Зворотна тяга

27.04.2017

ЗМі дізналися, скільки поліцейських «залишилися в душі» міліціонерами і продовжили отримувати неправомірні винагороди, зловживаючи службовим становищем. А скількох правоохоронців, які не захотіли працювати чесно, вдалося притягти до відповідальності.

Також ми проаналізували, чому відбувається зворотна тяга, чи не було для цього передумов від самого початку поліцейської реформи, і чому за рік хабарників-поліцейських побільшало майже вдесятеро.

Про реформованих

«Гробки. Кількість поліції зашкалює. Особливо біля кладовищ. Зупиняють повально, бо ваша машина нібито є в орієнтуваннях. При цьому, традиційно кажуть, що з салону тягне спиртним. Все повертається….», – написав на своїй сторінці у Фейсбук нардеп Вадим Денисенко.

«Наша #новаполіця дедалі впевненіше освоює старі методи. Стояти по ничках, наприклад. Нє, ну а шо – гріх не покуражитись при святі», – також написала ведуча каналу «Україна» Ольга Грицик.

Ці люди, по суті, узагальнили думки, слова і відчуття багатьох людей щодо повернення останнім часом методів роботи колишніх ДАІшників уже новими поліцейськими.

А як все красиво починалося…

Про необхідність проведення реформи у силовому блоці стало зрозуміло одразу після втечі Януковича і Захарченка. Упродовж 2014—2015 років ішла активна робота над законом, який регулював би роботу нової поліції.

Депутати голосували справно у двох читаннях, і вже 4 серпня 2015 Президент підписав Закон «Про Національну поліцію».

Поліцейським співали дифірамби, з ними фотографувались, і, найголовніше, їм вірили.

Як каже Вікіпедія, у 2016 році рівень довіри населення України до поліції, за даними різних джерел, становив від 40 % до 55 %!

Про перефарбованих

Перші ластівки, що свідчили про непрозорість у проведенні реформи, з’явилися під час переатестації міліціонерів.

Скажімо, як раніше писав «Ні корупції!», активісти трьох громадських організацій «Автомайдан», «Комбат.ua» та «Народний тил» заявили про вихід із процесу переатестації у Національній поліції та зняття з себе відповідальності за його подальший перебіг, бо він «перетворюється на показуху».

За їхніми словами, вади процесу переатестації виявили одразу після його початку, про що було повідомлено відповідні органи. Після завершення переатестації у п’яти регіонах відбулася перерва, під час якої мали усунути вказані недоліки.

«Серед недоліків – заочна форма переатестації та невелика кількість часу на цей процес… Паузу взяли на понад місяць, але після того, як атестація поновилася, ми побачили, що контроль над процесом взяли представники МВС та «старої гвардії», – повідомили активісти.

Потім почалося найсумніше – станом на травень минулого року українські суди розглядали близько 900 позовів від поліцейських про оскарження висновків перевірки. І на таких судах колишні міліціонери поновлювались на посадах! Наприклад, як повідомляв «Ні корупції!», суд поновив на роботі поліцейського з Київщини, який не пройшов атестацію, та зобов’язав виплатити йому заробіток за вимушений прогул.

У результаті, скажімо, тільки на Полтавщині після переатестації 97% рядових співробітників колишньої міліції Полтавщини продовжили роботу у поліції. І лише 3,2% співробітників поліції Полтавщини, які входять до третьої категорії, не пройшли переатестацію, відтак, їх мали звільнити.

Про відступ

Мабуть, останньою краплею в розумінні того, що в поліцейській реформі «щось пішло не так», стала відставка Деканоїдзе.

Вона не просто пішла з посади (до слова, під час апогею скандалу із закупівлею Аваковим для поліції Мітсубісі з так званою знижкою – авт.).

Вона показово наголосила, що не виносила сміття з хати. І це почули всі, хто хотів почути правду.

До речі, сама вона вважала, що найпростіший спосіб подолати корупцію в Україні — знищити «середню ланку» хабарників, яка передає побори від рядових правоохоронців на вищі щаблі корупційної драбини.

«Ці ж керівники середньої ланки потім несуть «частку» на самий верх. Почати очищення зверху — важче, з самого низу — не так ефективно. Вибити середню ланку в цьому ланцюзі видається мені найбільш життєздатним сценарієм. І найбільш ефективним»,— сказала тоді Деканоїдзе і додала:

«Майже всі начальники райвідділів та начальник поліції Києва сьогодні нові. У нас є інформація, що дуже багато кланів — і злочинні, і економічні, і чиновницькі — просто не знають, куди їм іти з хабарами, як вони звикли робити раніше».

Такою була риторика екс-очільниці Національної поліції на початку 2016 року. Уже за півроку її риторика значно змінилася, бо поліцейські за цей час, ймовірно, таки знайшли двері, куди можна «заносити».

Так, у червні 2016 року Деканоїдзе назвала три причини, які завадили повністю позбутися корупції в поліції: відсутність мотивації у поліцейських, погане технічне оснащення і забезпечення роботи правоохоронців і третє – «відсутність цілісності в правоохоронній системі для того, щоб хоч розуміти, що кожна людина, починаючи з рядового співробітника, пережила таку ментальну трансформацію, що, так, ми зараз працюємо по-новому». «А працюємо по-новому – це означає, що не тільки поліція повинна працювати по-новому, а й уся правоохоронна система», – сказала Деканоїдзе.

