Встигнути домовитися: як Аваков рятує активи перед виборами

Інформація про те, що Арсен Аваков намагається зберегти свої активи й улаштувати власну безпеку напередодні надто вже ймовірної зміни влади в ході президентських виборів-2019, на вустах досить давно.

Топ-представники «Народного фронту» чітко усвідомлюють, що цей політпроект нежиттєздатний і неконкурентний на майбутніх виборах. Відповідно, кожен з них намагається у будь-який спосіб забезпечити собі гарантію того, що не потрапить під кримінальне переслідування за результатами своєї роботи за п’ять років перебування при владі.

Найбільш активно за пошук таких гарантій взявся один з лідерів НФ міністр Аваков. Деталі цього процесу зараз обговорюють і депутати в кулуарах парламенту, і політтехнологи, які співпрацюють зі штабами численних кандидатів на пост президента.

Один з ключових для обговорення моментів – це меседжі, які надсилаються главою МВС до штабів основних претендентів на найвищу посаду держави, про те, що він єдиний може забезпечити порядок і не допустити протистояння в суспільстві в процесі передачі влади новому президенту.

Фактично, підтекст цього натяку легко вгадується: якщо, наприклад, представники силового блоку і прихильники нинішньої команди не вѝзнають у новообраному президенті справжнього лідера держави, статися може всяке. І щоб зняти такі ризики, потрібна людина, здатна гарантувати порядок після виборів.

«За негласною інформацією, Аваков якраз і зайняв позицію гаранта забезпечення мирної передачі влади, якщо на виборах переможе кандидат не від нинішньої команди», – ділиться з UA1 глава Платформи соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій «Єдиний Координаційний Центр» Олег Саакян.

Водночас, більшість експертів стверджують, що насправді мова йде не про безкорисливу підтримку порядку на перехідний період. Міністр просто набиває собі ціну, намагаючись забезпечити якщо не політичне майбутнє, то хоча б уникнути відповідальності за період своєї роботи в МВС. Оскільки незручних запитань до нього за чотири роки накопичилося занадто багато.

Це і справа «рюкзаків Авакова», і безконтрольна, але ретельно засекречена роздача нагородної вогнепальної зброї, розслідування резонансних злочинів і сама так звана «реформа» поліції.

І якщо за нинішньої влади багато претензій до своєї діяльності Аваков успішно гасить, як у випадку з рюкзаками, то гарантії, що за нього не візьметься «з пристрастю» нова влада, у міністра наразі немає.

Чим це загрожує, Аваков знає з часів президентства Януковича, коли активи нинішнього глави МВС, який переховувався тоді в Італії, стрімко танули через неможливість знайти спільну мову з оточенням президента. Тоді Арсен Борисович втратив частину газового бізнесу, торгову мережу, банк і великі земельні ділянки.

Все, що нажито непосильною працею

З моменту приходу до влади в 2014-му Авакову вдалося швидко покращити своє матеріальне становище, яке похитнулося за Януковича, й міцно закріпитися серед мільярдерів в уряді не на останніх позиціях зі своїм бізнесом в Італії, кіпрськими офшорамита українськими підприємствами. Загалом лише минулоріч його бізнес-імперія принесла йому прибуток в 105 млн гривень.

Знову ставити під загрозу своє фінансове благополуччя, а можливо, й свободу, Авакову не хочеться. Йому потрібні гарантії. Щоб їх отримати, він почав позиціонувати себе як єдиного гаранта мирного переходу влади від переможеного кандидата до команди переможця.

«А що, Конституція передбачає немирну передачу влади? Як хтось може бути гарантом мирної передачі влади? – обурюється в розмові з UA1 нардеп Юрій Дерев’янко, який претендує на пост президента. – Дискусії такої не може бути взагалі. Ті, хто марить якимись немирними шляхами передачі влади – це реальні злочинці. А якщо така дискусія починається, то таку людину треба притягати до відповідальності».

Попри те, Аваков нагнітає тривогу і намагається використовувати побоювання виборчих штабів основних кандидатів з приводу можливого протистояння прихильників переможеного кандидата і того, хто виграє.

