Експерти розкрили недоліки з поліцейськими комісіями
21.06.2018
У територіальних громадах відсутня можливість впливати на кадрову політику Національної поліції. У роботі комісій беруть участь політики та порушений ґендерний баланс самих комісій.
Таких висновків дійшли автори дослідження про поліцейські комісії, яке провели Центр політико-правових реформ (ЦППР) та Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.
Автори дослідження нагадують, що за логікою закону про Національну поліцію завдання комісій – прозорість та об’єктивність кадрового набору до лав поліції. Окрім цього, поліцейські комісії уповноважені визначати пріоритети в роботі поліції.
Вони нарікають що конкурс на посади до Національної поліції обов’язково проводять лише серед кандидатів, які вперше приймаються на службу в поліцію. Однак конкурс не обов’язковий у випадках просування поліцейського по службі, зокрема й на керівні посади.
Олена Сотник
“На етапі ухвалення закону про Національну поліцію для мене стало зрозуміло, що керівництво МВС не було готове до того, що громадськість буде брати участь у комісіях, а головне – контролювати якість та прозорість цих конкурсів. І це має вже серйозні наслідки, бо ми бачимо, як на посаду керівників поліції у великих містах призначають не достойних, а своїх”, – каже народна депутатка від “Самопомочі” Олена Сотник.
Окрім цього, експерти вказують на низку прогалин і колізій в актах законодавства, які регулюють роботу поліцейських комісій про обов’язковість конкурсного відбору на всі посади в поліції, повноваження з визначення пріоритетів поліцейської роботи. Вони також нарікають на відсутність методичних рекомендацій про роботу комісій, задання висновку про невідповідність поліцейських обійманій посаді, оцінки співбесіди в балах тощо.
Експерта ЦППР Бориса Малишева непокоїть, що ані законодавство, ані підзаконні акти не регламентують, як має проводитися та оцінюватися фінальний етап конкурсу – співбесіди.
“Перші два етапи відбору – тести та фізична підготовка – більш-менш регламентовані, як відбувається оцінка здібностей. Але необхідно ще врегулювати, зокрема, які компетентності на яку посаду мають бути оцінені. Кандидат може бути гарно підготовленим у тестах та фізичній підготовці, але через корупційні чи особисті чинники на етапі співбесіди всі попередні його бали можуть бути нівельовані”, – розповідає експерт.
СУМНІВНА ЛЕГІТИМНІСТЬ КОМІСІЙ
Наразі загальна кількість членів 84 поліцейських комісій становить 420 людей. Експерти вказують, що 35% членів комісій не відповідають вимогам законодавства про членство в комісіях. Вони нагадують, що міністр внутрішніх справ зобов’язаний призначати до складу комісій за своєю квотою людей, які не є поліцейськими, а у членів комісії має бути бездоганна репутація, високі професійні якості та суспільний авторитет. За даними авторів дослідження, у комісіях працюють 48 депутатів обласних і місцевих рад, 9 державних службовців, службовців місцевого самоврядування, 2 керівники комунальних підприємств.
“Обираючи своїх колег до складу поліцейських комісій, депутати обласних рад перетворюють питання формування поліцейських комісій на питання для політичних домовленостей”, – йдеться в дослідженні.
Окрім цього, міністр МВС за своєю квотою замість представників громадськості до поліцейських комісій делегував народних депутатів України. У Дніпропетровській області – Юрія Березу (“Народний фронт”), на Львівщині – Миколу Величковича (“Народний фронт”), на Хмельниччині – Олександра Ксенджука(“Народний фронт”) і в Чернівецькій області – Максима Бурбака. До 14 поліцейських комісій за квотою МВС включили, зокрема, представників ветеранських організацій внутрішніх справ, державної служби охорони, податкової служби, профспілок працівників внутрішніх справ.
Експерти сумніваються в легітимності роботи комісій у Херсонській області, комісії поліції охорони в Чернігівській області та комісії патрульної поліції у Львівській області. Вони застерігають, що рішення цих комісій можна оскаржувати в суді.
Член правління ЦППР Олександр Банчук вказує, що поліцейських комісій могло бути до 700, якби уряд дотримався вимог законодавства.
“Закон про Національну поліцію передбачає, що комісії працюють при територіальних органах. А територіальні органи, відповідно до ст. 15 цього закону, створюються на рівні районів, міст та районів у містах. Та уряд передбачив територіальні органи на рівні області, чим зменшив можливості для доступу до комісії з боку громадськості та перелік поліцейських комісій”, – переконаний експерт.