Вона пішла з Нацполіції у середині листопада 2016-го.

Про те, що вовк все одно в ліс дивиться

Служба безпеки України ледь не щодня звітує про затримання правоохоронців – поліцейських і прокурорів – на хабарах. Ось статистика затримань поліцейських на хабарах лише за останні 10 днів:

22 квітня – на Львівщині затримали слідчого одного з відділів Національної поліції у Львівській області, який вимагав від місцевого мешканця п’ятдесят чотири тисячі гривень за сприяння у мінімізації розміру покарання за низку крадіжок;

21 квітня – слідчого головного управління Національної поліції в Одеській області затримали на хабарі 500 доларів США, які він вимагав від одесита за непритягнення його до кримінальної відповідальності за скоєне ДТП;

20 квітня – на Черкащині затримали на хабарі поліцейського групи швидкого реагування, який вимагав три тисячі гривень від місцевого мешканця за непритягнення його до адміністративної відповідальності за нібито порушення правил дорожнього руху;

20 квітня – у Кропивницькому затримали на хабарі кіберполіцейського, який вимагав від місцевого ІТ-спеціаліста чотири тисячі доларів за непритягнення до кримінальної відповідальності за нібито несанкціоноване втручання в роботу одного з місцевих інтернет-провайдерів.

19 квітня – у Харкові затримали старшого оперуповноваженого карного розшуку харківської поліції, який вимагав 50 тисяч гривень від мешканки Донеччини за те, щоб не притягати її сина – студента одного з вишів Харкова – до кримінальної відповідальності через побиття однолітка.

19 квітня – на Вінниччині СБУ затримала працівника одного з райвідділів поліції, який вимагав із наркозалежних 12 тисяч гривень за невідкриття проти них кримінальної справи за зберігання наркотиків;

18 квітня – у Києві затримали на хабарі у сто тисяч гривень слідчого одного з районних управлінь столичної поліції, який вимагав гроші від громадянина однієї з країн Закавказзя за непритягнення до кримінальної відповідальності через крадіжку та повернення йому речового доказу – автомобіля;

18 квітня – на Одещині затримали на хабарі слідчого одного з райвідділів поліції Одеської області. Старший лейтенант вимагав п’ятсот доларів США з місцевого мешканця за непритягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку;

15 квітня – у Херсоні викрили на хабарі оперуповноваженого одного з відділів Нацполіції у Херсонській області. Старший лейтенант вимагав від місцевого мешканця сім тисяч гривень за непритягнення до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання вогнепальної зброї;

14 квітня – в Івано-Франківську затримали на хабарі старшого інспектора сектору контролю за обігом зброї поліції Івано-Франківщини. Капітан поліції вимагав дев’ять тисяч гривень у місцевого мешканця за сприяння в оформленні документів на травматичну зброю. За цю суму поліцейський обіцяв видати необхідні довідки чоловіку, який не мав права на володіння зброєю.

Про покарання

А це – статистика відкритих кримінальних справ за фактами хабарництва серед правоохоронців у 2015-2016 роках, а також про кількість засуджених за отримання неправомірної винагороди уже під час роботи нової Національної поліції.

У МВС на запит «Ні корупції!» повідомили, що упродовж 2015-2016 років було відкрито 200 кримінальних проваджень за фактами одержання неправомірної винагороди поліцейським.

Із них 20 проваджень – у 2015 році і 180 – у 2016 році!

Тобто, за рік хабарників-поліцейських побільшало майже вдесятеро! Враховуючи, що нині СБУ ловить хабарників-поліцейських майже щодня, то у 2017 році кількість таких проваджень ще зросте у рази!

16 проваджень було припинено на стадії досудового слідства.

За рішеннями судів засуджено 31 поліцейського-здирника.

У Генпрокуратурі у 2015 році виявили 8 прокурорів, які вчинили кримінальне правопорушення, у 2016-му – таких прокурорів було виявлено – 12. Стосовно поліцейських, то у 2015 році правоохоронців, що вчинили кримінальний злочин було 106, а у 2016-му – 102.

А це, скажімо, статистика від СБУ, яка щодня на своїй сторінці звітує про затримання хабарників у погонах. Там упродовж 2015-2016 років розслідувалося АЖ 2 кримінальних проваджень стосовно 3 працівників поліції!

У НАБУ не здійснюють досудового розслідування стосовно жодного правоохоронця – поліцейського чи прокурора – хабарника.

А в Державній судовій адміністрації окремої статистики по розгляду справ стосовно здирників поліцейських і прокурорів не ведуть.

Водночас, як показує практика, навіть якщо провину правоохоронця у хабарництві доведуть і відправлять справу на розгляд суду, то у суді всі сподівання щодо справедливості можуть запросто розбитися.

Так, скажімо, 13 квітня поліцейському з сектору захисту економіки області Андрію Мельничуку, який попався на $30000 хабара, суддя Кобеляцького райсуду Ірина Омельченко призначила покарання у вигляді трьох років умовно. Або випадок на Херсощині – коли суд оштрафував на 25 тисяч гривень прокурора Херсонської місцевої прокуратури Дениса Прохоренка, який отримав 25 тисяч доларів хабара за допомогу у закритті кримінальних проваджень.

І це ті конкретні приклади, через які, здається, уже не залишилось бажаючих робити на вулиці селфі з поліцейськими.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

Джерело