«Золота ксива» для співробітників СБУ. Залишити чи забрати?

21.06.2018

Комітет з питань нацбезпеки так і не позбавив СБУ повноважень «кошмарити» бізнес 21 червня Верховна Рада планує схвалити законопроект про національну безпеку і оборону.

«Главком» детально розбирався у всіх новаціях.

Про це можна прочитати у матеріалі Війна і мир на 35 сторінках. Усі головні новації законопроекту про нацбезпеку. Але частина депутатів вважають, що документ досі не є досконалим і за нього не можна голосувати. Суть претензій стосується підзвітності і повноважень Служби безпеки України.

Зокрема народні депутати Ганна Гопко та Світлана Заліщук пропонували внести до законопроекту №8068 правки, які б позбавили СБУ можливості займатися контррозвідкою у сфері економіки та оперативно-розшуковою діяльністю у сфері економіки і боротьби з корупцією. Йдеться фактично про скасування двох департаментів:  управління К (по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю) і  управління Е (із захисту інтересів держави в сфері економічної безпеки). Гопко стверджує, що ці функції не повинні бути властиві спецслужбі, до того ж ними співробітники СБУ зловживають начебто для власного збагачення. Депутатка уточнила, що в законопроекті у ст.19 не перелічена функція СБУ в боротьбі з корупцією, але ця норма залишається в законі про Службу безпеки України, який є пріоритетним.

Правками Гопко пропонувала внести зміни в перехідні положення законопроекту про національну безпеку, якими вносилися правки саме в закон про СБУ, які скасували б ці функції. Вчора комітет з питань національної безпеки та оборони відмовився розглядати ці правки. «Комітет взагалі не розглядав предметно жодну поправку, підтримавши, по суті, одразу текст законопроекту до другого читання, в якому мої поправки щодо реформи СБУ відхилені», – повідомила Гопко у Facebook.

Усього до законопроекту подали 427 правок, 311 з яких комітет відхилив.

Голова комітету, представник «Народного фронту» Сергій Пашинський аргументував це тим, що керівники ЄС, США, НАТО і місії ЄС в Україні не висловили ніяких претензій до законопроекту про нацбезпеку. «У цих 311 поправках є дуже слушні і, можливо, доречні речі. Але одним законом, навіть таким системним як закон про національну безпеку, ми не можемо охопити все поле. Це поле буде доопрацьовуватись», – зазначив нардеп. Він додав, що Верховна Рада планує ухвалити нові закони про СБУ та про національні розвідки, а також закон, який би дозволив парламенту контролювати спецслужби. І вже в цих законах, за словами Пашинського, імплементують зазначені 311 поправок. Він також звернув увагу на новацію, яка в законопроекті про нацпезпеку, а саме на те, що Верховна Рада протягом півроку повинна ухвалити закон про спеціальний комітет щодо контролю над спецслужбами.

Акція під Радою

Результати вчорашнього засідання комітету не вдовольнили ініціаторів реформи СБУ, тому вони обіцяють подати правки на розгляд Верховної Ради. Сьогодні під будівлею парламенту активісти Центру протидії корупції, Trasparency International Україна та Автомайдану провели акцію з вимогою до депутатів врахувати у законопроекті №8068 про національну безпеку правки щодо реформи СБУ.

Активісти встановили «золоту ксиву», яка  символізує те, що прикриваючись службовим становищем частина працівників СБУ чинить тиск на бізнес.

Учасники акції встановили «золоту ксиву»

У заяві Transparency International пояснюють, що функції «забезпечення економічної безпеки» та «боротьби з корупцією» залишають посадовцям СБУ право на прослушку, використання агентури, проведення обшуків у форматі «маски-шоу», делегування своїх представників для роботи у державних органах. За інструкцією, оперативники СБУ повинні повідомляти про виявлений злочин державний орган, до повноважень якого належить розслідування цього правопорушення. Але часто все зводиться до того, що співробітники спецслужби просто починають «торги» з потенційними фігурантами, пояснили в організації. Тому активісти наполягають на тому, що економічними злочинами займались в Національній службі фінансових розслідувань, яку мають створити замість податкової міліції, Державному бюро розслідувань, а також Національному антикорупційному бюро України.

