або не брали участі у конкурсі до ВС. Зрозуміло, що цифрі приблизні, але, швидше за все, показові.
Спробуємо визначити оновлений склад судів першої інстанції. Рішенням від 3.04.2017 ВККС оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакансій. Отже, через 1,5 року, коли будуть завершені всі пов’язані з проведенням добору та конкурсів процедури, саме на таку кількість осіб поповниться суддівський корпус.
Підіб’ємо підсумки: загальна кількість посад у судах першої та апеляційної інстанцій разом із 200 посадами у ВС становитиме 7435. В установи найвищої та апеляційної ланок найближчим часом прийдуть близько 130 нових суддів, або 1,75% загальної кількості суддів, а через 1,5 року загалом у систему — 730, або менш ніж 10%.
Одні, аналізуючи отримані результати, обережно радіють відносній стабільності системи, досягнутій за рахунок значних безповоротних кадрових втрат. Інші звинувачують ідеологів і виконавців реформи у збереженні старої корумпованої системи «кругової поруки». Кут погляду залежить від конкретних інтересів людей, які перебувають по різні боки барикади під назвою «Судова реформа», по вершині якої під пострілами нищівної критики рухається вперед реформаторська команда.
Для пересічного споживача судових послуг головний висновок з наведеного зводиться до того, що революційних змін у судовій системі не відбулося і її якісний склад зміниться ще не скоро. Тому попереду нас чекають довгі роки просування еволюційним шляхом покращення рівня правозастосування.
Шанси на успіх… мінімальні?
Раніше «ЗіБ» уже звертав увагу на проблему, яка може виникнути через визначений у ч.7 ст.78 закону «Про судоустрій і статус суддів» 75-відсотковий мінімальний прохідний бал кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді першої інстанції.
Практика конкурсу до ВС довела результативність підходу ВККС до попереднього оприлюднення тестів з метою підвищення загального бала, оскільки приблизно 60% усіх кандидатів на тестуванні показали результат, кращий за 75% максимально можливого бала. Проте виконання практичного завдання знизило сумарний середній показник претендентів за результатами етапу «Іспит». Конкурсантів, які подолали цей поріг, було менш ніж 14% загальної кількості учасників конкурсу, що майже збігається з результатами кандидатів на посаду судді першої інстанції на кваліфіспитах 2012—2013 років. Зрозуміло, що порівнювати умови проведення іспитів і складність тестових та практичних завдань для цих осіб не зовсім коректно, але схожість отриманих цифр вражає й змушує серйозно до них ставитися при прогнозуванні результатів наступних конкурсів.
Досвід, отриманий під час вивчення роботи ВККС обох складів, підказує, що до кандидатів на посаду судді першої інстанції члени комісії будуть менш поблажливими, ніж до конкурсантів до ВС. Тому неофітам судової системи, швидше за все, доведеться готувати відповіді на 4 тис. тестових запитань за всіма спеціалізаціями (в той час як учасникам конкурсу до найвищої судової інституції — лише на 1 тис.). Це суттєво ускладнить підготовку кандидатів і призведе до заниження бала на етапі тестування.
Крім того, практичне завдання під час конкурсу до ВС претенденти виконували з урахуванням своєї спеціалізації. Водночас на кваліфіспиті охочі потрапити до суду першої інстанції виконуватимуть практичне завдання щодо всіх 4-х спеціалізацій, що значно зменшує вірогідність отримання ними максимально бажаного результату не у «своїх» спеціалізаціях. Результати виконаних учасниками попередніх доборів письмових завдань, безумовно, свідчать про те, що універсалів, здатних однаково сильно писати судові рішення в усіх спеціалізаціях, не так і багато. Отже, відсоток осіб, які зуміють подолати бар’єр мінімально необхідного бала, не буде великим.
Хронічна хвороба стратегічного резерву
Нинішній ресурс кандидатів, які зможуть узяти участь у кваліфіспиті, невеликий: 406 осіб з-поміж колишніх резервістів та 350 помічників суддів, які пройдуть навчання в Національній школі суддів. Зарахувати до резерву осіб, які складуть кваліфіспит, ВККС запланувала на липень 2018-го. Можна спрогнозувати, що підписання президентських указів за результатами проведених конкурсів може відбутися наприкінці 2018 року. Уявімо, що не 14, а всі 20% зможуть пройти через горнило кваліфіспиту: це буде приблизно 150 осіб, які стануть суддями через 1,5 року.
Наступні 50 суддів з-поміж 250 випускників НШС, які пройдуть передбачену ст.77 згаданого закону річну спецпідготовку і складуть кваліфіспит, зможуть одягти мантії через 2,5 року —в грудні 2019-го. Чи не замало для судової системи 200 підготовлених суддів першої інстанції?
З 1 вересня цього року штатна чисельність суддів місцевих загальних судів (найбільш проблемна ланка) становить 4339 одиниць. За даними ВККС, станом на 10.08.2017 фактична кількість цих суддів сягала 3485. Таким чином, дефіцит суддів першої ланки — 854.
