Вбивство Небесної Сотні: що заважає проведенню судових експертиз
23.04.2018
Донині багато людей запитують, хто вбив Небесну Сотню?
Запитують при тому, що слідчі та прокурори Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури частково дали відповідь на це запитання ще у 2015 році – виконавцями розстрілу протестувальників на вулиці Інститутській були міліціонери роти спеціального призначення “Беркут”, підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві.
Це встановлено сукупністю доказів – відеоматеріалами, показами свідків, документами, результатами радіорозвідки тощо.
Чільне місце в доказовій базі сторони обвинувачення займають результати судових експертиз зброї, слідів і обставин її використання – експертами-балістами встановлено, що кулі, віднайдені в тілах убитих та поранених на місці події, були відстріляні з автоматичної зброї, що належала “Беркуту”. Результати експертиз прокурори надали суду.
Разом з тим, аби усунути певні суперечності в результатах балістичних досліджень, Святошинський райсуд Києва 22 листопада 2016 року призначив ще одну комісійну експертизу і доручив її проведення експертам Харківського науково-дослідного інституту імені Бокаріуса Міністерства юстиції України.
Знаючи, з яким величезним обсягом дослідницької роботи стикнулися попередні експерти, та зважаючи на жалюгідний стан технічного забезпечення експертних установ, члени родин героїв Небесної Сотні та їхні адвокати звернулися до уряду з проханням закупити новий мікроскоп для балістів-трасологів.
Прохання, слава Богу, задовольнили. 10 березня 2017 року Кабінет міністрів виділив з коштів резервного фонду державного бюджету 5,8 мільйона гривень на закупівлю порівняльного мікроскопа.
Спитаєте, кому? Харківському науково-дослідному інституту імені Бокаріуса? Ні, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції!
Це при тому, що комісійну експертизу призначили харківським фахівцям. Відтак, виконання ухвали Святошинського суду про проведення судово-балістичної експертизи в Харкові вже майже півтори року навіть не розпочинається.
Однак, на жаль, на цьому низка “розумних” управлінських рішень не закінчилася. Придбаний для Київського НДІСЕ за 5,8 мільйона гривень порівняльний мікроскоп Projectina VisionX є звичайним оптичним мікроскопом з доволі потужною оптикою та цифровою камерою.
Його перевага – можливість у реальному часі порівнювати та зіставляти одночасно два об’єкти дослідження. Такий же ж мікроскоп у 2017 році закупив для власних потреб Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ).
Для системи експертних установ Експертної служби МВС закупили ще низку мікроскопів: шість цифрових мікроскопів Leica DVM6 за ціною 2,8 мільйона гривень кожен та вісім порівняльних мікроскопів Leika FS C по 3,3 мільйони.
Тендери на закупівлю цих мікроскопів для МВС у 2017 році виграло Товариство з обмеженою відповідальністю “Алт Україна Лтд”, яке з 2009 року отримало державних замовлень на 322,08 мільйона гривень.
Поряд з цим, ДНДЕКЦ МВС України у 2017 році закупило дві системи багатофункціонального дослідження об’єктів балістичних експертиз Balscan на загальну суму 8,2 мільйони гривень.
Слід зазначити, що мікроскопи Leica DVM6 є звичайними цифровими мікроскопами, Leika FS C – порівняльними оптичними мікроскопами схожими на VisionX. Системи Balscan також мають ординарну оптику з цифровою камерою.
Функціонування усього вищезазначеного обладнання базується на традиційному методі мікроскопії судово-балістичної ідентифікації вогнепальної зброї. Тобто це є ті самі “дідівські” мікроскопи, удосконалені потужною оптикою та цифровими технологіями.
Оптичні мікроскопи дозволяють розглядати деталі поверхні розміром до 2 нанометрів. Максимальна ж роздільна здатність вищезгаданого Leica DVM6 становить 250 нанометрів.
З початку ХХІ століття на Заході криміналісти почали використовувати метод інтерферометрії в дослідженнях зброї та слідів її використання.
Інтерферометр – це оптичний прилад, що розділяє промінь світла, який виходить з одного джерела (лазер або LED), а потім з’єднує їх для створення інтерференційної картини. Об’єднану картину аналізують для визначення різниці в шляхах двох раніше розділених променів.
