У Хмельницкому за розстріл людей почали судити екс-голову місцевого СБУ

19.08.2019

16 серпня, у Хмельницькому з другої спроби відбулося підготовче засідання у справі Віктора Крайтора – екс-начальника СБУ Хмельницької області. Його обвинувачують у вбивстві з необережності, заподіянню тяжких тілесних ушкоджень, перевищенні службових повноважень.

Мова йде про події 19 лютого 2014 року. Тоді люди зібралися під Хмельницьким СБУ, щоби не допустити виїзду спецпідрозділу СБУ “Альфа” для розгону протестувальників на Майдані Незалежності в Києві. По протестувальниках відкрили вогонь з кулемета, двоє загинули (літня жінка та хлопець 22 років), ще десять людей отримали поранення. Слідство встановило, що постріли, внаслідок яких загинули люди, здійснювались саме з приміщення управління СБУ. Крайтора обвинувачують в тому, що саме він відповідав за надання наказу відкрити вогонь, в результаті якого загинули люди. Крайтор публічно взяв на себе відповідальність за дії своїх підлеглих.

“Нами встановлено, що Віктор Крайтор віддав наказ на здійснення пострілу, наслідком якого були тілесні ушкодження людям і загибель людей, – пояснює прокурор у справі Максим Крим. – Крайтор віддав наказ на застосування зброї всупереч вимогам керівних документів, це призвело до тяжких наслідків”.

Потерпілі вважають, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК. Представник потерпілих Євгенія Закревська подала клопотання про повернення обвинувального акту, проте суд відмовив в цьому.

“Дії Крайтора кваліфіковано не в повному обсязі. Не надано оцінку тяжкості наслідків злочину, не враховано завдану шкоду. Суддя Антонюк пояснив, що відмова в задоволенні клопотання не позбавляє в подальшому прокурора можливості змінити обвинувачення при наявності передбачених законом підстав”, – пояснила адвокат.

Перше засідання по справі спробували провести 6 серпня, але відклали у зв’язку з неможливістю потерпілого Топольницького забезпечити собі адвоката. Сьогодні його інтереси представила Євгенія Закревська.

Сам Віктор Крайтор під час слідства знаходиться на свободі. У грудні 2018 року Подільський суд в особі судді В. Гребенюка ухвалив таке рішення, обвинувачений отримав особисте зобов’язання вчасно з’являтись на засідання.

Як поновили розслідування

З кінця 2018 року досудове розслідування справи почало здійснювати ДБР. Обвинувачення в суді представляє група прокурорів у складі військових прокурорів Романа Циба, Максима Крима та Руслана Кравченка (перших заступників військового прокурора Центрального регіону України). В групу входила прокурор Управління спецрозслідувань ГПУ Юлія Малашич, проте, з її слів, вона не підтримує обвинувачення на даний момент.

З чим були пов’язані зміни?

Слід згадати, що саме військова прокуратура у 2016-му році закрила провадження проти Віктора Крайтора.

Потерпілі почали скаржитись на затягування справи. Нею зайнявся Департамент спеціальних розслідувань ГПУ (тепер – Управління спецрозслідувань) під керівництвом Сергія Горбатюка, а у 2017 році прокуратура поновила розслідування проти Крайтора.

У 2017-му голова управління спеціальних розслідувань (на той момент – голова Департаменту спеціальних розслідувань) Сергій Горбатюк, розповів, що за час перебування справи у військовій прокуратурі зникли дві кулі, які були прямими доказами того, хто саме був причетний до вбивства людей. Одну з них все ж потім знайшли. “Після того, як нам передали справу, ми виявили відсутність двох куль, написали листа. Через півроку кулю знайшли і передали нам. Куля чітко вказує на того, хто стріляв”, – уточнює він.

Слідством було встановлено особу, яка здійснювала постріли – це був співробітник СБУ Віталій Тарадай, який на момент судового розслідування нібито перебував в ООС. Суд відпустив Тарадая на поруки. На думку прокурорів, він переховувався від слідства.

Що відбулося в ГПУ

У 2018-му році старший групи прокурорів у справі Юлія Малашич повідомила про підозру Віталію Тарадаю.

“За результатами слідства було повідомлено про підозру одному з оперативних співробітників “Альфи”. В подальшому планувалась низка процесуальних дій, в тому числі, повідомлення про підозру начальнику Хмельницького СБУ Віктору Крайтору”, – розповідає вона.

