Система вбиває двічі

Нам не вдалося його врятувати. Його двічі вбила система бездіяльності і байдужості: вперше — допустивши жорстоке побиття, вдруге — приховавши тяжку травму і не надавши належного лікування. Ми звертаємося до Генеральної прокуратури України в рамках кримінального провадження із закликом провести судово-медичне дослідження причини смерті, наявність тілесних ушкоджень, їхнє походження, характер і ступінь тяжкості.

Історія боротьби за життя людини

З Сергієм Володимировичем Троцьком ми вперше зустрілися під час моніторингового візиту до Софіївської багатопрофільної лікарні №45 ЦОЗ ДКВС в Дніпропетровській і Донецькій областях. Сергій лежав у напівсвідомому стані, нікому не потрібний. Від нього страшенно смерділо, по обличчю повзали мухи, він не міг від них навіть відмахнутися.

Згідно з результатами медичного обстеження, яке провів наш спеціаліст із судово-медичної експертизи Костянтин Запорожцев, станом на 19 жовтня Троцьку не надавалася необхідна медична допомога за спеціальністю “Неврологія”. І це недивно: адже в закладі, який люди називають “Лікарня МОРГ”, такого спеціаліста немає в штаті. За даними медичної документації, Троцька лікували в Софіївській лікарні №45 від бронхіту.

Троцько перебував в статусі засудженого, і саме держава несла відповідальність за його життя і здоров’я. Адвокатка ХПГ Таміла Беспала звернулася до місцевого суду з вимогою зобов’язати державу лікувати хворого. Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2023 року суд зобов’язав ДУ “Дніпровська багатопрофільна лікарня № 4” філії ДУ “Центр охорони здоров’я ДКВС України у Дніпропетровській та Донецькій областях” провести належне медичне (клінічне) обстеження засудженого Троцька із залученням невропатолога, психіатра та реабілітолога, а також здійснити подальше належне лікування.

Ми публічно звернулися до Міністра юстиції, Генерального прокурора України, керівництва ЦОЗ ДКВС, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з закликом втрутитися у ситуацію і врятувати життя людини. Після цього Сергія перевезли до Дніпровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, зробили операцію, встановили діагноз: “Об’ємне новоутворення правого мосто-мозжечкового кута. Оклюзійна гідроцефалія”.

За поданням ДУ “Дніпровська багатопрофільна лікарня №4” 6 грудня місцевий суд звільнив Троцька від відбування покарання, відповідно до статті 84 КК, у зв’язку з тяжким захворюванням. Але ще сім днів Троцько мав перебувати в статусі засудженого — час апеляційного оскарження судового рішення.

Що ж насправді відбулося з Сергієм Троцьком і що має встановити прокуратура?

Сергій Троцько народився у 1989 році. Протягом життя його кілька разів судили за дрібні крадіжки і пограбування. 26 листопада 2020 року Крюківським районним судом міста Кременчука він був засуджений до чотирьох років і трьох місяців позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України. Він відбував покарання в ДУ “Кропивницька виправна колонія (№6)”.

Потім був ще один вирок Ленінського районного суду міста Кропивницького від 18 квітня 2022 року: нібито Троцько, перебуваючи в установі виконання покарань, вчинив новий злочин. Судячи з тексту судового рішення, 3 грудня 2021 року об 11:20 Троцько перебував на території навчального центру, де навчався за спеціальністю “Верстатник широкого профілю”. Він заліз на дах цеху виготовлення цвяхів, намагався розігнути прути в попереджувальній огорожі та втекти. Його помітив молодший інспектор і об 11:48 затримав. Тобто відповідно до судового вироку, на даху він провів 28 хвилин. Із вироку також відомо, що Троцько визнав свою провину і пішов на угоду з прокурором, був покараний до трьох років і одного місяця позбавлення волі.

Ми не знаємо, чи реалістично здійснити втечу з колонії середнього рівня безпеки для тримання раніше судимих чоловіків у такий спосіб? Чи можливо вилізти на дах цеху, подолати охоронювану зону? Взагалі, чи можливо здійснити втечу серед білого дня з об’єкта, який охороняють солдати з автоматами на вишках, не маючи крил або гелікоптера? Ми не будемо вдаватися в розслідування, наскільки це реально. Але те, що після цих подій Троцька жорстоко побили, — це факт, на який, ми сподіваємося, вже звернула увагу прокуратура у рамках слідства.

За нашими даними, це побиття відбулося в одній із камер ДІЗО установи. Троцька добряче гамселили співробітники колонії (можливо, оперативники). Після цього побиття у Сергія залишилася на скроні вм’ятина розміром як каблук від чоловічого чобота. Під час спілкування у СВК-45 Троцько знаками пояснив, що його били ногами — і це слід від черевика.

Потім цю черепно-мозкову травму почали всіляко приховувати, інакше виникло б запитання — хто її завдав і за яких обставин? Троцька перевели до Миколаївської області, у ДУ “Казанська виправна колонія (№ 93)”.

Але через те, що цю черепно-мозкову травму ніхто не лікував, Троцьку стало зле і його відвезли до Дніпровської багатопрофільної лікарні № 4. Потім була друга група інвалідності і вже як інваліда Сергія було переведено до ДУ “Софіївська виправна колонія (№45)”.

З висновку спеціаліста з судово-медичної експертизи Костянтина Запорожцева, зробленого на підставі обстеження пацієнта і дослідження медичної документації в багатопрофільній Софіївській лікарні №45, станом на 19.10. 2023 року, на 15-й день перебування у лікарні, в медичній карті стаціонарно хворого Троцька С. В. наявні лише дані про діагноз при направленні, результати обстеження при надходженні, щоденні вимірювання температури тіла й артеріального тиску, результати загальноклінічних аналізів крові й сечі, листок лікарських призначень із відмітками про їхнє виконання, навіть за наступний день (за 20.10. 2023 року), виставлений діагноз (гострий бронхіт) і зазначено дату виписки — 20.10. 2023 року.

Решта нормативно передбачених відомостей, серед яких — щоденникові записи лікаря, консультації спеціалістів тощо, — відсутні. Ми розуміємо, що життя Троцька не повернути і він вже не може змінити свою правосвідомість, покаятися і навернутися до правослухняної поведінки. Але в належний спосіб, ретельно і принципово розслідувавши ці обставини — причину черепно-мозкової травми у Троцька, неналежне надання медичної допомоги в багатопрофільній лікарні №45, — органи прокуратури можуть зупинити десятки смертей від бездіяльності і байдужості.

За останні два роки через байдужість і бездіяльність влади померли багато засуджених. Деякі з них нам відомі, бо ми боролися за їхні життя, але врятувати їх нам теж не вдалося: Володимир Рубченко, Віталій Матухно, Іван Ястребов, Микита Мезенцев. Тепер і Сергій Троцько.

Андрій Діденко

Джерело