Що показав аудит Нацполіції

27.06.2018

Три роки Нацполіції: кожен сьомий коп вже звільнився, кожна друга патрульна машина розбита

Реформа МВС подається як чи не найбільш успішне і наглядне досягнення нової влади. Запуск патрульної поліції з «селфі-копами», які слабо нагадують колишніх «ментів», та розсікають на новеньких машинах, був сприйнятий з великим ентузіазмом. Але згодом виявилось, що не все так оптимістично – новенькі Toyota Prius, які були передані Японією в рамках Кіотського протоколу, регулярно трощились в ДТП, «нові та свіжі» поліцейські не мали досвіду, аби ефективно протистояти злочинцям. Згодом пішов відтік кадрів, бо реальна повсякденна робота та її оплата не відповідали очікуванням. Хоча глава Національної поліції Сергій Князев рапортує, що попри те, що Україні ще дуже далеко до криміногенних показників заможних та спокійних країн Скандинавії, «ми до цього йдемо дуже широкими кроками».

Діяльність Нацполіції опинилась під увагою Рахункової палати, яка з цифрами в руках прискіпливо розбиралась, що саме відбувалось в реформованому органі останнім часом. «Главком» проаналізував звіт аудиторів за 2016–2017 роки та виокремив найбільш показові зауваження.

Плинність кадрів: кожен сьомий вже звільнився

Загальна потреба у видатках на забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Нацполіції у 2016–2017-х роках забезпечувалась на рівні менше 50%. При цьому, наприклад, Головне управління Національної поліції в Одеській області при низькому рівні забезпеченості матеріальними засобами порадувало себе купівлею музикальних інструментів та акустичної системи на суму 157,9 тис. грн.

Зрозуміло, що таке кризове фінансування не сприяло роботі «реформованих» правоохоронців. З часу утворення патрульної поліції та прийняття на службу понад 13 тисяч поліцейських, протягом 2016–2017-х років з різних причин звільнилося 1944 особи або кожний сьомий, з них 643 особи на першому році служби.

Аудитом встановлено, що протягом 2016–2017 років 593 поліцейським, які були звільнені за результатами атестування, а потім за рішеннями судів поновлені на посадах, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачена чимала сума – 16,2 млн грн. При цьому органи і підрозділи Національної поліції сплачували судовий збір, стягнутий за рішеннями судів на користь звільнених. Тільки у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області на користь звільнених стягнуто 173,4 тис. грн судового збору.

2 липня 2015-го року Верховна Рада України підтримала прийняла в цілому законопроект № 2822 «Про Національну поліцію». 4 серпня 2015-го президент Петро Порошенко підписав цей закон. Першим містом, у якому запрацювала патрульна поліція, став Київ. 4 липня 2015-го року на Софійській площі у Києві співробітники нової поліції у присутності президента склали присягу на вірність Україні.

Структурний безлад

Рахункова палата зазначає, що під час утворення Нацполіції приймались непослідовні управлінські рішення. Наприклад, через рік після утворення Департаменту протидії наркозлочинності (кінець 2015 року) було прийнято рішення його ліквідувати (грудень 2016 року). Разом з ним ліквідовані і десять територіальних підрозділів.

Також аудитори зафіксували дивну передачу із сфери управління МВС до сфери Національної поліції цілісних майнових комплексів дошкільних навчальних та дитячих оздоровчих закладів (16 дитячих садків та ясел-садків, шести дитячих закладів оздоровлення та відпочинку), на утримання яких у 2017-му році було витрачено 73 млн. грн.

Перебрали пального

Підрозділами патрульної поліції спожито майже 300 тис. л пального понад встановлені норми (бензин А-95 – 258,3 тис. л, дизельне пальне – 41,1 тис. л) на суму 5,4 млн грн. Частина ж пального безпідставно списувалася. Так, унаслідок неврахування затверджених норм витрат пального та його фактичної витрати Департамент патрульної поліції протягом 2016-го року та січня-серпня 2017-го року безпідставно списав 208 тис. л пального загальною вартістю 4,2 млн. грн (бензину А-95 – 203,9 тис. л, дизельного пального – 4,2 тис. л). Також аудитори наводять неодноразові випадки, коли вже після укладання договорів на купівлю бензину його ціна безпідставно завищувалась і фактично поліція отримувала за ті ж гроші менше пального, ніж розраховувала.

