Викривачі за 10%
02.03.2020
В Україні ось вже півтора місяця формально відкрито полювання на корупціонерів, яких громадяни можуть здавати правоохоронцям за винагороду, причому чималу. Втім, на практиці закон поки що не запрацював.
Полювання на корупціонерів: інструкція
Кабмін повинен у тримісячний строк з дня набрання документом чинності внести пропозиції до парламенту щодо суми, яку потрібно закласти в бюджет на премії викривачам, а також прийняти низку підзаконних актів. А НАБУ і НАЗК — створити спеціальні лінії зв’язку для прийому «сигналів», зокрема анонімних, від громадян. Але це ще не зроблено.
Проте Національне агентство з питань запобігання корупції вже популяризує полювання на корупціонерів. На його офіційному сайті детально розписано, як працюватиме новий закон.
Викривачем може стати кожен, хто повідомить правоохоронцям про факти корупції. Причому неважливо, як ви отримали цю інформацію — у зв’язку з трудовою, громадською, науковою діяльністю, проходячи навчання чи службу. Неважливо навіть, наскільки ця інформація правдива. Головне, щоб сам викривач був упевнений, що роздобув цінний компромат.
У законі прописано три канали отримання такого компромату.
Внутрішній — це, наприклад, якщо про корупційну схему людині стало відомо за місцем роботи або служби.
Зовнішній — журналісти, громадські організації, активісти тощо. У такий спосіб викривач може обнародувати інформацію, якщо, скажімо, йому щось загрожує або є ймовірність знищення компромату.
«Регулярні канали» — це «гарячі лінії» в НАЗК, НАБУ, прокуратурі, де повідомлення можна залишати анонімно.
Щойно факти передані правоохоронцям, людина відразу набуває статусу викривача корупції і їй, а також членам її сім’ї обіцяють захист держави за аналогією з програмами захисту свідків (зокрема, охорону, безкоштовну юридичну і навіть психологічну допомогу тощо).
Також викривача корупції і його рідню забороняється звільняти з роботи, усувати від посадових обов’язків (можна тільки за умови збереження середньої річної зарплати), а також відмовляти в прийомі на роботу. Причому всі ці гарантії мають силу, навіть якщо інформація в процесі розслідування не підтвердилася (щоб виключити помсту корупціонерів).
Для службових осіб, які розкриють інформацію про викривачів або ж перешкоджатимуть їм, зокрема спробують звільнити з роботи, передбачено серйозне покарання — від штрафу в розмірі до 3-х тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ув’язнення на 2 роки і заборони займати посаду 3 роки.
Як відзначили в НАЗК, повідомленням від викривачів даватимуть рух у трьох випадках:
– якщо вони містять інформацію про можливі факти корупції;
– якщо стосуються конкретної особи;
– якщо містять фактичні дані, які можна перевірити.
На перевірку інформації правоохоронцям відводиться від 15 до 30 днів.
Спочатку вирок, потім гроші
Найцікавіше — грошове питання. За новим законом, право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, що заподіяв державі збитків на суму не менш як 5000 прожиткових мінімумів на момент скоєння злочину. Зараз це близько 10 млн грн., але якщо вам стане відомо про факт корупції, скажімо, за 2016 рік, то сума менша — 6,65 млн (прожитковий мінімум тоді був 1330 грн.).
Викривач може розраховувати на 10% від цієї суми, але тільки після обвинувального вироку для корупціонера. Якщо такого вироку не буде — вам нічого не належить. І в цьому деякі юристи вбачають проблему.
«У реаліях українського суду це питання навіть не місяця, а кількох років. І весь цей час заявник перебуватиме під величезним тиском. Далеко не кожен захоче йти на такий ризик. А людина повинна регулярно ходити на допити і давати свідчення в суді. Не виключено, що на неї почнуть тиснути, людина втомиться і передумає», — говорить адвокат Ігор Черезов.
