За фасадом нової поліції

25.11.2016

Створення і робота нової патрульної поліції – однозначний успіх. Але що за «фасадом»? Тобто у тих структурах Поліції/міліції, з якими громадяни не стикаються щодня? Ми пішли до дільничних і слідчих, аби подивитися, що змінилося у їхній роботі.

Дільничі інспектори: вбивають час на заходах, на розслідування часу не вистачає

На одного дільничного інспектора поліції/міліції в середньому припадає 3 тисячі мешканців міста або 2,2 тисячі жителів сільської місцевості. Часто дільничний виконує не лише своє головне завдання – ведення профілактичної роботи для запобігання виникненню злочинів, але й змушений заступати на чергування, і проводить розслідування у кримінальних справах.

Для вирішення проблеми перенавантаження в МВС планують скоротити штат дільничих у містах, передавши частину навантаження патрульним поліцейським, а в селах дільничим хочуть додати нових прав та функцій.

– Дільничому ми хочемо передати додаткові функції, попередньо прийнявши закон про кримінальні проступки. Після цього він частково перетвориться в детектива. Тобто, якщо вкрадуть, наприклад, курку, він не повинен викликати оперативну групу. Спецгрупи залучать тільки в разі серйозного злочину, – анонсував Аваков у липні 2015 року.

Міністр обіцяв, що реформовані дільничні міліціонери з новими функціями почнуть працювати до кінця того ж року. Втім, далі заяв справа не пішла. І дільничі цьому дуже раді, бо завдань їм і так достатньо для того, аби скаржитися на пекельний графік роботи. Разом з тим, вони шкодують про те, що нездійсненними залишилися мрії про нову форму, екіпіровку, рації та планшети. І про високу зарплатню, само собою.

Замість обіцяних високих зарплат у силовому відомстві не жаліють паперу на почесні грамоти та відзнаки. Та навіть такий зразковий дільничий отримує від сили три тисячі гривень на місяць

– Планшет? Де я вам візьму планшет? У мене ось комп’ютер робочий на ладан дише. Ще й світло періодично відключають. Ото і сидимо у своєму підвальчику, як щури. А об нас ще й ноги витирають, – каже Андрій, котрий уже 15 років працює дільничим у Святошинському районі столиці.

І справді, у якому б місті ви не жили, приміщення, у яких працюють дільничі інспектори, переносять вас на кілька десятків років назад. Така собі машина часу: стара техніка (якщо вона взагалі є), убиті меблі, облізлі шпалери і зграї тарганів. А ремонт – за кошт самих правоохоронців. Ну, або за рахунок сусідів – якщо скинуться грошима.

Коли міністр минулого року розповідав про нове обладнання та зарплату, дільничі не дуже в це вірили. І правильно робили, ілюзії міністра дуже скоро розвіяла сувора реальність: за офіційною версією для реформування інституту дільничних інспекторів не вистачило якихось 350 мільйонів доларів.

– Ми стараємося мінятися, а система, блін, не змінюється, – на емоціях розповідає мені на умовах анонімності старший дільничий із Деснянського району, кабінет якого рясніє від почесних грамот. – Я от пройшов детектор брехні. Чесно пройшов (а міг же і відмовитися!). Признався, що брав хабарі. Ну, а хто ж не брав?! Але це в минулому залишилося. Більше ми травку підкидати не будемо, нє.

Дільничий пояснює, що його робочий день, як і раніше, так і зараз, триває понад 12 годин на добу, а робота у вихідні дні залишається радше правилом, аніж винятком.

Завдань вистачає: це і обхід неблагонадійних сімей та наркоманських притонів, прийом заяв про правопорушення у своєму районі, перевірка документів у підозрілих осіб, спілкування із людьми, які відбувають умовний строк або нещодавно вийшли із місць позбавлення волі… А обіцяна оптимізація робочого графіка існує хіба лише на папері. Тобто, у звітах для начальства та журналістів.

Ще одне зло, яке не дає дільничим виконувати свої прямі обов’язки, – це стояння у формі на різноманітних заходах. Казенною мовою це чомусь називається “охорона громадського порядку”.

– Я приходжу на роботу о 9-й ранку, а додому повертаюся не раніше, ніж пів на десяту. Вихідний – неділя. І то не факт. Бо в будь-який момент – і вдень і вночі – мені може зателефонувати начальник і поставити перед фактом, що я іду на заходи, – розповідає про свої робочі будні дільничий інспектор Голосіївського району Дмитро Н.

– Заходи відбирають купу часу. На футбол чи під Раду – буває по 5 разів на тиждень викликають. Тобто, замість того, щоб справи розслідувати, я на Хрещатику сиджу, – бідкається його колега із Деснянського району Олег. – Питання на засипку: після шести годин перебування під пекельним сонцем, або на морозі, або під дощем чи буду я сповнений сил і ентузіазму займатися розслідуваннями?!

