< Аналітика

Безкоштовний адвокат: плюси, мінуси, підводні камені

21.03.2018

В Україні існує декілька варіантів отримати послуги адвоката безкоштовно. Ми розглянули недоліки і переваги юридичної допомоги, що надається державою чи громадськими організаціями.

ДЕРЖАВНА СИСТЕМА БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Переваги: державна підтримка, величезна кількість приймалень та юристів

Недоліки: неможливість підтримки справи у Європейському суді з прав людини, майновий ценз для клієнтів.

Екс-директор Координаційного центру з надання правової допомоги, який є одним з засновників цієї системи в Україні, Андрій Вишневський пригадує, що робота над створенням системи безоплатної правової допомоги (БПД) почалася тоді, коли Україна стала членом Ради Європи, тобто у 1995 році. У 2011 році Андрій Вишневський приєднався до команди, яка почала займатися імплементацією прийнятого у тому ж році закону про БПД. Від жовтня 2011 до квітня 2017 року він очолював систему БПД в Україні.

Андрій Вишневський. Фото Олег Шинкаренко

За словами Вишневського, обов’язок держави створити систему БПД закріплений, зокрема, у Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України. Крім того, забезпечення якісної і доступної правової допомоги через адвокатуру та ефективну систему безоплатної правової допомоги є одним з заходів Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року. Захід із вдосконалення БПД за Планом триває до 2019 року.

Якість БПД має забезпечуватись через механізми громадського контролю. Втім, у приватних розмовах деякі адвокати скаржаться, що якість послуг системи БПД не завжди на бажаному рівні. І пояснюється це невеликою зарплатою юристів, що працюють в ній.

“У сільських районах у адвокатів навряд чи є більш забезпечені замовники, ніж держава. Тому матеріальний стимул від системи БПД для них має значення, – відповідає на це Андрій Вишневський. – Крім того, і в Україні, і за кордоном в системі БПД працюють переважно молоді адвокати, які мають менший досвід, але більш вмотивовані цей досвід отримати, сформувати собі репутацію та, відповідно, мати більше замовлень від приватних клієнтів”.

До речі, з 2018 року оплата послуг адвокатів, яких винаймає держава, покращилися: розмір гонорару збільшено вдвічі.

На 1 січня 2018 року у державній системі БПД було задіяно 2500 людей. Також із системою співпрацює за контрактом ще близько 2500 адвокатів. Крім того, під час останнього конкурсу до системи долучилося ще понад 1000 адвокатів. Але на цей рік система БПД отримала від держави лише 60% необхідних коштів.

“Ми не будемо скорочувати штат, але таке скорочення може вплинути на якість нашої роботи”, – каже директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. Він планує провести оптимізацію роботи: скоротять адміністративні видатки.

ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ БПД?

На безоплатну первинну правову допомогу від держави мають право всі особи, які перебувають в Україні, незалежно від їхнього громадянства. Вони можуть отримати консультацію та допомогу у складенні заяви чи скарги.

Щодо вторинної правової допомоги, то на неї мають право не всі. Закон обмежує отримувачів такої допомоги певними категоріями: малозабезпечені люди із середньомісячним доходом не більше двох прожиткових мінімумів (наразі це 3400 грн), діти, особи без громадянства, біженці, учасники АТО, бойових дій та члени їхніх родин, внутрішньо-переміщені особи і нова категорія – особи, які є потерпілими від сімейного насильства.

Первинна правова допомога полягає у наданні юридичної консультації. Вторинна – полягає у складанні процесуальних документів і представництві у суді.

“Ми завжди йдемо на зустріч нашим клієнтам і намагаємося допомогти у всіх випадках, навіть якщо судова перспектива не простежується. В інших країнах це не так: там у БПД відмовляють, якщо не бачать чіткої судової перспективи”, – говорить Олексій Бонюк.

Олексій Бонюк

В Україні у наданні БПД можуть відмовити тільки, якщо вимога клієнта є неправомірною або необґрунтованою через відсутність достатніх доказів.

Крім того, БПД не стимулює громадян до того, щоб вони зверталися до міжнародних судових установ, наприклад, до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Якщо вичерпуються всі системи національного захисту, то адвокати системи БПД вже не надають допомогу. В таких випадках клієнтам надають формуляр звернення до ЄСПЛ та відправляють до партнерської організації, а саме – до системи громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини.

Головна різниця поміж державною та громадською системами БПД – у кількості приймалень. Державна має їх 550, а УГСПЛ – декілька десятків. Друга різниця полягає у тому, що державний центр не може відмовити нікому, хто прийшов до нього для отримання первинної правової допомоги. Для отримання вторинної правової допомоги клієнт має відповідати вже згаданим вище певним критеріям.

На думку Андрія Вишневського, державні центри БПД і приймальні УГСПЛ не є альтернативою один до одного, оскільки вони тісно співпрацюють разом, тобто – обмінюються клієнтами. Іноді виникає ситуація, коли клієнт не відповідає критеріям і не має права на правову допомогу за рахунок держави. Тоді його адресно переправляють до громадських приймалень УГСПЛ. Приймальні УГСПЛ не завжди мають можливість представляти інтереси клієнта в суді, тоді відбувається зворотній процес: його перенаправляють до державної системи БПД.

