Свято для «неангелів»
07.08.2017
Чому захоплення новими правоохоронцями пішло на спад?
4 серпня виповнилося рівно два роки з дня створення Національної поліції України. До її лав потрапили як нові кадри, так і бувалі працівники системи (як виявилося пізніше, останніх – значно більше, ніж очікувалося). Суспільство підтримало реформу: в соцмережах почали масово з’являтися селфі громадян із гарними молодими поліцейськими у новій формі. Люди виявляли якщо не довіру, то, принаймні, готовність довіряти правоохоронцям.
Однак поступово захоплення поліцейськими почало спадати. Чому так сталося? Однин із мотивів – цьому сприяли як і призначення до керівництва поліцією старих кадрів із сумнівною репутацією, так і низка скандалів, у які за два роки встигли потрапити поліцейські.
Не применшуючи іміджевих заслуг Нацполіції ми нагадуєм про 10 резонансних подій, у яких працівники або її керівники зарекомендували себе не найкраще.
Нічна гонитва в Києві та вбивство 17-річного підлітка
В ніч на 7 лютого 2016 року співробітники патрульної поліції Києві під час погоні застрелили людину, яка ще з трьома підозрюваними намагалась втекти від поліцейських. Правоохоронці переслідували чотирьох осіб у Голосіївському районі, які намагалися втекти на BMW. Після 20 хвилин погоні правоохоронці відкрили вогонь, внаслідок чого загинув один з 17-річний Михайло Медведєв. Трьох інших затримали на вулиці Заболотного. Водій і пасажири BMW мали ознаки наркотичного сп’яніння.
Патрульний Сергій Олійник був заарештований. Його звинувачують у навмисному вбивстві. У соцмережах лунали докори у некомпетентності. На його підтримку на Софійській площі в Києві 21 лютого вийшли на акцію кілька сотень людей. На підтримку поліцейського висловився також президент Петро Порошенко.
Нині триває розгляд справи у Голосіївському суді. Поліцейського відсторонили від виконання службових обов’язків.
Неефективне розслідування вбивства Павла Шеремета
20 липня 2016 року тому близько 7:45 на перетині центральних вулиць Києва – Франка і Хмельницького – вибухнув червоний автомобіль «Субару», салоні якого перебував відомий журналіст Павло Шеремет. Вибуховий пристрій, унаслідок спрацьовування якого загинув Шеремет, мав у своєму складі протипіхотну міну. За фактом загибелі журналіста прокуратура відкрила кримінальне провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб).
Колеги Павла провели власне розслідування. Його результати журналісти оприлюднили у фільмі власного виробництва. Над створенням стрічки працювали журналісти проекту «Слідство.Інфо» та міжнародної мережі OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project, Центр із розслідування корупції та організованої злочинності).
Команда виявила щонайменше шість свідків, які були присутні на місці злочину. Були опитані представники «Азову», з якими ввечері перед вбивством спілкувався Шеремет. Також, в результаті перегляду відео з камер спостережень, було ідентифіковано автомобіль марки Шкода Timmy, журналіст з Німеччини, взявся за вивчення відео. З рештою, Timmy вдалося розпізнати номер загадкового авто, яке може допомогти знайти вбивць Павла. У фільмі також наголошено – офіційне слідство не помітило автівку.
Втім, істотних зрушень після оприлюднення розлідування так і не сталося. Громадяни у соцмережах, а також колеги загиблого журналіста дорікають поліції та СБУ у відсутності прогресу в розслідуванні злочину.
Вбивство у Кривому Озері
В ніч на 24 серпня 2016 року у райцентрі Криве Озеро Миколаївської області стався конфлікт між водієм таксі і 32-річним Олександром Цукерманом. На місце прибули поліцейські і затримали Цукермана. Очевидці заявили, що при затриманні правоохоронці почали бити чоловіка, який був у наручниках, а генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив, що у затриманого також стріляли. Внаслідок цього 32-річний чоловік помер. Медики встановили, що він загинув від вогнепального поранення.
На захист загиблого вийшли десятки місцевих мешканців.
Троє поліцейських, підозрюваних у вбивстві, затримані.