Автотроща національного масштабу

Мабуть, найулюбленіша тема критиків реформи поліції – автомобільна. З самого запуску патрульної поліції з’явились новини про те, як поліцейські трощать свої нові службові машини. Рахункова палата приділила цій проблемі особливу увагу, зазначивши, що система організації та контролю використання автомобільної техніки потребує перегляду. Аудитори виявили, що за наявності в патрульній поліції 1876 автомобілів, переважна більшість з яких була отримана в 2015–2016 роках (1196 автомобілів Toyota Prius), кожна п’ята машина внаслідок ДТП не придатна до експлуатації (313 одиниць – через пошкодження, отримані внаслідок ДТП, 79 одиниць – через технічну несправність). На момент проведення аудиту у неробочому стані в патрульній поліції перебували понад 300 автомобілів, 100 з яких (балансовою вартістю майже 23 млн грн) відновленню практично не підлягають.

В окремих підрозділах патрульної поліції технічно несправна майже половина наявних авто. Проблеми з автомобілями непрямо призводять до вже згаданих проблем з кадрами: кількість патрулів зменшується, а навантаження на тих, що залишились, зростає. Це призводить до «текучки».

Упродовж 2016–2017 років за участі патрульних автомобілів зареєстровано 1916 ДТП, з яких 732 сталося з вини поліцейських. Такий стан справ з автотранспортом аудитори пояснюють низьким рівнем навичок патрульних у керуванні, оскільки до кандидатів на службу такі вимоги не висуваються, а до винних осіб широко застосовується практика притягнення їх до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауважень та  доган замість фінансових  санкцій. Учасниками ДТП здебільшого були поліцейські, стаж водіння яких становив від одного до трьох років.

Усього впродовж 2016–2017 років у ДТП було пошкоджено 951 автомобіль патрульної поліції, або кожен другий, при цьому окремі автомобілі потрапляли в ДТП декілька разів. На відновлення «залізних коней» упродовж двох років було витрачено 2,5 млн грн.

При цьому пошкоджені автомобілі зберігаються в невідповідних умовах, через що їхній стан погіршується (відбувається корозія, забруднюються салони тощо). А в ряді випадків вартість відновлення пошкодженої техніки перевищує її балансову вартість. Так, станом на 1 січня 2018-го року балансова вартість 27 автомобілів Toyota Prius становила 5,8 тис. грн, а вартість їхнього ремонту за експертною оцінкою – 10,9 млн. грн, тобто в два рази вище. За таких умов ремонт техніки є економічно невигідним.

Також у звіті зазначено, що за фактами скоєних ДТП належним чином не оформлювались документи, що не давало можливості встановити винних і притягнути їх до матеріальної відповідальності. Загалом аудитом встановлено непроведення службових розслідувань за 174 ДТП, які сталися за участі автомобілів патрульної поліції.

Завалені склади

Рахункова палата визнала недосконалою систему управління матеріально-технічними ресурсами в Нацполіції, а необґрунтовані управлінські рішення керівників різних рівнів при їх закупівлі, призвели до того, що частина придбаного обладнання і техніки не використовувалася і зберігалася на складах. З 2016-го року на складі Департаменту патрульної поліції були не розподілені та зберігались отримані у рамках міжнародної допомоги програмно-апаратні та серверні комплекси загальною вартістю 1,9 млн грн, а на складах Центру обслуговування МВС – придбані Нацполіцією засоби індивідуального захисту та спеціальні засоби загальною вартістю теж 1,9 млн. грн, яких катастрофічно не вистачає «в полях». У підрозділах патрульної поліції такими засобами фактично забезпечений лише кожен десятий поліцейський.

Земельне питання

Через тривалу процедуру ліквідації ГУМВС України було загальмовано передачу з їхнього балансу на баланс головних управлінь Національної поліції нерухомого майна та земельних ділянок. Зокрема, УМВС України у Вінницькій області не завершена передача 32 земельних ділянок загальною площею 15,2 га, що перебувають у користуванні Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Така ж ситуація в Одеській області, де у користуванні Головного управління Нацполіції в Одеській області понад два роки перебувають 149 будівель і споруд та 39 земельних ділянок, які знаходяться на балансі ГУМВС України в Одеській області.