ТРИ ІСТОРІЇ УСПІХУ

Перша. Київський адвокат Ігор Свінціцький досяг того, що його клієнта, підозрюваного у вбивстві, звільнили з-під варти. Ця людина знаходилася під вартою у в’язниці з 2014 року, і давно вже не мала можливості платити адвокату, хоча слідство й не зібрало достатньо доказів щодо його можливої провини. Адвокат довів в суді, що цього чоловіка не обов’язково тримати під вартою під час слідства.

Друга. Харківський адвокат Світлана Остапенко допомогла встановити статус учасника АТО, коли у всіх документах загиблого бійця було вказано, що він загинув на території, де АТО не проводилася. Батько загиблого звернувся до центру БПД, і адвокати допомогли встановити факт, що воїн загинув саме під час виконання свого бойового завдання в зоні АТО.

Третя. Адвокати БПД допомагають особам з інвалідністю, які мають проблеми із рівноправним доступом до банківських послуг. Йдеться про пандуси, яких у більшості банків немає. Юристи Центру БПД звернулися від імені клієнтів з інвалідністю до суду і домоглися того, щоб банк встановив пандуси.

“Подібні історії – майже всі про людей, які би не могли взагалі скористатися допомогою адвоката, якщо би не існувало системи БПД”, – каже Олексій Бонюк.

МЕРЕЖА ГРОМАДСЬКИХ ПРИЙМАЛЕНЬ УГСПЛ

Переваги: відсутність майнового цензу для клієнтів, можливість звернутися до Європейського суду з прав людини

Недоліки: підтримуються тільки справи, де держава порушила права людини, невелика кількість приймалень, порівняно із державною системою.

Координаторка мережі громадських приймалень УГСПЛ Наталя Козаренко розказала, що у цій системі наразі працюють 22 приймальні майже у всіх регіонах України. Адреси та телефони приймалень можна знайти на сайті УГСПЛ. Але не всі ці приймальні належать до УГСПЛ: на сьогодні Спілка підтримує лише 7 приймалень. Інші приймальні підтримуються власними організаціями: серед них Херсонський фонд милосердя та здоров’я, який підтримує приймальню УГСПЛ вже 18 років.

Наталя Козаренко

“Приймальня УГСПЛ – це насамперед стандарт надання правової допомоги. Навіть якщо приймальня не фінансується УГСПЛ, вона дотримується розроблених у Спілці стандартів. Це положення про роботу приймальні, етичні норми, порядок, підстави і результати надання допомоги і таке інше”, – пояснює Наталя Козаренко.

Всі громадські приймальні УГСПЛ мають інструкцію, яким чином клієнт може подати скаргу на роботу юриста. Наталя Козаренко час від часу отримує ці скарги і каже, що 20% з них є обґрунтованими.

Кожна приймальня УГСПЛ відноситься до різних напрямків юридичної допомоги. Це екологічні приймальні, приймальні для ув’язнених, медичні, для захисту права на справедливий судовий розгляд, забезпечення доступу до правосуддя, гендерні питання та насильство у родині, а також захист прав внутрішньо-переміщених осіб та постраждалих у зоні проведення АТО.

Всі, хто звертається до приймалень УГСПЛ, можуть отримати безкоштовну первинну правову допомогу. Вторинна допомога надається тільки у випадках порушення прав людини з боку держави. Такі справи підтримує Фонд стратегічних справ УГСПЛ, і кожного разу рішення про надання такої допомоги є індивідуальним.

У 2016 році приймальні УСГПЛ надали 33 тисячі консультацій, а у 2017 – 17 тисяч.

В особливих випадках юристи приймалень УГСПЛ супроводжують справи своїх клієнтів у Європейському суді з прав людини. Наприклад, першу в Україні справу, яке зобов’язала державу виплатити компенсацію за зруйноване в ході АТО житло і майно, виграв у Європейському суді мешканець Слов’янська за підтримки юриста з місцевої приймальні.

“Ми відмовляємо у наданні вторинної правової допомоги, якщо справа не стосується порушення прав людини. Це може бути, наприклад, справа про поділ майна між подружжям”, – каже Наталя Козаренко.

Ніяких обмежень щодо майнового стану клієнта при наданні правової допомоги УГСПЛ не має.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ, ЯКІ НАДАЮТЬ БПД

Переваги: велика всеукраїнська мережа

Недоліки: захищає тільки права самих адвокатів

Керівниця одеського відокремленого підрозділу Об’єднання Катерина Кармазіна розповідає, що цю організацію створили влітку 2014 року для того, щоб надавати БПД її ж членам.

“Справа в тому, що адвокатів дуже часто ототожнюють із клієнтами, перешкоджають адвокатській діяльності, трапляються навіть фізичні напади, незаконні притягнення до різних видів відповідальності. Саме тому ми об’єдналися з метою захисту своїх професійних прав”, – каже Катерина Кармазіна.