Як в Україні здобувають право на жетон патрульного поліцейського

07.12.2018

Академія патрульної поліції відчинила двері для перших слухачів 25 січня 2018 року. Відтоді тут відбулося вже сім випусків, майже п’ять сотень слухачів успішно завершили навчання і приступили до виконання своїх службових обов’язків. Про будні, успіхи та плани на майбутнє ми розпитали заступника начальника академії Павла Кулішенка.

Як потрапити до Академії патрульної поліції?

На навчання до закладу направляють патрульних поліцейських, прийнятих на посаду вперше: їм потрібно пройти первинну професійну підготовку. Тут не займаються рекрутингом і набором студентів — в академію після проходження необхідних етапів відбору потрапляють лише найкращі.

Майбутні патрульні, які пройшли відбір, безкоштовно навчаються тут упродовж чотирьох місяців. Кожного забезпечують усім необхідним: одностроєм (формою військовослужбовця. — DK.), зброєю, засобами захисту, планшетами та підручниками.

Навчальний план: досвід інших країн плюс українські особливості

Навчальний план академії сформовано на основі досвіду кількох країн. Павло Кулішенко каже, що в кожній з них є свої родзинки та відмінності. Приміром, у Німеччині патрульного поліцейського готують до служби два з половиною роки. Зрозуміло, що більшість тих предметів і курсів в Україні, де термін навчання набагато коротший, впровадити неможливо. Натомість в академії перейняли модульний підхід до навчання. З Америки запозичили практику розігрування сценарію — слухач повинен від початку до кінця опрацювати звичайну робочу ситуацію, використовуючи набуті знання. Викладач, аналізуючи виконання завдання, вказує на помилки. Це дає змогу краще засвоїти матеріал та здобути практичні навички.

Із Канади запозичили методики виховної роботи — відпрацювання дисципліни, гартування сталевої волі та плекання духу братерства. «Братерство ми формуємо від самого початку навчання в академії, в одній групі «змішуємо» слухачів з різних міст України, — наголошує заступник начальника закладу. — Потім бачимо на Фейсбуці, що вони підтримують добрі стосунки, приїздять одне до одного в гості. Нещодавно тернополянин запросив маріупольця на своє весілля».

Учитися складно, але цікаво

У закладі вивчають 39 предметів, що групуються за чотирма напрямами:

блок загальноправової підготовки (предмети, що передбачають опанування законодавства: правила дорожнього руху, антикорупційне законодавство, конституційне право, права і свободи людини);

блок спеціальної підготовки (усе, що стосується роботи з базами даних, планшетами, такими пристроями, як алкотестер чи радар TruCam);

блок професійного спрямування (навички стресостійкості, ефективної комунікації, етичної поведінки, толерантності та недискримінації);

блок тактичної та вогневої підготовки (найбільший практичний блок, де слухачі відпрацьовують здобуті навички, обігруючи реальні ситуації та сценарії ймовірних подій).

Навчання тут індивідуалізоване. Якщо котрийсь слухач не може засвоїти великий масив теорії, для нього організовують індивідуальні консультації. До того ж під час навчання до програми вносять корективи, щоб забезпечити її відповідність сучасним викликам. «Наприклад, раніше найбільш актуальними проблемами було керування автівкою напідпитку та порушення правил безпеки дорожнього руху, — пояснює Павло Кулішенко. — Сьогодні додалися кіберзлочинність (зокрема шахрайство з банківськими картками) та робота з людьми, які мають психічні порушення».

В академії досі відсутні курси англійської мови, але керівництво розуміє, що ця дисципліна важлива: у великих містах часто проводяться міжнародні матчі чи фестивалі, гостями яких є іноземці. «Проблема в тому, що поліцейські повинні знати англійську мову професійного спрямування — вміти розтлумачити права, пояснити правила, запитати про стан здоров’я, аби надати першу медичну допомогу, — додає співрозмовник. — Ми зверталися до британського й американського посольств із проханням надати фахівця, котрий зміг би підготувати таку програму. І, чесно кажучи, навіть для них це є утрудненням. Тому нині ми шукаємо спеціаліста, щоб із наступного навчального року обов’язково включити до розкладу англійську мову як факультатив. Ті, кому це потрібно, зможуть відвідувати заняття у вільний час».

Більшість слухачів — чоловіки, але жінки також є. У середньому в одному наборі близько 17% від загальної кількості слухачів — дівчата. Фізичні випробування для них інші. Павло Кулішенко каже: «На мою думку, дівчата повинні мати якісь поблажки. Як біолог за освітою я знаю, що анатомічні та фізіологічні особливості тут дійсно важливі. Хлопці мають більше тестостерону і можуть швидше нарощувати м’язову масу, чого не скажеш про дівчат. У дівчат від природи ширші стегна, а це означає зовсім іншу точку опори при стрільбі. Анатомічна будова грудної клітки ускладнює для них вогневу підготовку».

