Як суддя вискочив зі справи про $10 тис. хабара
19.07.2019
У Дніпрі судили колишнього помічника судді, який узяв $10 тис. за вплив на служителя Феміди. Матеріали щодо останнього слідчі військової прокуратури акуратно виділили, а суд, який виносив рішення помічнику, висловлювався настільки делікатно, що треба думати, що другого вироку вже не буде.
У вироку написано, що в лютому 2016 до нещодавно звільненого за власним бажанням помічника судді звернувся за консультацією чоловік з приводу узаконення самовільно збудованої нерухомості. Як потім підкреслював обвинувачений, він звільнився з суду ще 10 січня того року. Мовляв, його давно не влаштовувала зарплата і він тільки й чекав, щоб у нього назбиралося 3 роки юридичного стажу. Але коли до нього звернувся за консультацією незнайомець і при цьому спитав, чи працює він у суді, то обвинувачений козирнув посвідченням працівника суду, яке все ще зберігав у себе. Клієнт начебто обіцяв, що власник самобуду готовий добре заплатити і розповів, що у Бабушкінському райсуді Дніпра їм озвучили суму, яка їх не влаштувала. Тоді «працівник» Дніпропетровського райсуду відповів, що особисто його задовольнить 10 тис. доларів і він допоможе з усіма юридичними питаннями.
Далі «помічник судді» сам написав позовну заяву про стягнення 41 тис. грн за невиконання послуг з виготовлення технічної документації і заяву про уточнення позовних вимог, де суд уже просили визнати право власності на механічно-збиральний цех, вбиральню, огорожу і замощення.
Як пізніше розповідав заявник, його записали в боржники, ніби він винен щось своєму знайомому. Насправді це була неправда, але сказали що так треба і йому потрібно було про це брехати суду. Адже позов був надуманий.
Першу частину винагороди в сумі 3 тис. доларів «помічнику судді» передали ще в березні 2016. А решту 7 тис. доларів – наступного дня після ухвалення рішення.
Обвинувачений загалом не заперечував свою вину і визнавав отримання 7 тис. доларів, які в нього вилучили при особистому обшуку в приміщенні суду, де він вже офіційно не працював, але куди, з його слів, приходив, тому що до звільнення не встиг зробити всю роботу… Втім, обвинувачений вперто не погоджувався з першим епізодом. Він переконував, що спочатку взяв тільки 3 тис. грн, а не доларів, нібито на оформлення документів. Хоча перед врученням слідчі оглядали саме доларові купюри і на записах НСРД чути, що заявник озвучує передану суму. Тому суд вирішив, що йшлося саме про 3 тис. доларів і зобов’язав обвинуваченого повернути їх власнику в гривневому еквіваленті.
Саме ж покарання у вигляді штрафу для «помічника судді» склало тільки 25,5 тис. грн. Це у 10 разів менше від суми хабара.
Але не менш пізнавальною виявилася доля самого судді. Із вироку слідує, що він взагалі тепер ні при чому.
Щонайперше постарався сам обвинувачений, який раніше працював помічником цього судді. Він доводив, що станом на лютий 2016 уже більше місяця як офіційно не працював у суді, а тому вчинив шахрайство, тому що йому банально були потрібні були гроші, бо в кінці минулого року він розбив машину. З його слів, гроші судді він взагалі не планував передавати, хотів лишити собі, а в судді тільки запитував про дати судових засідань.
Але суд оцінив матеріали НСРД, де фіксувалося спілкування обвинуваченого з суддею і зробив висновок, що «помічник» не обмежився складенням та поданням позову до суду і пасивним спостеріганням за розглядом справи, а вчиняв активні дії щодо впливу на суддю.
Суд зазначив, що суб’єктом злочину за ч. 2 ст. 369-2 ККУ може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, в тому числі, але не виключно, й службова. Вплив на суддю може бути обумовлений не лише службовим становищем чи службовими повноваженнями, а й дружніми, родинними, довірчими стосунками тощо.
Суд вирішив, що з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений мав із суддею довірливі стосунки і близько спілкувався.
Водночас суд відмовився давати оцінку діям судді, відмовився вказувати у вироку його повні дані, оскільки йому в цій справі обвинувачення не висувалося. Суд утримався від висновку про те, чи було судове рішення ухвалено під впливом чи незважаючи на дії обвинуваченого, оскільки це виходить за межі судового розгляду в цій справі. Суд підкреслив, що цей вирок не є встановленням вчинення будь-яких дій, що мають ознаки злочину, іншими особами. Під іншими особами мається на увазі той самий суддя.
