Смерть на дорозі: що приховує офіційна статистика про ДТП в Україні
03.09.2018
У липні Україну шокували новини про страшні аварії автобусів з вантажівками в Миколаївській і Житомирській областях, в яких загинуло 15 осіб.
Після цього в уряді одразу ж заявили про масштабної кампанії контролю за дорожнім рухом.
На початку року в українських містах уже обмежили максимальну швидкість руху до 50 кілометрів на годину, а після липневих подій чиновники заговорили, що для контролю швидкості на дорогах патрульні знову почнуть використовувати радари.
Менше місяця тому Кабінет міністрів направив до парламенту законодавчі ініціативи МВС щодо підвищення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Але чи дійсно ситуація на дорогах в Україні вимагає посилення відповідальності? Якщо вірити офіційній статистиці поліції, то за останні кілька років в Україні суттєво зменшилась кількість загиблих в дорожніх аваріях.
Однак є підозра, що офіційна статистика сфальсифікована, а втрати від ДТП на 30-50% вищі.
Навіть за офіційною статистикою смертельних ДТП в Україні в п’ять разів більше, ніж у країнах Євросоюзу. Щороку в Україні в дорожньо-транспортних пригодах гинуть більше 3 тис осіб і понад 30 тис отримують травми. Щорічно через ДТП країна втрачає 5 млрд дол або 2,5% ВВП.
Чи варто вірити офіційним даним про загиблих і травмованих у ДТП? Наскільки критична ситуація в Україні порівняно з країнами ЄС? Які заходи повинен вжити уряд, щоб знизити аварійність на дорогах, і чому посилення відповідальності та підвищення штрафів не вирішить проблеми?
Втрати: десятки тисяч життів і мільярди доларів
У 2010 році Світовий банк повідомив, що Україна втрачає 5 млрд дол на рік через дорожньо-транспортні пригоди. У 2017 році прем’єр Володимир Гройсман зазначив, що через ДТП Україна втрачає 4,5 млрд дол.
У 2016 році глава “Укравтодору” Славомир Новак заявив, що ДТП завдають Україні збитків у розмірі 1,5-2,5% ВВП. У 2017 році розмір ВВП України становив близько 120 млрд дол.
ДТП завдають економіці України комплексний збиток. За словами автора дослідження Світового банку Патріціо Маркеса, дорожньо-транспортний травматизм є основною причиною смертності та інвалідності.
Він особливо вражає людей молодого та працездатного віку. Лікування жертв дорожньо-транспортних пригод накладає великий тягар на служби охорони здоров’я та соціального захисту країни.
За 15 років ведення офіційної публічної статистики в Україні загинуло в ДТП 74 тис осіб. 76% травмованих в ДТП в Україні помирають на догоспітальному етапі, тоді як у ЄС — 28%, стверджують в комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я.
ДТП в Україні є першою за поширеністю причиною смерті молоді у віці від 15 до 24 років, констатують у МОЗ. За останні шість років на дорогах країни загинули 1 400 дітей. Понад 43% загиблих у 2016 році — це пішоходи і велосипедисти.
В результаті ДТП щорічно отримують травми десятки тисяч людей. За 15 років ведення офіційної статистики були травмовані 603 тис осіб.
Кількість загиблих і травмованих у ДТП в Україні
Джерело: Патрульна поліція
Немає правил ведення обліку
Є причини вважати, що офіційна статистика занижує кількість загиблих і травмованих у ДТП. Про це ЕП повідомила заступник директора Центру демократії і верховенства права CEDEM Олеся Холопик. Це аналітично-адвокаційний центр, який з 2005 року працює в громадському секторі України за підтримки уряду Швеції.
Холопик наводить три аргументи на користь своєї тези.
По-перше, в країні нема нормативно-правового документа щодо врегулювання порядку обліку ДТП. Такий документ діяв з 2005 року на підставі постанови Кабміну №538. 30 березня 2016 року він втратив чинність.
“Зараз у патрульних поліцейських нема прямого обов’язку збирати всю інформацію про ДТП”, — пояснює експерт.