В СБУ поки ніяк не коментують поправки до законопроекту. Але в коментарі виданню sud.ua перший заступник голови СБУ, який очолює «управління К», Павло Демчина зазначав, що практика, коли спецпідрозділи служби безпеки виявляють злочини і потім передають їх відповідно до підслідності профільному правоохоронному органу, є в ряді європейських країн, і дає позитивні результати. Він розповів, що за останні три роки СБУ вручила 2147 повідомлень про підозру особам, які вчинили корупційні злочини, і приблизно в 30% відповідних кримінальних проваджень на цей момент вже винесені вироки.

Демчина також заявив, що виступає проти чіткого розмежування повноважень правоохоронних органів.

Як СБУ бореться з корупцією

У Центрі протидії корупції з посиланням на офіційний звіт Служби безпеки України, зазначають, що кожне четверте кримінальне провадження, що розслідувало СБУ — не з їхньої підслідності, а з 889 справ переданих до суду майже 200 мали розслідуватися іншим правоохоронним органом. «Є окрема аналітика, яку провели серед представників бізнесу, європейського зокрема, який працює в Україні. І вони зазначили, що втручання правоохоронних органів у їхню діяльність є головною проблемою для залучення інвестицій в Україну», – зауважила в коментарі «Главкому» нардеп Світлана Заліщук.

Зокрема офіс бізнес-омбудсмена проводив опитування, згідно із яким за 2017 рік кількість скарг на СБУ від бізнесу зросла майже вдвічі порівняно з 2016 роком. Для прикладу неправомірного втручання у діяльність бізнесу депутатка згадала справу проти IT-компанії Ю-контрол, яка допомагала зробити не одне журналістське розслідування, так як займається збором, аналізом і поширенням інформації з публічних джерел.

Ще одна показова справа – навколо інвестиційної компанії Dragon Capital, в офісі якої у квітні 2017 року СБУ проводила обшуки з наміром вилучити комп’ютерну техніку через нібито незаконне використання програмного забезпечення. Гендиректор компанії Томаш Фіала зауважив, що обшуки в його компанії можуть бути пов’язані з тиском у справі ТРЦ Skymall. Нагадаємо, боротьбу за цей привабливий актив ведуть окремі провладні політики. Заліщук також звернула увагу на те, що в Україні в СБУ працює 31 тисяча осіб на 40 млн громадян, а у Великобританії – 11 тисяч співробітників аналогічної спецслужби на 65 млн мешканців країни. «Чому так? Тому що у нас традиційно СБУ була інструментом боротьби проти політики, так і бізнесу, що його контролювала влада, для зачистки певних справ», – вважає вона. У інтерв’ю «24 телеканалу» екс-заступник голови СБУ Віктор Трепак теж звернув увагу на те, що таке число працівників спецслужби не є доцільним. Зокрема він зазначив, що співробітників головного «управління К» у разів сім-вісім більше, ніж тих, хто бореться з терористами.

Показовим також є те, що Демчина, який очолює управління «К», сам часто опинявся в центрі корупційних скандалів. НАБУ розслідує факт можливого незаконного його збагачення. Журналісти проекту «Схеми» встановили, що навіть будучи під слідством НАБУ, Демчина придбав автомобіль Range Rover Sport, що коштує близько $30 тис. А родичі чиновника володіють елітними маєтками, вартість яких не відповідає їхнім доходам.

Яна Степанковська, «Главком»

Джерело

Остання Публіцистика

Принципи Мендеса

Як прокуратура імплементує міжнародні стандарти у сфері прав і свобод людини

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"