В академії працюють 54 викладачі, 20% з них не мають поліцейського звання. Співрозмовник відзначає, що в цьому — унікальність закладу. Викладачі-поліцейські знають, чого потрібно навчити майбутніх правоохоронців, а педагоги розуміють, як це зробити. Такий синтез дає найкращий результат.

Після випуску слухачі складають комплексний екзамен, відтак допускаються до виконання службових обов’язків на місцях. Цей екзамен складається з кількох частин. Перша, теоретична, включає комп’ютерний тест. Для запобігання корупційній складовій логін і пароль до відповідної програми студенти отримують у запечатаному конверті, уже сидячи перед екраном. Запитання в усіх різні, тож списати — неможливо. Друга частина іспиту містить нормативи з тактичної та вогневої підготовки. Успішне складання екзаменів забезпечує слухачеві право бути патрульним поліцейським. Випускники не мають можливості обирати місце проходження служби: вони направляються туди, куди були прийняті перед навчанням. А згодом можуть перевестися в інше місто за бажанням.

Як минають будні майбутніх поліцейських

Слухачі академії проживають у двох гуртожитках поблизу навчального корпусу. Кияни можуть жити і вдома, однак у будь-якому разі вони повинні дотримуватися режиму. День майбутнього патрульного поліцейського розпочинається о шостій годині ранку. О 6:20 — зарядка, потім — сніданок, після — ранкове шикування. На плацу вітаються нещодавно затвердженим гаслом Збройних сил «Слава Україні! — Героям слава!», співають гімн та вигукують девіз — у кожної групи він свій. Після цього всі розходяться на заняття, перший блок яких триває до 13:00. Потім слухачі півтори години обідають та перепочивають, а о 14:30 розпочинається другий блок занять, що закінчується о 17:20. Відтак відбуваються воркшопи з цікавими особистостями, екскурсії чи відвідання театру, що є частиною виховної роботи. О 19:00 слухачі вечеряють і після цього мають вільний час для відпочинку та підготовки до завтрашніх занять. Вихідні дні тут справді вихідні, дехто їде додому, дехто залишається в Києві.

Протягом дня і викладачі, і слухачі вітаються одне з одним словами «Бажаю здоров’я!». Павло Кулішенко пояснює: це обов’язковий елемент навчання, адже так тренується дотримання субординації та формується командний голос.

Стіни кожного поверху академії мають свій колір. На шостому — пісочний, символ чесності. На п’ятому — зелений, символ професіоналізму. На четвертому — колір «білої ночі», символ самовідданості. Один із поверхів повністю облаштований для відпрацювання сценаріїв з реальної роботи патрульного. Тут є імітації бару, магазину, квартири та поверху житлового будинка. На території академії також є тир і полігон.

На поверхах розміщені індивідуальні шафки слухачів, де вони можуть під час занять зберігати свої особисті речі. Шафки відрахованих по діагоналі заклеюють червоною стрічкою. Якщо слухач на межі вильоту — на його дверцятах стрічка доходитиме до половини. Це знак: або здавай «хвости», або будеш відрахований. Кожен користувач шафки залишає на внутрішньому боці дверцят послання для наступника. Павло Кулішенко каже, що таким чином вдасться зібрати низку побажань від різних поколінь. «А якщо випускник академії стане президентом — це буде приємним спогадом», — жартує він.

Усі парти в академії мають стінки, що опускаються, та коліщатка, щоб їх було зручно розміщувати в аудиторії. Усі стільці — з нерухомими спинками, тому під час навчання слухачі змушені весь час сидіти з рівною спиною. Це добре позначається на поставі, зауважує заступник начальника закладу.

Дисципліна тут — понад усе. Ми потрапили до аудиторії, де проводився залік, а після нас увійшли дві необачні слухачки — запізнилися на кілька хвилин. Наш провідник не залишив це поза увагою: «Де ви були, запізнючки? У вас залік! Напрямки доповім про запізнення начальникові курсу». Однак дівчата посміхаються та в жодному разі не ображаються на такі слова. Тут дотримуються субординації, але стосунки між студентами і викладачами дуже теплі.

Плани на майбутнє: чого чекати найближчим часом

Із січня 2019 року термін навчання в академії буде збільшено з чотирьох до шести місяців. «Будьмо відвертими: чотирьох місяців недостатньо для того, щоб повністю опанувати якусь професію, — каже Павло Кулішенко. — Зараз по закінченні академії випускники отримують довідку про проходження первинної професійної підготовки. А ми хочемо, щоб вони отримували диплом як кваліфіковані працівники за професією «Поліцейський». За українським законодавством це можливо, якщо термін підготовки не менший за півроку».

