Спеціалізована економічна прокуратура (СЕП)
19.03.2024
В Україні пропонують створити Спеціалізовану економічну прокуратуру (СЕП) як окремий орган прокуратури. 19 березня з’явився текст відповідного законопроекту 11087 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, Кримінального кодексу та інших законів України щодо запровадження діяльності СЕП. Авторами проекту виступає група депутатів, зокрема голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
Як вказують автори, Бюро економічної безпеки (БЕБ) є органом досудового розслідування, який в свій час не показав достатню ефективність та внаслідок моніторингу діяльності БЕБ постала необхідність його перезавантаження, у зв’язку із чим у Верховній Раді Україні були зареєстровані відповідні законопроекти.
В українській моделі кримінального процесу процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та прийняття всіх ключових процесуальних рішень покладено на прокурора. Надання слідчому доручень чи вказівок щодо проведення слідчих дій є повноваженням прокурора, яким він наділений при здійсненні нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва.
«Зміни в діяльності та функціонування БЕБ певним чином підвищать ефективність інституту, але існує серйозний ризик того, що будь-які покращення в роботі БЕБ потенційно матимуть незначне практичне значення через перешкоди, спричинені недостатньою компетентністю та доброчесністю прокурорів, відповідальних за процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях БЕБ. Існує спеціалізація прокурорів, які здійснюють нагляд за кримінальними провадженнями у сфері БЕБ, але це не видається ефективним і достатнім заходом.
Попри прийняті законопроекти з метою, щоб тільки єдиний орган досудового розслідування здійснював розслідування «економічних» злочинів, наразі існує маса випадків порушення вимог щодо підслідності кримінальних проваджень, що відбувається під процесуальним наглядом Офісу Генерального прокурора», – підкреслюють автори.
«Варто зазначити, що станом на 1 січня 2024 року було створено територіальні управління Бюро економічної безпеки лише в 7 областях Київській, Волинській, Львівській, Одеській, Полтавській, Закарпатській та Чернівецькій та місті Києві, а управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України утворенні в 25 обласних прокуратурах та Офісі Генерального прокурора.
Станом на 1.03.2024 року у структурі Офісу Генерального прокурора утворено управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України, штатна чисельність якого становить 49 посад, з них 44 посади прокурорів (у тому числі адміністративні) та 5 посад державної служби. До складу управління входить організаційно-методичний відділ штатною чисельністю 3 посади прокурорів, який наразі укомплектовано. Фактично в управлінні працюють 43 прокурори та 5 державних службовців.
У структурі обласних прокуратур (крім прокуратури АРКта міста Севастополя та спеціалізованих прокуратур у сфері оборони) утворено відділи нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України загальною чисельністю 123 посади, з яких 117 посад прокурорів (у тому числі адміністративних) та 6 посад державної служби. Станом на 22.02.2024 у цих відділах працює 108 осіб, з яких 102 прокурори та 6 державних службовців.
Одним із способів подивитися на взаємовідносини органів правопорядку та бізнесу – проаналізувати ефективність розслідувань.
За даними офіційної статистики Офісу Генерального прокурора у 2023 році було зареєстровано 914 кримінальних проваджень за ст. 212 КК (ухилення від сплати податків).
Водночас на стадії досудового розслідування у цьому році було закрито 56 кримінальних проваджень, з яких 55 – за відсутності складу/події кримінального правопорушення. Кримінальні правопорушення, у яких особам було повідомлено про підозру – лише 50.
Навіть по цій статті з 914 всіх облікованих в 2023 році кримінальних проваджень, у 216 кримінальних проваджень досудове розслідування здійснювалося не Бюро економічної безпеки України.
При цьому, згідно даних пошуку в Реєстрі судових рішень, за результатами судового розгляду відповідних справ за визначений період наявні всього 7 вироків, із яких 6 – де, особу було визнано невинуватою, 1 – де особу було визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, проте звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
Така статистика може свідчити про недостатньо ефективну роботу не тільки Бюро економічної безпеки України у розслідуванні правопорушень у сфері господарської діяльності, а й і неефективного здійсненні нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування БЕБ у формі процесуального керівництва», – вказують автори.
Отже, проектом Закону пропонується передбачити наступні зміни:
-Створення Спеціалізованої економічної прокуратури (СЕП) як окремого органу прокуратури у загальній системі органів прокуратури, зі статусом окремої юридичної особи (аналогічно до обласних прокуратур) за практикою створення та функціонування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
-передбачити, що керівник СЕП перебуває у виключно адміністративному підпорядкуванні безпосередньо Генерального прокурора у встановлених законом межах;
-визначити мінімальну штатну чисельність СЕП на рівні 15% від встановленої граничної чисельності штату Бюро економічної безпеки України;
-надати керівнику СЕП повноваження щодо визначення структури та штату; видання наказів щодо організації її діяльності та письмових наказів адміністративного характеру для прокурорів органу; затверджувати положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів СЕП, а також порядок вимірювання та регулювання навантаження на них; інші повноваження, якими наділені керівники інших органів прокуратури;
-передбачити утворення у структурі СЕП власних допоміжних підрозділів (канцелярії, відділу режимно-секретної роботи, підрозділу управління персоналом, інших підрозділів);
-визначити законом достатній розмір посадових окладів прокурорів СЕП
-визначити СЕП головним розпорядником бюджетних коштів, призначених на її діяльність, а також надати керівнику СЕП повноваження визначати кошториси та щомісячні розміри видатків у межах видатків Державного бюджету України на діяльність органу;
-надати керівнику СЕП доступ до державної таємниці за посадою після взяття письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці;
-передбачити для особи, яка виконує обов’язки керівника СЕП, наділення усіма його повноваженнями (у т.ч. процесуальними) на час відсутності керівника;
-встановити, що прокурором вищого рівня для СЕП є виключно керівник СЕП та його заступники, а щодо заступників – виключно керівник СЕП;
-наділити керівника СЕП виключним повноваженням вирішувати спори про підслідність у кримінальних провадженнях, які можуть належати до підслідності Бюро економічної безпеки України та ін.
Наталя Мамченко
