Як 20 людей будуть оцінювати доброчесність українських суддів

19.12.2018

17 грудня у Києві зібралися представники 11 організацій, щоб обрати новий склад Громадської ради доброчесності. 20 обраних членів розпочнуть роботу вже наступного дня. Вони будуть залучені до оцінювання як суддів, так і кандидатів на цю посаду.

Попередній склад ГРД закінчив свою 2-річну каденцію у листопаді 2018 року, але ще 26 березня 2018 року вийшов із процесу кваліфікаційного оцінювання суддів. Тоді члени ради заявили про низку проблем, які унеможливлюють їхню ефективну співпрацю з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС).

На жаль, тоді Громадська рада доброчесності не мала достатніх механізмів, щоб не допустити недоброчесних кандидатів, а ВККС ще й створювала перешкоди в її роботі. Чи матиме другий склад ГРД реальний вплив? Хто увійшов до нього, та які виклики очікують на раду?

Які повноваження ГРД?

Громадська рада доброчесності – нова інституція не лише для України, а й для світу. Це перший незалежний орган, залучений до оцінювання доброчесності суддів і кандидатів на посаду судді, який повністю складається з представників громадськості.

Оцінювання та конкурси проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів, а члени ГРД їм у цьому сприяють. А саме: вони збирають, перевіряють та аналізують інформацію з усіх публічних реєстрів та інших джерел.

За результатами аналізу ГРД може надати комісії суддів негативний висновок щодо доброчесності кандидата/судді. Також рада може надіслати додаткову інформацію, переважно негативну, хоча бувають винятки. Негативні дані направляють окремо, коли доказів для ствердження недоброчесності кандидата чи судді недостатньо.

Коли є негативний висновок ГРД, кандидата можуть призначити, а суддю – залишити на посаді, тільки якщо 11 із 16 членів ВККС проголосують за нього. Таким чином ВККС може “подолати” висновок ГРД.

Слід також зазначити, що ГРД ще ніколи не надавала позитивних висновків і не рекомендувала конкретних кандидатів на призначення.

Хто увійшов до нового складу?

Уперше ГРД створили в листопаді 2016 року. До її складу тоді увійшло 18 правників та 2 журналісти, яких обрали на 2 роки. У новому складі розподіл та строк аналогічні.

Серед членів другого скликання ГРД опинились:

1. Валько Вадим, Громадський люстраційний комітет;
2. Воробйов Євген, Громадський люстраційний комітет;
3. Жернаков Михайло, юрист, Директор ГО “Фундація DEJURE”;
4. Кулібаба Андрій, юрист ГО “Центр громадянських свобод”;
5. Куйбіда Роман, заступник голови правління ГО “Центр політико-правових реформ”;
6. Марчук Антон, експерт Центру політико-правових реформ;
7. Маселко Роман, адвокат, член ГО “Автомайдан”;
8. Міщенко Володимир, Всеукраїнська громадянська платформа “Нова країна”;
9. Моторевська Євгенія, журналістка-розслідувачка проекту “Слідство. Інфо”;
10. Остапенко Дмитро, юрист, член Асоціації правників України;
11. Савченко Денис, юрист КримSOS;
12. Савчук Андрій, партнер юридичної компанії Moris group, член АПУ;
13. Середа Максим, юрист ГО “Центр політико-правових реформ”;
14. Смалюк Роман, юрист ГО “Центру політико-правових реформ”;
15. Соколенко Наталія, журналістка, головна редакторка Громадського радіо;
16. Стригун Дмитро, співзасновник ГО “Ініціатива Е+”;
17. Сухоставець Роман, юрист ГО “Бюро правничих комунікацій”;
18. Чижик Галина, юристка, експертка групи судової реформи РПР;
19. Шепель Тарас, співзасновник ГО “Фундація DEJURE”;
20. Яким’як Олег, партнер юридичної компанії “Кушнір, Яким’як і партнери”, член Асоціації правників України.

 

 

10 із 20 переможців були членами ГРД попереднього скликання. Повні досьє переможців та інших кандидатів можна переглянути на сайті ВККС, у тому числі їхні майнові декларації та мотиваційні листи.

Крім того, представники організацій обрали 3 “запасних” членів. Це:

1. Ігор Багрій, керуючий партнер АО “Баєрс”;
2. Олена Луньова, менеджер з адвокації ГО “Центр інформації про права людини”;
3. Едуард Мєлких, адвокат та засновник ГО “Борівська районна спілка учасників АТО”.

У такому порядку вони зможуть доповнити склад ГРД, якщо обрані члени з будь-яких причин не зможуть виконувати свої повноваження.

Які виклики чекають нову ГРД?

Для досягнення свого завдання члени ГРД мають нагально вирішити декілька питань.

Погодити з ВККС критерії доброчесності

Минулий склад ГРД оцінював доброчесність кандидатів на підставі Бангалорських принципів діяльності суддів. Ці принципи розробили судді зі всього світу, вони схвалені рішенням Економічної та соціальної ради ООН у 2006 році.

Спираючись на них, ГРД проаналізувала 381 кандидата на конкурсі до Верховного Суду (ВС). Із них 134 особи не відповідали критеріям доброчесності та професійної етики. А щодо 122 осіб ГРД надала додаткову, переважно негативну інформацію до ВККС.

На жаль, у 2/3 випадків ВККС “подолало” негативні висновки ГРД, хоча в них йшлося про грубі порушення кандидатами прав людини, брехню в деклараціях доброчесності чи невідповідність статків доходам.

