Вільний Інтернет під загрозою
22.02.2017
Інтернет Асоціація України розкритикувала “впровадження технічного механізму Інтернет цензури під будь-яким приводом, та проти всіх законопроектів, де мають місце будь-які формулювання вигляду “обмеження операторами доступу до визначених ресурсів мережі Інтернет”. Про це йдеться в офіційній заяві ІнАУ:
Інтернет-цензура — це технічне обмеження доступу до визначених ресурсів, розміщених в мережі Інтернет операторами та провайдерами зв’язку, що надають послуги доступу до Мережі.
Україна відноситься до країн з вільним доступом до Інтернет де відсутній технічний механізм цензури, таких як США, більшість європейських країн, Японія. У таких розвинених країнах бізнес не несе відповідальності ні юридичної, а ні моральної за етичний вибір споживачів.
В країнах, в яких держава зобов’язує ринок інтернет комунікацій блокувати доступ до визначених ресурсів у Мережі, вона створює для цього нормативні документі, закони та порядок виконання процедур.
Сьогодні в Україні оператори та провайдери Інтернет у своїй роботі керуються Законом України про телекомунікації від 18 листопада 2003 р.№1280-IV, який зобов’язує операторів не втручатись у потік даних користувачів. Блокувати доступ користувачів до визначених (або не визначених) ресурсів Інтернет оператори не мали повноважень і як наслідок, не мали потреби для встановлення високовартісного обладнання та програмного забезпечення яке здатне блокувати доступ до ресурсів Мережі.
Не дивлячись на законодавство, що діє зараз, досі виникають та активно лобіюються законодавчі ініціативи, які мають на меті заборону на державному рівні доступ до визначених ресурсів Мережі, та/або покладення відповідальності за наявність цієї інформації у Мережі на операторів зв’язку. Припустимо, що при певних обставинах, такі ініціативи стануть законом і зглянемо можливі наслідки, що базуються на досвіді інших країн.
1. Для бізнесу та бюджету країни.
Цензура має запрацювати, а для цього потрібно розробити пакет документів та методичних матеріалів для ринку телекомунікацій України, та суміжних ринків, які визначатимуть правила роботи для галузі. Для операторів це означатиме – зміну своїх мереж: закупівля, встановлення і налаштування нового високовартісного апаратного та програмного забезпечення. Очікуваний термін та затрати на впровадження таких змін — півтора роки та $1 млрд доларів США сумарно по галузі.
2. Для визначення державних цілей.
З досвіду країн, що впровадили Інтернет-цензуру відомо, що цензура завжди змінює цілі. Початкові цілі введення цензури, якими би вони не були, із часом забуваються, перелік заборонених тем розширюються. Розширити та змінити перелік заборонених тем при наявності самого механізму цензури дуже просто, як ми бачимо на прикладі цензури Мережі в Росії.
3. Для розслідування правопорушень.
Всі сучасні технічні методи Інтернет цензури, навіть китайський “Золотий Щит”, дуже легко обходяться шляхом налаштування стандартного програмного забезпечення ПК (VPN, TOR, Proxy тощо). Найважливішою особливістю всіх систем цензурування що існують є повна неспроможність заблокувати доступ тим, хто активно шукає доступу до забороненого контенту. Також всі ці механізми обходу цензури змінюють мережеві дані користувача. Для розслідування злочинів, що скоєні за допомогою Мережі, це означає значні ускладнення або навіть неможливість встановити особу, яка виконала певні дії у мережі. Наприклад, в такому разі практично неможливо буде прослідкувати розповсюджувачів та споживачів дитячої порнографії.
Єдиним напрямком, де Інтернет механізм цензури виявився ефективним — це обмеження кола розповсюдження інформації серед користувачів, які користуються популярними джерелами інформації та не бажають налаштовувати програмне забезпечення для обходу блокувань, тобто вплив на широку громадську думку та електоральні переваги населення за рахунок звуження кола розповсюдження “небажаної” інформації.
Враховуючи вищезазначене, ми схиляємося до висновку, що справжні цілі впровадження Інтернет-цензури в Україні — є суто створення політичної цензури.
ІнАУ бажає бачити Україну у розвитку мережевих технологій поруч з такими країнами, як США, Японія, Німеччина, а не поруч з Росією, Іраном, Північною Кореєю. ІнАУ виступає проти впровадження технічного механізму Інтернет цензури.
