Як поліцейські (не) працюють над запобіганням злочинам
03.12.2016
Нещодавно ми публікували статтю нашого експерта Уляни Шадської “Чи потрібна в Україні стратегія запобігання злочинності?”. У відповідь ми отримали коментар працівника патрульної поліції, де описано, як насправді відбувається превентивна робота у його (її) місті.
З одного боку, нам прикро читати, що робота по запобіганню злочинам не є пріоритетним напрямком в роботі поліції. З іншого ж – ми дуже раді, що серед поліцейських є люди, які розуміють важливість такої діяльності, можуть проаналізувати стан речей та запропонувати шляхи вирішення. На нашу думку, саме такі люди і змінять українську правоохоронну систему на краще.
Пропонуємо ознайомитись з повним текстом коментаря (автор надав згоду на публікацію):
Уляно, доброго дня!
Прочитавши Вашу статтю “Чи потрібна в Україні стратегія запобігання злочинності?” хочемо прокоментувати, але анонімно, оскільки у нас на роботі контролюють, що ми пишемо, репостимо, де ставимо “лайк” тощо. Будь-який прояв критики в бік поліції сприймається не дуже позитивно. Але зараз не про це, а про стратегію запобіганню злочинності.
Стратегія превенції – це комплекс заходів, спрямованих на припинення можливих правопорушень. Будь-яка стратегія передбачає планування. У патрульної поліції система планування щодо превентивних заходів на території обслуговування взагалі відсутня. Все виходить спонтанно і під кальку. Єдине, що є – це місячник безпеки дорожнього руху, до ефективності якого є питання. Наприклад, у місті є визначена кількість місць концентрації ДТП. Можна ж зробити тиждень чи місяць безпеки, поставивши там хоч на пару годин по графіку патруль, щоб з’ясувати, у чому саме причини тих ДТП? Можливо, необхідно в певний період часу регулювати рух, запобігати злочинам або ж змінити організацію дорожнього руху.
Наприклад, про крадіжки
Всі мешканці міста N знають, що з 7.30 до 9.00 в районі N щодень крадуть гаманці та мобільні телефони. І жодного разу у цей час не пустили піший патруль до транспортного засобу чи на зупинки.
Ну і так можна говорити про кожен злочин. Тобто є велика проблема, що патрульні поліцейські мають квадрат патрулювання і катаються туди-сюди, або просто стоять, бо у них немає чітких вказівок (наприклад, планів по превентивній діяльності). Вони полюють на водіїв у стані алкогольного сп’яніння, і все. Добре, що у нашому місті, на відміну від інших, немає планів щодо кількості постанов. Дуже багато залежить від керівника Управління, нам з ним пощастило.
Про співпрацю з органами місцевого самоврядування
У наших містах органи місцевого самоврядування мають «свою поліцію» – муніципальну варту. Якщо уважно почитати їхні повноваження, прописані у статутах, то можна побачити, що муніципальна дружина має мінімум повноважень. Вони просто ходять та, можна сказати, нічого не роблять. Поліція має більше повноважень, більшу заробітну плату, а тому могли б запобігати правопорушенням.
Цю проблему можна вирішити. Важливим елементом для належного функціонування міста є безпека. Тому для цього на муніципальну варту місто виділяє чималі кошти: заробітна плата, форма, спеціальні засоби, оплачуване навчання. Поліція вже має свою форму, більший набір спеціальних засобів (ч.4 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію»), більші повноваження та знання. Тому доцільно було б, якби місто виділяло кошти на патрульну поліцію. Наприклад, доплачувало заробітну плату, якщо б була така стратегія і бачення.
Про взаємодію патрульної поліції з ГУНП в області
Якщо говорити тільки про планування в частині превенції, то координація дій між різними структурними правоохоронними органами взагалі відсутня. ГУНП не надає інформацію про найбільш проблемні райони та поширені правопорушення патрульним поліцейським. Тобто якби патрульна поліція почала б працювати над превентивними заходами, вона не змогла б акцентувати увагу на чомусь конкретному, адже у неї є лише дані, отримані під час свої роботи.
