У підкилимовій боротьбі переміг “луганський”
04.05.2018
Черговий “варяг”, що тридцять років “вростав” у луганську землю, – вчорашній керівник ГУ Нацполіції в Луганській області Сергій Коміссаров – відтепер очолив ГУ Нацполіції в Запорізькій. Нового поліцейського керівника представив увечері 3 травня голова Нацполіції Сергій Князєв, що спеціально задля цього прибув у Запоріжжя.
Кадрові перегони проходили під дуже товстим килимом, і лише зрідка проривалися назовні у плітках та FB-постах. Запоріжцям ніхто офіційно не повідомляв про претензії до тепер вже колишнього очільника ГУНП Олега Золотоноші, як ніхто не повідомляв і про його перевод чи звільнення. Це було зроблено під час представлення Коміссарова.
Дніпровець Золотоноша керував ГУ Нацполіції в Запорізькій області майже півтора року, з січня 2017-го. Якщо за підсумками перших місяців його роботи область лишалася у найбільш криміногенних, то з часом ситуація почала вирівнюватися. Якихось особливо великих скандалів за Золотоношею у запорізькій період не було.
Щоправда, вважалося, що 37-річний шеф запорізької поліції не проти поміняти Запоріжжя на столицю, адже крісло голови ГУ НП в Запорізькій області для амбітного Золотоноші – лише кар’єрна сходинка на цьому шляху. З початку квітня ходили чутки, що мрія поліцейського керівника ось-ось здійсниться.
Натомість 20 квітня Золотоноша повідомив, що керівництво Нацполіції наполегливо радить йому залишити Запорізьку область, але він не згоден. “Сьогодні прийняв рішення – відмовитися від пропозицій, що мені поступають. Я залишаюся і працюю далі, в тих умовах, які є. Є ще багато незакінчених справ. Розуміючи, що викликаю гнів в певних колах, але по-іншому не можу та й не хочу. І питання не в посаді, питання в тому, як це робиться: “Ти піди і будеш в команді”, – писав Золотоноша 20 квітня, не повідомляючи, хто саме з керівництва Нацполіції його шантажує.
На захист керівника встав губернатор області Костянтин Бриль, хоча Запоріжжям ширилися плітки про певні непорозуміння між ним і Золотоношею. Потім на підтримку головного поліціянта виступила Запорізька облрада, депутати якої ухвалили відповідне звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Щоправда, склалося певне враження, що захищали вони не стільки Золотоношу, скільки область від приходу небажаного нового очільника. А саме в цей час заговорили про те, що це може бути Коміссаров. Тож, очевидно, схватка “бульдогів під килимом” була серйозною: не завжди керівництво області готове ось так сходу псувати стосунки з очікуваним керівником поліції.
Так чи інакше, напередодні Першотравня з’явилася інформація, що Золотоноша вибув у Київ і звідти у Запоріжжя не повернеться, а на його місце дійсно прийде Коміссаров, якого мають представити колективу і журналістам 2 травня. Джерела у Сіверськодонецьку, де розташоване ГУ Нацполіції в Луганській області, того ж дня підтвердили: Коміссаров уже в Запоріжжі. Інтрига розв’язалася лише ввечері 3 травня. Хто і навіщо влаштував ці кадрові перегони для прифронтового Запоріжжя на травневі свята, коли тут можна очікувати різного роду провокацій, достеменно невідомо. Як невідомо, хто пролобіював кандидатуру Коміссарова, якого до війни навряд чи можна було спокусити якоюсь Запорізькою областю, адже на малій батьківщині усе було “схоплено”.
Сергій Коміссаров
Коміссарову 53 роки. Усе його життя і кар’єра пов’язані з Луганською областю. За її межами він ніколи не працював. Починав з роботи оперуповноваженим патрульної служби в нині окупованому луганському Першотравенську. Власне, оперативного досвіду у Коміссарова обмаль. Зате він понад 10 років віддав найкорумпованішому поліцейському підрозділу – ДАЇ. Зокрема, очолював Державтоінспекцію Луганської області, доріс до заступника керівника обласного УМВД. Вважався людиною ще одного вихідця з Луганщини Анатолія Науменка, який у “бандитські 1990-ті” очолював там карний розшук, а потім двічі – луганське Управління МВС. Вдруге – вже за часів “русской весни”. Подейкують, до призначення Науменка схавально поставилася луганська металобрухтово-вугільна мафія. Саме ці потоки Науменко начебто контролював, а виконавцями нібито були співробітники ДАЇ. Ці плітки супроводжували Науменко й на посадах в інших областях, сам поліцейський генерал подібні оборудки заперечував.
