Вдати доброчесного і втекти у відставку
21.06.2023
Цьогоріч Вища рада правосуддя відправила у відставку 168 суддів. Можливість піти у відставку після 20 років служіння державі передбачена лише для тих, хто не брав хабарів та судив чесно. Та насправді серед тих, хто пішов у відставку цьогоріч, багато суддів із сумнівною репутацією. Тисячі скарг на служителів Феміди просто не розглядаються відповідними органами, а судді якнайшвидше втікають від розслідувань їхньої діяльності у відставку.
«Слідство.Інфо» дослідило список «відставників», а також дізналося, що торік на пенсії суддів держава витратила понад 4 мільярди гривень. Та чи всі судді, які вже у відставці отримують від держави десятки чи навіть сотні тисяч гривень на місяць, справді заслуговують на це?
ЩО ТАКЕ СУДДІВСЬКА ВІДСТАВКА
Для судді піти у відставку є важливою частиною його кар’єри. Фактично, це її логічне завершення, яке супроводжується довічним грошовим утриманням від держави. Розмір так званої суддівської пенсії залежить від зарплатні судді (виплати від 50 до 90% залежно від стажу). За словами члена Вищої ради правосуддя (ВРП) Романа Маселка, розмір довічного утримання деяких суддів може сягати 200 тисяч гривень. Як повідомили «Слідству.Інфо» у Пенсійному фонді України, зараз на утриманні держави перебуває 3 629 суддів. За 2022 рік на пенсії суддям витратили 4,1 млрд грн, а від початку 2023-го — 1,4 млрд грн.
Крім цього, суддя зберігає недоторканність та одразу після виходу у відставку отримує виплату в розмірі трьох місячних суддівських винагород.
Роман Маселко пояснює, що піти у відставку може лише суддя зі стажем понад 20 років. Важливо, щоб протягом усієї кар’єри у служителя Феміди не було серйозних скарг, хабарів тощо. Такі правила покликані стимулювати суддів залишатися чесними й справедливими до виходу у відставку.
«Право судді піти у відставку є одним з елементів його незалежності… Суддя є незалежним, якщо він розуміє, що він захищений під час своєї роботи і після того, як завершить кар’єру… Наприклад, суддю у відставці не можна затримати та відправити під варту без дозволу ВРП», — розповідає Роман Маселко.
Ідея, що відставку з пожиттєвим утриманням отримують лише доброчесні судді, виглядає логічною та правильною. Але у реальному житті це працює далеко не ідеально. Наприклад, суддя ОАСКу Євген Аблов нещодавно хотів піти у відставку, попри наявність дисциплінарних скарг і обвинувачень у корупційних злочинах. Наразі громадськість привернула увагу до відставки Аблова і вимагає не розглядати її до перевірки усіх скарг.
Від початку 2023 року Вища рада правосуддя звільнила 168 суддів. Їхні заяви про відставку накопичувались впродовж 2022-го, поки держорган не працював через недостатню кількість членів для прийняття рішень.
Серед цих суддів, крім Євгена Аблова, є й інші сумнівні служителі Феміди.
«Слідство.Інфо» дослідило, хто з суддів пішов у відставку протягом 2022-2023 років та чим вони прославилися під час роботи.
СВОБОДА ДЛЯ ВИКРАДАЧА АКТИВІСТІВ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Лідія Щебуняєва пішла у відставку 25 квітня 2023 року.
До цього суддя встигла подарувати свободу Олександру Медвідю, якого звинувачували у викраденні активістів Революції Гідності Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, а також у вбивстві останнього.
За версією слідства, Олександр Медвідь брав участь у викрадені з лікарні цих двох активістів та їх катуванні за Києвом, внаслідок чого Юрій Вербицький помер.
На думку Лідії Щебуняєвої, яку суддя висловила у своєму вироку, Вербицький помер не через побиття Медвідя та його товаришів, а через холод, коли його залишили ледь живого зимою в лісі. На той момент судовий розгляд тривав уже кілька років і строки давності притягнення до відповідальності за скоєння злочину збігли. Тому Медвідя хоч і визнали винним, але одночасно звільнили від покарання через збіг строків давності.
Лідія Щебуняєва також судила свого колегу з Печерського районного суду міста Києва — відомого «суддю Майдану» Віктора Кицюка. У 2020 році Щебуняєва виправдала Кицюка, бо не побачила складу злочину в його діях.
«Кицюк кидав за ґрати активістів під час Революції Гідності, і, зокрема, завдяки Щебуняєвій, йому вдалося вийти сухим із води», — розповідає Катерина Бутко, голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан». Ця організація аналізує майно українських суддів у рамках проєкту «PROSUD».
Активістка розповідає, що Лідія Щебуняєва родом з Донеччини та має більшість майна там. Хоч суддя фактично живе та працює в Києві, вона не задекларувала жодного житла у столиці.
«Якщо ти навіть орендуєш житло, маєш його декларувати. Це передбачає форма декларації, яка була прийнята ще у 2015 році. Але в жодній з тих декларацій, які ми аналізували, Щебуняєва не вказала, де ж вона живе в Києві», — каже Катерина Бутко.
СУМНІВНІ СТАТКИ
Людмила Гарник — суддя Північного апеляційного господарського суду. Вона пішла у відставку 27 квітня 2023 року.
У 2016 році Гарник була однією з перших суддів, які проходили перевірку Вищою кваліфікаційною комісією суддів України і не пройшли її.
Катерина Бутко каже, що під час перевірки Гарник не змогла відповісти на запитання, які стосувалися її фаху. Наприклад, вона не згадала на співбесіді свої наукові роботи.
Зрештою комісія відправила Гарник на перенавчання. До цього вона обіймала посаду судді 16 років.