У планах закладу багато проектів, спрямованих не тільки на внутрішні процеси, а й на роботу з громадою. Утім, зараз наш співрозмовник не готовий анонсувати жоден з них. Каже, що поки найкращий спосіб взаємодії з населенням — це ознайомчі екскурсії, а також волонтерство. Викладачі установи навчають дітей у лікарні «Охматдит», співпрацюють зі спеціалістами громадської організації «Ла Страда — Україна», що захищає права жінок. Крім того, часто спілкуються з учителями загальноосвітніх закладів, розповідаючи їм про шкільних офіцерів поліції, до яких слід звертатися для вирішення будь-яких конфліктних ситуацій.

Гордість академії — кожен її слухач

Гордістю академії вважають усіх її випускників, адже переконані: кожен з них — унікальний. Є відмінники, які нагороджуються золотою або срібною медаллю. Для цього за чотири місяці навчання потрібно здобути хоча б три проміжні медалі за успішність (наприкінці кожного місяця — або золоту, або срібну). Якщо слухач матиме дві золоті й одну срібну медаль, то в підсумку отримає золоту. А от якщо дві срібні й одну золоту — то срібну. Золотою чи срібною медаллю нагороджують лише одного слухача з кожного випуску, тому такими учнями академія пишається чи не найбільше.

Відзначають тут і тих, хто став найкращим в одному з напрямів підготовки. А на особливу повагу заслуговують слухачі, які прийшли навчатися після повернення з АТО, щоб і надалі стояти на захисті країни. Пишаються в академії тими, хто успішно застосував набуті знання на практиці та зміг допомогти людям у критичній ситуації.

— У Дніпрі наш випускник врятував життя людині, — розповідає Павло Кулішенко. — Він сам стікав кров’ю, але до приїзду швидкої зміг надати таку кваліфіковану допомогу, що медики були вражені вміннями звичайного поліцейського. А слухач, який учиться зараз, одного разу пішов увечері за покупками і затримав у магазині грабіжника. Керівництво підприємства надіслало нам листа з подякою — вручимо його на випускному.

Безумовно, є і випадки відрахування. Найчастіше — за власним бажанням, але інколи — через порушення дисципліни чи невиконання навчального плану.

Традиції

За неповний рік в академії сформувалося багато традицій. Усе починається з першої зустрічі на початку навчання — з керівним складом закладу. «Ми розповідаємо слухачам про три основні принципи, що у вигляді трьох колон зображені на нашому шевроні: це чесність, професіоналізм, самовідданість», — говорить співрозмовник.

Для поліцейського вкрай важливо бути чесним перед собою і суспільством, стати сервіс-орієнтованим та мати сміливість віддати свій вільний час, здоров’я чи навіть життя заради спокою громадян. До речі, на шевроні є ще синя лінія — вона символізує міжнародний рух підтримки поліцейських. Павло Кулішенко показує прапор руху в Україні.

Сіре — це добро, чорне — зло, а лінія між ними — поліцейський. В Україні цей рух набирає обертів, і зараз кожен може придбати у будь-якому магазині «Воєнторг» такий шеврон, щоб носити його на одязі, взутті чи аксесуарах. Така позначка свідчить про те, що ти готовий надати поліцейському підтримку в будь-якій формі: в нічну зміну безкоштовно пригостити кавою у своєму закладі, допомогти простежити за порушником чи позичити своє авто для затримання зловмисника.

Зараз в академії навчаються 26 груп. Кожна з них має свій девіз і вимпел (вузький довгий прапор військовослужбовців. — DK.). Ця традиція — особлива, на стінах закладу зібрано вже чимало таких пам’яток про випускників. Згодом тут планують відкрити музей, адже колекція зростає.

Також є традиція бінарних занять: до слухачів приходить суддя Верховного Суду або чемпіон світу з регулювання дорожнього руху і розповідає їм про «живий» досвід.

Перший місяць слухачі ходять у звичайному одязі, потім складають тест із фізичної підготовки на право носити форму та шеврон. Якщо тебе відраховують, маєш тричі вдарити в гільзу, що слугує за дзвін: один раз — бо не витримав іспиту на чесність, другий — не досягнув професіоналізму, третій — не став самовідданим.

Павло Кулішенко показує нам гільзу та бере до рук «язик» дзвона. Але каже, що не дзвонитиме, адже свої обов’язки виконує сумлінно.

Випускний проходить швидко, але продуктивно. Розпочинається парадом: слухачі йдуть у білих рукавичках і кашкеті, вигукуючи свої речівки. Потім — хвилина мовчання за загиблими українськими воїнами. Після неї виголошують промови, нагороджують найкращого за рішенням слухачів викладача курсу, котрий отримує кайло — символ лупання граніту науки.

Зрештою випускники складають присягу та передають академії вимпели з підписом кожного слухача. Завершується випускний врученням жетона. До речі, із цим пов’язана ще одна приємна традиція: вручити слухачеві жетон має право будь-який його родич «у формі» — нацгвардієць, поліцейський, пожежник, прикордонник, працівник Служби безпеки України абощо.