Інтерферометри дозволяють досліджувати деталі поверхні розміром до 0,1 нанометра. Тобто точність методу інтерферометрії може перевищувати точність методу мікроскопії щонайменше у 20 разів.
А це означає, що ймовірність розкриття злочину та притягнення до кримінальної відповідальності винуватця є у 20 разів вищою.
Також важливо, що вартість інтерферометра майже аналогічна вартості звичайних мікроскопів. До прикладу, профілометр-інтерферометр Bruker Contour GT‐K з роздільною здатністю 0,1 нанометр вартує приблизно 3,9 мільйони гривень. А система Leica DCM8 з функцією інтерферометрії та мікроскопії з такою ж роздільною здатністю – до 5,2 мільйони гривень.
Тобто у 2017 році держава придбала за ціною понад 60 мільйонів гривень 18 мікроскопів, жоден з яких не має сучасного інтерференційної опції. Відтак, нам довелося стати свідками як мінімум нераціонального використання бюджетних коштів.
Криваві розстріли 20 лютого 2014 року й надалі розслідуються, у кримінальному провадженні й надалі проводяться балістичні експертизи. Велика кількість вилучених з місця події куль внаслідок проходження перешкод після вистрілу зазнали значних руйнувань.
Також для розстрілу протестувальників працівники правоохоронних органів використовували експансивні кулі – боєприпаси, у головній частині яких є виїмка, завдяки чому, потрапляючи в ціль, куля “розкривається” і завдає значних пошкоджень м’яким тканинам.
Експансивні кулі значно деформуються після потрапляння в об’єкт. Відтак, вони містять дуже обмежений обсяг слідової інформації, а наявні в українських експертних установах технічні потужності не дозволяють здійснити їх належну ідентифікацію.
Тому для дослідження таких куль державним експертним установам необхідно використовувати інші новітні методи, а саме – метод оптичної інтерферометрії.
На початку 2018 року члени родин героїв Небесної Сотні та їхні адвокати знову звернулися до президента та прем’єра з проханням надати сприяння закупівлі оптичного профілометра (оптичного 3D мікроскопа), робота якого базується на методі інтерферометрії.
У зверненні наголошувалося саме на інтерференційному мікроскопі-профілометрі; для прикладу було названо профілометр-інтерферометр Bruker Contour GT‐K.
У відповідь отримано листа за підписом тимчасового виконувача обов’язків державного секретаря МВС України С.М. Шевніна про те, що всі наявні в підрозділах Експертної служби МВС мікроскопи – Projectina VisionX, Leica DVM6, Leika FS C, Balscan – мають функцію оптичного профілометра, і прохання наше є необґрунтованим, бо дослідницьке та вимірювальне устаткування, що використовується в підрозділах Експертної служби МВС, вже застосовується для побудови профілограм слідів зброї.
Тобто ми просимо придбати профілометри, які працюють згідно з методом інтерферометрії, а МВС відповідає, що в них уже є профілометри, які працюють згідно з методом мікроскопії, а не інтерферометрії.
Майже як в анекдоті:
– Изя, Вы играете на скрипке?
– Увы, нет.
– А брат ваш, Лева?
– Да!
– Что – да?
– Тоже нет.
Міністерство внутрішніх справ зробило вигляд, що не розуміє різниці між профілометром-інтерферометром та профілометром-мікроскопом.
Відсутність у наявних в експертних установах мікроскопів інтерферометрії підтверджується їхньою специфікацією, що розміщена на сайтах розробників.
Також автор статті звернувся до виробників з проханням надати інформацію про наявність цієї функції, на що, зрозуміло, було отримано відповіді компаній “Integrated Medical Group” та “ALT Ukraine” про її відсутність.
Таки насправді – головною проблемою України є не лише корупція, а й професійна деградація.
А чесну відповідь на запитання “Хто вбив Небесну Сотню?” зможуть дати лише непідкупні, професійні слідчі, прокурори та судді. Які отримуватимуть підтримку непідкупної та освіченої української громади.
Маркіян Галабала, кандидат юридичних наук, адвокат родин героїв Небесної Сотні
Спеціально для УП