Безпорадність проти миколаївських «мажорів»
У ніч на 30 серпня минулого року в Миколаєві молодики влаштували п’яні розбірки – побили таксиста і кидалися на перехожих. Патрульні поліцейські, які прибули на місце події, не стали затримувати бешкетників. Крім того, один з «копів» відмовився представлятися, і не став пояснювати причини, за якими нападникові дозволили сісти в машину і виїхати.
Конфлікт почався після того, як знайома бешкетників сіла у таксі і попросила водія швидше виїхати. Також нападники кидалися і на городян, які стали свідками інциденту. Після того, як один з молодиків вдарив одного з перехожих, його дитина почав кричати: «Не бийте мого тата». «Я так зрозумів людей спокійно можна бити в Миколаєві. Чому ви його не затримали, він же неадекватний. Чому ви його не чіпаєте, з-за того, що він на Mercedes приїхав?», – запитав поліцейських один зі свідків конфлікту.
За словами автора відео, в Центральному райвідділі поліції один з нападників відібрав у нього телефон, на який все знімалося, і заблокував його у приміщенні. Також він уточнив, що поліцейські ніяк на це не відреагували.
Безпорадність співробітників патрульної поліції в Миколаєві по відношенню до агресивних молодикам викликала обурення у користувачів соціальних мереж.
Вбивство поліцейських у Дніпрі
25 вересня 2016 року поблизу Дніпровського автовокзалу екіпаж патрульної поліції – Артем Кутушев та Ольга Макаренко – зупинив автомобіль Citroen за проїзд на заборонний сигнал світлофора. При затриманні на поліцейських не було бронежилетів, свою нагрудну камеру увімкнув лише один з двох патрульних.
Затриманий Олександр Пугачов почав сперечатися з поліцейськими і вимагав відпустити його. Після відмови затриманий зробив кілька пострілів у поліцейських, убивши Кутушева і важко поранивши Макаренко. Кутушев встиг зробити постріл, поранивши Пугачова в живіт. Зловмисник заволодів табельною зброєю Кутушева і спробував сховатися у своєму автомобілі. Його автомобіль заблокував мікроавтобусом свідок стрілянини Валерій Тімонін. Пугачов зробив кілька пострілів по мікроавтобусу і, погрожуючи зброєю, змусив Тімоніна звільнити йому дорогу та поїхав з місця злочину.
Пугачов був затриманий того ж дня в лікарні ім. Мечникова в Дніпрі після його звернення за допомогою щодо поранення. Після допиту 37 свідків подій і проведення експертиз слідчі довели вину підозрюваного у вбивствах.
Пугачов раніше судимий. Учасник АТО, колишній боєць роти спецпризначення «Торнадо». На момент події 25 вересня 2016 року Пугачов більше року перебував у розшуку за підозрою в скоєні тяжких злочинів під час служби в складі роти «Торнадо».
Відставка Хатії Деканоїдзе
Звільнення Деканоїдзе 14 листопада 2016 року стало скандальним через причину такого кроку: Хатія дала зрозуміти, що на неї тиснули та не давали працювати незалежно. Припущення про тиск на Деканоїдзе підтвердив народний депутат Мустафа Найєм. Він заявив, що Хатію змусили піти. За словами депутата, в поліції були системні проблеми, пов’язані з тим, що це був перший правоохоронний орган, який став незалежним від політики. Інший нардеп – Віталій Купрій – в коментарі заявив, що Деканоїдзе пішла з посади глави Нацполіції, оскільки не змогла протистояти українській мафії.
Хатію Деканоїдзе називають людиною з команди екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, незадовго до її відставки звільнився з посади голови Одеської облдержадміністрації.
Трагедія в Княжичах
В ніч на неділю, 4 грудня 2016 року, в селищі Княжичі Броварського району сталася перестрілка, в результаті якої загинули п’ятеро співробітників поліції та Держслужби охорони.