Рішення, звичайно, не позбавлене здорового глузду. Адже є чимало випадків, коли вироки потім скасовуються саме через згадування в них імен співучасників, які ще не визнані винними. Вважається, що це порушує презумпцію невинуватості.
Однак автор, звичайно, не знехтував можливістю дізнатися ім’я судді і так історія отримала продовження.
Рішення, за яке буцім заплатили 10 тис. доларів, можна знайти у реєстрі судових рішень і цілком легально дізнатися, що ухвалив його суддя Андрій Шабанов. І перший сюрприз – це рішення абсолютно протилежного змісту. Суддя не задовольнив позов про визнання права власності, а відмовив! Але як тоді його колишній помічник зміг отримати другий транш в сумі 7 тис. доларів?
Неймовірно, але факт, що 26 квітня 2016 в залі суду під звукозапис Шабанов зачитав: «Позовні вимоги… задовольнити в повному обсязі». Була оперативно виготовлена резолютивна частина рішення, яку було передано заінтересованій особі. Далі затримання колишнього помічника судді, обшуки в приміщеннях суду. В кінці липня 2016 розслідування було закінчено. Епізод щодо судді «виділено в окреме провадження»… Таке багатообіцяюче формулювання може означати що завгодно, в тому числі, і дуже багато… аж до закриття справи.
Але повернімося до рішення… У грудні 2016 до суду надійшла заява про виправлення описки. Новоспечений власник просив виправити дату рішення з 25 на 26 квітня і назву вулиці з «Дмитра Нечая» на «Данила Нечая».
Але суддя Шабанов вчасно помітив ще одну суттєву помилку: в тексті рішення не вказано, що позов не підлягає задоволенню. Так суддя сам змінив зміст свого рішення на протилежний: із задоволення позову на відмову. Мабуть, просто згадав, що помилився, через півроку розслідування кримінальної справи…
Дії Шабанова не залишились непоміченими. Апеляційний суд Дніпропетровської області не тільки скасуваввиправлене рішення Шабанова, ухваливши нове і відмовивши в позові, а й виніс окрему ухвалу, щоб довести інформацію про грубі порушення в діях Шабанова до відома голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для обговорення на зборах суддів місцевого суду.
Суд зазначив, що зміна змісту рішення на протилежний є грубим порушенням діючого цивільного процесуального закону, зокрема, ч. 2 ст. 218 ЦПК України, де передбачено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.
Крім того, апеляція зафіксувала грубе порушення правила виключної територіальної підсудності, оскільки спірний об’єкт нерухомості знаходився на території Шевченківського району міста Дніпро.
Апеляційний суд підкреслював, що Шабанов визнав право власності на нерухоме майно без доказів виділення земельної ділянки під забудову, за відсутності розробленої і затвердженої проектно-технічної документації, без введення спірного майна в експлуатацію – грубо порушивши вимоги матеріального права.
До слова, ще 10 років тому в Апеляційному суді Дніпетровської області працював суддею батько опального судді – Микола Шабанов. І тоді таких заяв суд би собі не дозволив. Але часи міняються… І в жовтні 2017 Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Андрія Шабанова подання у вигляді звільнення з посади. У січні 2018 Вища рада правосуддя залишила позицію без змін. Шабанов звільнився, але оскаржував дії ВРП у Верховному суді і програв.
Оскільки звільняли суддю в тому числі через епізод зі зміною рішення, то йому прийшлося якось виправдовуватися.
Так, у засіданні Третьої Дисциплінарної палати ВРП Шабанов пояснив свої дії тим, що матеріали справи вилучалися у кримінальному провадженні. Але у ВРП не зрозуміли, як це доводить законність його дій під час розгляду справи, зокрема щодо фактичної зміни змісту винесеного судового рішення на протилежний під виглядом виправлення описки. У рішенні Верховного суду аргументи Шабанова наведені коротко: вважає, що не допустив порушень норм процесуального права, що могли стати підставою для притягнення його до відповідальності.
У підсумку історія із 10 тис. доларів хабара закінчилася у 10 разів меншим штрафом для колишнього помічника судді. У кримінальній справі слідчі військової прокуратури не відвели для судді значущої ролі. Не можна сказати, що скандал минув для нього безслідно – імовірна спроба замести сліди, а саме переписати судове рішення, закінчилася звільненням з посади. Але останнє точно не заслуга військової прокуратури, за це суддя має дякувати собі самому.
Ірина Салій
