Рівень відкритості Національної поліції
03.10.2017
Про це Іван Юрчик, експерт Асоціації УМДПЛ, зазначив під час презентації проміжного звіту за результатами моніторингової кампанії відкритості Національної поліції в рамках Омбудсмен+.
З квітня 2017 року Асоціація УМДПЛ здійснювала моніторинг 151 установ Національної поліції України. Їхня робота оцінювалась відповідно до адаптованої «Методології оцінки рівня забезпечення доступу до публічної інформації суб’єктами владних повноважень», яку розробили громадські експерти у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини у 2016 році.
«Завдяки комплексному дослідженню ми отримали чітку картину про рівень забезпечення доступу до публічної інформації Національною поліцією та її підрозділами станом на вересень 2017 року. На основі отриманих результатів спільно з Нацполіцією можна розпочати пошук способів усунення невідповідностей із національним законодавством», – зауважив Іван Юрчик.
З метою ефективного пошуку вирішення проблем відкритості під час окремої сесії експерти Асоціації УМДПЛ спільно з представником Управління з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини – Валентиною Кумедою, а також співробітнками поліції та представниками громадськості детально обговорювали презентовані результати, визначали причини та шляхи усунення виявлених проблем.
Окрему увагу під час обговорення було приділено негативним тенденціям загального характеру. Так, дослідження показало, що відповідальні особи та юристи Національної поліції, а особливо її територіальних підрозділів, мають абсолютно різне уявлення про те, якими відомчими нормативними документами потрібно керуватися у своїй діяльності в частині забезпечення доступу до публічної інформації.
«Велика частина розпорядників не надала і навіть не посилалась у своїх відповідях на профільний наказ МВС №95 «Про організацію роботи із запитами на публічну інформацію в Національній поліції України», забували також про наказ №365 (перелік службової інформації) та №65 (порядок роботи з грифом «Для службового користування»). Ще менше розпорядників згадували чинні інструкції з діловодства та решту нормативно-правових актів, які регулюють вищевказані питання. Крім того, 7 установ надали відповіді, на основі яких неможливо було встановити порядок регулювання», – уточнив Іван Юрчик.
Щодо оцінки рівня надання публічної інформації у відповідь на запити, експерт наголосив на порушенні строків отримання відповіді. За його словами, вчасно надійшло лише 66% відповідей. Затримка у відправленні звичайною поштою вже пдіписаних відповідей потребує більш детального вивчення. Рекордний строк між виконанням запиту, тобто датою поставлення підпису, і його реєстрацією на пошті – 17 днів. Детальніше про цю проблему йтиметься у кінцевому звіті.
У третьому розділі звіту «Наповнення офіційних сайтів публічною інформацією» зазначається, що такі проблемні питання як наявність застарілої та відсутність актуальної інформації, неповна контактна інформація територіальних органів, тощо, не дає змогу використовувати веб-сайти Національної поліції як надійне джерело інформації.
Моніторингова кампанія також показала, що організація та забезпечення доступу до публічної інформації в приміщеннях установ Національної поліціїпрямо залежить від політики керівника цієї установи. «Так, рівень забезпечення права на доступ до публічної інформації в ГУНП (Головне управління Національної поліції, – авт.) Вінницької області сягає 96,9%, тоді як відповідний показник в ГУНП Київської області – всього лише 21,9%. Така різниця у показниках обумовлена, перш за все, відсутнім або неналежним нормативним регулюванням даного питання на рівні конкретного управління», – пояснив експерт.
Серед позитивних тенденцій Іван Юрчик підкреслив те, що мінімум три управління поліції в областях після отримання запитів моніторів Асоціації УМДПЛ зробили власний наказ щодо забезпечення доступу на рівні начальника ГУНП.
За отриманими даними станом на вересень 2017 року було сформовано рейтинг рівня забезпечення доступу до публічної інформації установами поліції. До рейтингу увійшов центральний апарат Національної поліції України, а також, її територіальні підрозділи – 25 Головних управлінь в областях та у м. Києві. При формуванні рейтингу не враховувались дані, отримані під час моніторингу територіальних (відокремлених) підрозділів Головних управлінь Національної поліції. Відповідно до структури органів Національної поліції, вони значно обмежені у формуванні політики відкритості на рівні нормативних документів та не мають окремих – веб-сайтів. Проте ці дані будуть вказані у фінальному звіті.
Валентина Кумеда, представник Управління з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, висловила надію на взаємний діалог після обговорення проміжного звіту: «Сподіваюсь, зауваження щодо роботи Нацполіції будуть прийняті до уваги. Задля подальшого розвитку важливо виправити помилки та попередити наявні порушення”.
Захід відбувався за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» та Програми розвитку ООН в Україні.
Проект «Моніторингова кампанія відкритості Національної поліції в рамках Омбудсмен+» впроваджується в рамках проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Фото: Рада Європи