Радник міністра Арсена Авакова нардеп Антон Геращенко стверджує, що обставини трегедії були наступними. У ту ніч співробітники карного розшуку отримали оперативну інформацію про те, що в селищі Княжичі може статися пограбування будинку однією з банд. Туди виїхала група затримання карного розшуку і спецпідрозділ КОРД. На одній з вулиць селища в приватному будинку розмістилися поліцейські розвідники, завдання яких було стежити за обстановкою і подати команду на затримання бандитів. У цей час в одному з сусідніх будинків в автоматичному режимі спрацювала охоронна сигналізація. На місце прибув наряд держслужби охорони, який помітив і затримав двох поліцейських розвідників. Водночас, група захоплення, судячи з усього, вирішила, що співробітники розвідки потрапили в біду, захоплені злочинцями, які їх виявили, і виїхали на мікроавтобусі на вулицю, де співробітники ДСО затримали поліцейських розвідників. Далі між співробітниками ДСО та групою захоплення сталася перестрілка. Загинули двоє співробітників держслужби охорони, двоє поліцейських розвідників і співробітник спецпідрозділу КОРД.
Водночас колеги загиблих у Княжичах працівників Держслужби охорони вважають, що у міністерстві подають неправдиву інформацію щодо обставин трагедії. «Жодної банди, яка б грабувала Княжичі, там не було. Грабували, як і скрізь: сьогодні в Княжичах будинок пограбують, завтра – у Вишгороді. Таке враження, що тих двох, нібито «розвідників», не хотіли залишати в живих, ось і розстріляли їх і наших хлопців. Ми запитуємо зараз у КОРДівців, чому так сталося? Вони очі опускають і кажуть: це не ми. Там була третя сила. Хто ця третя сила?» – кажуть вони.
Щодо грабіжників, то троє підозрюваних у розбої, почувши постріли, відмовилися від свого плану із грабежу і виїхали на двох Toyota Land Cruiser 200 в бік Києва, де були затримані оперативниками. Їм буде висунуто звинувачення у скоєнні грабежу і розбою. Проте ЗМІ повідомили, що частині банди вдалося втекти.
Сприяння «тітушкам» у сутичках в Дніпрі на 9 травня
9 травня цього року в Дніпрі під час акції «Марш перемоги», організованої в Дніпрі нардепом від «Опоблоку» Олександром Вілкулом, сталася бійка між хлопцями спортивної статури і ветеранами АТО. В результаті конфлікту за медичною допомогою звернулося 6 поліцейських та 8 учасників масових заходів. В основному у постраждалих були діагностовано травми голови і інші менш значні пошкодження.
За результатами розслідування кримінального провадження за фактами подій, що мали місце 9 травня 2017 року у Дніпрі, встановлено причетність до скоєння злочину 17 осіб, яким повідомлено про підозру. Серед них – три організатори, координатор, два «касири» та одинадцять активних учасників масових заворушень (так званих тітушок).
У справі проведено 38 обшуків, допитано понад 130 свідків. Досудове розслідування триває.
Закупівля «Пріусів»
В середині липня минулого року МВС оголосило про найбільшу закупівлю поліцейських автомобілів. За гроші, отримані від Японії за Кіотським протоколом, міністерство купить 651 позашляховик Mitsubishi Оutlander PHEV. Цей автомобіль може їздити як на бензині, так і на електриці.
За такою схемою міліцейське відомство вже співпрацювало з Японією за часів президентства Віктора Януковича. У 2012 році Україна підписала контракт на поставку гібридних патрульних машин Toyota Prius, які нині є основою автопарку поліції. Але, незважаючи на те, що проект з Toyota і Mitsubishi реалізується в рамках однієї «екологічної» програми, є в нового контракту нюанси, які істотно відрізняють його від попередньої закупівлі машин для поліції.
Зазначимо – тодішній керівник нацполіції Хатія Деканоїдзе визнала: Toyota Prius не підходить для патрульної роботи. «Я згодна, що «Тойота Пріус» – не найідеальніша машина для патрульної поліції. Так, можливо, коли в нас буде повне фінансування, ми купуватимемо більш підхожі поліцейські машини для цих цілей», – заявила вона.
Розбиті «Пріуси»
Лише з початку цього року працівники управлінь патрульної поліції в областях України пошкодили 461 службовий автомобіль внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Це майже третина від загального автопарку поліції.
Найбільше розбитих патрульних автівок зафіксовано у Києві – 150, Харкові – 45, Одесі – 36, Львові – 34, Дніпрі – 33. Найменше (по 3 машини) – у Рівному, Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному. Сума завданих збитків становить близько 6 млн грн.
Загалом за останні два роки парк управлінь патрульної поліції поповнився 1514 службовими автомобілями.
Наталія Сокирчук