Віктор Крайтор

На повідомлення про оголошення підозри співробітнику СБУ одразу зреагували в СБУ. “Управління спеціальних розслідувань департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, на нашу думку, необґрунтовано звинувачує співробітника Служби у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 121, ст. 128 КК України… Глава Служби безпеки України Василь Грицак обговорив ситуацію з Генеральним прокурором України, і Юрій Луценко пообіцяв максимально об’єктивно розібратися в цій ситуації”, – повідомила тоді речник СБУ Олена Гітлянська.

“Незважаючи на те, що в розпорядженні Управління СБУ в Хмельницькій області немає зброї калібру, з якого було вбито мирних протестувальників, Управління передало на експертизу в Генпрокуратуру всю зброю, яка була в підрозділі на озброєнні в той час”, – додала вона.

Невдовзі у генпрокурора Юрія Луценка за його ініціативою відбулася нарада за участі в тому числі представників відділу процесуального керівництва Олексія Донського (повну назву скорочено) ГПУ, та заступника генерального прокурора Анжели Стрижевської.

“Скоріше за все, генпрокурору не подобалась наша активність у відношенні Крайтора та Тарадая, як і наші процесуальні дії”, – говорить керівник відділу процесуального керівництва (відділ прокурорів, що забезпечує підтримання обвинувачення у справах Майдану) Олексій Донський. 

“Ми наполягали, щоби старшими групи був прокурор відділу процесуального керівництва ГПУ, – розповідає Олексій Донський. – Від старшого групи багато залежить у прийнятті процесуальних рішень у справі, у спрямуванні розслідування. Незважаючи на наші вимоги – а це ми отримали докази, притягнули до кримінальної відповідальності – генпрокурор прийняв рішення призначити старшим групи прокурорів прокурора головної військової прокуратури. Чому? Скоріше за все, генпрокурору не подобалась наша активність у відношенні Крайтора, як і наші процесуальні дії”.

Далі розповідає прокурор ГПУ Юлія Малашич:

“Через місяць після повідомлення про підозру з урахуванням заяви прес-секретаря СБУ було змінено групу прокурорів. І у вказану групу мене було включено виключно як одного з прокурорів від тоді ще Департаменту спецрозслідувань, а загалом визначено групу військових прокурорів. На той час я була єдина, хто досконало знав матеріали кримінального провадження. Тому мені взагалі запропонували взяти участь…”

Юлія Малашич (праворуч), військові прокурори та секретар суда (за трибуною)

Зараз группою прокурорів керує прокурор Роман Циб, один з прокурорів головної військової прокуратури.

В кінці минулого року досудове розслідування замість УСР почало здійснювати ДБР.

Версія слідства

19 лютого 2014 року в СБУ Хмельницької області о другій годині ночі оголосили тривогу через ніби-то можливий штурм приміщення. Працівники управління отримали вогнепальну зброю для захисту приміщення. Однак, люди почали збиратися лише об 11 годині ранку на акцію протесту – для того, щоби не пустити Хмельницьку “Альфу” на розгін мітингувальників на Майдані Незалежності в Києві.

Серед протестувальників були жінки та діти, люди не були озброєні. Відбулася навіть спроба перемовин між групою людей та представником СБУ: люди вимагали розмови із керівником СБУ і обіцянку, що “Альфа” на Майдан не рушить.

Слідство акцентує, що люди не збиралися штурмувати будівлю і не мали зброї, проте вже на той момент всередині будівлі були озброєні люди.

“В якийсь момент один з чоловіків відірвав ручку від зачиненої двері. Але ніякої зброї в нього не було. Натомість по людях відкрили вогонь. Внаслідок цього загинули 72-річна Людмила Шеремет та 22-річний Дмитро Пагор. Ще десять отримали вогнепальні поранення.” 

Слідство встановило, що калібр куль, осердя яких було знайдено в тілах постраждалих, співпадає з калібром тих кулеметів, які були в арсеналі управління.

У справі за обвинуваченням Віктора Крайтора четверо потерпілих, провадження по Віталію Тарадаю виділено окремо.

***

Сьогодні суд призначив обвинувальний акт до розгляду у відкритому судовому засіданні, наступне відбудеться 27 серпня. На подальших засіданнях буде оголошено текст обвинувального акту, вирішено питання про порядок дослідження доказів.

Марія Лебедєва

Джерело