Без юридичної освіти, але з Місією
19.12.2017
Буквально на днях під час телеефіру представниця Центру протидії корупції заявила, що всі детективи НАБУ мають юридичну освіту, а тим, хто в цьому «сумнівається» – треба читати закони. Що ж, закони я читаю дуже уважно, тому пропоную лікбез для неуважних антикорупціонерів.
Чи потрібна детективам НАБУ юридична освіта? Здавалось, на це запитання не може бути заперечної відповіді. Адже специфіка їхньої роботи якраз і полягає в тому, аби відповідно до вимог КПК проводити професійне і фахове (особливо, що стосується зібрання доказової бази) досудове розслідування у справах топ-корупціонерів. Здоровий глузд без жодних сумнівів підказує: усі детективи НАБУ мають бути юристами. Однак українське законодавство в черговий раз підтверджує, що воно зі здоровим глуздом не дружить. Більше того – не має з ним нічого спільного.
Так, у статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено, що старші детективи та детективи Національного бюро вважаються державними службовцями. На службу до Національного бюро приймають на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадян України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я ефективно виконувати відповідні службові обов’язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються Директором Національного бюро. Тому у законі немає вимог про те, аби працівники НАБУ, зокрема старші детективи і детективи, володіли вищою юридичною освітою. Ситуацію міг би врятувати Директор НАБУ. Проте цього не сталося.
Відповідно до Порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у НАБУ № 123-О від 31.05.2017 року, затвердженого Наказом Директора НАБУ, кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються у Профілі посади, який затверджується Директором Національного бюро або особою, яка виконує його повноваження.
З огляду на це, для кожної посади в НАБУ встановлюються окремі вимоги.
Відповідна інформація розміщена на офіційному веб-сайті НАБУ. Там йдеться, що для зайняття посади старшого детектива Національного бюро відділу детективів з виявлення неправомірної вигоди та незаконного збагачення вимогою є наявність вищої економічної освіти.
Аби носити горде звання старшого детектива Національного бюро відділу детективів з виявлення кримінальних корупційних правопорушень необхідна також вища економічна освіта.
Як це не дивно, але й для детектива Національного бюро відділу детективів із виявлення неправомірної вигоди та незаконного збагачення вимогою є наявність тієї ж економічної освіти.
Виходить дуже «оригінальна» ситуація: у кого є економічна освіта – бігом подавайтесь на конкурс в НАБУ. Гарантовано будете детективами. А якщо пощастить – то і старшими.
І не хвилюйтесь, що нічого не розумієте в кримінальному процесі. Зате зможете порахувати, скільки справ передали до суду. А те, що обвинувальних вироків щодо них так і не буде, то не біда. Скажете, що ви дуже старились, але ж судді погані, реформ немає, корупція зашкалює та й політики-інтриганти палки в колеса вставляють.
По суті, таке модне нині слово «детектив» – це те саме, що у народі звично знають як «слідчий», «слідак». Нагадаю, завжди, чи то при радянській, чи при злочинній, чи при демократичній владі, слідчі, навіть богом забутого райвідділку, мали мати юридичну освіту. Інакше вони не могли якісно виконувати свою основну роботу. Цікаво, яким чином новоявлені детективи без неї обходяться?
Звісно, можуть пояснити цей маленький нюанс пафосно і багатообіцяюче, як у нас останнім чином всі реформатори полюбляють. Мовляв, з освітою чи без неї, але у них є Місія – боротись з топ-зловмисниками держави. А проти Місії ключових антикорупціонерів у нашій країні жоден правовий аргумент не діє.
Володимир Пилипенко
