Толерантність 80 level, або чи злякались у ВККС погроз активістів?
27.03.2018
Через декілька годин після того, як члени ГРД виклали свої ультимативні вимоги про те, що вони хочуть собі нові повноваження та воліють працювати з новим складом ВККС, члени Комісії змушені були відреагувати на таку інформацію. Тож о 15.00 26 березня відбувся й брифінг голови ВККС Сергія Козьякова, а також членів ВККС Станіслава Щотки, Михайла Макарчука та Валентини Устименко.
Але спочатку нагадаємо, про що говорили вранці самі «доброчесні».
Основний лейтмотив їх виступу полягав в тому, що Громадська рада доброчесності повністю припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні суддів, щоб не легітимізувати його. Також члени ГРД заявили, що «оцінювання суддів, яке проводиться у рамках судової реформи, перетворилося у відверте окозамилювання та цинічну оману усього суспільства», а «Вища кваліфікаційна комісія суддів зробила все можливе для того, щоб реального очищення не відбулося».
На підтвердження своїх слів активісти навели такі твердження:
– графік співбесід перетворили на конвеєр – понад 5000 суддів планують оцінити за кілька місяців, в результаті співбесіди з суддями тривають подекуди не більше 6 хвилин;
– висновки ГРД були відкладені і просто не розглядались з посиланням на незаконні положення Регламенту ВККС («викинуті в смітник»);
– оцінювання легко зможуть пройти судді Майдану через те, що ВККС вирішила не брати до уваги їхні попередні рішення;
– деякі члени ВККС на своїх посадах самі вчиняли дії, які мали б стати підставою для звільнення, а тому мають очевидний конфлікт інтересів;
– процедури оцінювання є непрозорими – невідомо як голосують, які бали і за що виставляють кандидатам члени ВККС».
Що, однак, дивує, перші три аспекти є хоч і суперечливими, але все ж дотичними до питань доброчесності, однак останні два стосуються взагалі процедури роботи ВККС, що активісти не мають жодного права аналізувати чи критикувати.
При цьому в ГРД назвали умови, після виконання яких, вони згодні повернутися до співпраці з ВККС. Серед яких найголовнішими були наступні:
1. Запровадження реалістичного графіку оцінювання суддів.
2. Скасування положень, які дозволяють ігнорувати висновки ГРД та закривати очі на попередні рішення суддів Майдану і інші неправосудні рішення.
3. Надання представникам громадськості реальних повноважень з оцінки доброчесності суддів.
Відразу ж після такого ультиматуму з боку активістів серед суддів почалося жваве обговорення, а як саме відреагують у ВККС, адже й графік переробити фактично немає можливості, й нові повноваження ніяк не зробити без законодачих змін, та й скасовувати власне Положення члени ВККС вочевидь не збирались. Тим не менш, й Сергій Козьяков, й Станіслав Щотка своїми відповідями здивували як членів ГРД, так й самих суддів.
Здивували перш за все як відсутністю будь-яких проявів емоцій, так й підкреслено шанобливим ставленням до «колег та партнерів», як вони називали членів ГРД. Причому толерантність керівних осіб ВККС була настільки великою, що окремі глядачі почали перейматись, що це було: обережність чи слабкість, виваженість чи невпевненість. Напевне, відповідь на ці питання надасть вже найближчий час. Але на окремих тезах членів ВККС все ж краще зупинитись більш детально.
По-перше, Станіслав Щотка рішуче заявив, що ВККС потребує підтримки з боку ГРД. Натомість з маніпуляціями треба бути більш обережними, оскільки кваліфоцінювання значно відрізняється від конкурсу до Верховного Суду. Адже якщо в другому випадку судді в разі «програшу» просто повертались на попереднє місце роботи, то у разі непроходження кваліфоцінювання суддя залишає свою посаду.
По-друге, у ВККС з розумінням поставилися до того, що члени ГРД так болісно «сприймають» нові регламентні положення щодо них. Тому було зазначене наступне: хоча від Громадської ради доброчесності й надійшли матеріали з назвою «Висновок», які не відповідають підпункту 4.10.1 Регламенту (подано з порушенням встановленого строку, тобто менше ніж за 10 робочих днів до дати співбесіди) та підпункту 4.10.3 Регламенту (не містять підписів усіх членів ГРД), але з огляду на перший досвід проведення оцінювання на відповідність займаній посаді, ВККСУ пропонує ГРД в строк 10 робочих днів усунути зазначені недоліки та привести надіслані матеріали у відповідність з нормами Регламенту ВККСУ.