СКЛАДНОЩІ З КВОРУМОМ
Експерти вказують на різне розуміння в комісіях кворуму засідання поліцейської комісії. Законодавство визначає кворум у 2/3 її членів.
“Ми запитували у членів комісій, як вони розуміють цю норму. Одні казали, що розуміють як 4 із 5 членів, бо ж як це вирахувати у відсотках? В інших комісіях говорили про 3 із 5. Що таке кворум, не визначено ані в методичних рекомендаціях, ані в підзаконних актах”, – розповідає Олександр Банчук.
Окрім цього, дослідження виявило, що 26 людей одночасно призначені членами до 62 поліцейських комісій. Загалом у 13 регіонах країни одна й та ж сама людина виконує повноваження одночасно у двох, ба навіть у трьох поліцейських комісіях. Це означає, що якщо комісії одночасно проводять конкурси, то члени мусять обирати між ними.
Автори дослідження вказують також, що члени комісії часто беруть участь у засіданнях. Вони пов’язують це з роботою на волонтерських засадах.
“Треба шукати моделі залучення членів комісії від громадськості на постійній основі. Бо практика показує, що довго благодійністю важко займатись. А робота в комісіях – це системна робота, і вона має бути професійною. Можливо, їхня робота буде компенсуватися за принципом роботи присяжних”, – зауважила Олена Сотник.
ҐЕНДЕРНИЙ БАЛАНС
Окрім цього, експерти вказують на порушення ґендерного балансу у складі комісій. Із 420 делегованих до поліцейських комісій членів є лише 12% жінок. Тільки в одній комісії Луганської області жінки становлять відносну більшість – 3 з 5. Автори дослідження наголошують, що ґендерний баланс в роботі поліцейських комісій важливий через необхідність рівного ставлення під час конкурсного відбору до кандидатів незалежно від їх статі.
“Мій досвід роботи у комісіях патрульних комісій показав: якщо в комісії – одні чоловіки, вони прискіпливіше в запитаннях, відношенні ставляться до жінок-кандидаток”, – розповідає Олександр Банчук.
Володимир Філоненко
За даними радника міністра Патронатної служби МВС Володимира Філоненка, за три роки роботи 85 комісій відмовили на перших етапах відбору 165 323 кандидатам. У фінальному етапі – співбесіді взяли участь 24 546 людей. Із цієї кількості учасників комісії рекомендували до служби в лавах Нацполіції 14 598 осіб. Після позитивного рішення комісії близько двох тисяч конкурсантів відмовились від роботи в Нацполіції.
“У кандидатів низький рівень мотивації йти працювати в поліцію за 7 чи 8 тисяч гривень”, – прокоментував Володимир Філенко. Народний депутат від БПП Мустафа Найєм вважає, що поліцейських неможливо мотивувати заробітною платою.
“У жодній країні світу поліцейський не отримує велику заробітну плату. А те, що вони отримують, зокрема, – стабільність та соцпакет. Коли ми прийматимемо новий бюджет, постане питання, що 8 тисяч гривень – замало. Потрібно буде знову збільшувати бюджет МВС з левовою частиною Національній поліції. Думаю, ми будемо пропонувати модель, у якій ми гроші закладатимемо на довгострокову перспективу для фінансових інструментів: соціального, медичного страхування, іпотеки, у якій відсотки сплачує держава, а тіло кредиту – поліцейський. Це буде важливішим фактором заохочення для кандидата”, – запропонував Мустафа Найєм
Експерти вважають, що модель та механізми участі громадськості в контролі за роботою поліції потребує глибокого вивчення та переосмислення. У своєму виступі Олена Сотник констатувала “відновлення старої системи” і додала, що в Україні варто говорити про реформу поліції.
“Потрібно говорити про закон про Національну поліцію. Чи він задовольняє виклики, які стоять за реформуванням ключового органу? Якщо ні, то час переглядати принципи не лише роботи поліцейських комісій, а й низки питань добору, конкурсу, просування, повноважень у Національній поліції України”, – сказала вона.
Нагадаємо, раніше МВС виступило проти заходу Нацстратегії з прав людини, який передбачає “розробку та ухвалення нормативно-правового акту, який має затвердити механізм громадського контролю місцевими громадами за діяльністю підрозділів МВС”.