Так чи інакше, але після призначення у квітні 2014 року Науменка на посаду очільника УМВС в Луганській області, він залишив Комісарова в якості свого заступника. На посаді Коміссаров протримався до жовтня того ж року, коли потрапив під люстрацію та був звільнений. Але дуже швидко повернувся – спочатку на посаду заступника голови УМВС, де працював під керівництвом Юрія Покиньбороди. Той пізніше казав, що Коміссаров був єдиними, кого він взяв до себе зі старої команди, і дуже про це пошкодував. Брав участь в АТО, навіть в серпні 2015 року потрапив у засідку разом із бійцями поліцейського батальйону “Луганськ-1”, але всі щасливо вибралися. У травні 2016 року, після уходу Покиньбороди, Коміссаров посів його місце з поміткою “виконуючий обов’язки”. Пояснював, що 2014 року був люстрований помилково.
Анатолій Науменко
Сіверськодонецьких активістів ці пояснення не влаштовували. Вони обурилися та вимагали відставки Коміссарова та повернення Покиньбороди. Але до сьогодні – марно. При цьому співробітники ГУ Нацполіції в Луганській області відгукаються про Коміссарова переважно схвально.
За часів роботи на Луганщині, навіть на керівних посадах, Коміссаров був геть не публічною фігурою. Зі ЗМІ переважно спілкувалися його підлеглі. Як кажуть у приватних розмовах луганські журналісти, “Комісаров – то не про славу, то про гроші”.
Новий очільник ГУНП в Запорізькій області, згідно з декларацією, людина дійсно не бідна. Але не настільки, як пліткують. За 2017 рік Коміссаров задекларував 606,2 тис. гривень зарплати, 23,5 тис. гривень доходу від викладацької діяльності у СНУ ім. Володимира Даля, 2,9 тис. гривень – від передачі в оренду земельної ділянки, 1,2 тис. гривень разової грошової виплати, 77 тис. гривень доходу від відчуження нерухомого майна. На рахунку у “Приватбанку” має 496,4 тис. гривень, в “Ощадбанку” – 128,5 тис. гривень, готівкою $18 тис. Також Коміссаров задекларував земельну ділянку у селищі Ботієве Запорізької області та земельні ділянки з 50% власності у Попаснянському районі на Луганщині площею 55,6 тис. квадратних метрів, 2,7 тис. квадратних метрів і 5,6 тис. квадратних метрів. З 2015 року користувався квартирою у Сіверськодонецьку площею 42,8 квадратних метра.
Дружина Коміссарова – Ольга – з 2007 року володіє земельною ділянкою в Криму площею 599 квадратних метри, земельною ділянкою в Луганську площею 800 квадратних метрів, а також нежитловим приміщенням з 2005 року та з 2016 року – квартирою площею 36,2 квадратного метра в Первомайську на Луганщині. Крім того, Ольга є орендарем земельної ділянки у Дніпрі площею 216 квадратних метри. В її ж власності – недобудований житловий будинок у Дніпрі та з 2016 року – автомобіль Land Rover 2012 року випуску. Ольга у 2017 році отримала дохід від відчуження нерухомого майна у сумі 470 тис. гривень, має готівкою $39 тис. і 130 тис. гривень. Син Коміссарова Даніл задекларував квартиру в Луганську, 20,9 тис. гривень процентів від “Ощадбанку”, 211,4 тис. гривень на рахунку в “Ощадбанку”.
Адекватний пояснень, чому саме Коміссаров очолюватиме запорізьку поліцію, не пролунало. На поверхні лежать лише два варіанти: або дуже хотілося прибрати Золотоношу з Запоріжжя, або дуже хотілося прибрати Комісарова з Луганщини (на його місце вже є кандидат). Яка з них відповідає дійсності, сподіваємося дізнатися згодом.
Олеся Нєделіна
