ДБР. Між незалежністю і політиками

02.02.2018

Державне бюро розслідувань (ДБР), яке у вересні 2018-го має стати найпотужнішим слідчим органом з власними спецпризначенцяминаразі тісниться в чотирьох маленьких кімнатках. Дві – у будівлі Кабміну, ще дві – у прокуратури.

За девять місяців ДБР має налагодити співпрацю між керівниками, набрати співробітників по всій Україні, знайти приміщення і, нарешті, розпочати перші розслідування.

Громадські організації та експерти побоюються, що ДБР будуть використовувати в боротьбі з “конкурентами” – Національним антикорупційним бюро і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Крім того, орган повинен почати працювати на старті політичного сезону та президентської передвиборчої кампанії – а це додатково ускладнить роботу.

Чого очікувати від ДБР і, головне, чи стане орган незалежним – зясовувала“Українська правда”.

Що змінить поява ДБР

Державне бюро розслідувань замість Генеральної прокуратури буде розслідувати кримінальні справи щодо найвищих державних чиновників. ГПУ ж здійснюватиме нагляд за слідством, а потім її прокурори будуть доводити справу в суді.

Працівники ДБР розслідуватимуть тільки некорупційні злочини високопосадовців. Також до підслідності ДБР належать військові злочини й питання спецконфіскації.

Простою мовою: якщо звичайний громадянин здійснив ДТП, то цю справу буде розслідувати Національна поліція. Якщо дорожньо-транспортну пригоду скоїв народний депутат – то справою займатиметься ДБР.

Якщо ж депутат вимагав хабар – його дії розслідуватиме НАБУ, а САП відповідатиме за процесуальне керівництво та представництво в суді.

Справи, які в ГПУ відкрили ще до запуску Бюро, з часом можуть передати до ДБР. Але в Бюро сподіваються розпочати роботу з чистого аркуша і внести зміни до законодавства, щоб старі справи таки завершила розслідувати Генпрокуратура.

Кого має право розслідувати Бюро

До підслідності належать президент, повноваження якого припинено, прем’єр та члени уряду, голова Нацбанку, члени ЦВК, нардепи, голова Фонду держмайна і його заступники.

Генпрокурор зі своїми заступники – теж у списку. Отже, за законом, хоча ДБР і має повноваження розслідувати їхні можливі злочини, наглядати за процесом буде сама ГПУ.

У ДБР не виключають, що спробують уникнути конфлікту інтересів і запропонують зміни до законодавства, за якими в таких випадках злочин розслідуватиме міжвідомча група Бюро, а наглядати – Спеціальна антикорупційна прокуратура.

До підслідності ДБР належать і керівники антикорупційних органів: директор НАБУ, заступник генпрокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, службовці НАБУ та прокурори САП.

До того ж, у Бюро сподіваються змінити закон і додати до списку підслідності членів Національного агентства з питань запобігання корупції, суддів Конституційного суду, Вищої ради правосуддя й комісій, які відбирають і контролюють суддів та прокурорів.

Перші конфлікти в керівництві

Державним бюро розслідувань керуватиме троє людей: обраний у листопаді директор Роман Труба – 43-річний прокурор зі Львова, перша заступниця Ольга Варченко та заступник Олександр Буряк.

ДБР – єдиний правоохоронний орган, де троє керівників мають колегіально ухвалювати важливі рішення. Вони повинні узгоджувати прийняття працівників на роботу, плани й організацію роботи Бюро.

Зараз немає механізму такого погодження, але Труба каже, що над ним працюють, бо в іншому випадку робота органу може бути заблокованою.

Він обіцяє залучити для цього “якомога більше людей: експертів, фахівців“. Але між рядків читається, що хотів би мати більше повноважень:

“При цьому, в законі також прописано, що всю відповідальність за діяльність ДБР, його оперативних і слідчих підрозділів усе одно несе одноособово його директор”, – звертає увагу очільник Бюро.

Експерти очікували від Труби роль “весільного генерала”, а першу скрипку в ДБР мала грати його заступниця Ольга Варченко. Однак перші місяці показали, що Труба претендує на головну роль.

За інформацією співрозмовників УП, знайомих з ситуацією, між Варченко і Трубою відчувається конкуренція, наприклад, на зустрічах з іноземцями.

Сам голова і його перша заступниця в розмові з УП заперечують будь-які конфлікти між собою. Обоє наголошують на готовності до співпраці. І це логічно – не виносити сміття з хати на перших місяцях роботи.