Нема внутрішнього контролю

Рахункова палата стверджує, що існуюча в Нацполіції система внутрішнього контролю була не в змозі запобігти фактам незаконного і неефективного використання бюджетних коштів. Щорічні інвентаризації активів і зобов’язань у Департаменті патрульної поліції проводилися суто формально, а дані бухгалтерського обліку були недостовірними. Відсутність належного внутрішнього контролю за використанням матеріальних засобів призводило до значних залишків і нестач матеріальних цінностей. За результатами річної інвентаризації, проведеної у 2016 році в головних управліннях Нацполіції в Донецькій, Запорізькій, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій та Чернігівській областях і Центром обслуговування, були виявлені лишки матеріальних цінностей на загальну суму 985,4 тис. гривень. Водночас у головних управліннях Нацполіції в Донецькій, Запорізькій, Полтавській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській областях та Департаменті поліції охорони виявлена нестача матеріальних цінностей на загальну суму 1,7 млн грн.

Через прорахунки в системі внутрішнього контролю та необґрунтовані управлінські рішення у 2016–2017-х роках з недотриманням чинного законодавства витрачено 71,1 млн грн, неефективно – 9,2 млн. Крім того, у перевіреному періоді не були освоєні асигнування загального фонду держбюджету на загальну суму 14,7 млн грн (2016-й рік – 12,8 млн грн, 2017-й рік – 1,8 млн), а також порушено бюджетне законодавство при плануванні на 545 тис. грн.

Махінації з тендерами

З 2016-го року в Україні діє закон «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», який спрощує умови для закупівлі товарів і послуг, необхідних для виконання завдань щодо відвернення загроз державній безпеці. Але відсутність вичерпного «оборонного» переліку давала Нацполіції підстави застосовувати норми закону для закупівлі будь-яких товарів і послуг – від озброєння та автомобільної техніки до комп’ютерів. Ці закупки проводились у більш скорочений проміжок часу, ніж відкриті торги. Зокрема, можливим ставало фактичне проведення торгів за участю лише одного учасника, який за відсутності конкуренції автоматично визначався переможцем. Всього в такий спосіб Нацполіція уклала договори на суму 1,85 млрд грн, що становить три чверті від загальної суми договорів (2,48 млрд грн).

При цьому для учасників процедур закупівель створювалися умови, за яких складно було виконати встановлені замовником вимоги. Наприклад, за умовами конкурсу по закупівлі гумових кийків відповідність товару мала бути підтверджена «копією протоколу випробувань, складеного ДНДІ МВС України в 2017 році, за результатами перевірки відповідності запропонованого товару, який вироблено в 2017 році». Вимога щодо надання учасниками торгів цього протоколу та відмова у продовженні терміну подання цінових пропозицій для проведення випробувань, за підрахунками аудиторів, призвели до неекономного використання коштів у сумі 36,5 тис. грн на закупівлю більш дорогих кийків. Загалом органи і підрозділи Нацполіції закупили товарів, робіт і послуг з недотриманням чинного законодавства на 4,7 млн.

Але це дрібниця у порівнянні з Центром обслуговування МВС, який з порушенням умов договорів отримав продукцію на загальну суму 54,3 млн грн, унаслідок чого була зменшена кількість продукції і змінена її специфікація.

Без обіцяної відеофіксації

Запровадження системи фіксації адміністративних порушень на дорогах в автоматичному режимі мало дисциплінувати власників авто та зменшити кількість ДТП. Однак через нестачу коштів для встановлення та функціонування відповідного обладнання ця система так і не була запроваджена. Загалом, за розрахунками, проведеними фахівцями МВС і Національної поліції, для запуску цієї системи потрібно понад мільярд гривень. Аудитори зазначають і поганий стан справ в забезпеченні відеореєстраторами (нагрудними та автомобільними камерами) – підрозділи патрульної поліції забезпечені ними менш як наполовину. Хоча саме безперервну фіксацію дій правоохоронців і відкритість подавали як суттєвий прорив в роботі.

Павло Вуєць, «Главком»

Джерело