Про нові підходи до форм та методів роботи й обсяги робочого навантаження дільничі інспектори лише мріють. Тому що вже не раз переконалися в тому, що реформування правоохоронної системи відбувається лише в уяві міністра. Та по телевізору.

– Оце мода у нас є – політиків садити під домашній арешт в електронних браслетах. Роздута ця тема. Бо ми, пересічні дільничі і слідчі – навіть не знаємо, як ці браслети виглядають та як ними користуватися. Але ж багато злочинців отримують покарання у вигляді домашнього арешту! Ми повинні якось контролювати, чи людина виходить за межі квартири, чи не виходить. Але дієвого механізму контролю немає. Ну ж не буду я цілодобово стирчати під дверима! У мене, в кінці-кінців, заходи…, – пояснює дільничий Сергій О.

В цілому ж, після атестації дільничі стали більш обережними. Але через те, що система роботи не змінилася, зарплатня істотно не виросла, а вимоги лише збільшилися, стимулу лізти зі шкіри у них немає. От і працюють за старими схемами.

Робота слідчих: маразми залишилися

Правоохоронців, загалом, величезна кількість. Та через дублювання функцій багатьох підрозділів та роздутий адміністративний апарат, офіцерів, які безпосередньо займаються розкриттям злочинів, недостатньо для того, аби робота велася оперативно та ефективно.

– Я постійно знаходжуся під ковпаком у десяти «наглядачів», які тільки те і роблять, що перевіряють, як я працюю. Парадокс у тому, що це, так зване, начальство ще й нагороди отримує за свої «спостереження». А ми – робочі конячки – весь час у приниженому стані. Скільки не роби – все мало, мало, – каже слідчий Олександр із Дніпровського району столиці.

Слідчі констатують – через застарілу радянську модель роботи, вони щодня марнують час на дурниці. Наприклад, навіщо проводити наради двічі на день – вранці та ввечері – вони не розуміють.

Незважаючи на заявлену відміну морально застарілої системи кількісних показників боротьби зі злочинністю, і слідчі, і дільничі інспектори стверджують, що їх начальство і досі задає на цих нарадах запитання, що починаються зі слова «скільки».

– Показники не відмінилися. На нараді тільки й розмов, що про те, скільки підозр ми в суд відправили, скільки справ закрили, які слідчі дії провели… Якщо кількість не влаштовує начальника – значить, ти гі*но. Після наради неприємний осад на душі завжди залишається.

Чергування, грабежі, убивства, самогубства – це будні слідчих.

Правоохоронці впевнені, що розслідування будуть проводитися швидше та більш якісно лише за умови, якщо окрім реформи МВС буде вдосконалене профільне законодавство.

– Кількість маразмів у нашій роботі вражає. Ось стандартна ситуація – у вас вкрали телефон.

Я маю надрукувати цілу пачку документів (а папір треба купувати за власний кошт), потім ці документи подаю в прокуратуру, а після цього прокуратура погоджує це подання, і дозволяє мені шукати ваш телефон.

Потім слідчий прокурор іде в суд, і аж через 10 днів суд виносить ухвалу на три оператори: Київстар, Лайф і МТС. Офіси цих компаній, до речі, знаходяться в різних частинах міста.

Далі за власний рахунок їжджу в метро (дякую Кличку!). Заходжу в офіс мобільного оператора, а там ще на тебе ротяку відкривають – то те не так в ухвалі, то дата не збігається. Словом, суцільні нерви, – ділиться досвідом слідчий Деснянського райвідділку міста Києва Наталя.

– Кожен, хто вмирає, потрапляє в морг по статті 115 КК. От приміром, у лікарні на день 20 чоловік вмирає. І ти сидиш в морзі, як дурак, і описуєш «труп чоловічої статі, знаходиться в положенні лежачи, руки зігнуті». І ще й двох понятих треба знайти. А діду 92 роки, між іншим. Йому, блін, пора уже, – додає інший приклад слідчий Яна.

Невдоволення жінки не безпідставне. За її словами, графік слідчого настільки напружений, що йому ніколи голову догори підняти. Кожного дня слідчий вносить в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) 3-5 впроваджень. Тобто, за 21 робочий день накопичується від 63-х до 110-ти справ! Крім того, що треба займатися величезною кількістю розслідувань, вони по 7-10 разів на місяць заступають на добові чергування, після яких без дня відпочинку знову виходять на роботу.

Застарілі методи роботи могли хоч якось спростити анонсовані новітні інформаційні технології для поліцейських. Але в той час коли у міністерстві внутрішніх справ розповідають про аналіз криміногенної ситуації на основі інформаційної платформи Crime mapping та запровадження відкритого інтерактивного ресурсу для автоматизованого обліку звернень громадян, слідчі продовжують працювати на ноутбуках, куплених за власний кошт та мріють про ліцензійний Windows.