“Це плітки. Усі розуміють, що ми маємо працювати як одна команда. Для конкуренції підстав немає. Ми різні люди, з різним життєвим досвідом, але разом у змозі створити потужний і незаангажований орган, всупереч усім скептичним прогнозам. Ми налаштовані рішуче й оптимістично”, – стверджує Варченко.

Труба ж нагадав, що його самого і заступників призначала одна й та сама конкурсна комісія.

“Мої заступники пройшли великий шлях, я поважаю вибір комісії і буду з ними працювати. А про їхні характеристики буду говорити вже за результатами роботи. На жаль, суспільство хоче вірити міфам на кшталт нібито конфлікту. Я буду все робити, щоб ці міфи розвінчувати”, – обіцяє Труба.

Боротьба за контроль

Зовнішня комісія, яка визначала керівництво ДБР, обиратиме й інших працівників. А саме – керівників територіальних управлінь, усе керівництво структурних підрозділів центрального апарату та працівників управління внутрішнього контролю.

Утім, Труба вже намагається отримати більше контролю над призначенням підлеглих.

“Можливо, треба буде шукати механізми, щоб ми мали право певного дорадчого голосу”, – каже директор Бюро.

Зовнішній комісії доведеться обирати близько 150 осіб (усього в орган планують набрати 1500 працівників). Щоб пришвидшити запуск, у ДБР хочуть обирати начальників відділів і секторів за рішенням внутрішніх комісій.

30 січня Труба затвердив порядок проведення конкурсів внутрішніми комісіями. За законом, він не має його погоджувати. Отже, рішення ухвалював сам, не врахувавши думок колег.

Це буде п’ять осіб, з яких троє представлятимуть ДБР, двоє – інші державні органи або громадські об’єднання. Представник громадськості має бути “визнаним фахівцем у сфері правоохоронної діяльності або експертом з питань права” і мати вищу юридичну освіту.

“Повинно бути троє представників громадськості, щоб у нас було право вето”, – прокоментував це УП один з лідерів “Автомайдану” Олексій Гриценко, який минулого року очолював Раду громадського контролю при НАБУ.

“Вимоги настільки вузькі, що ті, хто брав участь у наборі детективів НАБУ, у ДБР цього робити не зможуть. Але ж функція громадськості – це не оцінка професіоналізму, а фільтр на так звані “зашквари”, – обурився Гриценко.

Політичний вплив на керівників

Чимало громадських активістів та експертів впевнені: щонайменше двоє керівників ДБР здатні піддаватися впливу різних політичних сил, що може позначитися на діяльності новоствореного Бюро.

Експерт РПР Олександр Лємєнов вважає, що Роман Труба є людиною “Народного фронту”, а точніше – групи секретаря РНБО Олександра Турчинова. Це підтверджує інший співрозмовник УП.

“Трубу Сергію Пашинському привів екс-керівник Головного слідчого управління Генпрокуратури Ігор Щербина. Щербина є кумом Пашинського. А потім Трубу схвалював Турчинов, хоча офіційно секретар РНБО відхрестився від впливу”, – розповів УП Лємєнов.

Пашинський у коментарі УП назвав це “нісенітницею” і “чутками”, які він не хоче коментувати.

За словами Лємєнова, кадрові рекомендації Трубі начебто надають керівник Департаменту інформтехнологій ГПУ Костянтин Моргун та Олег Махніцький, який кілька місяців після Революції Гідності керував ГПУ.

У ДБР “Українській правді” відкидають слова експерта про будь-який вплив на призначення кадрів.

Махніцький на посаді голови Генпрокуратури привів Трубу в один із відділів Головного слідчого управління ГПУ у 2014 році. Він же призначив Ігоря Щербину керівником Головного слідчого управління одразу після Майдану – 28 лютого 2014 року.

Екс-генпрокурор “Українській правді” заявив, що не бере участі в жодних процесах у Бюро.

“Будуть звертатися – буду допомагати. Я не є радником голови ДБР, а та інформація, яку поширюють, є помилковою. Ми зрідка спілкуємося – бачилися з Трубою кілька разів після його призначення, може рази два”, – сказав Махніцький.

Він запевняє, що Трубу помилково пов’язують з “Народним фронтом”.

“Вони зі Щербиною разом працювали, напевно, через це і пов’язують. Але наскільки мені відомо, а він би від мене не приховував, якби мав стосунки з будь-якими політиками, на 99% ніякого відношення до політиків він не має”, – зазначив Махніцький.

Труба в коментарі УП також заперечує вплив політиків. Він визнав, що познайомився зі Щербиною у 2014 році.