В апеляційних судах, як зазначалося вище, дефіцит становить 505 осіб. Закладена під час конкурсу до ВС «формула оновлення» (80% — судді, 20% — адвокати та науковці) дозволяє зробити висновок: при проведенні конкурсів до апеляційних судів відтік із судів першої ланки становитиме близько 300 суддів, що, у свою чергу, збільшить дефіцит у судах першої інстанції до рівня 1154 вакансії.
За інформацією ВРП, через різні підстави звільнено: у 2010 році — 368 суддів, у 2013 — 243, у 2015 — 362, у 2016 — 1449, за 8 місяців 2017-го — 441. Заплановано звільнити: у 2018 році — 285, у 2019 — 285, у 2020 — 275.
Разом із запланованим ВРП звільненням майже 600 суддів (приблизно половину звільнених умовно віднесемо до суддів апеляційної ланки) до кінця 2019 року потрібно буде заповнити вже приблизно 1,5 тис. вакансій, які лише наприкінці 2018-го будуть «розбавлені» 150 новими суддями, а наприкінці 2019-го — 50 їхніми колегами з четвертого добору.
Ці вакансії мають усі шанси стати постійними, оскільки ресурс НШС для проведення спецпідготовки на сьогодні обмежений 250 кандидатами, з яких після кваліфіспиту лише кожний п’ятий зможе підтвердити здатність здійснювати правосуддя в місцевому суді.
Отже, відтік суддів із системи (навіть при нормальному її функціонуванні й без додаткових «катаклізмів» у вигляді масових звільнень) становитиме близько 200 осіб на рік. Таким чином, зашморг надто високого мінімального бала кваліфіспиту разом із неспроможністю НШС проводити масову спецпідготовку кандидатів, помножені на звільнення суддів з місцевих установ, може задушити всі найкращі задуми і надбання реформи.
Результат перевірки на компетентність
Пунктом 20 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на 5 років або обрано безстроково до набрання чинності законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності є підставою для звільнення з посади.
З метою визначення здатності судді розглядати справи у відповідному суді за передбаченими законом критеріями ВККС проводить кваліфоцінювання, в якому іспит є основним засобом установлення відповідності судді критерію професійної компетентності. Іспит включає анонімне письмове тестування та практичне завдання.
Відповідно до закону ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду на основі рейтингу кандидатів на посаду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, за результатами кваліфіспитів, складених у межах процедури добору чи процедури кваліфоцінювання відповідно.
З останньої норми випливає, що процедури кваліфіспиту для кандидатів на посаду судді та іспиту в межах процедури кваліфоцінювання для суддів першої інстанції є абсолютно ідентичними для забезпечення можливості їх порівняння під час конкурсу. Тому з урахуванням вимог ч.7 ст.78 закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо мінімального рівня професійної компетенції судді першої інстанції для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами іспиту в межах процедури кваліфоцінювання повинні набрати бал більший, ніж 75% максимально можливого бала іспиту.
Станом на 10.08.2017 фактична кількість суддів у місцевих загальних судах становила 3485 осіб. Якщо припустити, що результати оцінювання будуть подібними до результатів конкурсу до ВС, де умовний 75-відсотковий бар’єр подолали менш як 14% учасників, то такими, що не відповідають займаній посаді за критерієм професійної компетентності, можуть виявитися майже 3000 суддів. Навіть якщо половина цих суддів не зможе подолати мінімальний бар’єр, то це буде повний колапс судової системи, оскільки швидко замінити їх буде ніким.
Contra spem spero!
Короткий огляд оперативно-тактичної обстановки на передньому краї фронту «великої війни» за судову реформу свідчить, що ситуація в судах першої інстанції критична, однак не безнадійна. Для стабілізації потрібно, щоб:
• Верховний головнокомандувач Збройних сил нарешті виконав церемоніальну функцію і своїм підписом на указах повернув на передову примусово виведені на довготривалий відпочинок «бойові частини» суддів-«п’ятирічок»;
• ВККС найближчим часом провела кваліфоцінювання з подальшим призначенням на посади 590 суддів першої інстанції, які були призначені в період з 23 січня до 12 жовтня 2012 року і повноваження яких припинилися після набрання чинності новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів»;
• одночасно з оцінюванням суддів було проведено кваліфіспит для кандидатів на посаду судді, звільнених від проходження спецпідготовки, з подальшим проведенням конкурсу на заміщення посад у проблемних судах.
І наостанок: варто до закону «Про судоустрій і статус суддів» унести зміни в частині уніфікації процедур кваліфіспиту і кваліфоцінювання, що дозволить оптимізувати, синхронізувати та пришвидшити ці процедури, а також розширити конкурентне середовище правників під час проведення конкурсів на посади в судах різних рівнів.
З таблицею «Кількість звільнених суддів у період з 1 січня до 30 липня 2017 року(за даними Вищої ради правосуддя)» можна ознайомитись на нашому сайті.
Володимир КОТВИЦЬКИЙ, учасник другого та четвертого доборів на посаду судді