Якщо справу доведуть до суду, розмір премії для викривача у будь-якому випадку не може перевищувати 3000 мінімальних зарплат,
актуальних на момент скоєння злочину. Якщо взяти «свіжі» факти корупції за цей рік, то мова може йти про виплати близько 14 млн грн., а якщо торішні — 12,6 млн. А за 2016 рік реально отримати максимум 4,1 млн грн.
Але у кожному конкретному випадку розмір винагороди встановлюватиме суд. Він може відмовити у виплаті, якщо визнає, що надана інформація виявилася «неважливою». Також потрібно буде ділитися з іншими особами, які також долучаться до викривання корупціонера.
Незрозуміло також, як вирішуватиметься така колізія. За чинним законодавством, посадові особи, яким щось відомо про корупцію, мають про це повідомляти — без грошей. А рядовим співробітникам, які теоретично мають право на премію, дізнатися подробиці про корупційні схеми не так просто. Окремі ж нюанси суд може визнати «неважливими» і теж відмовити у виплаті. Отже, може вийти так, що платних «зливів» виявиться не так багато.
А без грошей особливих стимулів здавати корупціонерів не буде.
Всесильні розслідувачі
У зв’язку з ухваленням нового закону розширюються повноваження відповідних підрозділів НАБУ, НАЗК, Нацполіції, прокуратури.
По-перше, вони організовуватимуть внутрішні канали отримання інформації (тобто спілкуватимуться з компаніями і установами, де їм теоретично зможуть щось повідомити, інакше кажучи, матимуть там своїх інформаторів). У списку таких компаній — комунальні й державні підприємства і суб’єкти господарювання, в яких державі належить
більш як 50%, зі штатом понад 50 осіб і річним оборотом понад 70 млн грн. Тобто фактично мова йде про підприємства-середнячки.
Також під ковпак вартових порядку потраплять учасники держзакупівель, що перевищують 20 млн грн.
По-друге, створять захищені анонімні канали зв’язку (гарячі лінії, онлайн-зв’язок, електронну пошту тощо).
По-третє, працюватимуть з реальними і потенційними викривачами.
По-четверте, зможуть отримувати необхідні для розслідування документи в тих же держорганах і на підприємствах.
По-п’яте, допитуватимуть всіх осіб, які фігурують в інформації від викривача.
«За кожним фактом правоохоронці зможуть відкривати справу і проводити слідчі дії, що включають прослушку, оперативно-розшукові заходи, доступ до банківських рахунків підозрюваного та ін. А чи підтвердиться «сигнал» викривача — питання десяте. Тим паче що необов’язково навіть називати джерело отримання компромату. Завжди можна послатися на якогось анонімного викривача. Чи варто говорити, які можливості для збирання конфіденційної інформації це відкриває для правоохоронців, особливо в наших умовах, коли вже були факти продажу і «зливу» таких даних», — пояснив адвокат Ростислав Кравець.
Тобто фактично запускається механізм доносів — як реальних, так і вигаданих, за якими відкрити справу можна буде майже проти будь-якого чиновника або працівника держкомпанії.
Втім, самі чиновники, особливо ті, над ким висить загроза звільнення (а в держорганах вже почалися скорочення), можуть використовувати новий закон, щоб убезпечити себе від втрати роботи. Адже, якщо вони стануть викривачами, скоротити їх не зможуть.
Схема для схем?
Закон про викривачів приймався в турборежимі. Тому до нього залишилося немало питань. І поки що незрозуміло, чи будуть виправлені всі недоліки.
«Неясно, наприклад, як відсіюватимуть псевдовикривачів, тобто інсайдерів, які знають про великий корупційний злочин унаслідок службового обов’язку, але захочуть на цьому заробити через підставних осіб, знайомих, друзів, родичів. Незрозуміло також, як працюватиме механізм легалізації викриттів. Головним органом, який фільтруватиме такі повідомлення, стане НАЗК. У нього буде 10 днів (а не день, як для решти правопорушень) на те, щоб відправити матеріали правоохоронцям для внесення інформації до ЄРДР. Інакше — відмова заявникові й закриття справи. Але що відбуватиметься протягом цих 10 днів? Чи намагатимуться чиновники вийти на потенційних фігурантів справи і домовитися? Або навпаки — чи вистачить цього часу, щоб перевірити інформацію викривача?» — зауважив адвокат Анатолій Яровий.