– Навіть антивіруси нам не купують за рахунок держави. А от у генпрокуратурі прогрес – там флешки захищені, – з іронічною посмішкою каже Яна. – Електронний документообіг із сучасними механізмами захисту та уніфіковані бази даних? Про це поки що лише по телевізору ми можемо послухати.

Достойна зарплата: «почекайте ще трошки»

Поліцейські всі як один твердять – реформа неможлива при нинішньому рівні фінансування. Нині грошей, що виділяються із держбюджету, вистачає лише на 40% існуючих потреб. А дефіцит бюджету працівники поліції часто-густо змушені покривати із власної кишені.

Арсен Аваков запевняє, що посадові оклади поліцейських виросли в середньому в 2-3 рази, а оклади за спеціальні звання – в 12-18 разів. І посилається на постанову Кабміну №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопад 2015 року.

– Новачок і наймолодший за званням поліцейський, який не має вислуги, відразу, зі старту, буде отримувати 6 163 гривні, оперуповноважений, слідчий, інспектор (майор, вислуга від 7 до 10 років) – 10 012 грн, оперуповноважений, слідчий, дільничний інспектор (старший лейтенант, вислуга від 7 до 10 років) 7 839 грн,- каже міністр, і додає – нові зарплати співробітники НПУ отримуватимуть тільки тоді, коли пройдуть переатестацію.

В той же час у МВС констатують: «протягом 2015-2016-х років нормативна база та механізми зміни структури оплати із трьохскладової (оклад, вислуга, надбавки/премії) на двохскладову (оклад+вислуга) для ліквідації суб’єктивних компонентів при встановленні платні та підвищення незалежності персоналу від керівництва та корупційних схем не розроблялася».

– Нам зарплату обіцяли підняти ще у січні. А зараз що у нас? Травень. І як було дві тисячі, так і залишилося. І кожен місяць кажуть – почекайте ще трошки. І саме образливе, що до кого не прийду, мені тицяють: «Давай працюй, у тебе зарплата десять тисяч!».

А я кажу – яка зарплата? Досить уже телевізор дивитися. То на екрані все так класно – все змінюється. А реально реформа б’є ключем тільки по голові!, – бідкається 37-річний поліцейський Сергій, який десять років служив у Голосіївському райвідділку, а потім за власним бажанням перевівся до Ірпеня – бо чим менший населений пункт, тим менше в ньому роботи. А зарплата і тут, і там однакова – 2400 грн.

– Слідчий, який працював 20 років, 5700 грн отримує, а після інституту – 3700-4000 грн. В рамках реформи оклад дільничих зріс на 300-1000 грн залежно від посади. Але інфляція це «покращення» з’їдає нещадно, – додають поліцейські.

Так і не отримавши обіцяних високих зарплат, дільничі інспектори та слідчі щомісячно купують картридж, папір, іншу канцелярію, витрачаючи щоразу близько 500 гривень. А щоб грошей на життя таки вистачало, продовжують брати хабарі.

– У нас зарплата 8-11 тисяч, а в слідчих в два-три рази менша. От вони і компенсують цю несправедливість тим, що відпускають впійманих нами злочинців. Такса залежить від виду порушення – і 2000 гривень (хуліганство), і 10 тисяч доларів (вбивство) може бути, – розповідає патрульний поліцейський із Дніпровського району Андрій.

– При затриманні підозрюваного слідчий може дуже просто і швидко заробити навіть без хабарів. У документах елементарно не зазначаються коштовні речі, які були при ньому. Пишу «на чоловікові був сірий піджак, біла сорочка, сірі джинси, взутий у чорні туфлі». А от про золотий ланцюжок і айфон не пишу. Будуть претензії – скажу, що сам загубив, – ділиться схемами незаконного заробітку слідчий із Одеси Борис С.

Що змінилося

10 листопада 2014 року на офіційному сайті Національної поліції України з’явився/a документ під гучною назвою «Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України», в якому детально розписано, як і коли мають відбутися зміни в МВС.

ТЕКСТИ проаналізували документ і на його сонові направили до МВС запит з 28 пунктів, у якому просили детально пояснити, що ж змінилося, крім патрульної поліції. Але відповідь прийшла аж через півтора місяці. При цьому, на більшу половини запитань у МВС не знайшли, що сказати. “Начальство мовчить, бо хвалитися нічим”, – у розмовах із ТЕКСТАМИ пояснюють поліцейські.

Що встигли зробити за півтора роки?

Начальник департаменту документального забезпечення МВС України Роман Ковальов розповів, що за півтора роки міністерство потрудилося над тим, щоб скоротити чисельність працівників та оптимізувати структуру поліції.