Фактично міністр вдається до банального шантажу, тим більше, що досвід втручання у вибори в нього вже є: у 2014 році представники підконтрольних йому батальйонів влаштовували провокації з нападом і знищенням бюлетенів на виборчих дільницях, які цікавили Авакова.

Про це UA1 в приватних бесідах не раз розповідали рядові представники «Народного фронту», а також бійці, яких намагалися залучати до цього процесу.

І хоча тоді йшлося про парламентські вибори, ніщо не заважає використовувати той же алгоритм на виборах президента-2019. Тим більше, що попри всю свою антиурядову риторику та показовий радикалізм, представники «Нацдружин» входять до сфери впливу Авакова. І в яке русло направити їхній радикалізм, часто вирішують в кабінетах МВС.

Та й практика з використання переодягнених в цивільне правоохоронців для провокування і організації вуличних заворушень залишається такою ж затребуваною, як і за часів Януковича.

«Найгірших варіантів я б не прогнозував, – каже UA1 Саакян. – Мені здається, що ситуація з передачею влади пройде більш-менш тверезо. Але ризик, звичайно ж, існує».

Місце для маневру

Зараз, поки Аваков ще може говорити з позиції сили і нав’язувати свою модель розвитку подій під час і після виборів, він намагається максимально і з найбільшою вигодою для себе використовувати свій вплив одного з головних міністрів уряду та глави силового блоку.

На сьогодні він виконує функцію тіньового прем’єр-міністра, виступаючи потужною противагою Володимиру Гройсману, а також може дозволити собі не дуже трепетне ставлення до чинного президента Порошенка. Не дарма нардеп Сергій Лещенко називає главу МВС віце-президентом.

І зовсім неспроста Аваков розвинув бурхливу діяльність, напередодні виборів різко перейнявшись соціальним захистом своїх підлеглих. Наприклад, пообіцяв у наступному році підвищення зарплат поліцейським і рятувальникам, ініціював компенсацію за оренду житла для правоохоронців, а також спрогнозував можливість іпотеки для молодих поліцейських. Міністру зараз як ніколи потрібні лояльні підлеглі.

Одночасно з цим Аваков розуміє, що часу залишається дедалі менше, а рейтинги діючої влади стрімко котяться вниз. Відповідно, шанси втриматися при владі у складі нинішньої правлячої коаліції є мізерними.

Тому особисто і через посередників він намагається довести претендентам на крісло президента свою корисність. Насамперед це стосується одного з основних на сьогодні суперників Порошенка – Юлії Тимошенко.

Раніше про це в розмові з UA1 згадував глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. За його інформацією, розмови про контакти між Арсеном Аваковим і Юлією Тимошенко ходили ще з минулого року.

«Думаю, що якісь консультації та переговори дійсно є, – припускає Фесенко. – У них є взаємна потреба: для Тимошенко Аваков важливий як якийсь гарант стабільності на перехідний період. Якщо вона виграє вибори, потрібно, щоб нічого їй не заважало. Для цього потрібне МВС, а за лаштунками ще й «Нацкорпус» – щоб все було тихо й спокійно. А він, звичайно ж, хоче залишитися у великій політиці досить значимою фігурою».

У самих учасників президентської гонки немає жодних ілюзій з приводу активних пропозицій Авакова.

«Це звичайні торги, якщо він хоче бути гарантом, то насамперед, буде все гарантувати собі, – говорить нардеп Віталій Купрій. – Він хоче, щоб його не посадили, щоб він залишився з певними статками, коли країну пограбовано. У цій ситуації такі дії для нього є найбільш прийнятним сценарієм. Але ось чи потрібно це українському народу? Думаю, що ні».

Водночас, політологи вважають, що Аваков завбачливо застовпив за собою роль «рішали», оскільки її неминуче використовував би хтось інший.

«Ніша провайдера переходу влади існує і є дуже привабливою, – вважає Саакян. – І її, так чи інакше, займе або Аваков, або хтось інший».

Руслан Іванов

Джерело