«Також є питання щодо ситуації, коли людина сама провокує протиправні дії, а через якийсь час, розуміючи, що може бути викрита, повідомляє в правоохоронні органи про цей факт. Тому відповідна стаття (ч.5 ст.354 «Підкуп працівника підприємства, установи чи
організації») Кримінального кодексу потребує доопрацювання», — вважає адвокат, керуючий партнер Адвокатського бюро Credence Олег Татаров.
Він звертає увагу й на ризики анонімних повідомлень. Це може призвести до провокацій з боку викривачів, адже анонімному псевдовикривачу фактично нічого не можна пред’явити, навіть якщо він свідомо повідомив неправдиві дані. «Потрібно чітко розуміти особу викривача, щоб у разі провокацій заявник міг нести кримінальну відповідальність», — вважає О.Татаров.
Крім того, окремі юристи відзначають, що в законі передбачено ускладнений механізм виявлення корупційного злочину.
«Залучення до цього процесу НАЗК є помилковим. Є конкретні правоохоронні органи, куди викривачі повинні звертатися. Так, НАБУ має цілий комплекс засобів для перевірки інформації, наданої заявником, і може швидко ухвалити рішення. НАЗК, як на мене, достатньо дивний орган, який повинен перевіряти декларації чиновників. За результатами своєї роботи він продемонстрував нульову ефективність», — говорить адвокат Юрій Іващенко.
Коли новий закон почне працювати?
Хоча формально закон вже діє, поки що він залишається неробочим.
«Немає механізму, — сказав «Стране» колишній голова Державного бюро розслідувань Роман Труба. — Щоб закон запрацював, потрібні нормативні документи. А їх поки що немає. Є іноземці, які мають інформацію про гроші представників
попередньої влади за кордоном. Вони вважають, що ці кошти могли бути отримані незаконним шляхом. Готові надавати документи, докази, але за відсоток. За їхнім законодавством, вони можуть розраховувати на винагороду, навіть більшу за 10%. І коли ці люди дізналися, що у нас цей закон ще не працює, вони відмовилися співпрацювати».
Ці нормативні документи повинні бути підготовлені протягом трьох місяців з моменту набрання законом чинності (тобто до 1 квітня цього року). До цього моменту Кабмін має розробити і подати до парламенту пропозиції щодо внесення змін до бюджету.
Але внесення Кабміном таких пропозицій до парламенту — тільки половина справи. Верховна Рада ще повинна за них проголосувати, на що теж може знадобитися час. Також відкрите питання з джерелами фінансування. Теоретично це може бути частина коштів, конфіскованих у корупціонера. Але на практиці розшукати і вилучити всі незаконні активи може виявитися не так просто. А якщо буде обвинувальний вирок суду, викривачам у будь-якому випадку доведеться платити, а до цього — витрачати гроші на їхню охорону, допомогу тощо.
Також Уряд повинен подати до парламенту пропозиції стосовно приведення у відповідність до нового закону чинних законодавчих актів.
Експерти не виключають, що новий закон може не запрацювати. Формально Президент свою обіцянку — платити українцям премії за корупціонерів — виконав. Але якщо не буде простого і дієвого механізму, а головне — грошей на винагороди, все залишиться тільки на папері.
Водночас О.Татаров відзначає, що теоретично заяву про факт корупції можна подати вже зараз — на підставі того, що закон набрав чинності. Але чіткого механізму його реалізації немає.
Людмила КСЬОНЗ, Юлія КОРЗУН, Кирило МАЛИШЕВ