По-друге, відсутня синхронізація інформації між Нацполіцією та установами охорони здоров’я. Людина, яка після ДТП потрапила до лікарні і померла протягом 30 днів, не потрапляє до статистики.
По-третє, дані Нацполіції щодо кількості ДТП відрізняються від даних обласних управлінь поліції. “Говорити, що ця статистика об’єктивна, у мене нема підстав”, — робить висновок Холопик.
Дані МВС і МОЗ відрізняються на 50%
Про заниження офіційної статистики щодо загиблих і травмованих у ДТП говорять і активісти громадської організації “Vision Zero для України”. У квітні 2017 року її керівник Віктор Загреба опублікував фото документа, який показує значне розходження між даними МВС і МОЗ за кількістю постраждалих в ДТП.
З документа видно, що, за даними Міністерства охорони здоров’я, у 2016 році в результаті ДТП в Україні загинуло 4 809 осіб. Це на 50% більше, ніж у 2016 році, вказало управління безпеки дорожнього руху (УБДР) Національної поліції.
Загреба, який працює позаштатним радником у Міністерстві інфраструктури, підтвердив ЕП, що документ він отримав у комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я. Зараз Загреба чекає від Міністерства охорони здоров’я дані за 2017 рік і за першу половину 2018 року.
“Економічна правда” надіслала до Міністерства охорони здоров’я запит з проханням надати дані по роках про кількість загиблих і травмованих у ДТП. У відповіді на запит МОЗ повідомив, що запитувані дані формуються регіональними підрозділами Державного комітету статистики. У таблиці нижче вказано кількість загиблих в ДТП за даними МВС і за даними Держкомстату.
Кількість загиблих в ДТП в Україні за даними МВС і Держстата
Рік | МВС | Держстат |
2017 | 3432 | 4529 |
2016 | 3410 | 4687 |
2015 | 3970 | 4807 |
2014 | 4464 | 5164 |
2013 | 4833 | 5428 |
2012 | 5131 | 5905 |
2011 | 4908 | 5798 |
2010 | 4875 | 5916 |
2009 | 5348 | 6564 |
2008 | 7718 | 9606 |
2007 | 9574 | 11463 |
2006 | 7592 | 9885 |
2005 | 7229 | 9893 |
РАЗОМ | 74029 | 89645 |
Джерело: Патрульна поліція, Управління безпеки дорожнього руху, Держстат.
За 13 років розбіжність в даних становить майже 16 тис. загиблих. Як пояснили в Держкомстаті, головна причина такої розбіжності з даними МВС полягає в тому, що МВС вважає загиблими в ДТП тільки тих, хто загинув безпосередньо на місці ДТП.
Держкомстат ж веде статистику на підставі лікарських і фельдшерських свідоцтв про смерть, де вказана причина смерті людини. Навіть якщо через 30 днів людина померла від травм, отриманих в ДТП, вона потрапляє в статистику Держкомстату.
Даним МВС вірити не можна
У 2017 році активісти “Vision Zero для України” опублікували розслідування, яке також змушує засумніватися в достовірності даних про ДТП, опублікованих УБДР.
“Статистика за 2016 рік суттєво занижена. Це викривлення системне і широкомасштабне. Офіційним даним про аварійність у 2016 році не можна вірити. Реальна кількість загиблих на дорогах невідома і може перевищувати 5 тис осіб замість заявлених 3 тис осіб”, — пишуть в розслідуванні громадські активісти.
Такий висновок вони зробили після вибіркової перевірки офіційної статистики ДТП в Україні за 2016 рік. Активісти брали дані про кількість загиблих в тому чи іншому регіоні з відкритої офіційної статистики УБДР і порівнювали їх з кількістю загиблих у ДТП, про які писали ЗМІ в регіоні.
В результаті волонтери знайшли 14 доказів того, що опубліковані УБДР дані не відповідають дійсності. Розслідування дозволило зробити висновок, що офіційна статистика щодо загиблих і постраждалих в ДТП занижена на 30-50%.
