Цього разу загострення сталося не в дуеті НАБУ-САП, а ДБР-військова прокуратура.
У четвер голову ДБР Романа Трубу несподівано викликали на допит до військової прокуратури у справі про тіндер-скандал з чоловіком заступниці голови ДБР Олександром Варченком.
Але головне – навіть не у факті виклику на допит, а в тому, що очільника ДБР викликали як … потерпілого. Адже на початках скандалу його називали якщо не замовником скандалу, то головним зацікавленим.
Так що ж змінилось у скандальній справі за 4 місяці, допоки українці стежили за президентською кампанією?
7 листопада минулого року український простір Facebook накрив секс-скандал. Нікому не відома 19-річна студентка КПІ Наталя Бурейко розповіла, що її з погрозами домагається заступник начальника відділу Департаменту захисту економіки НПУ Олександр Варченко. Він же чоловік заступниці голови ДБР.
За кілька годин пост дівчини вже розлітався по мережі зі швидкістю вірусного ролика, а в коментарях їй писали про підтримку особи з геоданими у Бразилії.
8 листопада працівник МВС Варченко видав пост, що ніякої дівчини він не знає, а його акаунт у додатку для знайомств зламали. І звідти вже відправили невідомій дівчині листа про те, що з нею хоче познайомитися чоловік зі статусом. А коли вона відмовилась від залицянь, – їй стали надходити погрози і сюрприз у вигляді коробки з відрубаними курячими лапами.
Через день Наталя Борейко спершу сфотографувалась біля прокуратури з заявою про злочин, а потім різко змінила показання і зізналась, що її найняли спеціально для дискредитації Варченка.
Оскільки йшлося про працівника МВС, то кіберполіція спрацювала на диво швидко, і вже за день встановила, хто зламав акаунт Варченка.
29 листопада після всіх судів у цій справі затримали політтехнолога Володимира Петрова та його колегу Олександра Барабошка. Останній став відомий як Крус-Крус, що першим запустив олайн-трансляцію за Майдану у 2013, а потім своєю співпрацею з депутатами БПП на виборах в Одесі та Чернігові.
Затриманим політтехнологам інкримінували ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 163, ч. 2 ст. 163, ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 343 КК України. Це – порушення таємниці листування, телефонних розмов, вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків. І завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, що сумарно могло потягнути років на 7.
Втім Петрова та Барабошка вже через день випустили під заставу.
При цьому у версії деяких правоохоронців сталося не без втручання з боку влади. Щоправда, офіційно таку версію ніхто не підтвердив.
От тільки через місяць Петров став кандидатом у президенти України, а в окремих окружних виборчих комісіях його представниками опинились люди, що раніше представляли БПП, або й взагалі були членами партії БПП “Солідарність”. Крім того, перед першим туром виборів штаби Юлії Тимошенко та Володимира Зеленського оскаржили результати розподілу керівних квот в ОВК на користь Петра Порошенка, Юлії Литвиненко та Володимира Петрова. Втім і вони не стали вголос називати Петрова технічним кандидатом Порошенка.
Щодо Барабошка, то він, будучи останніми місяцями невиїзним, уважно стежив за кількістю бабусь на мітингах “Батьківщини”, як буревій перевертає білборди кандидатки , збирав методички для агітаторів Тимошенко, купував квитки по 200 гривень на її з’їзд, а також займався тим, що звично політтехнологи називають “мінусуванням” кандидата.
Втім, в одному його погляди суттєво розійшлися з пропрезидентськими – він хвалив розслідування команди Бігуса по Укроборонпрому і чекав, коли ж до журналістів прийдуть військові прокурори – з’ясувати, хто їм злив інформацію. В пам’яті блогера лишилося, як його поклали обличчям у підлогу і силою дістали доступ до гаджетів.
26 грудня Барабошко дав свідчення в ДБР про неправомірні дії працівників військової прокуратури під час затримання. І там за цим фактом відкрили кримінальне провадження.
Так утворилася чергова засічка у тіньовій війні Романа Труби та Анатолія Матіоса.
Як відомо, головний військовий прокурор Матіос був одним з головним претендентів на те, щоб очолити Державне бюро розслідувань, але в силу складності його характера і домовленостей у владі цю посаду отримав Роман Труба.
