Система завдає удар у відповідь

29.03.2019

Сайт 24 каналу продовжує розповідати історії українських суддів, які постраждали від дій органів суддівського врядування.

Екс-голова Мелітопольського райсуду Запорізької області Віктор Фомін погоджував слідчі дії в корупційних розслідуваннях щодо топ-посадовців, і за це його на півроку фактично усунули від роботи. А суддя Галицького районного суду Львова Віталій Радченко дозволив НАБУ обшукати житло та місце роботи голови Окружного адмінсуду Києва, підозрюваного у незаконному збагаченні, за що отримав покарання від Вищої ради правосуддя (ВРП).

Цим текстом ми продовжуємо розповідати історії українських суддів, які постраждали від дій органів суддівського врядування (ОСВ) через власну незалежність, підтверджуючи те, що склад цих органів варто змінити.

50 відтінків “грубої недбалості”

25 травня 2017 року слідчий суддя Галицького районного суду Львова Віталій Радченко надав дозвіл детективам НАБУ обшукати робочий кабінет голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Детективи розслідували зазначення головою суду неправдивих відомостей в майновій декларації, а також його вірогідне незаконне збагачення. Вони вважали, що суддя Вовк зберігає у робочому кабінеті матеріальні цінності та документи, які можуть бути використані як докази в кримінальному розслідуванні. Наступного дня детективи провели обшук на підставі ухвали.

Пізніше, 6 червня 2017 року, до ВРП надійшла дисциплінарна скарга в.о. голови окружного адміністративного суду Києва Келеберди В.І., в якій той зазначав, що суддя Радченко істотно порушив норми процесуального права під час надання НАБУ дозволу на обшук. За результатами розгляду цієї скарги, 7 грудня 2017 року Перша дисциплінарна палата ВРП встановила, що суддя Радченко припустився грубої недбалості та притягнула його до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани. Доповідачкою у справі виступала нинішня суддя Верховного Суду Алла Лесько, яка отримала негативний висновок Громадської ради доброчесності (ГРД) в межах відповідного конкурсу.

На думку дисциплінарної палати, груба недбалість судді полягала у тому, що:

1) не перевірив та не з’ясовував правомірність здійснення досудового розслідування у Львові;
2) не навів чіткого переліку речей або документів, які давали б змогу ідентифікувати предмети обшуку;
3) не перевірив, чи є проведення обшуку у службовому приміщенні суду співмірним процесуальним заходом щодо розслідування;
4) не навів мотивів встановлення максимального строку дії ухвали.

Суддя Радченко оскаржив рішення дисциплінарної палати до пленарного складу ВРП, однак 15 березня 2018 року той залишив його без змін. Після цього суддя оскаржив рішення до Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС). 14 червня 2018 року ВП ВС скасувала рішення ВРП про притягнення Радченка до відповідальності та відправила його справу до ВРП на повторний розгляд.

1 листопада 2018 року, під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду, участь в якому брав і суддя Радченко, ВРП переглянула своє рішення щодо нього та застосувала попередження замість суворої догани. Цього було достатньо, аби заблокувати подальшу участь судді у конкурсі. Єдиний аргумент, який лишився у ВРП для притягнення судді до відповідальності після рішення ВП ВС – суддя не перевірив, чи є проведення обшуку робочого кабінету судді Вовка в приміщенні суду співмірним процесуальним заходом, враховуючи фактичний стан розслідування кримінального провадження. Суддя оскаржив і це рішення ВРП до ВП ВС, яка вже 28 березня 2019 року має оцінити законність стягнення у вигляді попередження за згаданою підставою.

Те, настільки швидко ВРП розглянула скаргу щодо судді Радченка (порівняйте з розглядом скарг, які подавала суддя Гольник, про яку ми писали у минулій статті) свідчить про те, що скарга в. о. голови Окружного адмінсуду Києва та покарання судді Радченка з якихось причин були для ВРП пріоритетнішим завданням, аніж захист судді-викривачки.

Заблокований Банковою

Cуддя Віктор Фомін, екс-голова Мелітопольського районного суду Запорізької області, 29 грудня 2017 року був відряджений на шість місяців до Солом’янського райсуду Києва, де він був слідчим суддею. Слідчі судді цього суду розглядають клопотання детективів НАБУ про надання дозволу на проведення слідчих дій та передачу майна в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Суддя Фомін неодноразово дозволяв детективам НАБУ проводити слідчі дії у розслідуваннях, що стосувались народних депутатів Олега Ляшка, Ігоря Мосійчука, Борислава Розенблата та заступника голови СБУ Павла Демчини. Зокрема, він арештовував майно сина міністра МВС Арсена Авакова, передавав в управління АРМА арештоване майно Одеського аеропорту.

3 липня 2018 року ВРП внесла президенту подання про продовження відрядження судді в межах річного строку, однак Петро Порошенко так і не видав відповідний указ. В той же час, іншим колегам судді Фоміна по суду, суддям Антиповій та Кратку, президент достатньо швидко продовжив відрядження.

Дочекавшись поки глава держави втратить повноваження видавати укази про переведення суддів, 22 жовтня 2018 року Адміністрація Президента повернула з цих причин подання ВРП про переведення судді Фоміна. Пізніше, 20 листопада 2018 року ВРП не продовжила йому строк відрядження до Солом’янського райсуду, бо нібито це негативно вплине на навантаження Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. Та й тому, що суддя все одно міг би перебувати у відрядженні не довше ніж до кінця грудня 2018 року.

Окрім того, у серпні суддя Фомін подав документи на конкурс до Вищого антикорупційного суду. Вже протягом наступних двох тижнів після цього на нього подали 6 дисциплінарних скарг до ВРП.

Також 31 серпня ВРП відкрила дисциплінарне провадження щодо судді за скаргою екс-директора Львівського бронетанкового заводу Романа Тимківа, підозрюваного в розтраті державного майна, приватне майно якого Фомін передав в управління АРМА. Розгляд скарги відбувся доволі швидко за мірками ВРП – вже 2 листопада 2018 року Перша дисциплінарна палата ВРП задовольнила її та оголосила судді догану. На думку Першої Дисциплінарної палати, суддя Фомін грубо порушив вимоги КПК України, оскільки передав в управління майно, яке не було арештоване та яке не визнавалось речовим доказом у справі.

Це рішення суддя Фомін оскаржив до пленарного складу ВРП, але та не скасувала його повністю, а лише замінила догану попередженням.

Незаконна бездіяльність президента по переведенню судді, а також доволі швидкий розгляд ВРП скарги щодо судді Фоміна свідчать про те, що він став для них “незручним” суддею. А тому останні блокували як його роботу в Солом’янському райсуді, так і потенційну можливість потрапити до Вищого антикорупційного суду в майбутньому.

Автор: Андрій Химчук, юрист Фундації DEJURE

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"