Загиблих набагато більше
Автор провів свій вибірковий аналіз відкритих даних за кількістю загиблих в ДТП. Із сайтупатрульної поліції був викачаний файл статистики ДТП в Україні за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року.
У файлі у вкладці “2” з назвою “ДТП за липень 2018 року” в рядку 13 співробітник поліції вказав, що у Закарпатській області в результаті ДТП ніхто не загинув.
Перевірка №1
Липень 2018 року, Закарпатська область
Загиблих
За даними патрульної поліції — 0
За даними ЗМІ — не менше 2
Для перевірки цієї цифри у Google був введений запит “У Закарпатській області в ДТП загинули”. Також було встановлено фільтр за датою з 1 липня 2018 року по 31 липня 2018 року. Результат — посилання на публікації, за якими на Закарпатті в липні 2018 року в результаті ДТП загинули мінімум дві людини: немовля і жінка.
Перевірка №2
Червень 2018 року, Закарпатська область
Загиблих
За даними патрульної поліції — 0
За даними ЗМІ — не менше 3
У червні 2018 року патрульна поліція також не зафіксувала жодного загиблого в результаті ДТП на Закарпатті. Проте ЗМІ пишуть про криваву подію 2 червня, коли загинули два хлопці. Крім того, 26 червня на смерть розбився мотоцикліст. Ці випадки загибелі людей патрульна поліція не відобразила у своїй статистиці.
Перевірка №3
Червень 2018 року, Вінницька область
Загиблих
За даними патрульної поліції — 3
За даними ЗМІ — не менше 9
Офіційні дані можуть бути сфальсифіковані
Статистику про загиблих і травмованих у ДТП публікує департамент патрульної поліції — ДПП. Основне його завдання — безпека дорожнього руху. Про це написано у “Положенні про ДПП”, затвердженому наказом Нацполіції у 2015 році.
Один з критеріїв оцінки ефективності роботи ДПП — статистика загиблих і постраждалих в результаті ДТП. Якщо їх кількість зменшується, ДПП працює ефективно, якщо підвищується — неефективно.
Оцінює роботу ДПП, перш за все, керівництво Нацполіції, якому підпорядковується ДПП, а також керівництво Міністерства внутрішніх справ.
Відсутність в офіційній статистиці випадків, опублікованих у ЗМІ, дає підстави підозрювати ДПП у фальсифікації даних. Мотивом для фальсифікації може бути необхідність регулярно передавати керівництву Нацполіції та МВС звіти про ефективність роботи ДПП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
27 серпня ЕП направила до МВС запит з проханням прокоментувати причини розбіжності даних Департаменту патрульної поліції і ЗМІ, за якими критеріями керівництво МВС оцінює ефективність діяльності ДПП і ряд інших питань.
На наступний день в МВС підтвердили отримання запиту. Але редакція не отримала відповідь на момент публікації статті.
Чому важливі достовірні дані
Сфальсифікована статистика не дозволяє виявити й об’єктивно оцінити реальний масштаб смертності і травматизму в результаті ДТП. Це блокує впровадження адекватних контрзаходів щодо зниження смертності і травматизму на дорогах.
Важливі не тільки об’єктивні дані про кількість загиблих і постраждалих. Украй важливо збирати розширений набір даних щодо кожної ДТП.
Зокрема — де сталася подія із зазначенням координат, час, погодні умови, стан доріг, світлофорів, розмітки та штучного освітлення, особливості травм, вік постраждалих, чи були вони пристебнуті, наявність в крові алкоголю та наркотиків.
Ці дані повинні бути відкриті для аналізу і розробки заходів з протидії ДТП. “Додаткова інформація потрібна для того, щоб держава могла вжити додаткові заходи для підвищення безпеки дорожнього руху”, — пояснює Холопик.
Смертність вища, ніж в Євросоюзі
Навіть за офіційною статистикою безпека дорожнього руху в Україні вкрай низька порівняно з країнами ЄС. Для аналізу автор вибрав держави, схожі з Україною за кількістю населення.
