Таємний суд

Йдеться про законопроекти №7033-д і №8359.

Раніше в опублікованому зверненні Transparency International Ukraine за підписом представників громадських організацій закликало народних депутатів України відхилити проекти законів №7033-д, що передбачає обмеження доступу до судового реєстру, та №8359, що дозволяє не проводити запис судових засідань.

Цікаво, з 2016 по 2018 рік виконавчим директором Transparency International Ukraine був народний депутат Ярослав Юрчишин, який зараз є першим заступником голови Комітету Анастасії Радіної і за підписом якої проектам фактично дали допуск до наступної стадії розгляду в парламенті.

Отже, в зверненні Transparency International Ukraine від 17 березня вказано, що запропоновані цими законопроєктами зміни «становлять небезпеку непропорційного обмеження доступу суспільства до важливої інформації, праву на справедливий суд, створять колізії із вимогами законодавства та суперечать цінностям демократичного суспільства».

«Проект закону №7033д пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і у мирний час.

По-перше, передбачається суттєве розширення переліку відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень. Зокрема, йдеться про найменування та розташування об’єктів критичної інфраструктури. Проблема в тому, що перелік таких об’єктів нестабільний і неповний, а відомості щодо більшості об’єктів й так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди). Немає жодного сенсу ховати інформацію «від ворога», яка й так роками йому відома і доступна. Зате таке приховування значним чином ускладнить моніторинг судових рішень для громадськості.

По-друге, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема, про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканості держкордонів, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та призначене судом покарання державним зрадникам, колаборантам, посібникам окупантів тощо. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві.

По-третє, планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики.

Своєю чергою, проєкт закону №8359 передбачає простір для зловживання щодо фіксації судового процесу. Згідно з ним, під час воєнного чи надзвичайного стану “у разі об’єктивної неможливості” повністю фіксувати судове засідання технічно, секретар записує лише істотні моменти розгляду справи у протоколі. Трактувати, що таке об’єктивна неможливість, будь-який суддя може по-своєму.

Законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкрита інформація не повинна бути обмежена у судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства.

Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу», – йдеться в заяві.

Станом на вечір 27 березня нові редакції законопроектів на сайті парламенту не опубліковані, отже, їх текст не зазнав змін.

До того ж, як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроектом 8359 запропоновано також доповнити Закон «Про доступ до судових рішень» положенням про те, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду суд може вносити до Реєстру судові рішення на наступний робочий дня з усунення відповідних обставин».

Вища рада правосуддя вважає законопроект необхідним, зокрема, з точки зору того, що суддів можна буде не притягати за це до дисциплінарної відповідальності.

Втім, незважаючи на звернення громадських організацій від 17 березня 2023 року, Комітет ВР з питань антикорупційної політики визначив такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства як законопроект №7033-д, так і законопроект №8359.

Нижче додаємо висновки Комітету за підписом Анастасії Радіної.

За матеріалами Наталії Мамченко

Джерело