“Сито міжнародників”: як міжнародні експерти відсіюють недоброчесних суддів

24.01.2019

Участь міжнародних експертів у відборі суддів до Вищого антикорупційного суду України дає результат. Кандидати, які не можуть пояснити походження своїх статків, вибувають з конкурсу. Чому цього не відбувалося раніше?

Те, що за останні чотири роки не вдавалося зробити українським активістам для очищення суддівської системи від корупціонерів, нині вдається Громадській раді міжнародних експертів (далі – Раді експертів) на конкурсному відборі суддів до Вищого антикорупційного суду України(ВАСУ). Міжнародні експерти лише три дні проводять співбесіди з кандидатами до ВАСУ – і кожного дня з конкурсу “вилітають” майже всі конкурсанти, які не змогли довести легальність походження своїх статків. Із 49 кандидатів, щодо доброчесності яких в експертів були сумніви, 23 вже остаточно вибули з конкурсу.

Реальний вплив

Присутності міжнародних експертів у конкурсних відборах суддів до ключових судів України довгий час опиралися українські політики. Поява Ради експертів для відбору суддів ВАСУ стала можливою лише під тиском міжнародних донорів. Ті пригрозили Україні припинити фінансову допомогу, якщо конкурс буде закритим та упередженим. Завдяки тискові ззовні вдалося законодавчо прописати реальні повноваження представників Ради експертів для відсіювання недоброчесних та непрофесійних суддів.

Тепер Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) доводиться прислухатись до думки британської прокурорки у відставці Лорни Харріс, судді Верховного суду Литви Аурелійуса Гутаускаса, екс-заступника державного прокурора Данії Флемінга Денкера, судді з Канади Теда Зажечни, екс-судді Європейського суду з прав людини Мір’яни Лазарової Трайковської та судді апеляційного суду Великобританії у відставці Сера Ентоні Хупера.

“Це спрацювало. Громадська рада міжнародних експертів може реально впливати на кінцеве рішення ВККСУ. Нам же таких повноважень депутати не дали. Ми можемо лише радити”, – пояснює Роман Маселко, член Громадської раді доброчесності, куди входять українські експерти. Вже чотири роки він разом з іншими громадськими активістами збирає досьє про недоброчесність суддів, їхні незадекларовані статки та приховану від декларування нерухомість. Утім, ВККСУ мало бере до уваги цю інформацію, оскільки Рада доброчесності за законом має лише дорадчу функцію.

Старі досьє стають у нагоді

Незадекларовані доходи та майно конкурсантів найбільше цікавлять іноземних “екзаменаторів”. Вони поки не коментують свою роботу в Україні, але ретельно вчитуються у досьє кандидатів, які підготували для них співробітники спеціально створеного українського бюро. Там працюють і колишні члени Ради доброчесності. Раніше зібрана українськими експертами інформація про недоброчесних суддів, яку проігнорувала ВККСУ, тепер стає у нагоді міжнародним експертам, зазначають джерела DW.

“Ми боролися за те, щоб у міжнародних експертів, на відміну від Ради доброчесності, було реальне право голосу у відборі кандидатів. І цей механізм діє. Кандидати з непоясненим майном вибувають”, – каже експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська, яка слідкує за перебігом конкурсу до ВАСУ. Вона констатує, що міжнародні експерти не сприймають смішні та фантасмагоричні пояснення про будинки та автомобілі, які подарували кандидатам бабусі-пенсіонерки. А членам ВККСУ, за її словами, доводиться з цим погоджуватись та виключати таких кандидатів з конкурсу.

Судді Майдану

Здебільшого кандидати, які приховали своє майно, були помічені у гучних справах, пов’язаних із Революції гідності у 2013-2014 роках. Більшість цих суддів припинила участь у конкурсі. Зокрема вибула суддя Шевченківського районного суду Києва Оксана Голуб, яка брала участь у “справах Майдану”– позбавляла активістів права керування транспортним засобом. Окрім цього, суддя Голуб повернула обвинувальний акт щодо екс-нардепа Миколи Мартиненка, який підозрюється у розкраданні державних коштів.

Також більше не бере участі в конкурсу екс-суддя Вищого адміністративного суду Анатолій Загородній, який, за даними опублікованого антикорупційними активістами досьє, покривав суддів, котрі ухвалили свавільні рішення під час Революції гідності. Ще у цьому списку суддя Святошинського районного суду Києва Тарас Заєць, який під час Майдану обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо учасника протесту, а також, за даними активістів, виносив сумнівні рішення, які перешкоджали роботі НАБУ.

Громадська організація “Родина героїв Небесної сотні”, яка протягом п’яти років домагалася звільнення цих суддів, навіть оприлюднила заяву з подякою міжнародним експертам. “Це знову дає нам надію на відновлення справедливості та формування суду, до якого буде довіра. Дуже просимо продовжувати у тому ж дусі”, – говориться в заяві.

Останнє засідання Ради експертів заплановане на 28 січня. Усі кандидати, які пройдуть через “сито міжнародників”, продовжать участь у конкурсному відборі разом із 64 кандидатами, щодо яких у міжнародних експертів не виникло сумнівів та зауважень під час первинного оцінювання їхніх досьє.

Лілія Ржеутська