“Ми працювали разом два місяці, а далі його звільнили (люстрували – УП). Він не може бути причетним до мого призначення, бо я з ним знайомий лише два місяці. Людина не може комусь довіряти настільки широко за такий короткий період”, – додав очільник ДБР.

Першу заступницю керівника Бюро Ольгу Варченко фахівці та представники громадськості вважають людиною депутата від БПП Олександра Грановського. За оцінками всіх експертів, з якими спілкувалась УП, вона є сильним і досвідченим юристом.

Варченко працювала в Департаменті з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури, який називають “департаментом Кононенка-Грановського”. Як розповів УП екс-співробітник ГПУ, Грановський мав вплив на департамент, принаймні за часів Віктора Шокіна.

У коментарі УП Варченко зазначила, що знає депутата, але “не знайома з ним особисто, тим паче, не є його людиною”:

“Ніхто не бачив нас разом та не навів жодного прикладу його втручання в мою роботу чи впливу на мене. У нас немає спілкування”.

Водночас Варченко уникнула запитання, чи спілкувалася з Грановським без особистих зустрічей.

“Управління (Генпрокуратури – УП), у якому раніше я працювала, має досвід (проведення спільних спеціальних операцій разом з НАБУ). Невже ви вважаєте, що якби хоч щось із розмов щодо Грановського, Кононенка чи інших політиків мало б місце, НАБУ працювало б з такими людьми? – парирувала вона.

Ще один заступник керівника ДБР – Олександр Буряк. З 2015 року працював заступником прокурора Києва. Швидше за все, він відповідатиме за оперативний блок у Бюро. За словами Варченко, вони з Буряком знайомі давно “по роботі в прокуратурі міста Києва”.

Експерти вважають, що Буряк, вірогідно, обиратиме сторону Варченко в можливих суперечках.

Чи є ризики для НАБУ

Якщо ДБР опиниться під впливом зацікавлених політичних сил – це потенційний дамоклів меч над головами НАБУ і САП.

“По суті, ДБР – це НАБУ навпаки, бо ним керуватиме Грановський, тобто АП. Це може лише поглибити конфлікт, який зараз існує між різними правоохоронними органами”, – стверджує один зі співрозмовників УП, який працює в правоохоронних органах і знайомий з ситуацією.

Олександр Лємєнов вважає, що все ж таки більша загроза для НАБУ – парламент, який повинен обрати аудиторів Антикорупційного бюро чи ухвалити закон про парламентський контроль, який спрощує процедуру звільнення керівників НАБУ і САП.

Труба каже, що поки не мав можливості обговорити з головою НАБУ Артемом Ситником співпрацю, але планує це зробити найближчим часом.

“Я раджуся з керівниками правоохоронних органів. Багатьом із них небайдужа доля формування ДБР, і вони діляться певними позиціями”, – каже Труба і дає зрозуміти, що заводити дружні стосунки з ними не планує.

“Одне з основних завдань ДБР – розслідування кримінальних проваджень щодо високопосадовців, тому на першому етапі налагоджувати тісну співпрацю буде дуже неправильно.

У нас може траплятися неформальне спілкування, але це не наради і не повне врахування їхніх позицій”, – зазначив очільник Бюро.

Дім для ДБР

Окрім усіх вищезазначених викликів, запуск бюро неможливий без вибору і підготовки приміщення – а це не менше 10 тисяч квадратних метрів.

Адже необхідні кімнати, обладнані для роботи секретної частини, для допитів і упізнання (з одностороннім склом), приміщення для збереження кримінальних проваджень і для спецпідрозділу ДБР.

І все це треба захистити від можливого витоку інформації як через працівників, так і за допомогою спецзасобів.

Поки такої будівлі не знайшли, хоча керівники вже звернулися за допомогою до прем’єра Володимира Гройсмана.

У ДБР впевнені, що до вересня 2018 року вдасться підшукати приміщення та необхідний персонал.

Утім, Роману Трубі доведеться знайти спільну мову з парламентом, щоб просунути зміни до закону про ДБР, Кримінального процесуального кодексу й інших; почати роботу з чистого аркуша, отримати додаткові суб’єкти підслідності та без проблем вести оперативно-розшукові дії.

Поки Державне бюро розслідувань не розпочало роботу повноцінно, складно стверджувати, чи стоять за ними конкретні політичні сили. Підтвердити чи спростувати слова експертів допоможуть перші голосування та дії ДБР.

Саме вони продемонструють ступінь взаєморозуміння між Бюро й окремими політиками.

Оксана Коваленко, УП

Остання Аналітика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"