Патрульним поліцейським потрібна «карта злочинів». Це означає, що інспектор, патрулюючи у своєму районі, в першу чергу має звертати увагу на місця, де найчастіше вчиняються злочини, щоб їм запобігти або допомагати виявляти певні злочинні угрупування. Наприклад, в районі А вчинено ряд крадіжок номерних знаків автомобілів, і слідчим не вдалось знайти цих злочинців, через те, що в цьому районі вони більше не з’являлись, а мігрували через певний період часу до району Б, де про них нічого не знають. В такому випадку “карта злочинів” все би показала. Зокрема, така карта є в багатьох штатах США, вона допомагає координувати дії всіх правоохоронних підрозділів без додаткових нарад.
Про призначення ротних та взводних в батальйонах поліції
Для всіх патрульних поліцейських не секрет, що призначення взводних та ротних відбувається дуже непрозоро і завуальовано. Рота та взвод – це, в першу чергу, колектив. У кожному колективі з часом з’являється лідер. Замість того, щоб цього лідера призначити на відповідну посаду, його просто не помічають, ігнорують або ставлять кудись в піші патрулі або на КПП. Якщо щось стається один раз – це випадок, а от якщо такі дії повторюються, то це закономірність. Наша держава є демократичною. Тому чому б не робити обрання таких людей шляхом виборів (загальні збори роти, взводу, видача бюлетенів та оформлення по протоколу, це зайняло б годину). Відкритих чи закритих виборів, немає значення. Колектив буде задоволений, що їх неформальний лідер отримав відповідну посаду в колективі, а керівництво буде мати колектив, що злагоджено функціонує та дорожить своєю роботою.
Про суди та патрульну поліцію
Тут говорити можна багато, але виокремимо дві ключові проблеми. Перша проблема – це те, що судді «закривають» вчиненні адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП за малозначимістю, хоча суди згідно КАСУ такі рішення не уповноважені приймати. Правовий механізм оскарження таких рішень суддів з боку поліції відсутній. Так, звісно найкращим методом було б внесення змін до законодавства, і наділити правом оскарження таких рішень патрульну поліцію. Цей шлях дуже довгий, а часу в нас не багато, адже нетверезих водіїв звільняють, і вони далі їздять по місту. Найоптимальнішим способом вирішення такого питання було би звернення керівництва поліції до ВАСУ з офіційним листом, де була б викладена суть проблеми, з підкріпленими рішеннями суддів та правовим обґрунтуванням. Також кожне Управління на місцях може звернутись до апеляційних судів з таким самим проханням: щоб судам першої інстанції роз’яснили, що по малозначимості справи не закриваються. Деякі Управління пишуть поодинокі скарги на некомпетентність суддів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але це поодинокі випадки, навіть тут немає глобальної постановки питання та її вирішення. Або можна було б і поговорити з суддями напряму у формі круглого столу та вирішити дану проблему. Тут головне бажання виступити ініціаторами.
Друга проблема – це те, що судді назначають розгляд адміністративних справ на той час, коли поліцейські після другої нічної зміни або взагалі вихідні. Судді нервують, що інспектори по декілька разів не приходять, а патрульні нервують, що їм скасовують протоколи. І порушник не буде покараний через те, що інспектор реалізовує своє конституційне право на відпочинок після нічної зміни і не прийшов до суду. Вирішити цю проблему можна наступним чином: Управління надсилають листи до голів судів з проханням призначати розгляд адміністративних справ у ті дні, коли інспектори мають робочий день і долучають графік патрулювання або ж проводять спільний круглий стіл і це все проговорюють на круглому столі. І все. Тут і судді будуть задоволені, бо розгляд адміністративних справ не буде затягуватись, і рішення прийматимуться швидко. Інспектори також будуть задоволені, що ніхто до них не буде дзвонити і казати, щоб прийшли в суд після нічної зміни чи у вихідний день.
Про фінансування
На превентивні заходи держава і місто виділяють кошти Головному управлінню в області, працівники якого сидять у своєму приміщені і нікуди не виходять. Проблеми мешканців у сфері безпеки їх не дуже турбують.
Можливо, варто залучивши громадських експертів та навчити поліцію планувати свою діяльність, акцентуючи увагу на превентвних заходах для вирішення проблем безпеки у громаді. Також було б добре налагодити координацію дій між всіма правоохоронними підрозділами. Ми переконані, що за таких умов поліція на місцях працювала б ефективніше.
Це наша думка, будемо сподіватись, що щось зміниться.
фото unian.ua
