«Верховник» під градусом

Валентин Сердюк проявив винахідливість і комунікабельність, щоб виплутатися з халепи, в яку вскочив через оковиту, але дисциплінарний орган хотів тільки чесності.

Друг допоміг опівночі

Член громадської ради доброчесності Роман Куйбіда наприкінці минулого року звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на Валентина Сердюка з Касаційного цивільного суду. «Доброчесник» стверджував, що «верховник» їздив нетверезим за кермом, а потім зробив усе, що було в його силах, аби уникнути відповідальності, долучивши до цього інших осіб і схиливши їх порушити закон.

Дисциплінарна палата відкрила провадження та з’ясувала таке. Дарницький районний суд м.Києва рік тому притягнув В.Сердюка до адміністративної відповідальності через те, що він керував авто напідпитку, та наклав на нього штраф у розмірі 10200 грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на рік.

У постанові йдеться про те, що одного разу, близько півночі, законник їздив вулицями столиці, перед тим добре випивши. Його зупинили правоохоронці й запропонували пройти тест на алкоголь. У присутності свідків служитель Феміди відмовився це зробити.

Київський апеляційний суд залишив рішення першої інстанції в силі, наголосивши при цьому, що В.Сердюк давав недостовірні показання, намагаючись запевнити першу інстанцію в тому, що він не керував автомобілем. Чоловік не заперечував, що відмовлявся пройти тест на алкоголь, але запевняв, що за кермом був не він.

За версією судді, того весняного дня він гарно відпочив і був напідпитку, тому знайомий підвіз його до автозаправки. Припаркувавши в безпечному й добре освітленому місці машину, знайомий покинув п’яного товариша й подався на найближчу станцію метро, щоб дістатися додому. А от В.Сердюк додому не поспішав, тому зайшов до крамнички й купив засіб для миття автомобільних вікон, який поклав поруч із транспортним засобом. Тут і нагодилася поліція, звинувативши ні в чому не винного чоловіка, який мирно стояв біля свого автомобіля, у керуванні в нетверезому стані.

Суддя їх запевнив, що хоч і вживав алкоголь, проте транспортним засобом не керував, Правил дорожнього руху не порушував, а незастрахований автомобіль залишив на освітленій частині АЗС, оскільки вона розташована найближче до його будинку. Якби не поліцейські, то він уже давно дійшов би додому пішки.

Чоловік, який, за словами В. Сердюка, привіз його на автозаправку, підтвердив цю версію.

Знайшовся ще один свідок, водій, котрий саме заправлявся, коли ті двоє (один тверезий, інший — ні) припаркувалися неподалік.

Весела нічка та її наслідки

Однак був інший водій, який також заїхав заправитись. І він побачив іншу картину — нетверезого водія, який приїхав сам, припаркувався біля паркана й випав з машини. Потім п’яничка зайшов до крамниці щось купити, а тим часом свідок заблокував його машину, щоб той не зміг виїхати й наробити біди. Свідок працює в охоронній фірмі та приїхав на виклик.

Заблокувавши ТЗ, чоловік звернувся до поліції. Також свідок запевнив, що на його автомобілі стояв відеореєстратор, який зафіксував, хто саме керував авто, однак працівники поліції зазначили, що з огляду на показання свідків необхідності в долучені відеозапису з реєстратора немає.

У суді свою версію подій виклала поліцейська, яка приїхала на виклик. Під час патрулювання вона з напарником отримала повідомлення, що на автозаправку під’їхало авто, з якого випав чоловік. Коли правоохоронці з’явилися на виклик, свідки вказали на В.Сердюка. Побачивши працівників поліції, чоловік почав тікати від них по клумбі, а потім став запевняти, що за кермом був не він. Навіть не так, спершу В.Сердюк намагався переконати поліцейську, що машина не його, він опинився тут випадково. Хоча жінка у формі й не бачила, хто саме був за кермом, але присутні свідки вказали на того чоловіка.

У суді переглянули відеокамери поліцейських. На записах В.Сердюк спочатку стверджував, що йшов від метро додому, потім запевняв, що працівники поліції побачили його, коли він не їхав, далі — що прийшов, поставив автомобіль і пішов додому. Чоловік говорив, що чекає таксі, а потім похвалився, що автомобіль поставив нормально. Згодом послався на погане самопочуття, порадив полісменам з’їсти по хот-догу й сам замовив фастфуд.

Лише на суді випивака згадав про свідків, які підтверджують його невинуватість. Саме записи з камер поліцейських і стали спершу головним доказом винуватості судді, а згодом — головним доказом того, що він неправдиво свідчив. Адже спершу про друга, який начебто підвіз його до заправки, законник навіть не згадував і пропонував поліцейським які завгодно версії того, як він тут опинився, тільки не ту, що лежала в основі його захисту в суді.

У поясненнях, які володар мантії надав ДП, він висловив усе, що думає про скаржника. Служитель Феміди вважає, що член ГРД хоче повторно оцінити наявні докази, що є повноваженням суду найвищої інстанції, а не Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування. Також він назвав слова скаржника про недостовірність показань у суді припущеннями, адже його ніхто не притягував до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання, кримінального провадження стосовно жодного зі свідків та нього ніхто не відкривав.

Адвокат законника наголосив ще й на тому, що В.Сердюка не допитували як свідка в суді. Там його інтереси представляв правник.

Утім, ДП не стала сперечатись із рішенням суду, яке набрало законної сили та спростувало доводи судді. На думку палати, поведінку В.Сердюка під час процесу важко назвати етичною, її неможливо виправдати правом на захист. Особа, яка вчинила правопорушення, має бути готова нести за нього відповідальність.

«Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку, у тому числі поведінку в минулому. Від поведінки кожного служителя Феміди залежить довіра громадян до судової системи загалом. Віра в правосуддя набуває важливого значення та є джерелом сили судової влади й одночасним показником її ефективності. Суспільство чи окрема людина зацікавлені в довірі до суду як інституту. Довіра до рішень суду також значною мірою залежить від довіри суспільства до чеснот і порядності суддів», — констатувала ДП у своєму рішенні й рекомендувала звільнити В.Сердюка з посади.

До речі, до цієї особи раніше були претензії й у в.о. Голови Верховного Суду України Василя Гуменюка. Адже В.Сердюк до призначення суддею ВС очолював комісію з ліквідації ВСУ.

Аліна ПРИШЛЮК

Джерело