Не погодились у ВККС і з твердженням щодо швидкоплинних співбесід, адже різні колегії працювали по-різному. Що ж стосується тих суддів, з якими спілкування тривало не більше 10 хвилин, то вони, по-перше, не мали негативних висновків з боку ГРД, а по-друге, у членів ВККС не було питань щодо їх професійної придатності до відправлення правосуддя (на підтвердження своїх слів журналістам був продемонстрований перший-ліпший примірник суддівського досьє з декількох сотень сторінок, які члени Комісії вивчають перед проведенням співбесіди). Натомість, оцінювання суддів щодо яких відкриті дисциплінарні справи – зупинені.
В свою чергу Сергій Козьяков пояснив відсутність трансляцій співбесід в ЮТУБ виключно технічними проблемами, й запевнив присутніх, що незабаром всі співбесіди можна буде переглянути в інтернеті, тобто принцип прозорості кваліфоцінювання ніхто й не збирався відміняти.
Не зрозуміли члени ВККС й натяків активістів з приводу «технічного» блокування діяльності ГРД. Адже ніхто не каже, що підписи мають проставляти члени Ради власноруч, це може бути й електронний підпис. Разом з тим у ВККС мають бути певними того, що такий розгляд членами ГРД відбувався насправді. А то інколи члени ГРД надсилають свої висновки навіть не зазначаючи прізвище того судді, щодо якого такий висновок складений. “Ми б хотіли від наших колег трохи… Ми раніше просили їх, і для цього змінили регламент, щоб упорядкувати роботу, висновки, підписані членами Громадської ради, щоб ми розуміли, хто засідав з того чи іншого приводу, які приймали рішення”, – підкреслив Станіслав Щотка. Тож зміни до положення про кваліфоцінювання в частині діяльності ГРД носили радше формальний, аніж змістовний характер. «Нам ця інформація потрібна і цінна як джерело інформації. Нічого на смітник ми не викидали», – пояснив пан Щотка.
Не погодилися у ВККС і з таким порівнянням як «конвеєр». По-перше, аби залишитись на посаді, суддя має набрати мінімум 670 балів з 1000 можливих, а по-друге, 21 суддя вже не пройшли оцінювання, що свідчить про те, що відбір таки відбувається.
Іншими словами, хто хоче працювати разом – шукає можливість, а хто не хоче – шукає причини.
І саме цей вислів міг би наводити на думку, що члени ВККС рішуче були налаштовані на те, аби ультиматум активістів не мав ніяких наслідків, але окремі вислови Сергія Козьякова та Станіслава Щотки все ж викликають занепокоєння.
Так, Сергій Козьяков пообіцяв, що активістам слід дочекатись перших висновків щодо так званих суддів Майдану із певним натяком, що на активістів (чи, може, на суддів?) чекатимуть сюрпризи. Також не зважаючи на те, що більшість ЗМІ вже сьогодні вийшли із заголовками, що у ВККС готові оцінювати етичність й доброчесність без допомоги ГРД, насправді й Станіслав Щотка, й Сергій Козьяков весь час наголошували на тому, що «готові до конструктивного спілкування» з чинним складом ГРД й будуть аналізувати навіть ту інформацію, яка буде направлена й без дотримання вимог Положення. “Ми б хотіли, щоб ті документи, які надає наша партнерська організація, Громадська рада доброчесності, щоб вони витримували критику, оскільки стають частиною суддівського досьє. Треба, щоб вони нам допомагали, а не були предметом, через який комісія спотикатиметься”, – зазначив Станіслав Щотка. У майбутньому кваліфікаційна комісія готова завжди звертатися за допомогою до Ради.
Ось саме цю «поблажливість» окремі відчайдухи зі стану суддів й поспішили назвати слабкістю ВККС чи то пак, ситуацією, за якої у ВККС просто злякались погроз від активістів. Але насправді це не так, бо за словами голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова, самоусунення Громадської ради доброчесності від оцінки суддів жодним чином не вплине на подальшу роботу та легітимність рішень ВККС.
Врешті-решт дуже влучно розставив усі крапки над «і» Станіслав Щотка: “Взагалі, це ви частина нашої процедури. Не ми частина вашої. Тому ми і встановлюємо правила. Ми нічого принизливого і неконструктивного вам не встановлювали. Тому і остаточне рішення за нами”.
Іван Правдін