«Гарник чи не найдовше з суддів проходила кваліфікаційне оцінювання… Її кілька разів відправляли на навчання… Гарник просто не могли звільнити. Але, по суті, якби комісія тоді мала право звільняти суддів, то, скоріше за все, вона зробила б це», — каже Катерина.
Катерина Бутко розповідає, що хоча Людмила Гарник працювала суддею в Києві останні роки, але сама вона родом з Одеси, де розташоване основне її майно. Там у неї є квартира понад 100 квадратних метрів і будинок у котеджному містечку недалеко від моря. Також суддя має велику квартиру в Києві, яку подарував їй батько.
«Важливо зауважити, що до 2016-го року судді отримували зарплатню на рівні 30 тисяч гривень на місяць… Гарник придбала більшість своєї дорогої нерухомості до підвищення зарплат у суддів… Тому пояснити, звідки взялося це майно, доволі складно», — каже Катерина.
ПОЇЗДКИ В РОСІЮ ТА ЗЕМЛЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Олексій Бринцев пішов у відставку 21 березня 2023 року з посади судді Господарського суду Харківської області.
За словами Катерини Бутко, Бринцев є досить відомим у суддівських колах Харкова. У 2016-му він брав участь у конкурсі до Верховного суду, однак отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності.
У 2019 році Громадська рада доброчесності виявила, що за 3 роки війни Бринцев понад 20 разів перетинав кордон із Росією. «Бринцев є власником земельної ділянки на тисячі квадратних метрів у тимчасово окупованому Севастополі», — каже Катерина Бутко.
За її словами, у Бринцева є три будинки (площею 306 квадратних метрів), три квартири (площею теж близько 400 квадратних метрів) та нежитлові приміщення (майже 2 тисячі квадратних метрів).
ПОСИЛАННЯ НА НЕІСНУЮЧІ НОРМИ ПРАВА
Олександр Короткевич пішов у відставку 21 лютого 2023 року з посади судді Вищого господарського суду України.
У 2015 році ухвала Короткевича обурила посла Швеції в Україні.
ПАТ «БІЛИЦЬКИЙ ЗАВОД «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ» збанкрутів і Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яке дозволило відчуження великої площі земельних ділянок підприємства. Внаслідок цього акціонер «Теплоізоляції» зі Швеції втратив 2,3 млн грн.
Швед вважав, що це рішення суду було складовою частиною рейдерства, яке включало доведення підприємства до банкрутства і подальшого відчуження його активів через суд. Тому на рішення Господарського суду Київської області подали апеляційну скаргу і виграли її.
Короткевич був у колегії суддів, яка скасували вже рішення апеляції, посилаючись на вигадані норми права. Як пише у своєму висновку Громадська рада доброчесності, таким чином, суддя долучився до узаконення свавільного рішення господарського суду першої інстанції й унеможливив його перегляд.
Олександр Короткевич разом зі своїм рідним братом працював у Верховному суді України і у Вищому господарському суді України.
«Коли ми аналізували майно обох суддів, то знайшли і квартири в Києві, ринковою вартістю 100-200 тисяч доларів, і дорогі автомобілі. Це все придбано в період, коли у суддів заробітна плата була досить малою», — розповідає Катерина Бутко.
ЧИ МОЖНА СКАСУВАТИ ВІДСТАВКУ?
Попри те, що недоброчесні судді отримали відставку, держава має механізми її скасування.
«Закон чітко каже, що відставка є почесним званням. Тому при вчиненні певних дій, які свідчать, що людина недостойна такого звання, відставка припиняється. У першу чергу, якщо суддю після виходу у відставку, було засуджено за навмисний злочин. Після того, як вирок набрав чинності, Вища рада правосуддя відкликає такого суддю з відставки», — пояснює Роман Маселко.
У 2023-му є п’ять засуджених за хабарі суддів (Олег Ющук, Олексій Буран, Олена Горбатенко, Іван Підгорний, Олег Василюк), яким рішенням Вищої ради правосуддя було припинено відставку.
Також ВРП може скасувати відставку судді, коли він набув іноземного громадянства. Так, Тетяні Шиповаловій, яка працювала в Горностаївському районному суді Херсонської області, скасували відставку, бо СБУ виявила у неї російське громадянство.
«Зараз є понад 9 тисяч скарг, які не розглядаються. І виходить так, що на суддю є скарга, він подає заяву про відставку, ми бачимо це, але оскільки дисциплінарних проваджень на підставі цієї скарги ще не відкрито, то ВРП не має підстав не розглядати заяву про відставку судді», — каже Роман Маселко.
Окрім цього, після виходу судді у відставку усі нерозглянуті скарги на суддю просто закриваються.
Подібна ситуація і з оголошенням підозри судді й вироком, який не набрав чинності. Такий вирок і оголошена підозра не є підставою нерозгляду заяви про відставку від судді.
«Були випадки, коли судді вже отримують вироки і йдуть у відставку, поки вирок не набрав чинності… У Вищої ради правосуддя фактично немає можливості не відправити людину у відставку…. Відповідно, суддя отримує підозру, відразу швиденько подає заяву і йде у відставку», — розповідає Роман Маселко.
На думку Романа Маселка, держава повинна мати механізми, які дозволять ВРП зупиняти розгляд заяви про відставку судді, коли на них є скарги у ВРП та, коли вони отримують підозри чи їм оголошують вироки.
Активістка Катерина Бутко вважає, що проблему недоброчесних суддів, які тікають у відставку, має вирішити Вища кваліфікаційна комісія. Вона має перевірити усіх суддів та звільнити недоброчесних, які виносять сумнівні рішення та мають майно незрозумілого походження.