Населення, млн осіб | Загинуло | Загинуло на 1 млн осіб | К-ть авто/тис осіб | К-ть авто, млн |
Загинуло на 1 млн авто
|
|
Україна | 42 | 3 410 | 81,2 | 202 | 6,9 | 494,2 |
Німеччина | 83 | 3 206 | 38,8 | 555 | 45,8 | 70,0 |
Великобританія | 66 | 1 792 | 27,1 | 469 | 30,8 | 108,6 |
Франція | 67 | 3 477 | 52,0 | 479 | 32,0 | 80,8 |
Італія | 61 | 3 283 | 54,2 | 625 | 37,8 | 86,8 |
Іспанія | 47 | 1 810 | 39,0 | 492 | 22,8 | 79,0 |
Польща | 38 | 3 026 | 79,7 | 571 | 21,6 | 140,0 |
Джерела: data.oecd.org, wikipedia.org, eurostat.ec.europa.eu, ec.europa.eu
Так, у Німеччині, Великобританії та Іспанії на 1 млн осіб гине вдвічі менше людей, ніж в Україні, хоча кількість населення там на мільйони і десятки мільйонів більша. Однак порівнювати за цим показником держави Євросоюзу та Україну не можна.
Причина в тому, що рівень автомобілізації в країнах ЄС приблизно однаковий — 500 авто на тисячу осіб. В Україні на тисячу осіб припадає лише 202 автомобілі, тобто у 2,5 разу менше, ніж в країнах Євросоюзу. В Україні, за даними Міністерства інфраструктури, — 6,9 млн машин на 42 млн осіб.
Холопик вважає, що судити про ступінь драматизму ситуації з ДТП потрібно саме за показником кількості загиблих на 1 млн автомобілів. “Транспортні засоби дозволяють оцінити критичність ситуації, тому що велика їх кількість на дорогах свідчить про підвищений ризик виникнення ДТП”, — вважає вона.
Як видно з таблиці, в Україні дуже низький рівень автомобілізації, але при цьому найвищий показник загибелі людей у ДТП на 1 млн машин.
Цей показник в Україні тільки за офіційними даними вищий, ніж в країнах ЄС, більш ніж у п’ять разів. Якщо визнати, що офіційні дані про кількість загиблих в ДТП в Україні занижені на 30-50%, то смертність на українських дорогах вища, ніж на шляхах країн Євросоюзу, приблизно в 7,5 разу.
Держава повинна вжити заходи
Представники різних органів влади головним заходом щодо зниження кількості ДТП називають посилення відповідальності за вчинення правопорушень.
Також вони пропонують освоїти кошти Дорожнього фонду і запровадити фото- та відео-фіксацію порушень ПДР. Однак ці несистемні заходи радикально не знизять кількість ДТП. Комплексна програма повинна складатися з таких напрямків.
Реалізація принципу невідворотності покарання за недотримання правил безпеки дорожнього руху.
Розробка соціальних рекламних кампаній про важливість дотримання правил безпечного водіння.
Розробка і впровадження нового порядку обліку ДТП.
Збір достовірної інформації про ДТП з розширеним набором даних щодо кожної події.
Делегування функції глибокого аналізу статистики ДТП науковим організаціям.
Залучення інтеграторів світового рівня для впровадження системи “Безпечне місто”, в рамках якої в місцях концентрації ДТП будуть встановлені системи фото- і відео-фіксації порушень ПДР.
Впровадження автоматичної системи накладання штрафів за порушення ПДР, зафіксовані засобами фото- і відео-фіксації.
Посилення відповідальності за вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Створення загальнодоступного онлайн-ресурсу для перевірки автомобіля і водія на предмет кількості виписаних штрафів за порушення ПДР, типу порушень, кількості несплачених штрафів.
Запровадження принципу збільшення вартості поліса ОСАЦВ для порушників ПДР.
Холопик підкреслює: важливе не посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а принцип невідворотності покарання.
“Якщо порушники не будуть притягатися до відповідальності, тоді перший елемент — посилення відповідальності — буде неефективним. Можна встановлювати хоч мільйонні штрафи, але якщо нікого цими штрафами не карати, то їх ефективність буде нульова”, — говорить експерт.