Тіні забутих статків: е-декларації суддів ВАСУ
02.12.2016
Ще до запровадження електронного декларування, відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суддів зобов’язали подавати декларації про майно та доходи. З огляду на те, що відповідальність за недостовірну інформацію у таких деклараціях була лише дисциплінарна та адміністративна, деякі судді, очевидно, вирішили говорити не всю правду.
Зі змінами до закону «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року судді як особи, що займають особливо відповідальне становище отримали другий шанс чесно повідомити про свої статки за 2015 рік. На цей раз – в електронній формі і з більш реальною загрозою настання відповідальності.
Втім, оскільки дані в електронних деклараціях інших представників влади стали сюрпризом для громадськості, ми вирішили, з’ясувати, чи були відвертими і чесними судді Вищого адміністративного суду, коли заповнювали, «паперову» декларацію у квітні 2016 року. Для цього ми порівняли інформацію про нерухоме майно та автомобілі суддів ВАСУ згідно з паперовою та електронною деклараціями.
У понад 10 суддів було виявлено очевидні розбіжності між цими деклараціями.
Майже у всіх випадках судді «згадували» про якесь своє майно або майно членів сім’ї, заповняючи електронну декларацію.
Зокрема, плутанина виникла при порівнянні декларацій судді Гончар Любові Ярославівни. Спочатку суддя задекларувала 1 земельну ділянку із площею 1400 кв.м. а потім з’ясувалось, що це 3 різні ділянки земельні ділянки з площами 800 кв.м, 81 кв.м, 513 кв. м.
Бившева Людмила Іванівна здивувала тим, що показала, як може «помолодшати» автомобіль: у паперовій декларації суддя Вищого адміністративного суду України задекларувала Mercedes-Benz ML-Class 350 2011 року випуску, а в електронній декларації це ж авто – 2012 року випуску.
Такими ж чарами володіє і її колега Винокуров Костянтин Сергійович, у паперовій декларації якого було задекларовано автомобіль ЗАЗ 1102 Таврія 1993 року випуску, а в електронній – це ж авто, але 1999 року випуску.
Окрім того, в електронній декларації Винокурова з’явилась інформація про квартиру площею 81 кв.м, яка є у спільній власності Винокурова та квартиру площею 57 кв.м, якою має право користуватись його дружина.
Судді Кравцов Олег Вікторович та Швед Едуард Юрійович теж лише в електронних деклараціях згадали про земельну ділянку дружини – площами 559 кв.м та 1200 кв.м відповідно.
Світлана Володимирівна Головчук нарешті повідомила про статки чоловіка: житловий будинок площею 29,1 кв.м, земельні ділянки із площами 310 та 155 кв.м. Також суддя зізналась про наявність у її родини автомобіля Folksvagen Transporter 2008 року та саморобного причепу.
Юрченко Валентина Петрівна також лише в електронній декларації проінформувала суспільство про наявність у її чоловіка земельної ділянки площею 1000 кв.м, квартиру 65,6 кв.м та дві його автівки – ЗАЗ 968М 1992 року та «М2141» 1994 року ( забувши уточнити, що це Москвич).
Більше нерухомості показав також суддя Єрьомін Анатолій Васильович задекларував лише в електронній декларації : квартири площею 45 кв.м та 40 кв.м та 2 земельні ділянки дружини із площами 1000 та 445 кв.м.
Цвіркун Юрій Іванович задекларував лише в електронній декларації нову квартиру 2015 року площею 28,10 кв.м, групу нежитлових приміщень площею 5 кв.м і автомобіль Mitsubishi Lancer 2008 року.
Про автомобілі згадали також Іваненко Яна Леонідівна, яка задекларувала користування автомобілем Suzuki SX-4 2011 року випуску та Олендер Ігор Ярославович, який лише в електронній декларації автомобіль повідомив про наявність у нього авто Mitsubishi Lancer 2008 року.
Єдиною суддею, яка у паперовій декларації показала більше нерухомості, ніж в електронній – це Маринчак Нінель Євгенівна. Вона «забула» задекларувати у своїй електронній декларації квартиру 55,04 (м²) на праві користування, яка є в паперовій декларації. Зате,в електронну декларація суддя додала інформацію про право користування Lexus RX-450 2010 року випуску.
Зрозуміло, що про неправомірність походження майна цих суддів ми висновків робити не можемо. Втім виглядає так, що судді не соромляться обманювати суспільство, якщо за це можна уникнути відповідальності. Це порівняння засвідчує, що у передчутті перевірок від НАЗК судді починають боятись і стають значно більш відвертими стосовно своїх статків.