Як і планувалося, кількість працюючих в органах внутрішніх справ у рамках реформи значно скоротилася – з 261 тисячі осіб (як це було у 2013-му році) до 152-х тисяч станом на зараз. Таким чином, у перерахунку на кількість поліцейських на кожні 100 тисяч населення, український показник тепер такий самий, як і в країнах Євросоюзу.

«У складі поліції утворено кримінальну поліцію, патрульну поліцію, органи досудового розслідування, поліцію охорони, спеціальну поліцію та поліцію особливого призначення», – констатують у МВС, пояснюючи, як саме змінилася структура Національної поліції в ході реформи.

Анонсована у жовтні 2015-го року нова структура Національної поліції, яка покликана наблизити поліцію до громадян, оптимізувати видатки міністерства та покращити матеріально-технічне оснащення, поки що на порядку денному не стоїть.

«Сейчас процесс создания полиции вошел в активную фазу практического этапа. Изменения происходят каждый день. Очень высокая динамика. И дальше будет больше…. ВСЕ ОЧЕНЬ СКОРО! Шаг за шагом, но быстро. Поддерживайте – и пойдем еще быстрее!», – писав тоді Аваков на Фейсбуці.

Зараз концепція змінилася і за словами чиновників МВС повністю нова поліція запрацює лише після закінчення реформи. Тобто, за прогнозами заступника міністра Еки Згуладзе, через 5-10 років.

Станом на зараз, якщо опустити формальні перейменування департаментів на підрозділи, то виходить, що із нового:

1) створена патрульна поліція, яка виконує функції ліквідованого ДАІ та вуличних патрулів міліції;

2) держава на законодавчому рівні закріпила створення підрозділу поліції особливого призначення, КОРД. Він затримуватиме особливо небезпечних злочинців. У квітні цього року тільки почали набирати бійців;

3) усі безкоштовні та платні послуги (як то видача водійських прав та виготовлення номерних знаків) передали новому органу – Головному сервісному центру.

При цьому, серед важливих нововведень, закріплених новим законом про поліцію, який прийняли рік тому, – призначення на посади в поліції через конкурс, який проводять Поліцейські комісії з використанням поліграфа; призначення керівників поліції на контрактній основі на 5 років; поява права сесій місцевих рад двома третинами голосів зняти будь-якого працівника поліції громадської безпеки (патруль, дільничний) та дорожньої поліції.

Свого часу Аваков голосно піарив атестацію всіх працівників старої міліції. І процес пішов: атестаційні комісії, у яких працювали і громадські активісти, і журналісти, і поліцейські відсіювали найбільш одіозних мєнтів. Це вселяло надію у серйозність намірів. Та не довго музика грала. Через «дірку» у законодавстві міліціо-поліцейські, котрі не прийшли атестацію, почали відновлюватися на роботі через суди.

А згодом громадські активісти вийшли із складу атестаційних комісій, заявивши: «Якщо раніше організацією процесу повністю займалася незалежна рекрутингова агенція, то зараз їздити по регіонах та відбирати громадські організації почали радники міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його кадровий департамент. Тобто, представники МВС самі обирають “громадськість”, яка буде їх атестувати.»

Також у МВС до досягнень зараховують те, що за півтора роки впровадили Автоматизовану систему управління нарядами поліції, які залучаються до охорони громадського порядку. Правда, коли в МВС анонсували створення цієї суперсучасної системи, то крім центру управління нарядами міліції та центру моніторингу систем відеонагляду мала б почати працювати система відеоспостереження.

В рамках реформи камери відеоспостереження повинні були з’явитися на блокпостах та об‘єктах критичної інфраструктури та на автошляхах. До відеофіксації порушень правил дорожнього руху прив’язувалася і нова система штрафів. За cловами працівників МВС, хто має встановлювати відеокамери на дорогах вирішувати Кабміну, але йому не до ПДР і камер так і немає.

Більше того, патрульні автомобілі мали б бути обладнані GPS-навігаторами та мобільним комунікаційним обладнанням і використовувати для своєї роботи літальні апарати. Де ці технічні інновації можна побачити – в МВС не уточнили. Навряд чи через скромність.

Власне, з точки зору практичного застосування (пусті декларації та інструкції ми до уваги не беремо), із нововведень – це все.

На фоні повільного просування реформ здається наївним те, що в МВС планують розробити систему професійних стандартів поведінки, спрямовану на розвиток у персоналу ініціативи, самостійності в прийнятті рішень, готовності нести відповідальність за власні вчинки… Бо навряд чи новий номінальний папірець призведе до кардинальних змін у свідомості правоохоронців. При нинішніх темпах реформування органів внутрішніх справ зміни триватимуть не одне і не два десятиліття…

Джерело