ВККС мотивувала це, по-перше, відсутністю рішення відповідного державного органу – Національного агентства з питань запобігання корупції чи Вищої ради правосуддя, чи суду, – по-друге, що доводи ГРД не були достатніми.

Фактично, ВККС вирішила: будь-які сумніви щодо доброчесності – на користь кандидата.

У той же час у законі “Про судоустрій і статус суддів” зазначено протилежне: “наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням”,мають бути підставами для НЕпризначення кандидата.

 

 

ВККС мала б встановити стандарт і покладати обов’язок доведення доброчесності саме на кандидата чи суддю.

Цю думку підтримують і експерти проекту ЄС “Право-Justice”, які в кінці листопада презентували звіт “Відбір та оцінювання суддів в Україні”. За їхніми рекомендаціями, тоді від кандидата можна буде вимагати пояснень або доказів у разі будь-якого звинувачення від ГРД.

Вкластися у надкороткі строки

Зараз ВККС одночасно проводить конкурс на 78 вакантних посад у Верховному Суді та 21 у Вищому суді з питань інтелектуальної власності. Кандидати уже склали іспити, тож на початку січня можуть розпочатися співбесіди – це фінальний етап конкурсів.

Згідно з Регламентом ВККС, ГРД має надіслати висновки по кандидатах за 10 днів до співбесід кожного з них. Якщо співбесіди розпочнуться у січні, то для аналізу всіх кандидатів у ГРД залишається лише 2 тижні. Це неможливо щонайменше з технічних причин: члени ГРД мають отримати електронні цифрові підписи, доступи до реєстрів та досьє.

Також попереду конкурс до Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Письмові іспити кандидатів відбудуться на початку 2019 року. Членам ГРД потрібно буде оцінювати і цих кандидатів.

І це ще не все. 6 грудня 2018 року ВККС відновила кваліфікаційне оцінювання, щоб перевірити незалежність і професійність суддів по всій Україні. Одна з причин його проведення – надзвичайно низький рівень довіри до судової влади (менше 1% у 2016 р.)

Членам ГРД доведеться оцінювати доброчесність не лише тих суддів, у яких кваліфікаційне оцінювання попереду, а й ухвалити рішення щодо роботи з суддями, оцінювання яких відбулося без належної участі громадськості, після виходу першого складу ГРД із процесу.

Загалом з початку березня і до кінця листопада оцінювання успішно пройшли 1610 суддів. З 2038 суддів, що взяли участь в оцінюванні, лише 6% були визнані такими, що не відповідають посаді. Всього ж в Україні на сьогодні працює 5538 суддів.

Домовитися про прийнятний графік оцінювання

Полегшити завдання з аналізу кандидатів ГРД може наявність чіткого графіку співбесід з кандидатами і суддями. Це допоможе не лише розставити пріоритети, а й розподілити навантаження так, щоб члени ГРД могли відвідувати усі співбесіди з кандидатами.

Проблема полягає в тому, що зараз цей графік одноосібно встановлює ВККС без урахування думки членів ГРД.

Знайти фінансування

Члени першої ГРД здійснювали свою діяльність на волонтерських засадах і не отримували фінансування. Ситуація залишається незмінною і для другої ГРД.

Кошти потрібні не лише на роботу членів, а й на організацію зустрічей для обговорення і голосування, підтримку сайту, комунікацію з кандидатами/суддями, тощо.

 

 

Оскільки для роботи Громадської ради міжнародних експертів, яка замінила ГРД у конкурсі до Вищого антикорупційного суду, передбачено фінансування з державного бюджету, цілком доречно вимагати фінансування і для ГРД.

Щоб отримати кошти з держбюджету, спочатку потрібно внести зміни до закону “Про судоустрій та статус суддів”. Сьогодні для цього немає політичної волі.

Сприяти тим, хто перешкоджає

Комісія суддів у власному регламенті встановила ряд вимог до роботи ГРД. Але члени минулого складу ради об’єктивно не могли їх виконати. Вони навіть подали позов, щоб ці вимоги скасували. Пізніше позов частково задовольнив Верховний Суд.

ВККС бачила раду лише як свого підрядника, який має оцінювати доброчесність кандидатів, і як замовник цих послуг вбачала повне право диктувати, як ГРД має їх надавати.

Голова ВККС Сергій Козяков неодноразово зазначав, що ГРД створена, щоб сприяти оцінюванню критерію доброчесності та професійної етики.

У той же час члени ГРД завжди демонстрували, що бачать свою роль ширше. Вони не лише відверто і відкрито говорили про проблеми у деклараціях, рішеннях чи поведінці кандидатів, а й про недоліки конкурсу та порушення з боку ВККС.

Більшість складу ВККС сьогодні складають судді старої системи, які об’єктивно не зацікавлені у зміні правил гри. Експерти та представники громадськості неоднаразово зазначали, що склад та порядок формування ВККС та ВРП є основною проблемою судової реформи.

Згідно з дослідженням Фонду демократичних ініціатив, 47% опитаних довіряють очищення судової системи громадськості.

Отже, для досягнення мети судової реформи – відновлення довіри до суддів – необхідне ефективне залучення представників громадськості. Саме її інтереси і представляє Громадська рада доброчесності.

Ірина Шиба, керівниця проектів ГО “Фундація DEJURE”

Джерело