У принципі давно не секрет, що його запропонували Сергій Пашинський і Олександр Турчинов.
Але посада директора ДБР була настільки вагомою, що його прихильність спробували здобути інші люди.
За якийсь час родина Труби стала отримувати погрози, нібито від помічника Пашинського, якого в офісі депутата ніколи і не бачили. Але це донесли голові ДБР і той образився на голову комітету з нацбезпеки.
А 27 серпня він відмовився призначати рекомендованих комісією 27 кандидатів на керівні посади в ДБР. Слід зауважити, що ці посади вже були квотно розподілені між представниками БПП і НФ. І його демарш сприйняли як зрив домовленостей обидві частини коаліції.
Після цього “ексцесу виконавця” голову ДБР стали “виховувати” чутками, що його звільнять на початку листопада. В нагоді став позов Юрія Македона, який теж претендував на посаду голови ДБР.
Паралельно поширювали чутки, що Трубу замінить Ольга Варченко, таким чином стравлюючи двох керівників ДБР.
І ось, за дивним збігом обставин, на початку листопада, саме в цей момент голова ДБР Труба взяв відпустку, а його заступниця за один день поновила процедуру призначення регіональних керівників ДБР, стався тіндер-скандал з чоловіком Варченко.
Після затримання Петрова і Барабошка головною була версія, що тіндер-скандал був організований на замовлення депутатів Олександра Третьякова та Гліба Загорія, які намагалися стати своєрідними “промоутерами” голови ДБР Романа Труби.
В оточенні самого голови ДБР була інша версія – що його цим тіндер-скандалом намагались якраз послабити, і що це була ледь не спецоперація Анатолія Матіоса.
Після затримання Петрова і його компанії ДБР таки запрацювало – майже всі забраковані Трубою регіональні керівники були призначені, крім 4, до яких були найбільші претензії комісії. Голова ДБР лишився на посаді.
Тим часом за 5 місяців слідство завершило свої дії щодо співробітників УДО та СБУ, які передавали дані політтехнологам.
І ось – 27 березня Труба отримав листа від військової прокуратури, що його кличуть на допит як потерпілого.
Щоб стати потерпілим, голова ДБР мав би або сам звернутись з заявою про злочин проти нього, або з заявою про залучення до існуючого провадження як потерпілого. Він ні того, ні іншого не робив.
Але в інтерв’ю “Цензору” він сказав про погрози, які отримала дружина через його дії.
Ще у вересні суддя Шевченківського районного суду міста Львова Олександра Баєва, яка є дружиною директора Державного бюро розслідувань Романа Труби, звернулася до Вищої ради юстиції та до Генерального прокурора з повідомленням про втручання в її діяльність як судді.
“Баєва О.І. повідомила, що 7 вересня 2018 року на її мобільний телефон у мобільному додатку Viber почали надходити текстові повідомлення з погрозами і вимогами вплинути на її чоловіка з метою здійснення ним певних дій, пов’язаних з його професійною діяльністю, а саме, призначити осіб на відповідні посади”, – було сказано в повідомленні ВРЮ.
“Так яка би була реакція, якби дружині директора ФБР, яка живе з двома малолітніми дітьми, дзвонили протягом дня, погрожували. Дзвонили вночі… Я думаю, люди встановлені були б за день чи за два і відповідно притягнуті до відповідальності, – сказав Труба тиждень тому в інтерв’ю “Цензору”.
Після цього його дружина отримала лист-запрошення до військової прокуратури, де її просили дати свідчення щодо погроз. А також пропонували ознайомитись із матеріалами слідства щодо ймовірних авторів погроз.
Баєва зі зверненням ознайомилась, але свідчення давати відмовилась.
А вже 4 квітня на допит покликали самого Трубу. Прийшли адвокати, але не він.
За нормами українського права, якщо голова ДБР отримає в цій справі статус потерпілого, він і його відомство не зможе вести справу за заявою Барабошка. Отже, втратить зброю у протистоянні з Матіосом.
Втім у ВП обіцяють у разі відмови родини Труби співпрацювати зі слідством, повідомити матеріали ЗМІ.
Тетяна Ніколаєнко, “Цензор.НЕТ”
